Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №213/3280/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3280/26

Номер провадження 2/213/2325/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 489924-КС-001 від 27.02.2024 у розмірі 9 721,08 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позов обґрунтовано обставинами:

27.02.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 489924-КС-001, щодо надання останній кредиту в розмірі 4 000,00 грн строком на 24 тижні (тобто до 13.08.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 1,1570708 процентів за кожен день користування кредитом та комісії в розмірі 600,00 грн. Кредитний договір складається із Заяви Клієнта, Оферти, Акцепту, Паспорту споживчого кредиту, Графіку погашення кредиту та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Станом на 23.07.2026 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 9 721,08 грн, яка складається з: 3 493,04 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 6 228,04 грн – загальний залишок заборгованості за процентами; 0,00 грн – загальний залишок заборгованості за комісією; 0,00 грн – загальний залишок заборгованості за пенею та штрафами.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

31.07.2026 року представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою.

07.08.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача, клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та клопотання про витребування доказів, які становлять банківську таємницю, а саме у АТ «ПУМБ» щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та виписок про рух коштів по рахунку за період з 27.02.2024 по 13.08.2024.

Ухвалою суду від 31.07.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано у АТ «ПУМБ» вказані докази.

21.08.2026 на адресу суду надійшла відповідь від АТ «ПУМБ», якою підтверджено, що банківська картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та надано виписку про рух коштів по рахунку, з якої вбачається зарахування кредитних коштів у розмірі 4 000,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Відповідач відзив на позов не подала.

Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою грошового зобов`язання за кредитним договором перед позивачем.

Судом встановлено, що 27.02.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі – Позивач) та ОСОБА_1 (далі – Відповідач) було укладено кредитний договір № 489924-КС-001, щодо надання останній кредиту в розмірі 4 000,00 грн строком на 24 тижні (тобто до 13.08.2024 року) зі сплатою процентів у розмірі 1,1570708 процентів за кожен день користування кредитом та комісії в розмірі 600,00 грн. Кредитний договір складається із Заяви Клієнта, Оферти, Акцепту, Паспорту споживчого кредиту, Графіку погашення кредиту та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Згідно з умовами Кредитного договору (Заяви клієнта), ліміт цього договору: 4 000,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 13.08.2024 року, терміном на 24 тижні. Згідно до п. 2.4 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 1,1570708 процентів за кожен день користування кредитом (знижена процентна ставка), стандартна процентна ставка – 2,00000000 процентів за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 2.5, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується довідкою ТОВ «ПРОФІТГІД» про перерахування коштів, а також відповіддю АТ «ПУМБ» від 21.08.2026 на ухвалу суду про витребування доказів, з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 та на вказаний рахунок 27.02.2024 зараховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 23.07.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 9 721,08 грн, яка складається з:

заборгованість за кредитом (тілом кредиту): 3 493,04 грн;

заборгованість за відсотками: 6 228,04 грн;

заборгованість за комісією: 0,00 грн;

заборгованість за штрафами та пенею: 0,00 грн;

заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ: 0,00 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості та довідкою про стан заборгованості, з яких вбачається систематичне невиконання відповідачем обов`язку зі сплати обов`язкових щомісячних платежів. Відповідачем частково сплачено кошти на загальну суму 4 268,24 грн, що свідчить про визнання нею договору та його умов.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Щодо форми правочину та його змісту.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 489924-КС-001 від 27.02.2024 було укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором UA-7797, що підтверджується візуальною формою послідовності дій Клієнта, Акцептом, Офертою та Анкетою клієнта. Вказані обставини свідчать про додержання сторонами письмової форми договору.

Щодо виконання зобов`язання.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 2 ст. 615 ЦК України визначено: одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо правомірності нарахування комісії.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обовязкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Як вбачається з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Разом з тим, позивачем не заявлено вимог про стягнення комісії (у розрахунку заборгованості комісія відсутня – 0,00 грн), а тому це питання не є предметом судового розгляду.

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 27.02.2024 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 489924-КС-001, шляхом підписання Заяви Клієнта, Оферти, Акцепту, Паспорту споживчого кредиту та Графіку погашення кредиту.

В зазначеному Договорі визначені істотні умови, в тому числі: сума кредиту (4 000,00 грн), строк кредитування (24 тижні), розмір процентної ставки (1,1570708 процентів за кожен день користування кредитом), порядок погашення (згідно з Графіком погашення).

Також встановлено, що кредитодавець виконав умови договору. Відповідно до довідки ТОВ «ПРОФІТГІД» про перерахування коштів та відповіді АТ «ПУМБ» від 21.08.2026 на ухвалу суду про витребування доказів, кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн були зараховані на картковий рахунок відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за договором, вчасно отримані в кредит кошти не повернула, відсотки за користування такими коштами не сплатила, заборгованість погашена не була. Таким чином, позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення нею взятих на себе зобов`язань.

Позивачем не заявлено вимог про стягнення пені та штрафів (у розрахунку заборгованості пеня та штрафи відсутні – 0,00 грн), а тому це питання не є предметом судового розгляду.

Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування того, що вона підписувала кредитний договір, отримувала кредитні кошти та користувалася ними, а також щодо суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі - не надала.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 гривень підтверджується платіжною інструкцією № 23212 від 30.07.2026.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі на суму 9 721,08 грн, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.

Відповідно до приписів ст.ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та підлягають розподілу між сторонами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правничої допомоги від 15.05.2026, укладеного між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс»; копію рахунку-фактури № 05-489924-КС-001 від 15.05.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217, виданого Глуховецькому Олександру Степановичу; копію витягу з Єдиного реєстру адвокатів України № 1113377.

Вартість наданих послуг згідно з наданими доказами становить 10 000,00 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надаючи оцінку зазначеним представником позивача послугам правничої допомоги, суд зазначає, що справи про стягнення заборгованості за договором кредиту не є складними, не вимагають вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів. Дана справа є малозначною, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, представник позивача не брав участі в судових засіданнях. На думку суду, вартість послуг на правову допомогу в загальній сумі 10 000,00 грн є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для учасників.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що розумною та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , становить 5 000,00 грн. У стягненні іншої частини вказаних витрат позивачу слід відмовити.

Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 141, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 489924-КС-001 від 27.02.2024 у розмірі 9 721 (дев`ять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 08 копійок, яка складається з:

3 493,04 грн – заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

6 228,04 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Нестеренко