Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №175/11903/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/11903/26

Провадження № 1-кп/175/1022/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №62026050010015294 від 23.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красилів Хмельницької області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, на посаді начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні майор, який має статус УБД, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.4 ст.409 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №123 від 29.04.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 , в подальшому наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №315 від 25.10.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до ст.ст. 82-84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан особового складу, підпорядкованих підрозділів і служби; за додержання правил охорони довкілля підпорядкованими підрозділами на об`єктах служби, їх пожежну безпеку і санітарний стан; за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби бригади зобов`язаний: знати вимоги статутів, наказів, порадників та інструкцій щодо організації керівництва службою, додержуватися їх у службовій діяльності; брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки та організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності; керувати діяльністю служби і бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів, підтримувати в них внутрішній порядок; знати ділові та морально-психологічні якості кожного військовослужбовця офіцерського, сержантського (старшинського) складу служби і безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, проводити з ними індивідуально-виховну роботу; проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу та підрозділами бригади зі своєї спеціальності, здійснювати заходи щодо підготовки відповідних класних спеціалістів; вживати заходів щодо охорони державної таємниці; знати наявність і стан, а також будову і правила експлуатації (використання) озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби; своєчасно проводити заходи щодо метрологічного забезпечення озброєння, бойової та іншої техніки, обладнання та майна служби і підпорядкованих підрозділів; здійснювати контроль та вживати заходів для забезпечення надійної охорони підпорядкованого складу, а також озброєння і техніки підпорядкованого підрозділу; стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; здійснювати контроль за ощадливим витрачанням і правильністю використання пального та мастильних матеріалів в озброєнні, бойовій та іншій техніці служби; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів; своєчасно подавати заявки на озброєння, бойову та іншу техніку і матеріальні засоби для своєї служби, здійснювати їх одержання, зберігання, видачу в підрозділи і своєчасно поновлювати (освіжати) непорушний запас; організовувати ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна) зі своєї служби в бригаді, контролювати якість і терміни його проведення, своєчасно забезпечувати здавання в ремонт озброєння, бойової та іншої техніки (майна), які не можуть бути відремонтовані своїми силами; брати участь у розробленні планів проведення паркового і парко-господарського днів; оглядати озброєння, бойову та іншу техніку служби, що надходять у бригаду та відправляються з бригади; вживати заходів для запобігання надзвичайним подіям під час експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки і використання матеріальних засобів зі своєї служби, виявляти причини цих подій і забезпечувати їх усунення; здійснювати контроль за виконанням вимог пожежної безпеки в підпорядкованих підрозділах і службі, а також заходи щодо охорони довкілля; перевіряти несення бойового чергування і служби добовим нарядом згідно з графіком, затвердженим командиром бригади; керувати роботами з обладнання навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності.

Начальник служби бригади за спеціальністю має право: давати командирам підрозділів вказівки і рекомендації з бойової підготовки особового складу та експлуатації (використання) і обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів; проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності; припиняти експлуатацію озброєння, бойової та іншої техніки у разі виявлення недоліків, які можуть призвести до аварій, поломок або виведення їх із ладу, а також у разі невиконання вимог безпеки.

Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Крім того, згідно зі ст. 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальник медичної служби бригади відповідає за організацію та проведення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у бригаді, своєчасне надання необхідної медичної допомоги травмованим (пораненим) та хворим.

Начальник медичної служби бригади підпорядковується командирові бригади і є прямим начальником для особового складу медичної служби бригади.

На доповнення вимог, викладених у статтях 82-84 цього Статуту, начальник медичної бригади зобов`язаний: організовувати медичне забезпечення заходів бойової та мобілізаційної підготовки у бригаді; організовувати медичне забезпечення підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців); організовувати проведення медичних заходів, що сприяють підвищенню якості бойової підготовки особового складу; організовувати підбір та розстановку медичних працівників (фахівців); брати участь у проведенні щорічного оцінювання військовослужбовців медичних спеціальностей бригади та надавати начальникові кадрового органу пропозиції щодо зарахування кращих медичних працівників (фахівців) у резерв кандидатів для просування по службі; брати участь у розробленні заходів щодо захисту особового складу бригади від ядерної, хімічної і біологічної зброї, а також заходів на випадок виникнення аварії на потенційно небезпечних об`єктах, розміщених у районі розташування бригади; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих; організовувати створення в бригаді системи надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння); особисто володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги і стабілізації стану хворого та навчати їм підлеглих; проводити лікувально-профілактичні і покладені на медичну службу протиепідемічні заходи; вивчати умови, що забезпечують безпеку проведення навчально-бойових заходів; стежити за виконанням установлених санітарних норм розміщення, харчування, водопостачання, лазно-прального обслуговування особового складу; організовувати санітарно-просвітницьку роботу з пропаганди гігієнічних знань, здорового способу життя, особисто проводити з військовослужбовцями заняття з особистої та колективної гігієни; організовувати проведення диспансеризації та особисто брати участь у її проведенні; організовувати проведення медичних оглядів та обстежень особового складу підрозділів бригади, які не мають у штаті медичних працівників (фахівців); щотижня особисто контролювати проведення амбулаторного прийому хворих, а також проводити обхід хворих у медичній роті та медичних пунктах батальйонів, контролювати якість надання їм медичної допомоги та лікування, знати стан хворих, що лікуються в медичних пунктах, медичній роті та інших лікувально-профілактичних закладах; організовувати постійне медичне спостереження за особами з хронічними захворюваннями, надавати командирам підрозділів бригади рекомендації щодо зміцнення їх здоров`я і контролювати їх виконання; здійснювати медичний контроль за фізичною підготовкою особового складу бригади; разом із начальником фізичної підготовки та спорту розробляти заходи із зміцнення здоров`я та фізичного розвитку військовослужбовців; організовувати проведення медичною службою заходів з профілактики травматизму, отруєнь, теплових (сонячних) ударів, відморожень та інших нещасних випадків; у взаємодії із заступником командира бригади з морально-психологічного забезпечення організовувати проведення заходів з пропагування серед військовослужбовців і членів їх сімей здорового способу життя; керувати роботою санаторно-відбіркової комісії, контролювати правильність направлення військовослужбовців на санаторно-курортне лікування; у разі розміщення бригади у віддалених від населених пунктів районах організовувати надання медичної допомоги членам сімей військовослужбовців, працівникам Збройних Сил України; брати участь у розробленні режиму харчування і складанні розкладок продуктів; здійснювати систематичний медичний контроль за якістю та безпекою харчування особового складу, а також якістю води, що ним вживається; виявляти разом із командирами підрозділів та їх заступниками з морально-психологічного забезпечення, військовим психологом бригади військовослужбовців, схильних до алкоголізму, токсикоманії та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин; контролювати санітарний стан району розташування бригади, їдалень, жилих приміщень та господарських служб; аналізувати стан захворюваності серед особового складу бригади, щомісяця доповідати командирові бригади і начальникові медичної служби бригади вищої ланки управління про результати аналізу з пропозиціями щодо запобігання захворюванням і поліпшення санітарного стану особового складу та об`єктів бригади, негайно - про інфекційні захворювання або випадки, які можуть позначитися на санітарно-епідемічному стані бригади, про кожен випадок госпіталізації військовослужбовців, зумовленої пораненням (травмуванням, отруєнням); організовувати ведення обліку, зберігання і належного використання отруйних і наркотичних засобів і психотропних речовин, не рідше ніж один раз на три місяці проводити перевірку їх наявності, не допускати їх використання не за призначенням; готувати медичні документи, необхідні для проходження військовослужбовцем медичного огляду військово-лікарською комісією, та доповідати командирові бригади про його результати; у встановленому порядку складати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва); організовувати виконання заходів щодо ліцензування провадження господарської діяльності з медичної практики медичних пунктів батальйонів та медичної роти бригади.

Диспозицією ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно примітки 1 до ст. 425 КК України, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Таким чином, майор ОСОБА_4 у період з квітня 2023 року по березень 2025 року, обіймаючи посаду заступника начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 та в подальшому посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 , та виконуючи покладені на нього посадові обов`язки був військовою службовою особою та виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки.

Наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 85 від 02.04.2022 старшого сержанта ОСОБА_6 було відряджено до в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , в подальшому накази про відрядження неодноразово продовжувались командиром в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині).

Таким чином, старший сержант ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді фельдшера медичного пункту 3 десантно-штурмового батальйону в/ч НОМЕР_2 , в подальшому на посаді медичної сестри госпітального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 та будучи відкомандирована до в/ч НОМЕР_1 у період часу з квітня 2023 по березень 2025 була у безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні майора ОСОБА_4 , який у вказаний період часу обіймав посаду заступника начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 та в подальшому посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 .

В свою чергу, будучи військовослужбовцем, старший сержант ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язана неухильно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, зобов`язана віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє по теперішній час.

Відповідно до частини 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до п.п.24 п.10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2014 №671, Міністр оборони України підписує накази Міноборони України та дає обов`язкові до виконання державними службовцями, військовослужбовцями, іншими працівниками апарату Міноборони України доручення.

Згідно з п. 5 окремого доручення Міністра оборони України щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 (далі окреме доручення МО України від 23.06.2022) - виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначаються підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Відповідно до п. 3 окремого доручення МО України від 23.06.2022, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

При цьому, згідно п.1 окремого доручення МО України від 23.06.2022, під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Аналогічні за своїм змістом та вимогами є телеграми Міністра оборони України №248/1196 від 02 березня 2022 року, №248/1217 від 07 березня 2022 року, №248/1298 від 26 березня 2022 року, №248/1529 від 18 квітня 2022 року, які скеровувалися до підпорядкованих військових формувань, в тому числі Командування сил Територіальної оборони Збройних сил України для використання у службовій діяльності.

Так, майор ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді заступника начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 та в подальшому на посаді начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 , діючи умисно, будучи військовою службовою особою, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи – фельдшера медичного пункту 3 десантно-штурмового батальйону в/ч НОМЕР_2 , в подальшому медичній сестрі госпітального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 старшого сержанта ОСОБА_6 , яка була прикомандирована до медичної служби в/ч НОМЕР_1 , у вигляді виплати додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022, перебуваючи в АДРЕСА_2 , у період часу з 01.05.2023 до 31.05.2023, з 01.05.2024 до 31.05.2024, з 01.10.2024 до 28.02.2025 достовірно знаючи, що його підлегла, старший сержант ОСОБА_6 не приймає участі в бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій в/ч НОМЕР_1 у Лиманській міській (селищній) АДРЕСА_2 та фактично знаходиться в АДРЕСА_2 за місцем тимчасової дислокації медичної служби в/ч НОМЕР_1 або взагалі за межами Донецької області, він (майор ОСОБА_4 ) вносив завідомо недостовірні відомості до офіційних документів - рапортів на подання командиру в/ч НОМЕР_1 відомостей про участь військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 в складі медичної служби в/ч НОМЕР_1 в ході виконання бойових (спеціальних) завдань, а саме: вхідний №26373 від 02.06.2023, вхідний №24679 від 01.06.2024, вхідний №44700 від 01.10.2024, вхідний №49976 від 02.11.2024, вхідний №54858 від 02.12.2024, вхідний №346 від 03.01.2025, вхідний №692/2393-в від 01.02.2025, вхідний №692/5969-в від 03.03.2025, про те, що старший сержант ОСОБА_6 приймала безпосередню участь в бойових діях або забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій, внаслідок чого останній безпідставно нараховано та виплачено додаткову винагороду за період часу з 01.05.2023 до 31.05.2023, з 01.05.2024 до 31.05.2024, з 01.10.2024 до 28.02.2025 року в сумі 754 838,70 грн., якими остання розпорядилась на власний розсуд.

На підставі умисних протиправних дій військової службової особи в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , спрямованих на отримання старшим сержантом ОСОБА_6 неправомірної вигоди, у період часу з 01.05.2023 до 31.05.2023, з 01.05.2024 до 31.05.2024, з 01.10.2024 до 28.02.2025 року, державним інтересам в особі в/ч НОМЕР_2 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальних збитків на загальну суму 754 838,70 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Також, майор ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді заступника начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 та в подальшому на посаді начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 , будучи військовою службовою особою, діючи умисно, всупереч інтересам служби, перебуваючи в АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 02.06.2023, достовірно знаючи, що його підлегла, прикомандирований військовослужбовець з в/ч НОМЕР_2 старший сержант ОСОБА_6 не приймає участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій в/ч НОМЕР_1 у Лиманській міській (селищній) територіальній громаді Краматорського району Донецької області та знаходиться в АДРЕСА_2 за місцем тимчасової дислокації медичної служби в/ч НОМЕР_1 або взагалі за межами Донецької області, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційних документів - рапортів про видачу довідки військовослужбовцям в/ч НОМЕР_2 для виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану вхідний №26373 від 02.06.2023, вхідний №24679 від 01.06.2024, вхідний №44700 від 01.10.2024, вхідний №49976 від 02.11.2024, вхідний №54858 від 02.12.2024 поданих на командира в/ч НОМЕР_1 , про те, що старший сержант ОСОБА_6 приймала безпосередню участь в бойових діях або забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій.

Враховуючи, що рапорти про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану вхідний №26373 від 02.06.2023, вхідний №24679 від 01.06.2024, вхідний №44700 від 01.10.2024, вхідний №49976 від 02.11.2024, вхідний №54858 від 02.12.2024, підписані майором ОСОБА_4 на ім`я командира в/ч НОМЕР_1 містять зафіксовану інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, які спричинили наслідки правового характеру у вигляді нарахування додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, а також був використаний як документ-доказ у правозастосовчій діяльності, складені та видані повноважною (компетентною) особою юридичної особи, з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, відповідно до примітки до ст. 358 КК України, є офіційним документом.

Далі, військова посадова особа в/ч НОМЕР_1 шляхом підписання та нанесення відбитків печатки видала довідку про те, що військовослужбовець старший сержант ОСОБА_6 брала безпосередню участь у бойових діях або забезпечувала здійснення заходів з національної безпеки і оборони, яку в подальшому було направлено на в/ч НОМЕР_2 та командир вказаної військової частини видав Наказ «Про виплату додаткових винагород», відповідно до постанови КМУ №168 від 28.02.2022 в розмірі 1000000,00 грн пропорційно часу участі в таких діях військовослужбовців в/ч НОМЕР_2 , що відображені у поіменному списку, який додається до наказу у вигляді додатку, у якому відображено кількість днів безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій в/ч НОМЕР_2 , внаслідок чого старшому сержанту ОСОБА_6 безпідставно нараховано та виплачено додаткову винагороду.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів, завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №315 від 25.10.2024 ОСОБА_4 призначено на посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) №317 від 07.11.2023 ОСОБА_6 призначено на посаду медичної сестри госпітального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 та наказом командира в/ч НОМЕР_2 (по стройовій частині) її відряджено до в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 .

Таким чином, старший сержант ОСОБА_6 перебуваючи на посаді медичної сестри госпітального відділення медичної роти в/ч НОМЕР_2 та будучи відкомандирована до в/ч НОМЕР_1 була у безпосередньому підпорядкуванні та розпорядженні майора ОСОБА_4 , який у вказаний період часу обіймав посаду начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем, старший сержант ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 11, 12, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язана неухильно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Райони ведення воєнних (бойових) дій, на яких впродовж певного часу ведуться або можуть вестися воєнні (бойові) дії, визначаються відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України та відповідними законами воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє по теперішній час.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, старший сержант ОСОБА_6 під час проходження військової служби, повинна свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов`язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Таким чином, старший сержант ОСОБА_6 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 409 КК України є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останній було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Разом з цим, військовослужбовець старший сержант ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустила їх порушення, вчинивши військове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Проте, майор ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, як пособник, шляхом усунення перешкод, сприяв вчиненню військового злочину проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в/ч НОМЕР_1 виконувала завдання за призначенням на території Донецької області.

У період часу з 07.11.2024 по 15.11.2024 та з 07.01.2025 по 18.01.2025 ОСОБА_6 , вирішила не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та вирішила ухилитись від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману.

Так, за сприяння начальника медичної служби в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , який будучи пособником старшого сержанта ОСОБА_6 в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, та будучи її прямим начальником в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 82-84, 87 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усунув перешкоди у вигляді не повідомлення командування в/ч НОМЕР_1 , щодо ухилення від несення обов`язків військової служби старшого сержанта ОСОБА_6 та відсутності її у місці дислокації медичної служби в/ч НОМЕР_1 .

У такий спосіб, старший сержант ОСОБА_6 , достеменно знаючи, що майор ОСОБА_4 усунув перешкоди у вигляді контролю з боку його керівництва, в умовах воєнного стану, у період часу з 07.11.2024 по 15.11.2024 та 07.01.2025 по 18.01.2025 безпідставно не виконувала покладені на неї службові обов`язки щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, керуючись особистими мотивами, проводила час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням обов`язків військової служби, в районах ведення воєнних (бойових) дій Лиманської міської (селищної) територіальної громади Краматорського району Донецької області в складі медичної роти в/ч НОМЕР_1 , які на неї були покладені бойовими розпорядженнями командира в/ч НОМЕР_1 №660 від 31.10.2024 та №9 від 01.01.2025, на службі фактично не знаходилась, натомість постійно перебувала за межами Донецької області, а саме у м. Суми та м. Київ.

В свою чергу, начальник медичної служби в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 , у період часу з 07.11.2024 по 15.11.2024 та з 07.01.2025 по 18.01.2025, перебуваючи у АДРЕСА_2 , в межах виконання завдань за призначенням в/ч НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, будучи обізнаним про факт ухилення старшого сержанта ОСОБА_6 від будь-яких обов`язків з військової служби у вищезазначений період часу, вказаний факт від командування в/ч НОМЕР_1 приховав тим самим сприяв в усуненні перешкод старшому сержанту ОСОБА_6 в ухиленні від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.27 ч.4 ст.409 КК України, тобто пособництво в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану.

23.07.2026 між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 , останній беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.4 ст.409 КК України та погодився на призначення йому узгодженого покарання:

- за ч.2 ст.364 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік, зі штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- за ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік;

- за ч.5 ст.27 ч.4 ст.409 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік, зі штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.ч.1,2 ст.75 КК України сторони узгодили звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням, на строк встановлений судом, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, обвинувачений беззастережно визнав свою вину.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією), внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В даному випадку наявна письмова згода надана представником потерпілого в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_7 прокурору ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно з ч. 2 ст. 470 КПК України у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину - за погодженням з першим заступником Генерального прокурора або заступником Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником.

Дана угода, на виконання вимог ч.2 ст.470 КПК України укладена за погодженням першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 ..

У відповідність до ч. 2 ст. 75 КК України, у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання відповідно до ст.ст. 473,476 КПК України, які роз`яснені обвинуваченому.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України, він погодився з призначенням узгодженого покарання із звільненням від відбування основаного покарання з випробуванням.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає: щире каяття, беззастережне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільного відшкодування завданого збитку, обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наразі проходить військову службу, приймає активну участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони під час перебування в районах ведення бойових дій, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За досягнення у військовій службі» І ступеня, заохочувальною відзнакою ГУР МО України – медаль «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня.

Крім того, під час досудового розслідування ОСОБА_4 перераховано на потреби Збройних сил України 200000,00 грн, що підтверджується квитанцією №8422-1419-6855-0472 від 23.07.2026 та №8422-1526-7649-8616 від 23.07.2026 в АТ КБ «Приватбанк».

Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.

Вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27, ч.4 ст.409 КК України, його дії кваліфіковано правильно за ч.2 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки; за ч.1 ст.366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів, завідомо неправдивих відомостей та за ч.5 ст.27 ч.4 ст.409 КК України, як пособництво в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим йому необхідне призначити узгоджене сторонами угоди покарання із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим угода підлягає затвердженню.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано, заходи забезпечення на час прийняття рішення не застосовані.

Керуючись ст.ст. 374,468, 469, 473-475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 23.07.2026 про визнання винуватості укладену між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік, зі штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік;

- за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності на строк 1 (один) рік, зі штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ч.1, ч.2 ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням з іспитовим стоком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок спливу іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто 05 жовтня 2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, витрати на залучення експерта у розмірі – 15 403 (п`ятнадцять тисяч чотириста три) грн 52 копійок.

На підставі ч. 4 ст. 72 КК України додаткові покарання - виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_4 на час проходження військової служби покладено на командира відповідної військової частини.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя: ОСОБА_1