Рішення від 29 листопада 2023 р. у справі №175/3172/23 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/3172/23

Провадження № 2/175/844/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"30" листопада 2023 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , який 28.07.2023 було уточнено, про поділ спільного майна подружжя, шляхом визнання спільною сумісною власністю подружжя: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіля «DAEWOO» MATIZ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіля «CHEVROLET» AVEO SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також виділення та визнання права особистої приватної власності: за позивачкою ОСОБА_1 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль «DAEWOO» MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за відповідачем ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль «CHEVROLET» AVEO SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 16.03.2002 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 139.

В шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дніпропетровського районного суду від 26.05.2023 шлюб між нею та відповідачем розірвано і вона має намір врегулювати з ним питання майнового характеру шляхом поділу майна, яке є спільною сумісно власністю.

Так, під час шлюбу за спільні кошти ними було набуто наступне майно:

- побудовано житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за нею, згідно Свідоцтва про право власності від 25.12.2014, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2014, індексний номер 31615738. Житловий будинок побудований на земельній ділянці, яка була передана їй у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000га, (кадастровий номер 1221411000:02:006:0105), в тому числі для ведення особистого селянського господарства площею 0,0269га (кадастровий номер 1221411000:02:006:0106), на підставі рішення сесії Підгородненської міської ради від 28.02.2014 року за №3046-ХХХХІ/VІ. Згідно звіту про оцінку майна від 03.05.2023 ринкова вартість вказаного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами становить – 1182000,00 грн;

- квартиру АДРЕСА_4 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 згідно Договору купівлі-продажу квартири від 23.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С., реєстровий №1469, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 22086091 від 23.05.2014. Відповідно до звіту про оцінку майна оціночна вартість зазначеної квартири становить 948871,93 грн;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_3 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 22102353. Ринкова вартість зазначеної земельної ділянки відповідно до висновку експерта становить – 31000,00 грн;

- автомобіль «CHEVROLET» AVEO SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 1,5л, дата реєстрації 11.12.2007, який зареєстрований за ОСОБА_2 та перебуває в його фактичному користуванні. Ринкова вартість автомобіля відповідно до висновку №14/07/2023 експертного товарознавчого дослідження від 27.07.2023 становить 152860,00 грн;

- автомобіль «DAEWOO» MATIZ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 0,796л, дата реєстрації 01.03.2012, який зареєстрований за ОСОБА_1 та перебуває в її фактичному Ринкова вартість автомобіля відповідно до висновку №15/07/2023 експертного товарознавчого дослідження від 27.07.2023 становить 61861,00 грн.

Позивачка, з урахуванням того, що вона разом з двома дітьми проживає в жилому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , іншого житла не має, діти перебувають на її утримані, просить визнати за нею право особистої приватної власності на будинок, а за відповідачем визнати право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки на її думку такий поділ буде співмірним та відповідати їхнім інтересам та інтересам дітей. Так як транспортні засоби відносяться до рухомого майна та є речами неподільними, позивачка вважає за доцільне визнати за нею право особистої приватній власності на автомобіль «DAEWOО» MATIZ, а за відповідачем право особистої приватної власності на автомобіль «CНEVROLET» AVEO, що буде відповідати принципам справедливості та ефективності при поділі майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Судові витрати позивачка просила покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.07.2023 по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 20.09.2023.

Ухвалою суду від 18.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2023.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Боеже Л.В. в судове засідання не з`явилися. Представник надала до суду заяву про підтримання позовних вимог та просила розглянути справу без та позивача участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав, у зв`язку з чим, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, згідно ст. 280 ЦПК України.

Дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.03.2002 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_5 ) уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження відділу РАГС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська зроблено запис за №139.

У відповідача ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син – ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька – ОСОБА_4 .

Згідно із Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.12.2014 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 119,8 кв.м, житловою площею 60,3 кв.м., який розташований на земельній (кадастровий номер 1221411000:02:006:0105) з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.12.2014 (індексний номер 31615738).

Рішенням ХХХХІ сесії VІ скликання Підгородненської міської ради від 28.02.2014 року за №3046-ХХХХІ/VІ затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд – площею 0,1000га (кадастровий номер 1221411000:02:006:0105), для ведення особистого селянського господарства площею 0,0269га (кадастровий номер 1221411000:02:006:0106), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та передані у власність ОСОБА_1 ..

Згідно звіту про оцінку майна від 03.05.2023 ринкова вартість житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , становить – 1182000,00 грн.

На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 23.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С., реєстровий №1469, ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 31,8 кв.м, житловою 17,5 кв.м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 22086091).

Відповідно до звіту про оцінку майна оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_2 , становить 948871,93 грн.

На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2014 (індексний номер 22102263) ОСОБА_2 належить земельна ділянка (кадастровий номер 1221411000:03:002:0110) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 22102353).

Ринкова вартість земельної ділянки площею 0,12га за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до висновку експерта становить – 31000,00 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «CHEVROLET» AVEO SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 ..

Ринкова вартість автомобіля «CHEVROLET» AVEO SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до висновку №14/07/2023 експертного товарознавчого дослідження від 27.07.2023 становить 152860,00 грн.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль «DAEWOO» MATIZ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 ..

Ринкова вартість автомобіля «DAEWOO» MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до висновку №15/07/2023 експертного товарознавчого дослідження від 27.07.2023 становить 61861,00 грн.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст.372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Частинами 1,2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку. Зазначені вище норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. При цьому, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, провадження № 61-2446 св 18, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, провадження № 61-8518 св 18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17, провадження № 14-325цс18.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абзац перший пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 р. №11).

Як роз`яснено в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

При цьому, при поділі майна суд виходить із того, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов`язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

Якщо річ неможливо розділити, вона присуджується одному з подружжя.

Якщо виділити в натурі частину із загального майна не можна, хтось один із подружжя має право на отримання від іншого грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частини. Проте, така компенсація може бути надана лише за згодою колишньої дружини чи чоловіка. Крім того, присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Таким чином, відповідно до частин 4, 5 ст. 71 СК присудження судом одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ (автомобіль) допускається за його згодою за умовою попереднього внесення другим подружжям відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності таких умов присудження грошової компенсації може мати місце, зокрема, на підставах передбачених ст. 364 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та наявності згоди співвласника на одержання відповідної грошової суми.

Аналогічне роз`яснення міститься у п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

З урахуванням вищенаведеного, при поділі спірного майна подружжя суд приходить до висновку про визнання: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіля «DAEWOO» MATIZ, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіля «CHEVROLET» AVEO SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у зв`язку із чим воно підлягає поділу між позивачкою та відповідачем наступним чином.

Так, в порядку поділу спільного сумісного нерухомого майна подружжя визнати за позивачкою ОСОБА_1 право особистої приватної власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а за відповідачем ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_3 .

Щодо поділу спільного сумісного рухомого майна подружжя, то суд вважає за необхідне визнати за сторонами право особистої власності на автомобілі, які безпосередньо перебувають в їх користуванні та володінні, зокрема за позивачкою ОСОБА_1 на автомобіль «DAEWOO» MATIZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а за відповідачем на автомобіль «CHEVROLET» AVEO SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмові в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 12438,61 грн, та у зв`язку із задоволенням позовних вимог суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12438,61 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про поділ спільного майна подружжя – задовольнити повністю.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль «DAEWOO MATIZ», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- автомобіль «CHEVROLET AVEO» SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділити ОСОБА_1 та визнати за нею право особистої приватної власності на:

- житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль «DAEWOO MATIZ», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право особистої приватної власності на:

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0, 12 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- автомобіль «CHEVROLET AVEO» SF69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12438 (дванадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 61 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О. Заборський