Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №210/6126/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/6126/26

Провадження № 1-кп/210/735/26

30 вересня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному порядку в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046710000177 від 11.09.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , не працює, раніше не судимий,зареєстрований АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.164 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 , відповідно до виконавчого листа Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 липня 2014 року (справа № 215/2827/14-ц провадження № 2/215/1519/14), з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.04.2014 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до його повноліття на користь матері дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Державним виконавцем Дзержинського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції 28.07.2014 відкрите виконавче провадження № 441917711.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

ОСОБА_3 , в період часу з 24.02.2023 по 24.08.2025 ухилявся від виконання відповідного обов`язку, в результаті чого відповідно до рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 02.12.2025 - визнаний винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та до нього застосоване адміністративне стягнення у виді виконання суспільно-корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за несплату аліментів, ОСОБА_3 , в період часу з 01.10.2025 по 01.03.2026 достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, грубо порушуючи обов`язки щодо необхідності утримання малолітнього сина, які покладені на нього як батька ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. ст. 150, 152, 155, 180 Сімейного кодексу України, продовжує ігнорувати загальноприйняті норми, що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дитини, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини належних висновків не зробив, без поважних причин офіційно не працював і не вживав заходів для офіційного працевлаштування, не звертався у місцевий центр зайнятості з приводу постановки на облік, з метою ухилення від сплати аліментів не повідомляв у державну виконавчу службу відомості про зміну місця свого проживання, не надавав належної матеріальної допомоги на утримання дитини, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Згідно з довідкою-розрахунком, наданої державним виконавцем Саксаганського ВДВС у місті Кривому Розі, загальна сума заборгованості за виконавчим провадженням № 441917711 в період часу з 01.10.2025 по 01.03.2026 становить 29 211,25 гривень, що є більше ніж за три місяці відповідних платежів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор ОСОБА_6 посилалася на те, що оскільки ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні за його відсутності, а тому прокурор клопотав про розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні

Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності адвоката ОСОБА_7 надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззастережно визнає в повному обсязі, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також, у вказаній заяві зазначає, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченій, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

На підставі ст. 66 КК України як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, згідно з положеннями ст. 67 КК України, що обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому покарання в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом`якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, суд вважає можливим призначити покарання у вигляді обмеження волі із застованням ст. 75 КК Ураїни та обов`язками, передбаченими ст. 76 КК України.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. 374, 381-382, 424, 473, 475 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді 1 ( одного) року обмеження волі.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, встановивши іспитовий строк 1 ( один ) рік.

У відповідності зі ст. 76 ч.1 п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати засудженого

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у даному провадженні обрано не було.

Матеріали кримінального провадження № 12026046710000177 залишити при

обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 210/6126/26 провадження

№ 1-КП/ 210/735/26.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1