Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №173/3593/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3593/25

Номер провадження2/173/747/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.02.2013 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір №010/0136/82/0068053, та 18.07.2017 укладено Договір № 014/0136/82/0227448, підписанням яких позичальник підтвердила, що ознайомлена з чинною редакцією Правил та Тарифів Банку а ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

20.11.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-73, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами № 010/0136/82/0068053 від 27.02.2013 та № 014/0136/82/0227448 від 18.07.2017 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»

Відповідно до реєстру боржників від 22.11.2024 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 010/0136/82/0068053від 27.02.2013 в сумі 21642,74 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом та за договором № 014/0136/82/0227448 від 18.07.2017 в сумі 7719,43 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою кредиту - 5282,12 грн та суми заборгованості за процентами - 2437,31 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, а також понесені по справі судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 лютого 2013 року Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0136/82/0068053, відповідно до якого відповідачу відкрито зарплатний рахунок з кредитною карткою. Також підписано Довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, якими сторони погодили істотні умови кредитування.

Відповідно до умов договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок та встановив кредитний ліміт з максимальним розміром 50000,00 грн, при цьому на дату укладення договору поточний кредитний ліміт становив 1000,00 грн. Кредит надавався шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позичальника для здійснення платіжних операцій. Процентна ставка за користування кредитом становила 36 % річних та була фіксованою. Строк кредитування встановлено 48 місяців, до 27 лютого 2017 року.

Також, 18 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0136/82/0227448, складено графік погашення кредиту, а також підписано додаток № 2 до договору, згідно з умовами якого сума кредиту складає 42252,88 грн, строк кредитування 72 місяці, процентна ставка 35,3 %. Розмір щомісячного платежу становив 1519,63 грн.

27.03.2021 відповідачем було укладено шлюб, внаслідок чого прізвище відповідача було змінено з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .

01 серпня 2023 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до договору та Додаток № 1 до неї, якими сторони змінили окремі умови кредитування, зокрема тимчасово зменшили розмір щомісячного ануїтентного платежу за рахунок зменшення суми кредиту до погашення та капіталізації процентів за кредитом та склали графік погашення кредиту за ануїтентною схемою погашення. Інші умови кредитного договору, не змінені додатковою угодою, залишилися чинними та обов`язковими для сторін.

20.11.2024 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-73, відповідно до умов якого право грошової вимоги до боржників АТ «Райффайзен Банк» перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в тому числі за договорами № 010/0136/82/0068053 від 27.02.2013 та № 014/0136/82/0227448 від 18.07.2017.

На підтвердження укладеного договору відступлення права вимоги позивач надав договір відступлення права вимоги № 114/2-73 від 20.11.2024, витяги з Реєстрів боржників від 21.11.2024 та 22.11.2024, платіжну інструкцію № 543 від 20.11.2024 про оплату за відступлення прав вимог згідно договору відступлення права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників від 22.11.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 010/0136/82/0068053 від 27.02.2013 в сумі 21642,74 грн, яка складається із суми заборгованості за основною сумою кредиту та відповідно до реєстру боржників від 21.11.2024 за договором № 014/0136/82/0227448 від 18.07.2017 в сумі 7719,43 грн, яка складається із суми заборгованості за основним боргом - 5282,12 грн та суми заборгованості за процентами - 2437,31 грн.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною першою ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Крім цього, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді, коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність) або якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року (провадження № 61-15813сво23)).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «Райффайзен Банк» виконало свої зобов`язання за зазначеними кредитними договорами та надало відповідачу кредитні кошти, однак відповідач кошти не повернула, тому заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання умов договорів, у загальному розмірі 29362,17 грн необхідно стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як нового кредитора, що отримав право грошової вимоги до відповідача.

Водночас, відповідач не скористалася своїм процесуальним правом, не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не довела відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за договором № 010/0136/82/0068053 від 27.02.2013 в сумі 21642,74 грн та договором № 014/0136/82/0227448 від 18.07.2017 в сумі 7719,43 грн є обґрунтованими та доведеними позивачем наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами в сумі 29362 (двадцять дев`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту

Суддя: Є.В.Челюбєєв