Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №708/462/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/562/26 Справа № 708/462/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Попельнюх А. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Поліщука Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 655 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 10 квітня 2026 року о 15.36 год. в м. Чигирині по вул. Богдана Хмельницького водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України» (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не дотримано вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП.

Стверджує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була незаконною.

Зазначає, що працівниками поліції йому не було повідомлено причини зупинки відповідно до чинного законодавства України. Під час складення матеріалів про адміністративне правопорушення апелянту не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. При цьому працівниками поліції було здійснено психологічний тиск та приниження водія, а також перешкода у здійсненні водієм телефонного дзвінка захиснику.

Вказує на те, що частину відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення було вирізано фрагментами.

Звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та направлення на медичний огляд містять розбіжності в ознаках наркотичного сп`яніння: у протоколі зазначено- зіниці очей не реагують на світло, а у направленні-зіниці очей не реагують на світло ліхтаря.

Також зазначає, що водія після встановлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення збіжні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ №493930 від 10 квітня 2026 року, в якому приведені обставини вчинених правопорушень.

Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколах обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.04.2026, відповідно до якого огляд не був проведений у зв`язку із відмовою.

Окрім того, суд в основу рішення про накладення адміністративного стягнення поклав відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Окремо суд звернув увагу, що наданим доказом підтверджено безперервне спілкування між ОСОБА_1 та працівниками поліції з моменту зупинки транспортного засобу (час 15:30 год.) до моменту висловлення водієм відмову від проходження огляду (час 15:46 год.) та роз`яснення йому наслідків такої відмови.

Інспектор СРПП ВПД № 2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Бондарець В. М. після зупинки пропонував водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у Чигиринській багатопрофільній лікарні, або у Черкаському обласному наркодиспансері. У свою чергу ОСОБА_1 протягом певного часу його пропозиції ігнорував, після чого висловив усвідомлену та однозначну відмову, яку доповнив пропозицією складати відносно нього протокол (час 15:46:41 – 15:46:56). Після такої пропозиції ОСОБА_3 роз`яснив водієві наслідки відповідної відмови, а саме складення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а ураховуючи відсутність зміни позиції водія почав складати відповідний протокол.

У свою чергу, про що слушно зважив суд першої інстанції, переривання фіксації має місце після цих подій, відповідно до висновки суду у цій частині не впливають.

Попри доводи апелянта апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд відкидає доводи апелянта про порушення права на захист ОСОБА_1 , через не роз`яснення тому прав.

З цього приводу слід зауважити, що ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення, де наявні графи про роз`яснення йому ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП

Частина ч. 4 статті 256 КУпАП передбачає обов`язок особи, що складає такий протокол, роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

За таких обставин, відсутність зафіксованих даних про роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У цій справі апеляційний суд виходить з того, що наведене апелянтом порушення права на захист не призвело до отримання доказів, в апеляційній скарзі не порушується питання про додержання гарантій справедливого розгляду обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.

У цій справі апеляційним судом не встановлено, порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 чи загальних засад при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення.

Разом з тим, при розгляді справи в суді першої інстанції приймали участь ОСОБА_1 і його захисник Поліщук Ю.А., які надавали відповідні доводи щодо заперечення винуватості особи та підстав для закриття справи, котрі були належним чином розглянуті судами.

За таких обставин апеляційній суд не вбачає порушення права на захист ОСОБА_1 , яке могло бути підставою для скасування судового рішення.

Всупереч доводам апелянта, не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП підстава зупинки транспортного засобу, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи.

Невиконання поліцейським приписів ст. 266 КУпАП щодо не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не має істотного впливу на доведеність обставин вчинення водієм правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розбіжності у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд ознак алкогольного сп`яніння, що були виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 , на які вказує сторона захисту, не є безумовною підставою для визнання фактичних даних такого протоколу недопустимими доказами.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Поліщука Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Чигиринського районного суду Черкаської області від 23 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук