Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №163/342/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/342/26 Провадження №33/802/829/26Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці – Крижановської О.В.,

захисника – Топольського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Топольського В.М. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , керівника ПП «Альфа форест» (ЄДРПОУ 39083461), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 375957 (триста сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 15 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору.

Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він як керівник ПП «Альфа форест» (ЄДРПОУ 39083461), 15 грудня 2025 року через водія ТОВ «УКР-АВТО-ЛІС» ОСОБА_2 , який слідував вантажним автомобілем з реєстраційними номерами НОМЕР_2 / НОМЕР_3 , вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці товару: «Пиломатеріали обрізні, дубові (дошка), розмірами: 1 сорту 28х65-82х320-1870 мм, 14,83 м3, 19 пак., 2 сорту 28х55-82х670-1420 мм, 4,1 м3, 6 пак.», загальним об`ємом 18,930 м3, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даного товару документів, а саме Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085, що містить неправдиві відомості щодо характеристик товару відповідно до пунктів 3 та 4 указаного Сертифікату, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

Не погодившись із таким судовим рішенням адвокат Топольський В.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу правопорушення. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що посадові особи Волинської митниці порушили порядок призначення експертизи, визначений МК України, що позбавило ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 498 МК України, зокрема, заявляти відвід експерту, ставити власні питання, просити проведення експертизи в іншій установі. Крім того, експертний висновок не містить переліку об`єктів дослідження, що унеможливлює встановлення повноти проведення дослідження.

Апелянт зазначає, що висока вологість деревини є результатом її зберігання вологим способом, а також впливу атмосферних опадів, та не може бути доказом нещодавньої заготівлі деревини. Проте експертом питання щодо умов зберігання деревини не досліджувалося взагалі.

Проведене за ініціативи сторони захисту повторне експертне дослідження і його висновок судом першої інстанції до уваги не взято. На думку захисника вина ОСОБА_1 встановлена на підставі припущень та суперечливих доказів.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, проте на розгляд справи в суд не з`явився, свої права та інтереси доручив захищати своєму адвокату.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги та матеріалів справи, заслухавши захисника ОСОБА_1 – адвоката Топольського В.М., який скаргу підтримав з підстав, викладених у ній, представника митного органу Крижановську О.В., яка скаргу вважала безпідставною та просила залишити без задоволення, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті судового рішення в повній мірі дотримані не були.

Аналіз досліджених доказів свідчить, що достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, по справі не зібрано і під час судового розгляду не надано.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.

Перевіркою доказів у справі та апеляційних доводів встановлено таке.

На переміщуваний 15.12.2025 товар відправником та продавцем якого є ПП «Альфа форест», отримувачем та покупцем - компанія UAB «Azuolitos Prekyba» (адреса: Jonavos r.sav. Dumslu sen.Meshkonu k.Pramones g.24 Lietuva) подано було наступні товаросупровідні документи: МД типу ЕК10АА №25UA204030008597U2 від 10.12.2025, CMR А №420735 від 10.12.2025, рахунок-фактуру №42 від 09.12.2025, специфікація №42 від 09.12.2025, сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085.

У митній декларації задекларований товар: «Пиломатеріали обрізні, дубові (дошка), розмірами: 1 сорту 28х65-82х320-1870 мм, 14,83 м3, 19 пак., 2 сорту 28х55-82 х 670-1420 мм, 4,1 м3, 6 пак. Виробник : ПП "Альфа форест". Торгова марка : невідома. Країна виробництва : UA», код товару згідно УКТ ЗЕД – 4407 91 90 00, загальною вагою брутто - 22 800 кг.

Із сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085 вбачається, що він виданий на «Пиломатеріали обрізні дуб сорту 1 та 2» (пункт 5), які виготовлені із лісопродукції «сКруглі лісоматеріали дуб різного класу якості (сорту), геометричних розмірів, код згідно з УКТЗЕД 440391000» (пункт 4), що вказана у ТТН-ліс ЮЛГ 311197 від 14.11.2024, ТТН-ліс ЮЛГ 572354 від 13.11.2024, ТТН-лі ЮЛИ 000839 від 14.11.2024 (пункт 3), її продавцем є філія «Костопільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Разом з тим, під час проходження митного контролю на підставі ст. 338 МК України, п. 5 Переліку постанови КМУ № 467 від 23.05.2012, Системи управління ризиків (Перелік індикаторів ризику 1.1.8; 3.6.10; 4.3.3) проведено повний митний огляд транспортного засобу, результати якого задокументовані в акті проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів UA205020/2025/009287 від 19.12.2025.

У зв`язку із виявленими під час митного контролю ризиками невідповідності товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах, Волинська митниця на підставі ст. 327 Митного кодексу України листом від 16.12.2025 № 7.3-4/20-02/14/14447 звернулася до Національного лісотехнічного університету України з проханням направити спеціаліста для проведення перевірки законності експорту лісоматеріалів та товарознавчого дослідження.

За результатами проведеного 17.12.2025 дослідження експерт Національного лісотехнічного університету України Осадчук Л.С. встановив, що фактично переміщуваний товар за найменуванням, кількістю та обсягом відповідає товаросупровідним документам. Водночас експерт дійшов висновку про неможливість виготовлення цих пиломатеріалів (із врахуванням граф 3 та 4 Сертифікату), оскільки обстежені пиломатеріали мають середню вологість 62,0% із коливанням від 45,8 до 76,2 % і не відповідають вологості деревині 12-ти місячного терміну зберігання. Згідно з нормами природного сушіння деревина, яка зберігається впродовж року повинна мати вологість не вищу межі гігроскопічності 20-30% в залежності від умов зберігання.

Суд першої інстанції оцінюючі висновки, що містяться в матеріалах справи, вважав за можливе покласти в основу постанови висновок дослідження експерта Національного лісотехнічного університету України ОСОБА_3 , який був залучений під час проведення повного митного огляду, оскільки він ґрунтується на результатах безпосереднього дослідження саме тієї партії пиломатеріалів, яка була предметом митного контролю. Експертом проведено заміри вологості деревини, виконано розрахунок об`ємної маси, проаналізовано товаросупровідні документи та нормативно-довідкові дані щодо природного висихання деревини, що дало підстави для категоричного висновку про невідповідність фактичної вологості пиломатеріалів заявленому строку їх зберігання. При цьому відбір зразків здійснювався відповідно до технічної специфікації CEN/TS 12169, яка встановлює міжнародно визнаний порядок формування репрезентативної вибірки пиломатеріалів для проведення випробувань. Використання зазначеної методики забезпечує об`єктивність дослідження та дає підстави вважати отримані результати такими, що характеризують властивості всієї партії товару в межах правил статистичного відбору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 327 МК України, для участі у здійсненні митного контролю (зокрема, під час повного митного огляду) митні органи мають право залучати спеціалістів та експертів.

Згідно з положеннями ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Залучення здійснюється за рішенням керівника митного органу або його заступника. Результати огляду фіксуються в Акті проведення митного огляду, де експерт ставить свій підпис та може зазначити свої зауваження чи пояснення.

Призначення ж експертизи у справі про порушення митних правил є окремою процесуальною дією, яка регулюється статтями 502, 515 та 516 МК України. Вона відбувається лише тоді, коли вже заведено справу про порушення митних правил, і посадовій особі митниці потрібні офіційні спеціальні знання для проведення досліджень.

Призначення експертизи відбувається виключно шляхом винесення вмотивованої постанови, з метою отримання офіційного процесуального документа — висновку експерта, який буде доказом у суді або при винесенні рішення митницею.

Відповідно до ч. 1 ст. 515 МК України експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

На переконання апеляційного суду висновок дослідження експерта Національного лісотехнічного університету України Осадчука Л.С., який був залучений під час проведення повного митного огляду не може вважатися повноцінним процесуальним доказом у розумінні ст. 515 МК України, враховуючи вказані вище норми чинного законодавства.

Зазначений вище висновок, який отриманий за результатми проведеного повного митного огляду партії пиломатеріалів, слугував приводом для порушення справи і складання протоколу про порушення митних правил. Проте надалі митний орган у справі не виконав вимоги закону і не призначив постановою офіційну процесуальну експертизу для належного підтвердження отриманих відомостей під час проведення повного митного огляду пиломатеріалів, які експортувалися на підставі сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085.

Нормами ст. 516 МК України визначено, що визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 постанова про призначення експертизи пиломатеріалів відсутня, а лише наявний лист від 16.12.2025 № 7.3-4/20-02/14/1444, в якому звернулися до Національного лісотехнічного університету України з проханням направити спеціаліста для проведення перевірки законності експорту лісоматеріалів та товарознавчого дослідження.

Вказані обставини свідчать про те, що митним органом не дотримано встановлених ст. 516 МК України вимог, оскільки посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил не було винесено відповідної постанови про призначення експертизи.

Також вбачається, що у висновку, наданому експертом Національного лісотехнічного університету України Осадчуком Л.С., відсутня відмітка, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є єдиним правовим механізмом, який гарантує об`єктивність, неупередженість та точність дослідження. Оскільки суворе дотримання процедури призначення та проведення експертизи є гарантією прав особи, порушення цієї процедури нівелює юридичне значення документа як процесуального доказу.

Отже, з наведених підстав, згаданий вище висновок експерта Національного лісотехнічного університету України від 17.12.2025 не можна визнати належним та допустимим доказом у справі.

Водночас за клопотанням захисника постановою від 12.03.2026 була призначена судова товарознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України.

Разом з тим у висновку Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 № 1490-Е судовий експерт вказав, що об`єктивні зовнішні чинники, а саме, тривале зберігання пиломатеріалів під відкритим небом та вплив несприятливих погодних умов (опади, підвищена вологість повітря) могли об`єктивно зумовити підвищення фактичної вологості деревини до 62 % незалежно від часу її заготівлі та попереднього ступеня висушування.

Тобто висновок судового експерта Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 суперечить обставинам встановленим під час проведення повного митного огляду та які стали підставою для складання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України.

В той же час суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок Львівського НДІСЕ від 18.06.2026 № 1490-Е містить загальні відомості про властивості деревини як гігроскопічного матеріалу та перелік чинників, які можуть впливати на її вологість. При цьому експерт не досліджував фактичні умови зберігання саме спірної партії пиломатеріалів та не навів даних, які б підтверджували, що такі чинники мали місце у цьому конкретному випадку. Висновок про можливість підвищення вологості має ймовірний характер та не спростовує встановлених первинним дослідженням фактичних показників вологості деревини.

З диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Таким чином, суб`єктом правопорушення, передбаченого вказаною нормою закону є особа, яка безпосередньо перемістила, або вчинила дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. При цьому, дане правопорушення характеризується прямим умислом, тобто, особа знала і усвідомлювала, що переміщує саме прихований товар, або документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, містять неправдиві відомості, але все-таки бажає саме таким чином незаконно перемістити товар.

Митним органом не надано, а судом не встановлено, які саме беззаперечні докази вказують про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме вчиненні дій спрямованих на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення даного товару документів, а саме Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 09.12.2025 №20251209-000085, що містить неправдиві відомості щодо характеристик товару відповідно до пунктів 3 та 4 указаного Сертифікату.

Слід наголосити, що суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи обставини справи та норми ч. 1 ст. 483 МК України апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не повинен у даному випадку нести відповідальність за порушення митних правил, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його винуватості у порушенні митних правил в розумінні ст. 495 МК України, і не було таких здобуто, як в ході розгляду справи судом першої інстанції так і апеляційною інстанцією.

Наведеним вище обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав та дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

За таких обставин, вважаю, що оскаржена постанова судді стосовно ОСОБА_1 , не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не підтверджується належними та допустимими доказами наявними у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги захисника є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись положеннями статті 294 КпАП України та ст.ст. 458, 485 Митного кодексу України, Волинський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Топольського Вадима Миколайовича задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 23 липня 2026 року стосовно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.В. Гапончук