Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №748/1249/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/1249/26Головуючий у 1 інстанції Кухта В. О.

Провадження № 33/4823/716/26

Категорія - частина 5 статті 126 КУпАП

Постанова

іменем України

01 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., з участю захисника Бредюка О. М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бредюка Олега Миколайовича на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

1. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд першої інстанції встановив, що 20 квітня 2026 року о 07 годині 32 хвилині ОСОБА_1 на дорозі Н-27, 11 км, село Киселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1. "а" Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, повторно, оскільки 14 грудня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.

2. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник не погодився із судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Захисник вважає оскаржувану постанову необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам, матеріали адміністративного провадження містять істотні суперечності щодо встановлення особи, які мають безпосереднє значення для доведеності суб`єкта правопорушення та кваліфікуючої ознаки повторності.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтував тим, що у даному випадку відсутня повторність вчинення цього адміністративного правопорушення протягом року, оскільки постанова серії ЕНА № 6343656 від 14 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, додана до протоколу, не містить відмітки про її вручення ОСОБА_1 або відмітки про відмову від отримання копії постанови чи відомостей про її направлення та вручення засобами поштового зв`язку. На думку захисника ця постанова не набрала законної сили.

Також захисник зазначив, що у постанові серії ЕНА № 6343656 від 14 грудня 2025 року та протоколі серії ЕПР1 № 645291 від 20 квітня 2026 року невірно зазначено анкетні дані ОСОБА_1 , наявні виправлення.

3. Позиції учасників провадження.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явився.

Захисник підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на обставини та доводи які викладені у скарзі.

4. Мотиви та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із пунктом 2.1. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, на водія механічного транспортного засобу покладено обов`язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, виконав вимоги статті 280 КУпАП, повно з`ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645291 від 20 квітня 2026 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6343656 від 14 грудня 2025 року, відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, реєстраційною карткою транспортного засобу, довідкою старшого інспектора ВАП УПП в Чернігівській області від 20 квітня 2026 року.

Так, стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення 20 квітня 2026 року за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, згідно з яким: ОСОБА_1 20 квітня 2026 року о 07 годині 32 хвилині на дорозі Н-27, 11 км, село Киселівка, Чернігівського району, Чернігівської області, керував транспортним засобом "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив пункт 2.1. "а" Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, повторно, оскільки 14 грудня 2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотні недоліки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом – відсутні, достовірність відомостей, які зазначені у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

З довідки, виданої старшим інспектора ВАП УПП в Чернігівській області Літошем Д. слідує, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

За постановою серії ЕНА № 6343656 від 14 грудня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Доводи захисника про недопустимість доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що ОСОБА_1 20 квітня 2026 року о 07 годині 32 хвилині керував транспортним засобом та був зупинений поліцейським за порушення правил дорожнього руху - перевищення швидкості руху транспортним засобом. Під час перевірки документів поліцейський виявив, що ОСОБА_1 не має права керування транспортними засобами, а також притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП. ОСОБА_1 підтвердив, що він посвідчення водія не отримував, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП, тобто він був обізнаний про існування постанови.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова, на яку суд посилається, як на доказ повторності, винесена не на анкетні дані « ОСОБА_1 », а на особу з іншим написанням імені та по батькові, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

У паспорті громадянина України, виданому 19 лютого 2016 року, орган, що видав 3510, документ № 000019638, зазначено, що паспорт виданий на ім`я « ОСОБА_1 », дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження місто Кіровоград, Кіровоградська область, Україна.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645291 від 20 квітня 2026 року та копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6343656 від 14 грудня 2025 року не вірно вказано та наявне виправлення по-батькові особи, стосовно якої він складений - помилково вказане « ОСОБА_2 », при цьому у протоколі зазначено дату народження особи, стосовно якої складено протокол – ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, що особу встановлено на підставі військового квитка, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. У вищевказаних документах неправильно вказана одна літера у написанні по-батькові особи, але правильно зазначені прізвище, ім`я, дата народження, що свідчить про допущення технічних описок при оформленні матеріалів. Ця описка не тягне за собою недійсність постанови та протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що помилка у написанні по-батькові у матеріалах про адміністративне правопорушення є незначною, малозначною опискою, яка не впливає на вірність правової кваліфікації дій та на встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, оскільки суть порушення і особа були встановлені беззаперечно як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським так і під час розгляду справи судом першої інстанції.

Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення із доданими до нього відеозаписом із нагрудної камери поліцейського та іншими доказами, поза розумним сумнівом підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, та особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Суд першої інстанції призначив стягнення ОСОБА_1 у відповідності із вимогами статті 33 КУпАП, у межах стягнень, які передбачені у санкції частини п`ятої статті 126 КУпАП.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Бредюка Олега Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко