Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №589/4976/24 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/4976/24

Номер провадження 22-ц/816/2880/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Черних О.М. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2026 ухваленого під головуванням судді Курбанової А.Р., у справі № 589/4976/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» до ОСОБА_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про витребування автомобіля з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позову

25.10.2024 представник товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування автомобіля ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з технічним паспортом на автомобіль шляхом вилучення та повернення власнику ТОВ «Нива».

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 27.05.2020 бригадиром ТОВ «Нива» ОСОБА_2 на підставі акту прийому-передачі ОСОБА_1 передано в оренду автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у технічно-справному стані з документами, паливом у кількості 10 л, балонним ключем і запасним колесом.

Надалі договір оренди та договір купівлі-продажу укладені не були, у зв`язку з чим зазначений автомобіль з 2020 року протиправно перебуває у володінні та користуванні відповідача. Також зазначив, що у зв`язку з введенням воєнного стану та на виконання наряду ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.02.2024 ТОВ «Нива» зобов`язано передати вказаний автомобіль на потреби Збройних сил України. З метою повернення майна позивач у лютому 2024 року звертався до Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області з заявою про злочин, але отримав роз`яснення про наявність цивільно-правових відносин та необхідність звернення до суду. 26.03.2024 відповідачу направлена вимога-претензія про повернення автомобіля протягом 10 днів, яка була отримана ОСОБА_1 особисто 27.03.2024, однак майно повернуто не було. Вказував, що транспортний засіб перебуває на балансі ТОВ «Нива» з балансовою вартістю 104 803,52 грн згідно з довідкою №15/03/24-01 від 15.03.2024 року та підлягає витребуванню від відповідача як від недобросовісного володільця.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2026 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Нива» автомобіль марки ГАЗ, модель 3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом із технічним паспортом (свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу) на цей автомобіль. Вирішено питання судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що поведінку відповідача ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, суд розцінив її як недобросовісну, оскільки після закінчення строку дії довіреності у травні 2021 року він не виконав свій юридичний обов`язок щодо повернення майна власнику ТОВ «Нива», продовжив протиправно утримувати автомобіль у своєму володінні та користуватися ним, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Нива» підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом витребування у ОСОБА_1 належного позивачу вантажного автомобіля ГАЗ-3309, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , разом із технічним паспортом на цей автомобіль шляхом вилучення та повернення власнику ТОВ «Нива».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із цим рішенням, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вважає, що ухвалене рішення судом першої інстанції є незаконним, винесене з порушенням норм матеріального права.

Скарга мотивована тим, що суд задовільнивши вимоги позивача про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України, не звернув увагу на те, що спірний автомобіль марки ГАЗ, модель 3309, 2007 року випуску позивач добровільно передав йому у користування на підставі існуючої між ними домовленості. Вказав, що між ним і позивачем відбувся обмін матеріальними благами: він, як власник земельних ділянок передав в оренду ТОВ «Нива» належні йому земельні ділянки, натомість позивач передав йому в оренду автомобіль, яким він розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_1 послався на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.08.2019 у справі №925/366/18, згідно якої у справах віндикаційного позову предмет доказування становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, а саме: наявність майна в натурі у відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Вказав, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що транспортний засіб позивач йому передав добровільно, будь- яких доказів того, що він на даний час ним володіє немає, а тому безпідставно задовольнив позовні вимоги.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 справу передано судді-доповідачеві – Черних О.М.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 02.09.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Сумського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 02.09.2026 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 адвокат Хурсенко М.О. направила відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила, що ТОВ «Нива» військово-транспортний обов`язок виконало. Просила врахувати відзив при вирішенні питання по суті.

Позиція апеляційного суду

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи сторони по справі не з`явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у його відсутність

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.ст.371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності учасників, які не з`явились.

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Мотиви з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам цивільного процесуального та матеріального законодавства України.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ТОВ «Нива» є власником вантажного автомобіля ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується долученою копією балансової довідки №15/03/24-01 від 15.03.2024, відповідно до якої на балансі вказаного підприємства обліковується транспортний засіб: ГАЗ 3309354, 2008р., НОМЕР_1 , балансова вартість якої складає 104803,52 грн. (т. 1 а.с.22).

Відповідно до актів приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду від 08.04.2020, ОСОБА_1 передав ТОВ «НИВА» в оренду терміном на 20 років 4 належні йому земельні ділянки (т. 1 а.с.120, 121, 122, 123, 124).

Згідно копії нотаріально посвідченої довіреності № НОІ 609780 від 13.05.2020, ТОВ «Нива» в особі директора Сенича В.Б. уповноважило Ковальова Е.П. представляти інтереси товариства з питань користування та експлуатації автомобіля ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_1 , строком на один рік, а саме до 13.05.2021 (т. 1 а.с. 52).

На виконання вказаних домовленостей, 27.05.2020 бригадиром ТОВ «Нива» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено акт прийому-передачі, за змістом якого відповідачу було передано у володіння та користування автомобіль ГАЗ-3309 у технічно справному стані разом із технічним паспортом, ключами, паливом у кількості 10 л, балонним ключем і запасним колесом (т. 1 а.с. 76).

Як вбачається з копії часткового наряду ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/1019 від 12.02.2024, на позивача було покладено обов`язок поставити автомобіль ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_1 , для потреб Збройних Сил України (т. 1 а.с. 11).

Згідно талону – повідомлення Єдиного обліку № 2565 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення 15.02.2024 від директора ТОВ «Нива» ОСОБА_3 Шосткинським РУП ГУНП в Сумській області прийнято заяву про те, що на балансі ТОВ «Нива», директором якого він є, перебуває автомобіль ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначав, що у 2020 році він спільно з ОСОБА_1 домовився про обмін зазначеного автомобіля на земельний пай, у зв`язку з чим передав останньому транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, а ОСОБА_1 передав документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. У подальшому, коли заявник звернувся до ОСОБА_1 з проханням повернути автомобіль, у зв`язку із необхідністю його передачі ІНФОРМАЦІЯ_4 , останній повідомив, що продав зазначений транспортний засіб. У зв`язку з викладеним заявник просив провести перевірку за даним фактом (т. 1 а.с.9).

Згідно листа № 4160 від 02.03.2024 начальник Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області повідомив ОСОБА_3 , що за наслідками розгляду його заяви органом поліції було встановлено про відсутність ознак будь-якого кримінального правопорушення і матеріали перевірки підлягають закриттю, останньому рекомендовано вирішити спір шляхом звернення до суду (т. 1 а.с. 10)

Також матеріали справи містять докази того, що 26.03.2024 року ТОВ «Нива» направило ОСОБА_1 письмову вимогу-претензію про повернення майна протягом 10 днів, яка була отримана відповідачем особисто 27.03.2024 року, однак залишена ним без реагування /а.с. 6, 7, 8/.

Судом досліджені скріншоти оголошень з інтернет-платформи «OЛХ» за 2024 рік про продаж дров та вуликів із доставкою, де розміщено фотографії спірного автомобіля ГАЗ-3309 та вказано контактний номер телефону ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) (т. 1 а.с. 53, 54, 55).

При реалізації військово-транспортного обов`язку ТОВ «Нива» передав на потреби ЗСУ транспортний засіб FORD MONDEO, що підтверджується копією звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 6/287 від 06.09.2024р. (т. 1 а.с. 62), копією часткового наряду № 1/718 від 06.11.2024 про заміну техніки на автомобіль FORD MONDEO (т. 1 а.с. 65), копією акта приймання-передачі № 1/809 від 11.11.2024 про передачу автомобіля FORD MONDEO для потреб ЗСУ (т. 1 а.с. 61), а також копією довідки № 1/872 від 03.02.2025 про виконання ТОВ «Нива» військово-транспортного обов`язку в повному обсязі станом на 01.02.2025 (т. 1 а.с. 63).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03.06.2025 за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Сумському НДЕКЦ МВС України.

25.11.2025 до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи за № СЕ-19/119-25/15852-ПЧ від 14.11.2025, згідно якого судовий експерт зазначила, що проведення призначеної судово-почеркознавчої експертизи є неможливим. Вказувала, що на виконання клопотання судом було уточнено місцезнаходження у матеріалах справи вільних та умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_1 , однак додаткові вільні зразки підпису за 2018-2021 роки надані не були у зв`язку з їх відсутністю. Крім того, судовий експерт дійшла висновку, що наявні у матеріалах справи вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису розрізняються між собою за загальними та окремими ознаками, а наявні вільні зразки переважно містяться в однотипних документах (розрахункових чеках) та є недостатніми за кількістю, що унеможливлює проведення ідентифікаційного дослідження. У зв`язку з цим експертною установою повідомлено про неможливість проведення призначеної судом судово-почеркознавчої експертизи та повернуто до суду матеріали цивільної справи (т. 1 а.с.199-201)

В суді першої інстанції були допитані свідки.

Так, свідок ОСОБА_2 (бригадир ТОВ «Нива») повідомив, що ОСОБА_1 домовився з товариством про передачу йому автомобіля ГАЗ-3309 з подальшим переоформленням у користування. Спочатку між ТОВ «Нива» та ОСОБА_1 було укладено нотаріальну довіреність строком на один рік, оригінал якої свідок бачив особисто і саме на її підставі ОСОБА_2 передавав транспортний засіб, оскільки є відповідальною особою в ТОВ «Нива» за автопарк і всі автомобілі в ньому. Безпосередня передача відбувалася на території підприємства в травні 2020 року, де спірний автомобіль перебував на стоянці. У той день ОСОБА_1 приїхав разом із водієм на власному автомобілі. Свідок особисто від руки склав у приміщенні офісу ТОВ «Нива» два примірники акта прийому-передачі в присутності директора товариства та ОСОБА_1 , проте відповідач свій примірник акта не забрав, тому обидва примірники залишилися на підприємстві. Свідок підтвердив, що під час передачі перевіряв документи відповідача, хоча, крім іншого, також знає його особисто як односельця із селища Вороніж, де той займається виготовленням вуликів. За розпорядженням свідка його підлеглий тракторист ОСОБА_4 заправив автомобіль 10 літрами дизельного пального, поклав балонний ключ і запасне колесо. Разом із автомобілем відповідачу було передано технічний паспорт. Після оформлення акта водій ОСОБА_1 поїхав за кермом автомобіля ГАЗ-3309, а сам відповідач поїхав слідом на своєму авто. Також свідок зазначив, що на даний час автомобіль в селищі не бачив, а у 2024 році особисто знайшов на платформі ОЛХ оголошення про продаж дров та вуликів із фотографією спірного автомобіля, що свідчить про те, що він зараз на ходу. Мешканці селища Вороніж також бачили цей автомобіль у русі, однак хто саме наразі ним користується, свідок особисто не бачив.

Свідок ОСОБА_4 (тракторист ТОВ «Нива») повідомив, що приблизно у 2020 році ТОВ «Нива» передавало автомобіль ГАЗ-3309 ОСОБА_1 , якого він знає як жителя селища Вороніж та власника пилорами з виготовлення вуликів. Свідок пояснив, що безпосередньо при оформленні документів присутнім не був, оскільки його завданням під час підготовки автомобіля було залити 10 літрів дизельного пального, покласти балонний ключ та перевірити наявність запасного колеса, що він і виконав. У день передачі ОСОБА_1 перебував на території підприємства разом із водієм, з яким свідок знайомим не був. Свідок бачив, як цей водій сів за кермо автомобіля ГАЗ-3309 і виїхав з території, а ОСОБА_1 поїхав слідом за ним на власному авто. Надалі свідок неодноразово бачив спірний автомобіль у селищі Вороніж, проте за кермом перебував не відповідач, а інша особа.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції взяв до уваги те, що, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності № НОІ 609780 від 13.05.2020, ТОВ «Нива» в особі директора ОСОБА_3 уповноважило Ковальова Е.П. представляти інтереси товариства з питань користування та експлуатації автомобіля ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_1 , строком на один рік, а саме до 13.05.2021, після закінчення строку дії довіреності позивачем, і власником автомобіля, не продовжувався. Станом на момент звернення до суду із даним позовом і до сьогодні ОСОБА_1 утримує належний позивачу транспортний засіб без достатньої правової підстави, що дає підстави для його витребування на користь позивача як законного власника такого.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, і у відповідача необхідно витребувати з незаконного володіння автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з технічним паспортом на автомобіль шляхом вилучення та повернення власнику ТОВ «Нива».

З таким висновком суду, колегія суддів погоджується, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки власник транспортного засобу добровільно передав йому майно, такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, згідно матеріалів справи, ТОВ «Нива» в особі директора Сенича В.Б. уповноважив Ковальова Е.П. представляти інтереси товариства з питань користування та експлуатації автомобіля ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_1 , строком на один рік, а саме до 13.05.2021, що підтверджується копією нотаріально посвідченої довіреності № НОІ 609780 від 13.05.2020, (т. 1 а.с. 52)

Отже, ОСОБА_1 хоча і набув право володіння вказаним транспортним засобом на законних підставах, проте, така підстава була припинена у зв`язку з закінченням строку дії довіреності.

Судом першої інстанції були досліджені скрін-шоти з оголошень на інтернет-платформі «ОЛХ» за 2024 рік із фотографією спірного авто та контактними номерами телефонів саме ОСОБА_1 .

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідачем будь – яких доказів на спростування того факту, що автомобіль ГАЗ-3309, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 вибув з його користування, суду не надано.

Отже, доводи апеляційної скарги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального чи процесуального права під час розгляду даної справи, а тому оскаржуване рішення суду належить залишити без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375; 381-382 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.05.2026 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Головуючий - О.М. Черних

Судді: А.О. Замченко

А.М. Худик