Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: що виникають з договорів оренди
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №583/5849/25
Суддя: Замченко А. О.
Справа №583/5849/25
Номер провадження 22-ц/816/2783/26
Категорія - 23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Замченко А.О. (суддя-доповідач), суддів: Черних О.М., Худика А.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ»
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 липня 2026 року в складі судді Семенової О.С., ухваленого в м. Охтирка, Сумської області (повний текст рішення виготовлено 17 липня 2026 року)
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко», про стягнення заборгованості з невиплаченої індексації орендної плати за договором оренди землі,
в с т а н о в и в :
08.12.2025 адвокат Сумцов Д.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Райз Північ» з позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5920384000:01:001:0052, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі договору оренди землі від 12.07.2016 №203/16, укладеного ОСОБА_1 з ПрАТ «Райз-Максимко», земельна ділянка була передана товариству в оренду на 10 років зі сплатою орендної плати. Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору земельної ділянки становила 112224 грн 47 коп. Сторонами визначено річну орендну плату в розмірі 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7855 грн 71 коп. 12.03.2018 ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_1 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі від 13.07.2016 №203/16, згідно з яким сторони збільшили розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11222 грн 45 коп. 12.03.2018 між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» і ТОВ «Райз Північ» укладено трьохсторонню додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої орендар ТОВ «Райз Північ» прийняв на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко». Вказував, що незважаючи на погоджені сторонами умови договору оренди земельної ділянки, відповідач не проводив обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексації, що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати. 24.10.2019 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Райз Північ» додаткову угоду №2 до вказаного договору оренди, відповідно до якої збільшено розмір орендної плати до 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 63868 грн 51 коп. заборгованості з орендної плати з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів при виплаті.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17.07.2026 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплаченої індексації орендної плати за договором оренди землі від 12.07.2016 №203/16 у розмірі 32167 грн 63 коп. з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів при виплаті, 593 грн 39 коп. судових витрат, а всього 32761 грн 02 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов висновку, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Звертає увагу, що в п. 9 договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином сторони договору, скориставшись правом свободи умов договору, не встановили орендну плату у фіксованому розмірі чи твердій грошовій сумі, а визначили спосіб її обрахування у відсотковому виразі від нормативної грошової оцінки землі. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі №3-34гс13 та від 20.08.2013 у справі №3-21гс13, а також підтримана Верховним Судом у постановах від 26.05.2021 у справі №540/544/18, від 12.04.2023 у справі №175/642/19.
Зазначає, що умовами договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативної грошової оцінки землі (п. 10 договору оренди). Розмір орендної плати переглядається 1 раз на рік у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).
Вказує, що умовами укладеного між сторонами цієї справи договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативної грошової оцінки землі (пункт 10 договору оренди), що дає суду право застосувати положення статті 21 Закону України «Про оренду землі» у поєднанні зі статтею 289 ПК України.
Звертає увагу, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення в період з 2017 року по 2022 рік не змінювався і становив 1,0, що не впливало на визначений договором розмір орендної плати.
Крім того, позивач жодних претензій щодо сплати орендної плати не в повному обсязі відповідачу не пред`являв та не скористався своїм правом вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а також жодних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі позивач не заявляв.
Звертає увагу, що суд першої інстанції помилково врахував позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23, з огляду на неподібність обставин справи та відсутність висновків щодо застосування ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а отже рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості судового рішення. Обрахунок індексації орендної плати виходячи з конкретних обставин справи не може проводитися за наведеним у судовому рішенні формулами з огляду на відмінність умов договорів оренди.
Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 30.03.2004 №185 ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,7134 з кадастровим номером 5920384000:01:001:0052, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області (а. с. 11).
12.07.2016 ОСОБА_1 уклав з ПрАТ «Райз-Максимко» договір оренди землі №203/16, згідно з яким передав у строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на 10 років (а. с. 12-14).
Відповідно до п. 9, 10, 11 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 7% від нормативної грошової оцінки, що складає 7855 грн 71 коп.
Обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Орендна плата вноситься 1 раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня.
Договір оренди зареєстровано 13.07.2016 за №15431938 (а. с. 15-16).
26.07.2017 ПрАТ «Райз-Максимко» уклало з ОСОБА_1 додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі від 12.07.2016 №203/16, згідно з яким сторони збільшили розмір орендної плати до 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 17).
Вказаний договір зареєстровано 13.07.2016 за №15431938 (а. с. 18 зв.-19).
12.03.2018 між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» і ТОВ «Райз Північ» укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №203/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни/доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11222 грн 45 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп. (а. с. 18).
24.10.2019 між ОСОБА_1 і ТОВ «Райз Північ» укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору оренди землі №203/16, відповідно до якої сторони вирішили, що з 01.01.2019 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавцю згідно з Податковим кодексом України (а. с. 64).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 за період з 2017 року по 2021 рік та з 2022 року по серпень 2025 року ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено позивачу орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2017 році – 9234 грн 88 коп. (3 квартал), 1987 грн 58 коп. (4 квартал), у 2018 році – 8986 грн 43 коп. (2 квартал), 1118 грн 01 коп. (3 квартал), 1118 грн 01 коп. (4 квартал), у 2019 році – 12344 грн 69 коп. (4 квартал), у 2020 році – 12344 грн. 67 коп., у 2021 році – 12344 грн 67 коп., у 2022 році – 12344 грн 67 коп., 2023 році – 12344 грн 67 коп., 2024 році – 12974 грн 28 коп. (а. с. 20-23).
З платіжних інструкцій вбачається, що ТОВ «Райз Північ» виплатило 24.09.2021 – 9937 грн 48 коп., 08.12.2022 – 9937 грн 48 коп., 20.09.2023 – 9937 грн 48 коп., 09.10.2024 – 9937 грн 48 коп., 21.02.2025 – 506 грн 81 коп. орендної плати за 2024 рік, 23.09.2025 – 11703 грн 71 коп. орендної плати за 2025 рік (а. с. 67-69 зв.).
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що новий орендар сплачував орендну плату за період з 2020 року по 2025 рік не в повному обсязі, оскільки не здійснював індексацію.
Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, оскільки вони відповідають матеріалами справи та вимогам закону.
У даній справі рішення районного суду оскаржується виключно в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині судове рішення в цьому апеляційному провадженні не переглядається.
Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
У статті 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу місцевого самоврядування.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Отже, орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10.04.2019 у справі №732/1705/16-ц, від 03.02.2021 у справі №618/1078/19-ц, від 12.04.2023 у справі №175/642/19, від 06.12.2024 у справі №531/1882/22.
Умовами п. 10 договору оренди землі від 12.07.2016 №203/16 було передбачено обчислення розміру орендної плати на земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації.
Додатковими угодами від 26.07.2017, 12.03.2017 зміни до вказаного пункту договору оренди землі не вносилися.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) неналежним чином виконувало свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки, зокрема в частині сплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції, у наслідок чого сплатило орендну плату не в повному розмірі, у зв`язку з чим наявні достатні підстави для зобов`язання відповідача сплатити заборгованість з орендної плати.
Щодо індексації нормативної грошової оцінки землі / орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №925/457/23 зроблено висновок, що за загальним правилом, індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено в договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки. Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена в договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» (індексується лише орендна плата).
У пункті 10 договору оренди землі сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Тобто орендар взяв на себе зобов`язання вносити щомісячні орендні платежі з урахуванням індексу інфляції споживчих цін у кожному місяці.
За загальним правилом, індексація орендної плати здійснюється шляхом корегування суми орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції в місяцях, що минули з дати визначення орендної плати за базовий місяць.
Отже базовим місяцем вважатиметься місяць, в якому востаннє змінювалася (чи підлягала перегляду) орендна плата, тобто місяць, з якого почала діяти нова нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки.
Оскільки орендна плата переглядалася в 2018 році, тому базовим місяцем у даній справі необхідно вважати січень 2019 року, а індексації підлягали всі подальші щомісячні орендні платежі за період з лютого 2019 року (у межах пред`явлених та задоволених позовних вимог, оскільки в частині відмовлених позовних вимог рішення суду не оскаржується) виходячи з розміру орендної плати, який потрібно розраховувати з суми 11222 грн 45 коп.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23 зауважила, що відповідно до пункту 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону України №540-ІХ не нараховується та не сплачується за період з 1 березня до 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
За даними Державної служби статистики України в період з лютого 2020 року по грудень 2025 року індекси інфляції за кожен місяць становили:
2020 рік: лютий – 99,7, березень – 100,8, квітень – 100,8, травень – 100,3, червень – 100,2, липень – 99,4, серпень – 99,8, вересень – 100,5, жовтень – 101,0, листопад – 101,3, грудень – 100,9;
2021 рік: січень – 101,3, лютий – 101,0, березень – 101,7, квітень – 100,7, травень – 101,3, червень – 100,2, липень – 100,1, серпень – 99,8, вересень – 101,2, жовтень – 100,9, листопад – 100,8, грудень – 100,6;
2022 рік: січень – 101,3, лютий – 101,6, березень – 104,5, квітень – 103,1, травень – 102,7, червень – 103,1, липень – 100,7, серпень – 101,1, вересень – 101,9, жовтень – 102,5, листопад – 100,7, грудень – 100,7
2023 рік: січень – 100,8, лютий – 100,7, березень – 101,5, квітень – 100,2, травень – 100,5, червень – 100,8, липень – 99,4, серпень – 98,6, вересень – 100,5, жовтень – 100,8, листопад – 100,5, грудень – 100,7;
2024 рік: січень – 100,4, лютий – 100,3, березень – 100,5, квітень – 100,2, травень – 100,6, червень – 102,2, липень – 100,0, серпень – 100,6, вересень – 101,5, жовтень – 101,8, листопад – 101,9, грудень – 101,4;
2025 рік: січень – 101,2, лютий – 100,8, березень – 101,5, квітень – 100,7, травень – 101,3, червень – 100,8, липень – 99,8, серпень – 99,8, вересень – 100,3, жовтень – 100,9, листопад – 100,4, грудень – 102,2.
З огляду на визначений базовий місяць і наведені індекси інфляції орендна плата з урахуванням індексації станом на 01 січня кожного року становила:
2019 рік: 12244 грн 45 коп. х 1,005 х 1,009 х 1,01 х 1,007 х 0,995 х 0,994 х 0,997 х 1,007 х 1,007 х 1,001 х 0,998 = 12614 грн 66 коп.;
2020 рік: 12614 грн 66 коп. х 1,002 х 0,997 х (березень не рахується) х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,01 х 1,013 х 1,009 = 13139 грн 31 коп.;
2021 рік: 13139 грн 31 коп. х 1,013 х 1,01 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 х 1,009 х 1,008 х 1,006 = 14455 грн 26 коп.;
2022 рік: 14455 грн 26 коп. х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 х 1,007 = 18300 грн 83 коп.;
2023 рік: 18300 грн 83 коп. х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х 0,986 х 1,005 х 1,008 х 1,005 х 1,007 = 19231 грн 21 коп.;
2024 рік: 19231 грн 21 коп. х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1 х 1,006 х 1,015 х 1,018 х 1,019 х 1,014 = 21535 грн 15 коп.;
З огляду на визначений базовий місяць, наведені індекси інфляції та дати виплати орендної плати Товариство повинно було нарахувати та сплатити такі щорічні орендні платежі (орендна плата з урахуванням індексації):
2020 рік (виплачено 20 листопада): 12614 грн 66 коп. х 1,002 х 0,997 х (березень не рахується) х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998 х 1,005 х 1,01 х 1,013 = 13022 грн 11 коп.;
2021 рік (виплачено 24 вересня): 13139 грн 31 коп. х 1,013 х 1,01 х 1,017 х 1,007 х 1,013 х 1,002 х 1,001 х 0,998 х 1,012 = 14127 грн 85 коп.;
2022 рік (виплачено 08 грудня): 14455 грн 26 коп. х 1,013 х 1,016 х 1,045 х 1,031 х 1,027 х 1,031 х 1,007 х 1,011 х 1,019 х 1,025 х 1,007 = 18173 грн 61 коп.;
2023 рік (виплачено 20 вересня): 18300 грн 83 коп. х 1,008 х 1,007 х 1,015 х 1,002 х 1,005 х 1,008 х 0,994 х 0,986 х 1,005 = 18851 грн 70 коп.;
2024 рік (виплачено 09.10.2024 і 21.02.2025): 19231 грн 21 коп. х 1,004 х 1,003 х 1,005 х 1,002 х 1,006 х 1,022 х 1 х 1,006 х 1,015 х 1,018 х 1,019 х 1,014 х 1,012 х 1,008 = 21881 грн 26 коп.;
2025 рік (виплачено 23 вересня): 21535 грн 15 коп. х 1,012 х 1,008 х 1,015 х 1,007 х 1,013 х 1,008 х 0,998 х 0,998 х 1,003 = 22904 грн 27 коп.
Оскільки ТОВ «Райз Північ» виплатило орендодавцю орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів: у 2020 році – 12344 грн. 67 коп., у 2021 році – 12344 грн 67 коп., у 2022 році – 12344 грн 67 коп., 2023 році – 12344 грн 67 коп., 2024 році – 12974 грн 28 коп., 2025 році – 15199 грн 62 коп., тому за 2020 рік було недоплачено 677 грн 44 коп. орендної плати, за 2021 рік – 1783 грн 18 коп., за 2022 рік – 5828 грн 94 коп., за 2023 рік – 6507 грн 03 коп., за 2024 рік – 8906 грн 98 коп., за 2025 рік – 7704 грн 65 коп.
Отже, з урахуванням проведених розрахунків Товариство повністю здійснило оплату місячних платежів з орендної плати, але без урахування індексу інфляції, за 2020 - 2025 роки.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, враховуючи позовні вимоги, з відповідача необхідно стягнути 31408 грн 22 коп. недоплаченої орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів за період з 2020 по 2025 рік.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції припустився помилки при визначенні заборгованості з орендної плати, розрахованої з урахуванням індексу інфляції, знайшли своє підтвердження.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 1 - 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, оскільки місцевий суд дійшов вірного висновку, що відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі, але при цьому не перевірив розрахунки позивача щодо заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, тому рішення районного суду необхідно змінити та стягнути з ТОВ «Райз Північ» на користь позивача 31408 грн 22 коп. заборгованості з орендної плати за 2020 – 2025 роки.
Посилання в апеляційній скарзі на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 13.03.2019 у справі №1917/1188/2012, від 10.04.2019 у справі №732/1705/16-ц, від 03.04.2021 у справі №618/1078/19-ц, від 12.04.2023 у справі №175/642/19 та Верховного Суду України від 03.12.2013 у справі №3-34гс13, від 20.08.2013 у справі №3-21гс13, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки суду першої інстанції, зроблені за наслідками розгляду справи по суті, не суперечать нормативно-правовим обґрунтуванням та правовим висновкам, викладеним у наведених в апеляційній скарзі постановах.
Колегія суддів також відхиляє посилання заявника на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застування норм права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №540/544/18, від 12.04.2023 у справі №175/642/19. У зазначених справах було встановлено, що умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції, на відміну від справи, що переглядається, та в якій умовами договору передбачено внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції.
А тому враховуючи, що в наведених відповідачем для порівняння справах №540/544/18, №175/642/19 встановлені інші фактичні обставини, які є відмінними від фактичних обставин у справі, яка переглядається, колегія суддів відхиляє цей аргумент апеляційної скарги, а посилання на вказану постанову Верховного Суду є нерелевантним.
Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку заявник в апеляційній скарзі щодо зазначених ним справ Верховного Суду фактично лише цитує загальні висновки суду касаційної інстанції, але не обґрунтовує і не конкретизує в чому полягає невідповідність висновків суду першої інстанції висновкам Верховного Суду. Відповідні посилання скаржника носять суто декларативний характер і не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в даній справі.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Зміст судового рішення не свідчить, що суд першої інстанції застосував норми права не так чи в інший спосіб.
Колегія суддів також виходить з того, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм права суд формулює, виходячи з конкретних обставин справи. (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 68), від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (пункт 149), від 04.07.2023 у справі №373/626/17 (пункт 51)).
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду за відсутності подібності правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про те, що товариство не зобов`язано було здійснювати індексацію орендної плати, є безпідставними та суперечать пункту 10 договору оренди землі, в якому сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Тобто орендар взяв на себе зобов`язання вносити щомісячні орендні платежі з урахуванням індексу інфляції споживчих цін у кожному місяці.
Зазначене також відповідає правовій позиці Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23.
Відповідно до п. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 пропорційно задоволеним позовним вимогам (49%) необхідно стягнути 474 грн 79 коп. судового збору (968 грн 96 коп. х 49%), сплаченого за подачу позову (а. с. 7).
Також пропорційно відмовленим позовним вимогам (51%) з позивача на користь відповідача потрібно стягнути 741 грн 25 коп. (1453 грн 44 коп. х 51%) судового збору, сплаченого в апеляційному суді (а. с. 176).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 липня 2026 року змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 31408 грн 22 коп. заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, 474 грн 79 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» 741 грн 25 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - А.О. Замченко
Судді: О.М. Черних
А.М. Худик
Оригінал: reyestr.court.gov.ua