Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №742/4234/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2861/26

Єдиний унікальний № 742/4234/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря судових засідань - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

30.07.2026 р. представник ТОВ «Новий колектор» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5568793 від 27.05.2025 р., укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, у розмірі 19 684,85 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 255,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 27.05.2025 р., між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 5 000,00 грн строком на 360 днів, процентна ставка 1% в день, які було перераховано на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти, проте остання умови договору не виконала у результаті чого за нею утворилася заборгованість у розмірі 19 684,85 грн.

27.01.2026 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» було укладено Договір факторингу №С7-270126-1, згідно із умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №5568793 від 27.05.2025 р. Посилаючись на наведені обставини та не погашення заборгованості відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, проте у поданій позовній заяві просила слухати справу у її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, у судове засідання не з`явилася, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, шляхом надіслання матеріалів позовної заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу місця її проживання, який повернувся з причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від неї відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

27.05.2025 р. ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - 48011 підписала Анкету-опитувальника клієнта що сформована за допомогою програмного забезпечення, де зазначила свої персональні дані /а.с.16/.

27.05.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора - 89922, відповідно до умов якого відповідачу надано кошти, на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 у розмірі 5 000 грн строком на 360 днів, тобто до 21.05.2026 р., періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів, зі сплатою стандартної відсоткової ставки 1% в день /а.с.20-26/.

До вказаного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту та орієнтовну сукупну вартість кредиту, в якому міститься інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту /а.с.26 зв./.

Також відповідачкою 27.05.2025 р. було підписано паспорт споживчого кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора - 48011 /а.с.28-29/.

27.05.2025 р. через платіжний сервіс «Pay.Tech» на платіжний засіб 4149609012964112 було зараховано 5 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 55687931748362927, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору №5568793 від 27.05.2025 що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» /а.с.14/.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5568793 від 27.05.2025 р., заборгованість відповідача за вищевказаним кредитним договором станом на 27.01.2026 р. становить – 19 637,50 грн, з яких 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 637,50 грн – заборгованість за процентами, 2 500,00 грн – штрафні санкції, 500,00 грн – комісія, нарахування здійснювалися з 27.05.2025 р. по 27.01.2026 р. /а.с.33-37/.

27.01.2026 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Новий колектор» було укладено Договір факторингу №С7-270126-1, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за відповідними кредитними договорами /а.с. 15, 17-19/.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 37204767222222706 від 27.01.2026 р., ТОВ «Новий колектор» перерахувало ТОВ «Лінеура Україна» плату за відступлення прав вимоги за договором факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026 р. /а.с. 32/.

Відповідно до переліку №1 від 27.01.2026 до Договору факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026 р. ТОВ «Новий колектор» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (1100) в сумі – 19 684,50 грн, з яких 5 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 11 684,85 грн – заборгованість за процентами, 500,00 грн – комісія, 2 500,00 грн – неустойка (штрафні санкції) /а.с.25-26/.

ІV. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із Законом України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В силу ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Договір №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписаний 27.05.2025 р. ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 48011 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом установлено, що 27.05.2025 р. відповідачем було укладено в електронній формі договір №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту з ТОВ «Лінеура Україна» на суму кредиту у розмірі – 5 000 грн зі строком його повернення до 21.05.2026 р., що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Дані кошти було перераховано на банківську карту відповідача НОМЕР_2 . Тобто, кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, а відповідач зобов`язався повернути отримані нею грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором що становить 19 684,85 грн, яка складається з заборгованості по тілу, процентах, комісії та неустойки. Дана заборгованість підтверджується наданим позивачем ТОВ «Новий колектор» розрахунком до якого перейшло право вимоги до відповідачки за договором факторингу №С7-270126-1 від 27.01.2026.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальниця ОСОБА_1 належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора

Договір факторингу №С7-270126-1 ніким не оскаржений, визнаний недійсним в цілому чи за окремими пунктами не був, тобто в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору, відтак позивач має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відповідним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Враховуючи, що відповідач отримала кошти за договором про надання коштів на умовах споживчого кредитувід 27.05.2025 р., проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернула, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Новий колектор» до якого, за договором факторингу перейшло право вимоги, в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі – 16 684,85 грн.

Вирішуючи питання стягнення штрафу в розмірі 2 500,00 грн, суд зважає на наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на даний час.

Таким чином, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання.

З огляду на те, що на підставі договору №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.05.2025 р., штраф у розмірі 2 500,00 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення з відповідача є неправомірною.

Щодо вимоги про стягнення комісії в розмірі 500 грн суд зазначає, що позивачем не доведено наявності конкретної додаткової чи супутньої послуги, пов`язаної з отриманням, обслуговуванням або поверненням кредиту, яка фактично надавалася відповідачу та за яку відповідно до договору передбачалася окрема плата.

Саме по собі зазначення в розрахунку заборгованості суми комісії не підтверджує фактичного надання споживачу окремої послуги, яка може бути предметом додаткової оплати.

Адміністрування кредитної заборгованості, ведення обліку зобов`язань позичальника та здійснення кредитодавцем інших дій, які випливають із самого кредитного договору та є необхідними для його виконання, самі по собі не свідчать про надання споживачу окремої додаткової послуги.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 500 грн є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, з урахуванням установлених судом обставин та оцінки наданих доказів, із відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 16 684,85 грн, яка складається з тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, у решті задоволення позовних вимог слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (84,8%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 257,70 грн. та витрати пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 216,90 грн, що входять до складу судових витрат.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором №5568793 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.05.2025 р. у розмірі 16 684 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 85 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» витрати на оплату судового збору в сумі 2 257 (дві тисячі двісті п`ятдесят сім) грн. 90 коп. та витрати пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн 90 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», ЄДРПОУ 43170298, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов