Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №766/4645/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4645/26

н/п 1-кп/766/3548/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) кримінальне провадження №22025150000000253 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Генічеськ Генічеського району Херсонської області, громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 , будучи громадянином України, достовірно усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення її території, достеменно знаючи та розуміючи факт захоплення та подальшого незаконного утримання окупаційною адміністрацією російської федерації та збройними силами російської федерації території м.Генічеськ Херсонської області, підтримуючи воєнну агресію російської федерації, знаходячись у невстановленому досудовим розслідування місці, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, та 17.05.2022 року добровільно зайняв посаду так званого «тимчасово виконуючого обов`язки слідчого слідчого відділу Генічеського районного відділу поліції» (мовою оригіналу - «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Генического районного отдела полиции») у незаконно створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області правоохоронному органі – так званому «головному управлінні МВС Херсонської області» (мовою оригіналу - «главное управление министерства внутренних дел Херсонской области»).

Своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.

II. Застосовані правові процедури у кримінальному провадженні. Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).

Дане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_5 (in absentia) у зв`язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.

Обвинувачений у судові засідання не з`являвся, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 19.05.2026, щодо ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.03.2026, здійснювалось у порядку спеціального досудового розслідування.

Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_5 та повідомлення про підозру публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження — у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.

Під час судового провадження повідомлення, виклики та процесуальні документи також публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження — у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному вебсайті Херсонського міського суду Херсонської області.

Вказані факти, які підтверджені наявними в матеріалах кримінального провадження документами, дають підстави для висновку, що обвинувачений мав усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, у тому числі, на захист та доступ до правосуддя.

Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно за рахунок держави.

Суд вважає, що дії обвинуваченого вказують на його відмову від права приймати участь у судовому розгляді.

Суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом під час здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні. Зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Таким чином, судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ його до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

ІІІ Позиції сторін

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочині, просив призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, правоохоронних органах на строк 13 років, з конфіскацією всього майна.

Захисник вважав недоведеною винуватість ОСОБА_5 в пред`явленому обвинуваченні поза розумним сумнівом. Зазначив, що наявні у справі докази є недостатніми для висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України. Зокрема, відсутній оригінал документу про призначення обвинуваченого на посаду. Оглянуті слідчим матеріали з іншого кримінального провадження, які зберігалися на оптичному диску не є допустимим доказом. Відсутні документи, які б підтверджували діяльність обвинуваченого на вказаній в обвинувальному акті посаді, яку наче б то він зайняв. Допитані в судовому засіданні свідки вказали лише, що бачили ОСОБА_5 у формі, але яку саме посаду він займав не повідомляли. Крім того, свідки в судовому засіданні пояснили, що знайомі з ОСОБА_5 тривалий час, а тому проведення впізнання за фотознімками за їх участі є незаконним. Також стороною обвинувачення не доведено добровільність дій ОСОБА_5 . Просив суд ухвалити виправдувальний вирок.

ІІІ. Докази, які підтверджують встановлені судом обставини.

Вина ОСОБА_5 у колабораційній діяльності, за встановлених судом обставин, підтверджується наданими сторонню обвинувачення доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_6 , відповідно до яких він працював в рибоохоронному патрулі. Обвинуваченого знає, спілкувалися по роботі коли ОСОБА_5 працював у міліції дільничним інспектором. Під час повномасштабного вторгнення рф на територію України він перебував у м.Генічеськ. З окупації виїхав 01.04.2023. У вересні 2022 року в м.Генічеськ на проспекті Мира він зустрів обвинуваченого, який перебував у формі окупаційної поліції. Під час їх спілкування ОСОБА_5 повідомив, що працює слідчим у відділі поліції. Обвинувачений пропонував і йому працевлаштуватися до окупаційної поліції, посилаючись на високу заробітну плату;

- показаннями свідка ОСОБА_7 , згідно яких раніше він працював в Азовській рибінспекції, проживав у м.Генічеськ. З обвинуваченим знайомі. Під час окупації м.Генічеськ, влітку 2022 року, він декілька разів бачив ОСОБА_5 у формі окупаційної поліції на проспекті Миру, біля будівлі окупаційної поліції. З ОСОБА_5 вони не спілкувалися;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , з яких вбачається, що з обвинуваченим раніше працювали у Генічеському відділі поліції, знали одне одного візуально, але відносин не підтримували. У вересні 2022 року в м.Генічеськ його затримала окупаційна поліція та доставила до відділку, де утримувала з 13.09.2022 по 16.09.2022 року. 15.09.2022 року його повели на допит. До кабінету зайшов ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які привіталися з ним. На той час ОСОБА_11 займав посаду начальника слідчого відділу окупаційної поліції в м.Генічеськ, він був його сусідом та вони підтримував дружні відносини. Після того, як його відпустили з поліції, він мав розмову з ОСОБА_11 , який повідомив, що ОСОБА_5 є його підлеглим та працює слідчим;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.12.2024, 24.12.2024, 19.01.2026, 13.01.2026, за участю свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , з яких вбачається, що свідки за сукупністю зовнішніх ознак впізнали в ОСОБА_5 , як особу, який зайняв посаду в незаконному правоохоронному органу рф;

-протокол огляду від 07.11.2023, проведено у кримінальному провадженні №12022230000000847, та наданого на запит слідчого, відповідно якого проведено огляд веб-сайту в мережі Інтернет Федеральної податкової служби рф та «Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф», під час якого оглянуто виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб рф за №ЮЭ9965-23-154890658 від 07.11.2023, згідно якої, у вказаному реєстрі зареєстровано відомості про незаконно створений орган під назвою «Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области»;

-протоколом огляду від 17.08.2023, зі змісту якого вбачається, що слідчим проведено огляд документів з матеріалів кримінального провадження №22023000000000479, а саме:

1. ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі 761/26549/22, на підставі якої проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

2. протоколу обшуку від 25.11.2022, згідно якого, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва у справі 761/26549/22, проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_14 , під час якого виявлено та вилучено: флеш носій, мобільний телефон марки Iphone 11, ноутбук чорного кольору «Samsung», постанову про визнання речовим доказом ноутбуку, флеш носія Kingston;

3. протоколу огляду від 13.02.2023, яким оглянуто флеш носій, вилучений 25.11.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , на якому містяться відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення незаконного правоохоронного органу створеного окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме «ГУМВД по Херсонской области» - накази по особовому складу (призначення, звільнення, список особового складу з паспортним даними, номерами телефонів, посад, ІПН, штатний розпис, біографічні довідки), серед яких: «витяг зі списку співробітників», «витяг з наказу №1-лс від 17.05.2022», «витяг з наказу 1-Г лс від 17.05.2022», «витяг з наказу 2-Г лс від 20.05.2022», «витяг з наказу №26 лс від 01.08.2022»;

- протоколом огляду від 16.06.2025, яким проведено огляд документів:

1. документу під назвою (мовою оригіналу) «Приказ По личному составу» виданий 17.05.2022 за №1-Г л/с так званим начальником «ГУМВД по Херсонской области» ОСОБА_15 , яким, серед інших, ОСОБА_5 призначено на посаду (мовою оригіналу) - «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Генического районного отдела полиции Главного управления МВД Херсонской области». Згідно з вказаним наказом, призначення ОСОБА_5 на посаду було здійснено на підставі його заяви від 13.05.2022;

2. документу під назвою (мовою оригіналу) «список сотрудников», у якому під №413 зазначений « ОСОБА_16 » ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт УКР «ЕЕ760480», та вказана його посада – «следователь следственного отделения Генического РОП ГУ МВД», «дата приема – 17.05.2022»;

3. документами під назвою (мовою оригіналу) «Приказ По личному составу» виданими так званим начальником «ГУМВД по Херсонской области» ОСОБА_15 20.05.2022 за №2-Г л/с, 23.06.2022 за №11 л/с, 20.07.2022 за №22 л/с, 26.07.2022 за №24 л/с, якими у період з 20.05.2022 по 20.06.2022 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 призначено на посади до окупаційного правоохоронного органу – «Генічеського районного відділу поліції Головного управління МВС Херсонської области»;

- копією паспорта громадянина України (ЕЕ760480), виданого на ім`я обвинуваченого;

V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)

За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Аналізуючи вказані надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що вони є належні та допустимі, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та отримані в порядку встановленому КПК України.

Доводи захисту щодо недопустимості доказів, зокрема матеріалів з іншого кримінального провадження, суд вважає безпідставними.

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями глави 20 КПК України, огляд є слідчою дією.

Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

З протоколу огляду від 17.08.2023 вбачається, що слідчим оглянуто документи, які мають значення для даного кримінального провадження, зокрема відомості щодо діяльності за напрямком кадрового забезпечення незаконного правоохоронного органу створеного окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме «ГУМВД по Херсонской области». Серед вказаних документів була був документ під назвою «витяг з наказу 1-Г лс від 17.05.2022». Та обставина, що такі документи перебували в матеріалах іншого кримінального провадження, не тягне за собою визнання відомостей, що містяться у протоколі огляду недопустимим доказом, оскільки зазначені документи були оглянуті та збережені в межах кримінального провадження №22023000000000479. Оптичний диск, який був предметом огляду слідчого був способом збереження інформації з оглянутого флеш носія, вилученого 25.11.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в іншому кримінальному провадженні. Суд не вбачає підстав для висновку, що такий доказ отримано не у передбачений КПК України спосіб.

Відсутність у розпорядженні правоохоронних органів України оригіналу наказу про призначення ОСОБА_5 на посаду незаконного окупаційного правоохоронного органу, не може бути безумовною підставою для неврахування такого доказу при прийнятті рішення.

Порядок пред`явлення особи для впізнання визначений статтею 228 КПК України. Судом не встановлено порушення вказаного порядку під час проведення такої слідчої дії, а отже він отриманий у встановленому порядку

Твердження захисника, що свідки, які залучалися до впізнання за фотознімками, були знайомі з обвинуваченим, не впливає на допустимість такого доказу, оскільки процесуальний закон не забороняє пред`явлення особи для впізнання у разі особистого знайомства із особою, яка впізнає.

Суд покладає в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_5 показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а також протокол огляду від 16.06.2025, яким оглянуто документи, що містять відомості про діяльність незаконного правоохоронного органу створеного окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема, і наказ про призначення ОСОБА_5 на посаду так званого «временно исполняющего обязанности следователя следственного отделения Генического районного отдела полиции ГУ МВД Херсонской области».

Вказані докази прямо підтверджують зайняття обвинуваченим посади в окупаційному органі влади та спростовують доводи захисту в цій частині.

Інші викладені докази підтверджують факт створення окупаційною владою рф незаконного правоохоронного органу та діяльності такого органу на тимчасово окупованій території Херсонської області.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, суд виходить з такого.

Диспозицією ч.7 ст.111-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Тобто, кримінально-караним є сам факт зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі. Діяльність особи на такі посаді не є елементом ч.7 ст.111-1 КК України, яка підлягає доведенню.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, Херсонська міська територіальна громада перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, м.Генічеськ з 24.02.2022 по теперішній час.

Дослідженими судом доказами встановлено, що в період тимчасової окупації на території Херсонської області представниками окупаційної адміністрації рф було створено незаконний орган, мовою оригіналу – «ГУ МВД Херсонской области».

Зі змісту ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» убачається, що до правоохоронних органів належать, зокрема, органи Національної поліції.

Оскільки незаконний орган (мовою оригіналу) - «главное управление министерства внутренних дел херсонской области», посаду в якому зайняв обвинувачений, виконував функції притаманні Національної поліції України, суд констатує, що вказаний незаконний орган необхідно вважати правоохоронним у розумінні ч.7 ст.111-1 КК України.

Обвинувачений є громадянином України.

Оцінюючи питання добровільності дій обвинуваченого, суд враховує, що під час судового розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про вчинення ним відповідних дій під впливом фізичного чи психічного примусу.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про наявність у обвинуваченого реальної можливості відмовитися від зайняття посади у незаконному правоохоронному органі. Так, наказ про призначення містить відомості про призначення ОСОБА_5 на посаду на підставі його особистої заяви. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_6 , обвинувачений зайняв посаду в окупаційному органі з корисливого мотиву.

Стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували встановлену судом обставину щодо добровільності зайняття обвинуваченим відповідної посади або ставили під сумнів докази на підставі яких суд дійшов такого висновку.

Отже, дії ОСОБА_5 , який будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення в якому він обвинувачується.

Сукупність досліджених судом достовірних доказів у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, і він винний у вчиненні цього кримінального правопорушення.

VI. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання, судом не встановлені.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

VІІ. Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, особу винного, який на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину, що загрожує незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та безпеці держави України, даних про особу обвинуваченого, характер його дій, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства, йому має бути призначено покарання в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України.

Також, обвинуваченому має бути призначене обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Крім того, враховуючи, що обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, суд вважає необхідним застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного обвинуваченому майна.

На думку суду, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

VIІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 17.03.2026 щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який з метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, необідно залишити без змін.

Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правозахисних і правоохоронних органах на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обчислювати з моменту відбуття обвинуваченим основного покарання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

СуддяОСОБА_1