Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №754/19417/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1862/26

Справа №754/19417/25

РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді - Панченко О.М.,

за участю секретаря - Черниш К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 72 454,60 грн., а також судового збору у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, 01.05.2018 року Позивач є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. На виконання вимог законодавства КП "Київтеплонерго" на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: 1) договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті "Хрещатик"від 28.03.2018 №34 (5085). Щодо договору про надання послуг з тЕ/ПГВ повідомляє, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово комунальні послуги" від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов як договору про надання послуг ЦО/ЦПГВ, так і договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ є, у тому числі, факт отримання послуг споживачем. Відповідачка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго». Позивач вказує, що відповідачка користується послугами, але свої зобов`язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води належним чином не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2025 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.11.2026 року цивільну справу прийнято до провадження та справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.01.2026 року від представника відповідача - адвоката Пухальської І.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне. Відповідно до наданого позивачем Витягу з реєстру територіальної громади м. Києва, відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 з 20.10.2020. Крім того, в обгрунтування вимог про стягнення заборгованості за період до 01.05.2018 позивачем надано суду Договір про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11.10.2018 та додатки, згідно яких споживачем послуг за вказаною адресою значиться ОСОБА_2 , який є колишнім чоловіком відповідачки. Відповідач також повідомляє суду, що у вказаній квартирі вона не проживає з 05.03.2022 року, на підтвердження чого надає довідку №99 від 28.11.2025 року, видану головою правління ЖБК «Будівельник-6», акт від 27.11.2025, складеного за участі мешканців кв. АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 і акт від 05.12.2025, засвідченого начальником ЖЕД-302 О.Пічка, яким підтверджується фактичне проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 . З огляду на вищевикладене просить відмовити в задоволенні позову в частині вимог до 01.05.2018 року на загальну суму 6600,36 та за період з 05.03.2022 по 31.07.2025 на загальну суму 34095,69 грн.

17.02.2026 року представником позивача до суду подано оновлений розрахунок заборгованості.

09.03.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій просив суд не брати до уваги викладене у відзиві.

24.03.2026 року представником позивача подано до суду заяву про залучення до участі в розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.03.2026, що занесена до протоколу судових засдіань залучено до участі в справі у якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, при цьому в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялися належним чином за зареєстрованим місцем проживання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором.

Позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 у розмірі 3325,13 грн. та централізованого постачання гарячої води до 01.05.2018 у розмірі 2102,98 грн., за адресою: АДРЕСА_1 .

За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 20.10.2020 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 з 01.03.2023 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до поданих до суду нових розрахунків заборгованості станом на 31.07.2025 року заборгованість Відповідачів за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення становить - 3325,13 грн. та з централізованого постачання гарячої води становить - 2102,98 грн.; за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення становить - 5409,29 грн. та з централізованого постачання гарячої води становить - 11062,26 грн.; за спожиті з 01.11.2021 року послуги з теплової енергії становить - 30886,52 грн. та з постачання гарячої води становить - 3732,62 грн.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує. Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладання відповідного договору.

Так, стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичних та юридичних осіб у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів.

Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором, актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідачі як споживачі послуг, що надавалися позивачем, зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Однак, Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачі є власниками/зареєстрованими/такими, що проживають за адресою: АДРЕСА_6 . Разом з тим єдиним доказом, наданим позивачем на підтвердження статусу відповідачки ОСОБА_1 як споживачки, є витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва №135149847 від 06.08.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована у вказаній квартирі лише з 20.10.2020.

Доказів того, що до 20.10.2020 відповідачка ОСОБА_1 була власницею цієї квартири, наймачем житла чи фактично проживала у ньому і споживала житлово-комунальні послуги, позивач суду не надав, тоді як саме на позивача покладено обов`язок довести обставини, на які він посилається. Правовстановлюючих документів на квартиру, а також доказів звернення відповідачки до виконавця щодо відкриття особового рахунку чи здійснення нею оплат за спірні послуги матеріали справи не містять. Навпаки, наданий самим позивачем помісячний розрахунок за період з 01.05.2018 по 31.07.2025 містить відомості про кількість зареєстрованих у квартирі осіб - 0, що узгоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката - Пухальської І.С.

Щодо відповідача ОСОБА_2 , то відповідно до додатку №1 та №2 до Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 №602-18 номер особового рахунку НОМЕР_1 числиться за ОСОБА_2 за адресою, АДРЕСА_6 , отже Відповідач ОСОБА_2 набув статусу споживача з зазначеної дати.

Щодо відповідачки ОСОБА_1 , то суд прийшов до висновку, що вона набула статусу споживача житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем до вказаного житла, лише з 20.01.2020, а вимоги про стягнення заборгованості, що утворилася за послуги, спожиті до цієї дати, є недоведеними.

Стосовно довідки №99 від 28.11.2025, виданою головою правління ЖБК «Будівельник-6», акту від 27.11.2025 року, складеного за участі мешканців кв. АДРЕСА_7 , аакту від 05.12.2025, засвідченого начальником ЖУД-302 О.Пічка, яким підтверджується фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 про те, що відповідачка не проживала з 05.03.2022 за місцем реєстрації та не споживала послуг.

Водночас надані відповідачкою докази не підтверджують факту її непроживання за адресою: АДРЕСА_6 , протягом спірного періоду. Доказів звернення відповідачки до позивача із заявою про її тимчасову відсутність у зазначеному житловому приміщенні та надання відповідних документів на підтвердження такої обставини матеріали справи також не містять.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг, крім постачання теплової енергії, у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності споживача та інших осіб у житловому приміщенні понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Законодавство України.

Відповідно до пунтку 7 частини 1 статті 43 "Правил надання послуг з постачання гарячої води" споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції);

Отже, саме по собі посилання відповідачки на непроживання у квартирі не є достатньою підставою для звільнення її від оплати відповідних комунальних послуг, оскільки передбачених законом умов для реалізації права на їх неоплату відповідачкою не підтверджено. При цьому положення пункту 6 частини першої статті 7 зазначеного ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та п. 7 ч. 1 ст. 43 "Правил надання послуг з постачання гарячої води" взагалі не передбачають можливості неоплати послуги з постачання теплової енергії з підстав тимчасової відсутності споживача.

Згідно статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Визначаючи розмір заборгованості, що припадає на період після набуття відповідачів статусу споживачів, суд приходить до часткового задоволення позовних вимог в частині до кожного з відповідачів у такому порядку:

У відповідача ОСОБА_2 відповідно до наданих стороною позивача розрахунків за вказаною вище адресою мається заборгованість, що складається із: заборгованості за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року - заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 5409,29 грн., за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 062,26 грн.; за період з 01.11.2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30 886,52 грн. та за послуги з постачання гарячої води у розмірі 3 732,62 грн.

У відповідача ОСОБА_1 відповідно до наданих стороною позивача розрахунків за вказаною вище адресою мається заборгованість, що складається із: заборгованості за спожиті з 20.10.2020 року по 31.10.2021 року - заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 5409,29 грн., за послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 062,26 грн.; за період з 01.11.2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30 886,52 грн. та за послуги з постачання гарячої води у розмірі 3 732,62 грн.

Крім того, відповідно Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18 укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», набув право вимоги до відповідачів з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмір 3 325,13 грн. та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2102,98 грн.

Разом з тим, заперечуючи проти позову, представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат - Пухальська Ірина Станіславівна просила у відзиві застосувати строки позовної давності до позовних вимог про стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS - CоV - 2» на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020, дія якого постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641 (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956), від 09.12.2020 № 1236 продовжена до 30.06.2021.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності мало право на стягнення лише заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка утворилася, починаючи з 12 березня 2017 року.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачами здійснювалися платежі за спожиті послуги, зокрема за послугу з централізованого опалення 1341,01 грн у жовтні 2017 року, та за послугу з централізованого постачання гарячої води - 83,10 грн у жовтні 2017 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за період 01.07.2015-31.01.2026 за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою споживачів: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 .

Здійснення зазначених платежів свідчить про визнання відповідачами заборгованості, у зв`язку з чим перебіг позовної давності переривався та почався заново, а тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності немає.

Позивач також просить суд, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, стягнути з відповідачів три проценти річних, інфляційні втрати та пеню.

За змістом ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21) загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру відсотків та пені, наявності доказів, що їх підтверджують).

Згідно з новими розрахунками заборгованості, поданими представником позивача необхідно уточнити заборгованість, а саме: заборгованість за спожиті у період з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення визначено у розмірі 14,59 грн; заборгованість за спожиті у цей же період послуги з централізованого постачання гарячої води - 6 868,04 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії - 1 341,62 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води - 1 385,79 грн. В іншій частині заявлені до стягнення суми заборгованості залишено без змін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача ОСОБА_2 :

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 3325,13 грн.; інфляційну складову у розмірі 568,60 грн., три відсотки річних у розмірі 149,49 грн.;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 2102,98 грн.; інфляційну складову у розмірі 359,61 грн., три відсотки річних у розмірі 94,55 грн.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 14,39 грн.; - інфляційну складову боргу у розмірі 1363, 63грн. та 3% річних у розмірі 351,32 грн.;

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 6868,04 грн.; - інфляційну складову боргу у розмірі 2259,41 грн. та 3% річних у розмірі 587,45 грн.

З приводу заборгованостей за спожиті послуги з 01.05.2018 по 31.10.2021 з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, суд зазначає, що разом із тим із наданих позивачем розрахунків убачається, що відповідачем ОСОБА_2 здійснювалися часткові оплати за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. У зв`язку з проведенням таких оплат та їх зарахуванням у рахунок погашення наявної заборгованості подані розрахунки не дають можливості виокремити, яка саме частина непогашеної заборгованості станом на дату звернення до суду Позивачем припадає на нарахування заборгованості, здійснені до 2020 року, а яка на наступні періоди після 2020 року.

Зокрема, з розрахунків неможливо достовірно встановити, за який конкретно розрахунковий період зараховувався кожний здійснений відповідачем ОСОБА_2 платіж та в якій частині такі платежі погашали раніше сформовану заборгованість. Відтак визначити окремий залишок заборгованості за послуги, нараховані до 2020 року з централізованого опалення та послуги з централізованого гарячого водопостачання, на підставі наданих позивачем розрахунків не вбачається можливим.

Що стосується заборгованості у період з 2021 року, то суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідчів:

- заборгованість за спожиті з 1.11.2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30 886,52 грн.; - інфляційну складову боргу у розмірі 4148,16 грн., 3% річних у розмірі 1 089,72 грн. та пеня у розмірі 1325,83 грн.

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 3732,62 грн.; - інфляційну складову боргу у розмірі 479,90 грн., 3% річних у розмірі 125,95 грн. та пеня у розмірі 153,24 грн.

- заборгованості за плату абонентського обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 1341,62 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1385,79 грн.;

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 00,00 грн.

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 00,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 2 606,23 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви (62 362,63 * 3028/72454,60 = 2 606,23)

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статями 10, 12, 19, 43-44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, статями 526, 625, 610, 714 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса: м.Київ, площа І.Франка, 5) заборгованість у розмірі 6 600,36 грн., що складається з:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 3325,13 грн.; інфляційну складову у розмірі 568,60 грн., три відсотки річних у розмірі 149,49 грн.;

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 2102,98 грн.; інфляційну складову у розмірі 359,61 грн., три відсотки річних у розмірі 94,55 грн.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_6 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (ЄДРПОУ 40538421, адреса: м.Київ, площа І.Франка, 5) заборгованість у розмірі 55 762,27 грн., що складається з:

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 14,39 грн.; інфляційну складову у розмірі 1363,63 грн., три відсотки річних у розмірі 351,32 грн.

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 6868 ,04 грн.; інфляційну складову у розмірі 2259,41 грн., три відсотки річних у розмірі 587,45 грн.

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з централізованого постачання теплової енергії у розмірі 30 886,52 грн.; інфляційну складову у розмірі 4148,16 грн., три відсотки річних у розмірі 1089,72 грн., пеня у розмірі 1325,83 грн.

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 3 732,62 грн.; інфляційну складову у розмірі 479,90 грн., три відсотки річних у розмірі 125,95 грн., пеня у розмірі 153,24 грн.

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1341,62 грн.;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1385,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса: м.Київ, площа І.Франка, 5) судовий збір у розмірі 1 303,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, адреса: м.Київ, площа І.Франка, 5) судовий збір у розмірі 1 303,11 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя: О.М. Панченко