Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №753/19094/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19094/26

провадження № 3/753/5391/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2011 р.н. та 2014 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 886636, ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалась адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, 14.08.2026 близько 20 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , а саме: прийшов без дозволу до квартири колишньої дружини, зламав замок вхідних дверей, забрав паспорт, грошові кошти, чим позбавив можливості ними користуватися та завдав психологічного болю.

Потерпіла - ОСОБА_2 повідомила суду, що з ОСОБА_1 розлучені, від шлюбу мають двох спільних дітей, ОСОБА_1 фінансово не допомагає, вона забезпечує їх самостійно. Пояснила, що того дня колишній чоловік відвіз її та їх спільних дітей на дачу, що за 150 км від м. Києва, планувала, що він лише відвезе їх, а сам повернеться до себе, проте, він захотів залишитись, у зв`язку із чим почали сваритися, він почав проявляти агресію у її бік. Він разом із старшим сином вирішив поїхали до м. Києва. З`ясували, що син забув ключі від квартири. Коли вони їхали, вона телефонувала синові, та почула, що у нього істерика, він не хотів їхати із батьком до нього, вона просила, аби той посадив його на автобус, проте батько відмовився, привіз сина сам до квартири. Зазначила, що згоди на те, щоб колишній чоловік ламав замок не давала. З приводу паспорту та грошей, які нібито, її колишній чоловік забрав, повідомила, що свій паспорт клала в паспорт старшого сина. Одного дня побачила, що паспорти зникли, а з ними і 10 тис грн. готівкою, які вона готувала для сплати за орендоване помешкання.

ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні категорично заперечував. Пояснив, що він відвіз його колишню дружину разом із дітьми на дачу, а сам разом із старшим сином повернувся до м. Києва, привіз сина до помешкання за адресою: АДРЕСА_3 . Так як син забув ключі, він у присутності батька зателефонував до матері, і вона дозволила, аби вони зламали замок у дверях квартири, оскільки він незадовго до події вже ламав його. Після чого, вони зламали замок, увійшли до квартири - там був безлад та заборонені речовини, з його слів. Він залишив сина у квартирі, а сам поїхав до себе додому, завчасно домовившись з сином, про те, що наступного дня разом підуть на прогулянку. Наступного дня він приїхав до сина, а колишня дружина вже перебувала в квартирі та викликала поліцію. Зазначив, що купив новий замок і одразу його встановив. Підкреслив, що з колишньою дружиною постійно сваряться, приводом для сварок є, зокрема, те, що мати ніколи не відгукується про батька добре, не називає його «батько», «тато», а виключно - «воно». Також він заперечив, що брав кошти та паспорти.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи прихожу до висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступних підстав.

Так, положеннями статті 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, - тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

У той час, як під конфліктом/сваркою необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту/сварки залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Тобто, факт вчинення конфлікту/сварки, навіть між особами, визначеними Законом, сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.

Із письмового пояснення ОСОБА_2 вбачається, що її колишній чоловік, ОСОБА_1 , прийшов до її квартири та зламав замок у дверях, забрав паспорт та грошові кошти, після чого покинув квартиру.

Будь-які інші докази, які би підтверджували обставини, зазначені у фабулі протоколу, а також наслідки у вигляді завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілої, в матеріалах справи відсутні. Інформація, що ОСОБА_1 заволодів паспортом заявниці, а також грошовими коштами, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгялду, оскільки будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин ОСОБА_2 суду не надано.

Дані рапорту, долученого до матеріалів справи, також не містить будь-якої інформації, яка би підтверджувала, що саме 15.08.2026 року заявнику було спричинено шкоду психічному здоров`ю, а лише вказує про факт реагування на виклик працівників поліції.

При цьому згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень ризику повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 є низьким.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку про наявний сімейний та побутовий конфлікт між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , і тому вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про вчинення ОСОБА_1 насильства в сім`ї, умисний характер дій останнього, а також наслідків у вигляді завдання шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілої, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч. 3, 247, 283-285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя