Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №753/21778/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21778/25

провадження № 2/753/3661/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Осіпенко Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2023058215 від 05.03.2019 року у розмірі 23 934,93 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.03.2019 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2023058215, який за своєю правовою природою є змішаним, оскільки ним надається послуга з кредитування та видача і обслуговування картки.

Відповідно до розділу 1 Договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: 1.1. Розмір, валюта та цільове використання кредиту - 12 896,87 грн. на придбання товару, 250,00 грн. - на сплату додаткових послуг банку, загальний розмір кредиту - 13 146,87 грн., дата остаточного повернення кредиту - 05.03.2021 року, передплата позичальника - 2 700,00 грн., процентна ставка фіксована - 0,01 % річних.

Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця і на придбання товару (п. 1.4. Договору).

П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2023058215_CARD від 05.03.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за кредитним договором від 05.03.2019 року виконав у повному обсязі та надав в користування кредитні кошти у розмірі 12 896,87 грн.

Відповідачем кредитні кошти отримані, деякий час здійснювались погашення заборгованості за кредитним договором, останній платіж внесено 30.09.2020 року, проте свої зобов`язання до кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23 934,93 грн., з яких 19 800,00 грн. - тіло кредиту, 4 134,93 грн. - заборгованість за відсотками.

23.07.2025 року позивачем було направлено вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, яка не була отримана відповідачем та повернулась за закінченням терміну зберігання.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість у добровільному порядку, це стало підставою звернення до суду (а.с. 1-52).

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с. 59).

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу відповідача за місцем його реєстрації, проте конверт з вкладенням повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надходило.

Суд, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи позивача, викладені у письмових заявах, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 05.03.2019 року між первісним кредитодавцем АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено Кредитний договір № 2023058215 (а.с. 22-23).

Відповідно до розділу 1 Договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір, валюта та цільове використання кредиту - 12 896,87 грн. на придбання товару, 250,00 грн. - на сплату додаткових послуг банку, загальний розмір кредиту - 13 146,87 грн., дата остаточного повернення кредиту - 05.03.2021 року, передплата позичальника - 2 700,00 грн., процентна ставка фіксована - 0,01 % річних.

Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця і на придбання товару (п. 1.4. Договору).

Продавцем за кредитним договором є ТО ТОВ Гаджет Трейдінг КБ (код ЄДРПОУ 41739063).

У відповідності до п. 1.5. Договору, підписанням кредитного Договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію, передбачену законодавством, що захищає права споживачів; позичальника перед укладанням кредитного Договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою обґрунтованого рішення щодо укладання Договору; позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного Договору (зокрема, але не виключно Графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту; з Правилами кредитування, Тарифами Банку, які є невід`ємною частиною кредитного Договору та які розміщені на офіційному сайті банку, ознайомлений та згодний, а також зобов`язується їх належно та неухильно виконувати.

Пунктом 2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2023058215_CARD від 05.03.2019 року, що є невід`ємною частиною Договору.

Пункт 2.1. Договору номер карткового рахунку: НОМЕР_1 . Тип картки - MC GOLD, валюта рахунку гривня. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць, впродовж пільгового періоду 0,01 % річних.

Основні умови кредитування сторони погодили підписавши паспорт споживчого кредиту (а.с. 23).

Відповідно до розписки відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що він отримав картку № НОМЕР_2 ; з правилами користування карткою та діючими тарифами АТ «ОТП БАНК» ознайомлений (а.с. 24).

Крім того позивачем надано суду розрахунок заборгованості відповідача за договором №2023058215_CARD від 05.03.2019, у відповідності до якого станом на 24.03.2023 року заборгованість відповідача становить 23 934,93 грн. (а.с. 25-36) та виписку за договором №2024548121_CARD від 05.03.2019 за період з 05.03.2019 року по 24.03.2023 року (а.с. 37-40).

В подальшому, 24.03.2023 року між первісним кредитодавцем АТ «ОТП Банк» та позивачем ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено Договір факторингу №24/03/23 (а.с. 15-19).

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/23 від 24.03.2023 року, позивач ТОВ «Брайт Інвестмент» набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2023058215 від 05.03.2019 року в сумі 23 934,93 грн., з яких 19 800,00 грн. - тіло кредиту, 4 134,93 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 20).

23.07.2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» було скеровано відповідачу письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту за вих. № 0723/17, в якій просив відповідача погасили заборгованість за кредитним договором №2023058215 від 05.03.2019 року в сумі 23 934,93 грн., з яких 19 800,00 грн. - тіло кредиту, 4 134,93 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 41).

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 року в справі №161/16891/15 вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 05.03.2019 між первісним кредитором АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2023058215, який, за твердженням позивача, є змішаним та передбачає надання позичальнику послуг із кредитування, видачі й обслуговування платіжної картки.

Як зазначено в договорі, метою отримання кредиту було придбання товару у продавця - ТОВ «Гаджет Трейдінг КБ» (код ЄДРПОУ 41739063).

Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів перерахування кредитних коштів на користь зазначеного продавця, зокрема відповідних платіжних документів, копії договору купівлі-продажу або будь-яких інших документів, які б підтверджували здійснення такої операції.

Також позивачем не надано доказів того, що первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти для самостійного придбання товару, а отже, не підтверджено факту фактичного отримання відповідачем кредиту в заявленому розмірі.

Надана позивачем виписка з банківського рахунку охоплює період із 05.03.2019 до 24.03.2023, однак перші відображені в ній платіжні операції датовані лише 13.04.2019.

При цьому банківська виписка не містить відомостей про зарахування відповідачу 05.03.2019 кредитних коштів у розмірі 13 146,87 грн., або ж у розмірі 19 800,00 грн. тіла кредиту, як це зазначено в позовній заяві.

Будь-яких відомостей про зарахування АТ «ОТП Банк» кредитних коштів на картковий рахунок відповідача саме 05.03.2019 матеріали справи також не містять.

Сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем ТОВ «Брайт Інвестмент», не може підтверджувати факт отримання відповідачем кредитних коштів, а також достовірно засвідчувати наявність і розмір заборгованості за кредитним договором за відсутності первинних документів, які підтверджують видачу кредиту та рух коштів. Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.10.2020 у справі № 190/1419/19-ц.

Щодо іншої складової змішаного договору, яка передбачає видачу та обслуговування платіжної картки, суд зазначає таке.

Позивачем надано докази відкриття АТ «ОТП Банк» відповідачу карткового рахунку та видачі йому платіжної картки. Водночас доказів установлення за цим картковим рахунком кредитного ліміту суду не надано.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював операції з використанням коштів за відсутності попередніх зарахувань на картковий рахунок. Однак сам по собі такий розрахунок не дає змоги встановити, чи були використані відповідачем саме кредитні кошти, чи встановлювався за карткою кредитний ліміт, у якому розмірі та на яких умовах він надавався. За відсутності відповідних доказів неможливо достовірно визначити правову природу використаних коштів та встановити виникнення у відповідача обов`язку повернути їх саме на умовах кредитного договору.

Отже, наявність доказів відкриття карткового рахунку та видачі платіжної картки сама по собі не підтверджує факту встановлення кредитного ліміту та надання відповідачу кредитних коштів.

Таким чином, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту надання АТ «ОТП Банк» відповідачу кредитних коштів ані для придбання товару у продавця, ані шляхом установлення та використання кредитного ліміту за платіжною карткою.

За таких обставин надані позивачем матеріали не дають змоги достовірно встановити обставини виникнення кредитних зобов`язань відповідача, факт та обсяг отримання ним кредитних коштів, а також обставини виконання ним відповідних зобов`язань. Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в позові відмовляється через його недоведеність, то судовий збір не стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки в позові відмовлено через його недоведеність, витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Січових Стрільців, буд. 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя: Л.М. Осіпенко