Рішення від 30 серпня 2026 р. у справі №496/3945/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3945/26

Провадження № 2/496/3585/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря - Агаджанян Д.Х.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільний позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12967,91 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмір 10000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 02.07.2024 р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 13000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору станом на 13.05.2026 р., заборгованість позичальника перед кредитодавцем становить 12967,91 грн., яка складається з : 6943,15 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; сума прострочених платежів по процентах - 6024,76 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2026 р. було відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін. Витребувано в АТ КБ «Приватбанк» письмові докази, які становлять банківську таємницю (а.с.16-17).

09.07.2026 р. на виконання ухвали суду АТ КБ «Приватбанк» було надано інформацію стосовно надходження на рахунок ОСОБА_1 коштів (а.с.22-24).

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але в прохальній частині позову просив провести судове засідання за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.10).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання сповіщений належним до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній» (а.с.27), також направлявся в електронному вигляді ухвала про відкриття провадження у справі про, що свідчить у справі довідка про доставку електронного листа (а.с.18), довідка про доставку повідомлення у додатку «Viber» (а.с.19).

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).

Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи (правова позиція ВС рішення № 560/5541/20 від 17.11.2022.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.

В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позов.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце слухання справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзив та враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.07.2024 р. між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №503838-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 02.07.2024 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №503838-КС-001 про надання кредиту.

02.07.2024 р. ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №503838-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, ідентифікатора шляхом направлення через ІТС Одноразового UA-7549, (направленого Позичальнику номер телефону НОМЕР_1 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 13000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором № 503838-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором №503838-КС-001 ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 503838-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 503838-КС-001 на загальну суму 24864,89 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань станом на 13.05.2026 р. у утворилась заборгованість в розмірі 12967,91 грн., яка складається з наступного: 6943,15 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; сума прострочених платежів по процентах - 6024,76 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі ч. 1ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за простроченням платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позов знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, права позивача порушені, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу позивачу до позову долучено копію договору №15.05.2026 року про надання правової допомоги, рахунок - фактура № 05-503838-КС-001від 15.05.2026 року. Просить стягнути 10 000 грн. правничої допомоги.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

З урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір вказаних позивачем витрат на правничу допомогу, є завищеним у відповідності із співмірним виконанням адвокатських робіт, а тому вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково в розмірі 3500 грн.

Керуючись ст. 525 , 526, 530, 610 612, 1046 1050, 1054 ЦК України, ст. 10, 19, 81, 141 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411) заборгованість за Договором № 503838-КС-001 про надання кредиту від 02.07.2024 року, у розмірі 12967,91 гривень, що складається з:

-сума прострочених платежів по тілу кредиту - 6943,15 грн.;

-сума прострочених платежів по процентах - 6024,76 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239 судовий збір у розмір 2662,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року, з урахуванням навантаження на склад суду, яке пов`язано з тим, що від штатної кількості - 14 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки - 5, недостатня кількість суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, введенням воєнного стану, відпустки у вересні 2026 р., що обумовлює збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, оскільки показники навантаження перевищують нормативні у 8 разів, передачі справ 3-х інших суддів, суд першої інстанції позбавлений можливості дотримання строків, передбачених національним законодавством.

З урахуванням рекомендованих Вищою радою правосуддя показників, ДСА України зробила розрахунок необхідної кількості суддів для здійснення ефективного правосуддя, яка суттєво перевищує кількість суддів визначену рішенням ВРП від 24 серпня 2023 р. 852/0/15/ - 23. Згідно розрахунків ДСА України, чисельність суддів Біляївського районного суду Одеської області, з урахуванням рівня навантаження, має складати 47 осіб. Зараз штатна кількість - 14 суддів, фактично здійснюють правосуддя тільки - 5 суддів. Станом на 01 вересня 2026 р., у провадженні судді перебуває 1997 справ.

Суддя В.М. Буран