Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №487/2020/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2020/26

Провадження № 2/487/1973/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі майна, що є спільною частковою власністю, та визначення порядку користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила здійснити виділ у натурі частки із майна, що у спільній частковій власності, виділивши ОСОБА_1 60/100 часток у праві спільної часткової власності та визначити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивачка є власником 60/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору дарування від 24.01.2024 № 3-39, посвідченого державним нотаріусом Першої миколаївської ДНК Миколаївської області Ткаченко Ю. Г. В цілому домоволодіння за вказаною вище адресою складається з наступного: літ. «А-1» - житловий будинок загальною площею 54,1 кв. м, житловою площею 21,6 кв. м, літ. «Б» - сарай, літ. «Г» - сарай, літ. «3» - вбиральня, літ. «К» - вбиральня, літ. «Л» - гараж, № НОМЕР_1 , 2, 7, 8, 12 – огорожі, № 10 – споруда.

Іншими співвласниками після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які фактично прийняли спадщину, але на момент звернення до суду не оформили спадкові права.

У грудні 2025 року позивачка звернулася до державного реєстратора щодо реєстрації окремої адреси на належні їй житлові приміщення та їй було повідомлено про необхідність подання, зокрема договору про поділ спільного майна, договору про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідного рішення суду.

Позивачка вказує, що інші співвласники вже реалізували своє право на виділ та реєстрацію права власності на цілу частину будинку по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , в результаті чого фактично відбувся перерахунок часток.

На теперішній час не має можливості укласти нотаріальний договір про виділ майна, що є у спільній частковій власності, оскільки деякі із співвласників вже реалізували своє право на виділ і об`єкт фактично перебуває у стані поділу, співвласники-відповідачі ще не оформили право власності на 40/100 частин домоволодіння. Позивачка змушена звернутися до суду для вирішення цього питання.

Ухвалою суду від 18.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям провадження у цивільній справі і призначенням підготовчого засідання.

13.07.2026 представником позивача до суду наданий висновок № 125-0097/1 судової земельно-технічної експертизи по письмовому замовленню б/н від 06.07.2026 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни, а також висновок № 125-0084/1 судової будівельно-технічної експертизи по письмовому замовленню б/н від 24.04.2026 адвоката Душаченко Ірини Сергіївни.

Ухвалою суду від 01.10.2026 закрито підготовче засідання із призначенням справи до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Душаченко І. С. в судове засідання не з`явились. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи без участі позивачки та її представника.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні також не були присутніми, подали заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім того, згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою у праві власності на спільне майно в цілому. Частки визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Отже, кожен учасник права спільної часткової власності має суб`єктивне цивільне право на виділ своє частки. Юридичне значення виділу полягає в тому, що учасник отримує у натурі певне майно, яке відповідає його частці, а у разі неможливості - компенсацію за нього, у власність. При цьому право спільної власності щодо суб`єкта, який виділив свою частку у натурі, припиняється. Якщо з учасників спільної часткової власності після здійснення виділу залишився тільки один суб`єкт, природно, що право спільної власності припиняється взагалі. Проте, якщо після виділу суб`єктів-співвласників залишилося хоча б двоє, право спільної часткової власності продовжує існувати - з перерозподіленими частками та, як правило, з видозміненим складом майна, яке перебуває у спільній частковій власності.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна."

У постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що «поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється."

Відповідно до частини першої статті 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди у судовому порядку.

За правилом частини другої статті 120 ЗК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені положення щодо користування власністю повинні застосовуватись до права користування земельною ділянкою.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками та визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Суд встановив, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.02.2026 співвласниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , якій належить 60/100 часток, ОСОБА_4 , якому належить частка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що міським відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 66 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі за № 12056724 від 07.12.2007 Третьою миколаївською державною нотаріальною контрою 07.12.2007 заведена спадкова справа № 43584387 після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.10.2025 за вих. № 905/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідну частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою такої відмови стало те, що оскільки частині житлового будинку по АДРЕСА_1 були надані окремі адреси з присвоєнням номеру будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а договір про виділ частин житлового будинку нотаріусу не надано, нотаріус позбавлений можливості встановити розмір часток співвласників у справі спільної часткової власності на житловий будинок та видати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку, яка належала б спадкодавцю у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про склад спадкоємців, виданої державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області 24.10.2025 вих. № 906/02-14 за матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину та мають право на отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно за умови надання всіх необхідних документів та сплати необхідних платежів.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.02.2026 слідує, що ОСОБА_6 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (право власності зареєстровано 25.09.2020); ОСОБА_7 – власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (право власності зареєстровано 25.09.2020).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 125-0084/1 від 01.05.2026 провести виділ 60/100 частки житлового будинку з господарськими будовами та спорудами по АДРЕСА_1 на самостійні ізольовані квартири, враховуючи планування, об`ємно-планувальні характеристики житлового будинку, інженерні комунікації, згідно ідеальних часток співвласників та наближених до ідеальних часток співвласників, у складі житлових і допоміжних приміщень, регламентованих вимогами ДБН В.2.2-15-2019 "Будівлі і споруди. Житлові будинки. Основні положення" технічно можливо. Враховуючи фактичні архітектурно-планувальні особливості житлового будинку, провести його виділ між співвласниками в частках та виділити кожному співвласнику приближену до ідеально належній площі технічно можливо. Експертом запропоновано один варіант: по приближеної до ідеальної частки співвласника, з урахуванням порядку користування, що склався. У користування співвласника ОСОБА_1 з часткою 60/100 пропонується виділити: частка літ. «А-1» - одноповерховий житловий будинок 1917 року побудови у складі узаконеної групи приміщень: група приміщень № 3 – 3-1 – кухня пл. 10,1 кв м, 3-2 – житлова пл. 14,4 кв. м, 3-3 – коридор пл. 6,2 кв. м, разом по групі приміщень № 3 пл. 30,7 кв. м, інв. вартість 125673 грн; надвірні узаконені господарські будови: літ «Б» - сарай 1917 р. – пл. 37,9 кв. м – 16132 грн, літ «Г» - сарай 1960 р. – пл. 4,4 кв. м – 1105 грн, літ. «З» - вбиральня 1960 р. - пл. 1,0 кв. м – 968 грн, літ. «Л» - гараж 1989 р. – 22,1 кв. м – 23531 грн, 60/10 часток № 1, 12, 7, 8 – ворота з огорожею – 10870 грн, № 10 козирьок – 1110 грн, всього 179 389 грн. Реальна частка складає 64/100 (168519:265170буд), що на 4/100 частки більше від частки, що ідеально належить 60/100 частки. В даний час в користуванні співвласника знаходиться ізольована частина житлового будинку, при цьому, які-небудь роботи по переобладнанню не потрібні. Виділ частки горищного простору за даним варіантом виділу частки спірного житлового будинку виконується співвісне стінам, які розділяють будинок літ. «А-1» на окремі частини, що забезпечує доступ кожного із співвласників до приналежної частини перекриття та покрівлі для можливості його обслуговування і ремонту. Сума грошової компенсації за розбіжності від ідеальної частки у співвласника ОСОБА_1 в більший бік експертом не розраховується у зв`язку з тим, що збільшення ідеальної частки виникло в результаті того, що два співвласника виділились в окремі адреси АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Перерахунок ідеальних часток співвласників, які залишилися після виходу двох співвласників, не виконувався.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 125-0097/1 від 10.07.2026 експертом запропоновано один варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, зокрема варіант № 1: відповідно до приближеного до ідеальних часток співвласників, згідно порядку користування, що склався.

На час дослідження на земельну ділянку АДРЕСА_1 в натурі один існуючий в`їзд, а саме: з боку АДРЕСА_1 через металеві ворота в загальному користуванні співвласників.

Земельна ділянка загального користування проходить від воріт шириною 3,12 м, довжиною 9,73 м вздовж дворової території з поворотом ліворуч, шириною 4,05 м, довжиною 12,43 м, загальною площею 70 кв. м.

Житловий будинок літ. "А-1" в користуванні співвласників розташований безпосередньо по фасадній межі в лівій боковій частині.

Земельна ділянка під городом в користуванні співвласників розташована в задній торцевій та вздовж правої бокової межі земельної ділянки.

В користування співвласника ОСОБА_1 пропонується виділити частину житлового будинку в фасадній частині площею забудови – 99,0 кв. м, земельна ділянка під городом, яка розташована вздовж правої бокової межі площею – 301,0 кв. м. Загальна площа земельної ділянки, яка виділяється у користування співвласника ОСОБА_1 – 400,0 кв. м. В користування співвласника ОСОБА_2 пропонується виділити частину житлового будинку літ. «А» в задній торцевій частині площею забудови – 40,0 кв. м, під надвірними господарськими будівлями та спорудами, а також частину земельної ділянки під городом в середній частині площею 204,0 кв. м. Загальна площа земельної ділянки, яка виділяється у користування співвласника ОСОБА_2 – 244,0 кв. м.

Відповідно до запропонованого варіанту поділу житлового будинку та надвірних господарських будівель і споруд, відповідно до порядку користування, що склався, експертом запропоновано варіант користування земельною ділянкою між співвласниками на підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що виділяються в користування співвласників, згідно з виконаною геодезичною зйомкою земельної ділянки ФОП ОСОБА_8 станом на червень 2026 року, співвласнику ОСОБА_1 – 400 кв. м, зокрема, під будівлями – 99,0 кв. м, під чистою землею – 301,0 кв. м; співвласнику ОСОБА_2 – 244,0 кв. м, зокрема, під будівлями – 40,0 кв. м, під чистою землею – 204,0 кв. м. Земельна ділянка загального користування – 70 кв. м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні: співвласник ОСОБА_1 – 442,0 кв. м, що на 13,0 кв. м більше від ідеальної долі – 429,0 кв. м; співвласник ОСОБА_2 – 272,0 кв. м, що на 13,0 кв. м менше від ідеальної долі – 286,0 кв. м. Лінія розділової межі між співвласниками на даний час для даного варіанту порядку користування земельною ділянкою проходить: 1-ша частина: від правої бокової межі вліво вздовж фасадної межі довжиною – 9,94 кв. м, поворот вліво довжиною 1,29 кв. м, поворот вверх до задньої торцевої межі довжиною – 18,20 м, поворот вправо вздовж задньої торцевої межі довжиною – 11,48 кв. м; 2-га частина: від воріт шириною – 3,12 м вверх довжиною – 6,60 м, поворот вліво вздовж задньої торцевої стіни житлового будинку довжиною 7,27 кв. м, поворот по внутрішній розділовій межі житлового будинку, орієнтованою на ліву бокову стіну житлового будинку, від лівої бокової стіни житлового будинку вверх довжиною - 4,18 м, поворот вправо довжиною – 7,76 м, поворот вверх довжиною – 2,05 м, поворот вправо довжиною – 1,43 м, поворот вверх довжиною – 17,44 м, поворот вправо вздовж задньої торцевої межі довжиною – 11,75 м.

Судом встановлено, що сторони не заперечували проти запропонованого експертом варіанту виділу в натурі частки житлового будинку з надвірними господарськими спорудами та порядку користування земельною ділянкою, а тому позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі майна, що є спільною частковою власністю, та визначення порядку користування земельною ділянкою задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 60/100 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту, запропонованого у висновку експерта № 125-0084/1 від 01.05.2026 (графічний додаток № 1), а саме: частка літ. «А-1» - одноповерховий житловий будинок 1917 року побудови у складі узаконеної групи приміщень: група приміщень № 3 – 3-1 – кухня пл. 10,1 кв м, 3-2 – житлова пл. 14,4 кв. м, 3-3 – коридор пл. 6,2 кв. м, разом по групі приміщень № 3 пл. 30,7 кв. м, інв. вартість 125 673 грн; надвірні узаконені господарські будови: літ «Б» - сарай 1917 р. – пл. 37,9 кв. м – 16132 грн, літ «Г» - сарай 1960 р. – пл. 4,4 кв. м – 1105 грн, літ. «З» - вбиральня 1960 р. - пл. 1,0 кв. м – 968 грн, літ. «Л» - гараж 1989 р. – 22,1 кв. м – 23531 грн, 60/10 часток № 1, 12, 7, 8 – ворота з огорожею – 10870 грн, № 10 козирьок – 1110 грн, всього 179389 грн.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1, запропонованого у висновку експерта № 125-0097/1 від 10.07.2026 (графічний додатко № 1):

співвласнику ОСОБА_1 – 400 кв. м, зокрема, під будівлями – 99,0 кв. м, під чистою землею – 301,0 кв. м; співвласнику ОСОБА_2 – 244,0 кв. м, зокрема, під будівлями – 40,0 кв. м, під чистою землею – 204,0 кв. м. Земельна ділянка загального користування – 70 кв. м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні: співвласник ОСОБА_1 – 442,0 кв. м, що на 13,0 кв. м більше від ідеальної долі – 429,0 кв. м; співвласник ОСОБА_2 – 272,0 кв. м, що на 13,0 кв. м менше від ідеальної долі – 286,0 кв. м. Лінія розділової межі між співвласниками на даний час для даного варіанту порядку користування земельною ділянкою проходить: 1-ша частина: від правої бокової межі вліво вздовж фасадної межі довжиною – 9,94 кв. м, поворот вліво довжиною 1,29 кв. м, поворот вверх до задньої торцевої межі довжиною – 18,20 м, поворот вправо вздовж задньої торцевої межі довжиною – 11,48 кв. м; 2-га частина: від воріт шириною – 3,12 м вверх довжиною – 6,60 м, поворот вліво вздовж задньої торцевої стіни житлового будинку довжиною 7,27 кв. м, поворот по внутрішній розділовій межі житлового будинку, орієнтованою на ліву бокову стіну житлового будинку, від лівої бокової стіни житлового будинку вверх довжиною - 4,18 м, поворот вправо довжиною – 7,76 м, поворот вверх довжиною – 2,05 м, поворот вправо довжиною – 1,43 м, поворот вверх довжиною – 17,44 м, поворот вправо вздовж задньої торцевої межі довжиною – 11,75 м.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Т. А. Карташева