Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №477/1211/26 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1211/26

Провадження №3/477/548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А., з секретарем – Котовою О.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за статтею 173 КУпАП,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , адвоката потерпілої – Давидової О.Ю.,

ВСТАНОВИЛА:

10 травня 2026 року приблизно о 20.05год ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювалась грубою нецензурною лайкою відносно громадянки ОСОБА_2 , а саме образливе ставлення до громадянки, на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що ОСОБА_2 – її сусідка. На території домоволодіння ОСОБА_2 знаходиться зливна яма та вона насосами викачує вміст цієї ями їй ( ОСОБА_1 ) під хату. ЇЇ хата від цього сиріє, у приміщенні – пліснява. 10 травня 2026 року також вчергове відбувся злив у яму відходів. Вона в цей час була у своєму дворі та стала висловлюватись лайливими словами на адресу ОСОБА_2 , яка також у цей час була у своєму дворі, однак остання до неї не підходила. Вона ( ОСОБА_1 ) викликала поліцію. Коли працівники поліції приїхали, вона їм показала стіни своєї хати та вони поїхали до ОСОБА_2 . Вона вийшла з двору та також по пішохідній дорозі пішла до хати ОСОБА_2 . Перебуваючи на вулиці, навпроти хати ОСОБА_2 , вона ще покричала нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та пішла додому.

На питання адвоката пояснила, що вона зверталась до поліції через лінію «102», скаржилась на викачку нечистот з ями. Поліція їй порадила з цього приводу звертатись до суду. Вона з заявами про антисанітарний стан не зверталась.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 – її сусідка. 10 травня 2026 року ОСОБА_1 прийшла до спільної межі між їхніми будинками та стала виражатись нецензурною лайкою, на що вона ( ОСОБА_2 ) викликала поліцію. Коли приїхали працівники поліції, ОСОБА_3 показала їм стіну свого будинку, висловлювалась на її адресу лайливими словами, висловлювала погрози, потім зателефонувала до поліції з проханням прислати інший наряд. У неї, дійсно, на території двору, зливна яма, яку вони викачують один раз на 4-5 років, останній раз – навесні 2026 року. Неприязні відносини між нею та ОСОБА_1 тривають протягом п`яти років. У них суперечки за паркан, межу та зливну яму. Якби вона викачувала зміст зливної ями ОСОБА_1 під хату, як заявляє остання, вона б сама задихнулась би від смороду. Останні два роки суперечки трапляються дуже часто та вона викликає поліцію. 10 травня 2026 року також, як тільки вона почула, що ОСОБА_1 висловлюється нецензурною лайкою, одразу викликала поліцію. Того ж дня склали протокол, який вона підписала. 15 травня 2026 року її чоловік звернувся до Воскресенської селищної громади з заявою відносно ОСОБА_1 та 21 травня 2026 року прийшов дільничий інспектор поліції та склав протокол.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 – його цивільна дружина, ОСОБА_2 – сусідка. Між сусідкою та його дружиною постійні конфлікти через зливну яму. 10 травня 2026 року він був удома, почув крики та вийшов на вулицю, де побачив дружину, яка висловлювалась нецензурною лайкою. Також на місці події була сусідка на ім`я Слава. Він забрав дружину та пішов додому.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як односельців. Між ними постійно відбуваються сварки та вони викликають поліцію. 10 травня 2026 року вона прийшла до будинку ОСОБА_2 , у дворі були працівники поліції, ОСОБА_2 та її діти. ОСОБА_1 кричала та ображала лайкою ОСОБА_2 та її дітей, а також її (свідка).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 – його дружина, ОСОБА_1 – сусідка. 10 травня 2026 року його не було вдома, він був на службі. Може пояснити, що коли він відсутній, то сусідка висловлюється нецензурно та свариться на його дружину. Це відбувається давно.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 – сестра її чоловіка. ОСОБА_1 – її сусідка. 10 травня 2026 року їй зателефонувала ОСОБА_2 у схвильованому стані, сказала, що викликала поліцію. Коли вона приїхала до ОСОБА_2 , остання розповіла, що приходила ОСОБА_1 , кричала нецензурною лайкою. Додала, що ОСОБА_1 поводить себе неадекватно, постійно всіх ображає нецензурною лайкою. Діти ОСОБА_2 бояться через неї ходити до школи.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої та свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце та наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідно статті 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, серії ВАД № 724652, відповідно до якого 10 травня 2026 року приблизно о 20.05год ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювалась грубою нецензурною лайкою відносно громадянки ОСОБА_2 , а саме образливе ставлення до громадянки, на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок та спокій громадян; поясненнями потерпілої, які узгоджуються з поясненнями свідків в судовому засіданні, в тому числі і свідка ОСОБА_4 , який зазначив, що 10 травня 2026 року його цивільна дружина – ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці, біля будинку сусідки, висловлювалась нецензурною лайкою та на місці також перебувала інший свідок; оглянутими в судовому засіданні відеозаписами з камер відеоспостереження.

Також сама ОСОБА_1 в судовому засіданні, хоча і не визнала своєї провини, однак зазначила, що дійсно, 10 травня 2026 року, знаходячись у себе у дворі, висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , а коли приїхали працівники поліції, то вона вийшла на вулицю, пройшла по алеї до будинку ОСОБА_2 та, знаходячись на вулиці, навпроти її будинку, також висловлювалась нецензурною лайкою, після чого пішла додому.

Враховуючи викладені обставини та досліджені докази, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Враховуючи характер та обставини вчинення адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність даних щодо притягнення до адміністративної відповідальності раніше, суд вважає достатнім призначити адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ст. 173 КУпАП.

Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 280, 283, 284,294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 (п`ятдесят одна) грн, який перераховувати на розрахунковий рахунок: UA758999980313060106000014230, отримувач коштів Миколаїв ГУК/Миколаївськ.р-н/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації і доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень (UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу судовий збір).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення

Роз`яснити особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, постанова підлягає примусовому виконанню та надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, у зв`язку з чим, з порушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя А.А. Саукова