Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №473/411/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/411/25

Номер провадження1-кп/473/56/2026

ВИРОК

іменем України

"06" жовтня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретарі судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасники процесу:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_8 ,

його захисник адвокат ОСОБА_9 ,

потерпілий ОСОБА_10 ,

його представник адвокат ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12024152190000991 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Дорошівка, Вознесенського району, Миколаївської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, працює ТОВ «Агровиробництво», не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (під час судового розгляду провадження було змінено обвинувачення 07 липня 2025 року прокурором ОСОБА_5 , погоджено першим заступником керівника Вознесенської прокуратури ОСОБА_12 (а.к.п.189-194 том 1),

В С Т А Н О В И В:

24.09.2024 в період часу з 22:00 до 23:00 год., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку культури, розташованого в АДРЕСА_2 , на грунті особистих неприязних відносин вступив в словесну суперечку з потерпілим ОСОБА_10 , в ході якої у ОСОБА_8 раптово виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, 24.09.2024 в період часу з 22:00 до 23:00 год., більш точний час не встановлено, перебуваючи біля будинку культури, розташованого в АДРЕСА_2 , умисно наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар правою рукою в область щелепи спереду, від чого потерпілий здійснив декілька кроків назад.

Однак ОСОБА_8 на досягнутому не зупинився, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 та, скоротивши встановлену потерпілим відстань, наніс останньому ще один удар кулаком правої руки в область щелепи зліва та один удар кулаком правої руки в область носу.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи зліва, що викликало тривалий розлад здоров`я – відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, перелому кісток носу, що спричинило короткочасний розлад здоров`я – відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_8 спочатку вину за пред`явленим йому обвинуваченням визнав частково, а саме те, що завдав потерпілому один удар. Позов також визнавав частково.

Під час судових дебатів 05 жовтня 2026 року обвинувачений не визнав пред`явлене обвинувачення та позов потерпілого, просив не притягувати його до відповідальності.

Захисник обвинуваченого під час судових дебатів 05 жовтня 2026 року просила виправдати ОСОБА_8 на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, вказавши що свідки сторони захисту надають покази, які не відповідають обставинам справи та пред`явленому обвинуваченню. Окрім того вказала, що висновок експерта не грунтується на дійсних обставинах справи, так як дослідження було проведено лише медичних документів, а потерпілий експертом не оглядався. Зазначила, що тип перелому в медичних документах щодо щелепи вказано інший. Крім того вказала, що під час слідства були допущені численні порушення вимог чинного КПК, оскільки слідчий згідно із його поясненнями не зрозуміло як закрив провадження стосовно ОСОБА_13 , який натомість надав покази суду, що саме він спричинив ушкодження потерпілому.

В судовому засіданні 28 жовтня 2025 року (а.п.218-219 том 1) обвинувачений ОСОБА_8 надав покази про те, що йому зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що у нього неприємності з Охотським. Осадчий приїхав, був випивший і вони поїхали на заправку. Обвинувачений вказав, що поїхав туди на своєму авто, так як ОСОБА_15 був випивший. На заправці були двоє ОСОБА_16 та двоє ОСОБА_17 . Вони привіталися, вирішили конфлікт, все було нормально. ОСОБА_18 з ОСОБА_15 туди приїхали на своєму авто. На заправці вони билися, а він їх рознімав. Також вийшов заправник. Все було вирішено та він поїхав додому, йому знову зателефонував ОСОБА_15 та повідомив, що вони вирішили його бити. Йому стало цікаво та він поїхав до клубу, оскільки ОСОБА_15 казав, що його туди викликають. Біля клубу були ОСОБА_16 , Франішини, дівчина Охотського та ще були люди. До нього чіплявся ОСОБА_17 і він дав йому ляпаса. Потім ОСОБА_19 чіплявся і він йому теж дав ляпаса. Вони йому казали чого він приїхав та що йому тут не треба бути. Казали, що до нього особисто вони нічого не мають. ОСОБА_20 тріпався, тягався з ОСОБА_16 . Обвинувачений зазначив, що він дійсно дав ляпаса потерпілому в обличчя. Зранку до нього приїхала поліція та повідомили, що на нього є заява. 26-го числа йому зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що він втрапив в халепу та що найме їм адвоката.

Обвинувачений пояснив, що біля будинку культури в момент події були ОСОБА_21 , Франишини, ОСОБА_16 , Осадчий, дівчина Охотського та ще люди. Конфлікт був між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Тоді як він дав один ляпас по щоці потерпілому. Більше ударів не наносив. ОСОБА_22 додому, а ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ще конфліктували та ОСОБА_15 вдарив Охотського.

Обвинувачений зазначив, що намагався примиритися із потерпілим, проте той не йде на контакт. Матеріальну шкоду не визнає, а моральну визнає частково, так як потерпілий і його батьки хочуть багато грошей. Зазначив, що на його думку, від його одного удару не міг статися перелам носа чи щелепи.

Вказав, що наслідків бійки між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не бачив, так як вони ще тягалися. Через день після події ушкоджень на лиці потерпілого теж не бачив. Не знає де взялися перелами.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні 09 квітня 2025 року (а.к.п.87-90 том 1) пояснив, що спочатку із знайомими вони були на заправці, де стався конфлікт, потім на заправку приїхав ОСОБА_23 . Потім вони поїхали до будинку культури. Вже там ОСОБА_23 почав бити його без жодного слова. До будинку культури ОСОБА_23 і ОСОБА_15 приїхали на авто. Там було багато людей. ОСОБА_23 просто його бив і нічого не говорив. Удари наносив в обличчя, щелепу (в ліву частину). Потім ще один раз ударив в ніс. Все боліло, затерпло, щелепа була вивернута в середину. З носу текла кров. Він не чинив супротив, бо було багато людей і його б забили. Потім він поїхав додому та разом з батьками до лікарні. Зазначив, що був на стаціонарному лікуванні. Пояснив, що більше його ніхто не бив. Чого його бив ОСОБА_23 - не знає, з ним він конфліктів не мав. Брат та його дівчина знаходились поруч, проте не втручались, так як з іншого боку було багато людей, чоловік 15.

Всього ОСОБА_23 наніс йому 3 удари, з яких 2 було в щелепу. Пояснив, що в лікарню звернувся вночі, в лікарні не лежав, поставили бандаж і він поїхав додому. Лікар виписував ліки. Не пам`ятає чи був рецепт, був якийсь папір, що давав лікар. Надані ним до позову квитанції про перекази коштів – то витрати на придбання бандажу в інтернеті, які він оплачував через пошту.

Потерпілий пояснив, що спочатку його бив ОСОБА_23 , зламав щелепу. Осадчий наніс один удар уже потім в ніс, коли той вже був зламаний. Пояснив, що він лікувався в Вознесенську та в Миколаєві, куди їздив на консультацію. У Миколаєві йому поставили діагноз - відкритий перелом щелепи, давали аркуші, які він привозив в медичну карту в Вознесенськ. Лікувався у хірурга-стоматолога. В Миколаєві робив томографію і рентген, які оплачував. Лікувався десь місяць.

В судовому засіданні 23.04.2025 року свідок ОСОБА_24 (а.к.п.101-104 том 1) пояснила, що потерпілий є її хлопцем. Того дня, коли сталася подія, вони під`їхали до будинку культури с.Дорошівка. Їх шукали та їм телефонували. Там було чоловік 15. ОСОБА_23 почав бити ОСОБА_25 . ОСОБА_26 хотів захиститися. ОСОБА_23 почав бити потерпілого, у якого потекла кров. Потім потерпілого вдарив ще ОСОБА_14 . Обоє були нетверезі. Після бійки ОСОБА_23 насміхався над потерпілим, який казав, що той зламав йому щелепу, на що ОСОБА_23 казав, що нічого страшного не сталося, що той справить сам собі щелепу. Свідок вказала, що подія сталася десь 23-24 вересня 2024 року біля будинку культури в с.Дорошівка. В момент події вона була біля машини. Їй відомо, що до початку бійки їх шукали, щось хотіли, як вона зрозуміла ОСОБА_23 хотів заступитись за друзів. Вказала, що ударів було начебто 4, обвинувачений бив потерпілого одразу в обличчя. ОСОБА_27 відходив, намагався захиститись, його відтягували. У потерпілого були пошкоджені щелепа та ніс. Обвинувачений в момент нанесення ушкоджень нічого не говорив, бив мовчки - в щелепу в лівий бік. Після чого у ОСОБА_27 крапала кров і він присів. Від місця події вона знаходилась на відстані десь 6 метрів та все чітко бачила. Охотського вони не намагались захистити, бо з іншого боку були присутні багато людей. Ніхто нікого не розбороняв, бійка тривала хвилин 30. Потім всі роз`їхалися, її до додому відвіз ОСОБА_28 , а потерпілий поїхав у лікарню. В момент бійки ОСОБА_23 був дуже роздратований. Проте ніяких слів вона не чула. В момент спричинення ушкоджень потерпілий стояв, не падав, присів після того, як почала капати кров.

В судовому засіданні 23.04.2025 року (а.к.п.101-104 том 1) свідок ОСОБА_10 пояснив, що коли вони знаходились біля будинку культури с.Дорошівка, то туди під`їхало десь чоловік 15. ОСОБА_29 , ОСОБА_19 намагався відтягнути – тоді його почав бити ОСОБА_23 , а потім вдарив ОСОБА_15 . ОСОБА_23 сказав, що потерпілий має зрозуміти хто він. Свідок зазначив, що події бачив від початку до кінця та те, що обвинувачений двічі вдарив потерпілого в щелепу і двічі в ніс. У потерпілого був набряк, текла кров. Подія тривала до 30 хвилин. Свідок вказав, що до цих подій вони були на заправці і там стався конфлікт, який потім припинився. При цьому були присутні ОСОБА_18 , ОСОБА_15 і ОСОБА_23 . Після того як вони поїхали до будинку культури, туди приїхали 15 чоловік. Потім вказав, що точну кількість ударів він не знає. Вказав, що після всього ще ОСОБА_15 вдарив в ніс потерпілого. До місця події він був на відстані 2-х метрів. Потерпілий стояв та присів після удару. Після того що трапилось він відвіз потерпілого у лікарню. Травм у потерпілого він не бачив, із носа в того текла кров.

В судовому засіданні 23.04.2025 року (а.к.п.101-104 том 1) свідок ОСОБА_30 пояснив, що бачив, як ОСОБА_31 підійшов до ОСОБА_32 та вдарив долонею руки один раз. Це було біля будинку культури в с.Дорошівка близько 10 год. вечора 26 чи 25 вересня 2024 року. Свідок вказав, що він йшов із заправки, а його до будинку культури підвіз ОСОБА_23 . Там було багато людей, які відпочивали. ОСОБА_23 підійшов, щось сказав і один раз вдарив потерпілого в лице в щелепу долонею. Той присів. Тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив. Свідок вказав, що до цих подій був конфлікт на заправці та свідка невідомо хто там ззаду вдарив по голові. ОСОБА_23 на заправці не було. Вказав, що ушкодження потерпілому наносив ще ОСОБА_15 . Від місця події він був на відстані 5-6 метрів (кроків), подія тривала 5 хвилин. Біля будинку культури були ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_15 . Бійку ніхто не розбороняв, чого стався конфлікт він не знає.

В судовому засіданні 12.05.2025 року свідок ОСОБА_36 (а.к.п.120-122 том 1) пояснив, що 24 вересня 2024 року він перебував біля клубу с.Дорошівка. До клубу приїхав ОСОБА_14 , а потім приїхав ОСОБА_23 . ОСОБА_23 наніс йому один удар в підборіддя. Після чого наніс потерпілому ОСОБА_16 кілька ударів в обличчя. Потім знову вдарив свідка під око. А потім знову наніс удари потерпілому по обличчю. Потерпілий казав, що йому зламали щелепу, на що обвинувачений сказав: «Нічого, зробиш». Осадчий після цього теж вдарив потерпілого. Глузували з них, а потім роз`їхалися. Свідок вказав, що подія мала місце біля клубу в с.Дорошівка. Він був там разом із ОСОБА_37 , ОСОБА_27 і дівчиною ОСОБА_38 . ОСОБА_23 і ОСОБА_15 приїхали туди десь через півгодини, поводили себе агресивно. Не знає чому вони себе так вели. Свідка вдарили. ОСОБА_23 нічого не казав та бив потерпілого по обличчю не менше 4 разів. Той казав, що йому зламали щелепу і що болить. На що обвинувачений казав, нічого, зробиш. Потім знову бив свідка. Потім потерпілого. Потерпілого бив двічі по 2 удари. Осадчий вдарив потерпілого по обличчю ще один раз, вже після того як ОСОБА_23 зламав потерпілому щелепу.

Вказав, що від потерпілого він був на відстані 1-2 метри. Було темно. Ніхто не намагався бійку зупинити. Хвилин 20 бійка тривала, поки бив ОСОБА_23 потерпілого, то ОСОБА_15 стояв поруч. ОСОБА_23 сів в своє авто і поїхав. Причина бійки і конфлікту свідку не відома. Потерпілого свідок завіз додому і той поїхав до лікарні.

В судовому засіданні 12.05.2025 року (а.к.п.120-122 том 1) свідок ОСОБА_39 пояснив, що він із друзями знаходилися біля магазину «Надія» в с.Дорошівка та йому зателефонував товариш та попросив під`їхати для вирішення конфлікту до клубу, що він і зробив. Свідок хотів зупинити своє авто попереду клубу, а потім передумав та поїхав за клуб. Коли прийшов до клубу, то вже нікого не було і ніякого конфлікту він не бачив, ні потерпілого, ні ОСОБА_23 не було. Вказав, що до місця події він привіз ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Про це його попросив ОСОБА_42 . Вказав, що було темно. З моменту як він під`їхав до клубу пройшло 5-6 хвилин, до місця події від магазин «Надія» об`їжджав десь 1 хвилину, бо там погана дорога.

В судовому засіданні 12.05.2025 року (а.к.п.120-122 том 1) свідок ОСОБА_43 пояснив, що він працює на АЗС в с.Дорошівка. Того дня на заправку приїхали потерпілий з дівчиною та брат потерпілого із ОСОБА_44 . Придбали каву, цигарки. Проїхало якесь авто, з якогось щось хтось крикнув. Потім на заправку приїхав ОСОБА_45 (обвинувачений) з ОСОБА_18 та ОСОБА_46 . ОСОБА_45 був тверезий, а ОСОБА_15 із ОСОБА_18 були випивші. Осадчий став казати: «хто що там кричав?» та став розбиратися. Осадчий вдарив в обличчя потерпілого та той дав йому здачі. Свідок став розбороняти ОСОБА_15 і потерпілого, казав, що викличе поліцію. Ті роз`їхалися. Тривало все десь хвилин 20-ть. Потім знову ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_45 питали де ті хлопці, казали знайдемо - розберемося. Тілесних ушкоджень свідок не бачив. Осадчий вдарив в обличчя потерпілого і той його теж. ОСОБА_45 нічого не пояснював, тілесних ушкоджень ОСОБА_45 на заправці потерпілому не спричиняв. Осадчий, потерпілий та ОСОБА_45 пішли цілі. У ОСОБА_18 впали окуляри. Приїхали вони на двох авто – ОСОБА_45 на своєму, ОСОБА_15 з ОСОБА_18 на іншому.

Свідки сторони захисту в судовому засіданні 26 травня 2025 року (а.к.п.136-138 том 1) пояснили таке.

Свідок ОСОБА_47 в судовому засіданні 26 травня 2025 року (а.к.п.136-138 том 1) пояснив, що був присутній під час конфлікту біля будинку культури в с.Дорошівка, там були ОСОБА_48 , ОСОБА_27 , ОСОБА_49 і дівчина ОСОБА_50 . Обвинувачений приїхав на авто, а також приїхав ОСОБА_51 . Обвинувачений вдарив всіх трьох: ОСОБА_52 , ОСОБА_27 , ОСОБА_53 по одному разу. Причину він не знає, ОСОБА_15 був п`яний і вони «стібалися» з ОСОБА_27 . ОСОБА_54 . Подія тривала до 5 хвилин, ушкоджень на потерпілому він не бачив, той після удару присів, а потім підвівся. Потисли один одному руки та роз`їхались. Освітлення там не було, він стояв на відстані 5-7 метрів і все бачив. ОСОБА_23 мовчки наніс один удар потерпілому в область голови.

Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні 26 травня 2025 року (а.к.п.136-138 том 1) пояснив, що бачив бійку між потерпілим і обвинуваченим, а саме коли вони під`їхали до будинку культури, то побачив, що ОСОБА_56 вдарив ОСОБА_27 і ОСОБА_53 . Свідок питав у ОСОБА_57 що трапилось, той сказав, що нічого. Зазначив, що подія сталася десь о 10 год. вечора у вересні місяці. Подію бачив на відстані 5-10 метрів. Обвинувачений рукою вдарив по обличчю потерпілого, удар був один. Чи бив ще хто Охотського він не бачив. Подія тривала 5-7 хвилин. Потерпілий обвинуваченого не бив.

Свідок ОСОБА_58 в судовому засіданні 26 травня 2025 року(а.к.п.136-138 том 1) пояснив, що чув крики, біля клубу сперечалися щось про заправку, бачив, що ОСОБА_15 бився з Охотським. ОСОБА_23 він там не бачив. Тілесних ушкоджень у потерпілого не бачив, через пару днів бачив потерпілого, який проїздив на авто, і він не помітив у нього ушкоджень. Осадчий бив потерпілого в область голови, кількість ударів він не бачив.

Свідок ОСОБА_59 в судовому засіданні 08 липня 2025 року (а.к.п.183-185 том 1) пояснив, що він був з товаришем. Брат попросив привезти ліхтар. Брат був біля клубу. Вказав, що біля клубу було багато людей. ОСОБА_45 не бив Охотського, він такого не бачив. Осадчий бився з ОСОБА_60 та ОСОБА_61 . Зчепилися ОСОБА_16 і Осадчий. Охотський ушкоджень не мав, бачив його потім за кермом авто. Причин конфлікту він не знає, щось там про заправку.

В судовому засіданні 23 грудня 2025 року (а.к.п.66-68 том 2) судово-медичний експерт ОСОБА_62 пояснив, що експертиза щодо потерпілого ОСОБА_63 була проведена на підставі медичних документів потерпілого. Самого потерпілого він не оглядав. Зазначив, що було встановлено два тілесні ушкодження – носа та щелепи (лівого нижнього кута). Ушкодження утворилися від двох травматичних впливів. Для експерта немає значення скільки осіб наносили удари потерпілому, так як експертиза визначає тяжкість ушкоджень, їх характер та механізм утворення. Також вказав, що в описовій частині вказано, що відповідно до медичної документації у потерпілого був відкритий перелам щелепи, проте оскільки детального опису рани не було зазначено – він вказав, що це закритий перелам. Причин цього у висновку не обґрунтовував. Зі зміщенням вказав перелам, оскільки так було зазначено в медичній документації. Вказав, що при переламі щелепи, як правило щелепа фіксується, проте можна й без цього. Вказав, що критерій відкритий чи закритий перелам зі зміщенням чи без зміщення на тяжкість ушкодження не впливає. Вказав, що перелам може мати місце і від удару долонею, що залежить від сили удару. При таких ушкодженнях можливі набряки, зміна шкірного покриву. Вказав, що кісткова тканина зростає тривало не менше 21 доби. Пояснив, що перелом носа – легке ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я, а перелам щелепи – середньої тяжкості. Вказав, що участі в інших слідчих діях або слідчому експерименті він не приймав.

Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні 20 травня 2026 року (а.к.п.128-130 том 2) пояснив, що проходить службу в ЗСУ та перебуває в дружніх стосунках з обвинуваченим та знає потерпілого. Зазначив, що події 24.09.2024 року мало пам`ятає, пам`ятає що побився з ОСОБА_65 біля клубу. У нього був конфлікт та він вдарив його кілька разів по обличчю. До подій біля будинку культури між ними був конфлікт на заправці. Ушкодження потерпілому спричиняв сам та ОСОБА_23 там не бачив. Після бійки вони розійшлися і він не бачив там ОСОБА_23 . Охотського вдарив по обличчю кілька разів і ніхто їх не розбороняв. Не розуміє, чому ОСОБА_23 опинився в якості обвинуваченого. ОСОБА_23 нічого у нього не просив та він з ним не спілкувався, оскільки проходив службу. Грошових коштів в якості відшкодування шкоди ОСОБА_16 він не надавав. Вони просто примирились та його вибачили. На заправці була словесна перепалка та Охотського він не чіпав. На заправці були ОСОБА_45 і ОСОБА_66 . До будинку культури він пішов, оскільки хотів з`ясувати стосунки з потерпілим. Там стався конфлікт, він зчепився з ОСОБА_16 , якого вдарив кілька разів, два точно. Удари наносив кулаком в ніс, очі, щелепу. ОСОБА_23 не бачив, чи він бив потерпілого - йому не відомо. Ушкоджень у потерпілого, крові, синців не бачив, оскільки було темно. Біля будинку культури були люди, але хто саме, він не пам`ятає. Грошей потерпілому не платив, підозру йому не вручали. З приводу заяви потерпілого про припинення провадження відносно нього - йому не відомо. Вибачався кілька разів перед потерпілим, телефонував, батьки ходили. Чув, що у потерпілого була зламана щелепа, вибачався і за зламаний ніс, і за зламану щелепу. Не знає чи міг бути ОСОБА_23 біля будинку культури. Вказав, що він бив у щелепу потерпілого та зламав її. Потерпілий присів, оскільки йому було боляче. Ударів наносив кілька в область носа та щелепу. Під час нанесення ударів ОСОБА_16 може сказав «ай», а він його бив мовчки. Після бійки він сів в авто та поїхав. Зазначив, що у нього були контузії.

Слідчий Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_67 в судовому засіданні 16 червня 2026 року (а.к.п.139-140 том 2) пояснив, що в заяві потерпілого Охотського, що була подана до поліції, було вказано про двох осіб, що спричинили йому ушкодження – ОСОБА_23 та ОСОБА_15 . Проте провадження було проведено стосовно однієї особи, чому так сталося із плином часу він не пам`ятає. Обставини правопорушення він встановив на підставі допиту потерпілого, свідків та проведення інших слідчих дій. На судово-медичну експертизу ним надавалися лише документи потерпілого. Подія мала місце 24 вересня 2024 року, а експертиза була призначена 14 жовтня 2024 року. Серед документів є посилання на дані рентгену. Приймав постанову про закриття провадження стосовно ОСОБА_68 . Вказав, що в його постанові мабуть помилка і він закрив провадження через відсутність складу правопорушення, а не через відмову потерпілого від обвинувачення. Знайомив підозрюваного ОСОБА_23 із матеріалами і той в цьому розписувався. З плином часу більш детально події не пам`ятає.

На підставі наданих стороною обвинувачення документів судом встановлено, що згідно із рапортом від 25.09.2024 року (а.к.п.151 том 1) поліцією було отримано повідомлення та зареєстровано в ЄО за №9892 про те, що 24.09.2024 о 00:15 надійшло повідомлення від чергового приймального покою Вознесенської ЦРЛ про те, що звернувся мешканець с.Дорошівка ОСОБА_10 з тілесними ушкодженнями. Від ОСОБА_10 надійшла заява про те, що 24.09.24 о 22.00 знайомі ОСОБА_14 та ОСОБА_69 нанесли удари кулаками рук, чим спричинили заявнику тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва, перелому кісток носа, забійна рана спинки носа, перелом виличної дуги зліва.

Згідно із протоколом прийняття заяви від 25.09.2024 року (а.к.п.152 том 1) ОСОБА_10 звернувся до Вознесенського РУП із заявою про те, що 24.09.2024 року приблизно о 22 год. неподалік будинку культури в АДРЕСА_1 знайомі ОСОБА_14 та ОСОБА_8 шляхом нанесення ударів кулаками рук спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_10 згідно із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2024 року (а.к.п.153-154 том 1) впізнав особу, що заподіяла йому тілесні ушкодження 24.09.2024 року, на фотознімку під номером «1», а саме ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_24 згідно із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.10.2024 року (а.к.п.155-156 том 1) впізнала особу, яка 24.09.2024 року наносила удари кулаками ОСОБА_10 , а саме те, що на фотознімку під номером «2» зображений ОСОБА_8 .

Постановою слідчого від 14 жовтня 2024 року (а.к.п.157 том 1) було призначено проведення судово-медичної експертизи. В постанові слідчим зазначено, що 25.09.2024 до Вознесенського РУП надійшла заява від ОСОБА_10 про те, що 24.09.2024 року біля 22:00 години неподалік будинку культури в с.Дорошівка по вул.Миру знайомі ОСОБА_14 та ОСОБА_70 спричинили заявнику тілесні ушкодження. На вирішення експерта слідчий поставив такі питання: Чи могли тілесні ушкодження виникнути в результаті нанесення удару(-ів) кулаками? Чи могли тілесні ушкодження виникнути в результаті падіння з висоти власного зросту, з попереднім прискоренням або без такого? Яким є ступінь тяжкості тілесних ушкоджень? Якою є давність відповідних тілесних ушкоджень? Яким є механізм виникнення тілесних ушкоджень? Яким знаряддям і в який спосіб завданні відповідні тілесні ушкодження? Для дослідження експерту слідчий надав медичну документацію.

Згідно із висновком експерта №285 від 16.10.2024 - 04.11.2024 р. (а.к.п.159-160 том 1) зазначено перелік поставлених слідчим запитань на вирішення експертизи та у висновку експерт вказав таке:

«Обставини справи.

В наданій постанові вказане наступне: «... 25.09.2024 р. до Вознесенського РУП надійшла заява від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 24.09.2024 р. біля 22:00 год. неподалік будинку культури в с.Дорошівка по вул.Миру знайомі ОСОБА_14 та ОСОБА_70 спричинили заявнику тілесні ушкодження».

Дослідна частина.

Із наданої копії довідки КП «КНП ВБЛ»: ОСОБА_71 , 2001 р.н., звертався за медичною допомогою 25.09.24 р. з діагнозом: перелом нижньої щелепи зліва. Перелом кісток носу. Забійна рана спинки носу. Перелом виличної дуги? Огляд лікаря-ЛОР від 25.09.2024 р. (далі мовою оригіналу): на коже наружного носа асептический пластырь. Спинка носа припухшая, болезненная, костный остов неподвижный. Со стороны других ЛОР органов без особенностей. На рентгенограмме костей носа - перелом носовой кости (боковой снимок). Диагноз: ушиб носа с переломом носовой кости. Направлений на консультацію КНП «МОКЛ» щелепно-лицьове відділення.

Із наданої копії консультації лікаря ХС та ЩЛХ КНП «МОКЛ» МОР від 25.09.2024 р: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діагноз: відкритий перелом кута нижньої щелепи зліва,

21.10.2024 р. наданий опис рентгенограми: на рентгенограмі черепа (прицільно нижня щелепа) від 25.09.2024 р.: визначається лінійний перелом в області кута нижньої щелепи зліва зі зміщенням та незначним розходженням. Додаткових патологічних змін не визначається. Інші медичні документи не надані.

Підсумки:

На підставі даних судово-медичної експертизи медичних документів на ім`я ОСОБА_10 , 2001 р.н., беручи до уваги відомі обставини справи, дані наданої медичної документації і, відповідаючи на поставлені питання, (1, 4, 5, 6) у ОСОБА_10 за даними наданої медичної документації мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носу, закритого перелому нижньої щелепи зліва (підтверджено рентгенологічно), які виникли незадовго до звернення до лікувального закладу, від травматичної дії тупого предмета (предметів), особливості контактної поверхні якого (яких) в морфології ушкоджень не відобразилися (не описані в наданій медичній документації), могли утворитися від удару (ударів) кулаком, взутою ногою та ін., можливо в строк, за умов та обставин, вказаних в постанові. (3) Ушкодження у вигляді перелому кісток носу викликали розлад здоров`я строком більше 6-ти днів та не потребують лікування більше 21-го дня, і за цим критерієм, відповідно п. 2.3.1. а, 2.3.2. а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р., відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді перелому лівого кута нижньої щелепи викликало тривалий розлад здоров`я, строком більше 21-го дня (для зрощення та загоєння кісткової тканини необхідний термін, що як правило перевищує три тижні), і за цим критерієм, відповідно п. 2.2.1. а, б, в, 2.2.2 «Правил», відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. (2) Локалізація та характер ушкоджень у ОСОБА_10 унеможливлюють їх утворення внаслідок падіння із вертикального положення на площину, як з попереднім прискоренням, так і без нього.»

Згідно із заявою потерпілого ОСОБА_10 від 11.10.2024 року (а.к.п.161 том 1) він просив долучити до матеріалів кримінального провадження копії його медичної документації.

Так у довідці КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» від 25.09.2024 року (а.к.п.162 том 1) зазначено, що ОСОБА_10 знаходився на лікуванні з 25.09.2025 року з діагнозом перелом н/щелепи зліва, перелом кісток носа, забійна рана спинки носа, перелом виличної дуги зліва? Крім того є направлення в КНП «МОКЛ» МОР від 25.09.2024 р. з діагнозом перелом н/щелепи.

У довідці від 25.09.2024 року (а.к.п.163 том 1) вказано про діагноз потерпілого у вигляді забою носа з переломом носової кістки.

Із наданої копії консультації лікаря ХС та ЩЛХ КНП «МОКЛ» МОР від 25.09.2024 р. (а.к.п.164 том 1) вбачається, що ОСОБА_10 мав діагноз: відкритий перелом кута нижньої щелепи зліва. Рекомендовано іммобілізація н/щелепи, цефтріаксон, оптіцеф.

10.12.2024 року ОСОБА_10 звернувся із заявою (а.к.п.165 том 1) до начальника Вознесенського РУП, в якій на підставі результатів СМЕ просив внести відомості відносно ОСОБА_72 та ОСОБА_8 до ЄРДР за ч.2 ст.125 КК України.

На підставі цієї заяви потерпілого ОСОБА_10 були внесені відомості до ЄРДР №12025153190000005 07 січня 2025 року за ч.1 ст.125 КК України (а.к.п.166 том 1).

Постановою прокурора від 20 січня 2025 року (а.к.п.167-169 том 1) об`єднано в одне провадження №12024152190000991 від 25 вересня 2024 року за ч.1 ст.122 КК України та №12025153190000005 від 07 січня 2025 року за ч.1 ст.125 КК України.

Надано витяг із ЄРДР №12024152190000991 про об`єднані провадження за двома епізодами, в тому числі за епізодом, внесеним до ЄРДР 07 січня 2025 року за ч.1 ст.125 КК України (а.к.п.170-171 том 1).

Також надана заява ОСОБА_10 від 21 січня 2025 року (а.к.п.172 том 1) на ім`я начальника поліції, в якій ОСОБА_10 просить закрити кримінальне провадження на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України через відмову від обвинувачення ОСОБА_68 .

Постановою слідчого ОСОБА_67 від 21 січня 2025 року (а.к.п.173-174 том 1) було прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12024152190000991 в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. В мотивувальній частині постанови слідчим зазначено, що 21.01.2025 року надійшла заява від ОСОБА_10 про те, що на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України він просить закрити провадження відносно ОСОБА_72 у зв`язку із відмовою від обвинувачення. У постанові слідчого нічого не зазначено чи повідомлявся ОСОБА_64 про підозру.

В судовому засіданні 26 листопада 2025 року (а.к.п.54 том 2 на звороті) адвокатом потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_73 були надані оригінали медичних документів потерпілого та документи про витрати.

Так надано оригінал довідки КП КНП ВБЛ ВМР 25.09.2024 року (а.к.п.1, 5 том 2), де зазначено, що ОСОБА_10 знаходився на лікуванні з 25.09.2025 року з діагнозом перелом н/щелепи зліва, перелом кісток носа, забійна рана спинки носа, перелом виличної дуги зліва? Рекомендована консультація стоматолога; копія направлення від 25.09.2024, копія консультації лікаря від 25.09.2024 (а.к.п.2, 3 том 2). Надано оригінали рентгенівських знімків (а.к.п.6 том 2).

Згідно консультації лікаря ХС та ЩЛХ КНП «МОКЛ» МОР від 07.10.2024 р. ОСОБА_10 мав діагноз: перелом кута нижньої щелепи зліва, рекомендовано іммобілізація щелепи, продовжити лікування за місцем проживання до 29.10.2024 року та надано довідку ЩЛХ КНП «МОКЛ» МОР від 29.10.2024 р., де вказано закрити лікарняний лист з 30.10.2024 року та копії цих довідок (а.к.п.2-7 том 2).

Представником потерпілого надано оригінал картки ОСОБА_10 (а.к.п.11 том 2), де вказано період лікування та звернення до КНП «МОКЛ» МОР 25.09.2024, 04.10.2024, 07.10.2024, 24.10.2024, 25.10.2024 року), зазначено про продовження листка непрацездатності по 29.10.2024 року та копія цієї картки (а.к.п.12-16 том 2).

Приймаючи рішення в даній справі, суд враховує, що згідно ч.3 ст.370 КПК України суд ухвалює рішення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Оцінюючи сукупність досліджених доказів, суд враховує, що ч.1 ст.94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У даній справі сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КПК України.

Так одним із критеріїв оцінки доказів судом є достатність доказів.

Достатність доказів - це можливість суду покласти їхню сукупність або один із них в основу процесуальною рішення. Ця ознака доказів застосовується тільки щодо певної їх сукупності (ч.1 ст.94 КПК

Згідно із Постановою Верховного Суду від 4 липня 2018 року справа №688/788/15-к провадження № 51-597км1: «22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

23. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».

Щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 , то суд враховує, що ч.1 ст.337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та у випадках, передбачених КПК – на потерпілого (ч.1 ст.92 КПК України).

Пред`явлене особі обвинувачення має бути доведено поза розумним сумнівом.

В даному провадженні обвинувачення пред`явлено лише ОСОБА_8 за ч.1 ст.122 КК України та межі обвинувачення визначено в обвинувальному акті, прокурором було змінено обвинувачення 07 липня 2025 року (а.к.п.189-194 том 1).

Щодо оцінки доказів у цій справі, то суд враховує, що в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_8 пред`явлене обвинувачення не визнав.

Проте в судовому засіданні 28 жовтня 2025 року обвинувачений ОСОБА_8 надав покази про те, що він дійсно дав ляпаса потерпілому в обличчя, дав один ляпас по щоці потерпілому.

Натомість потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні 09 квітня 2025 року пояснив, що в момент події ОСОБА_23 просто його бив і нічого не говорив. Удари наносив в обличчя, щелепу (в ліву частину). Потім ще один раз ударив в ніс. Все боліло, затерпло, щелепа була вивернута в середину. З носу текла кров. Зазначив, що був на стаціонарному лікуванні. Пояснив, що більше його ніхто не бив. Вказав, що всього ОСОБА_23 наніс 3 удари, з яких 2 було в щелепу. Пояснив, що в лікарню звернувся вночі, в лікарні не лежав, поставили бандаж і він поїхав додому. Потерпілий пояснив, що спочатку його бив ОСОБА_23 , зламав щелепу. Осадчий наніс один удар уже потім в ніс, коли той вже був зламаний.

23.04.2025 року свідок ОСОБА_24 пояснила, що ОСОБА_23 почав бити потерпілого, у якого потекла кров. Потім потерпілого вдарив ще ОСОБА_14 . Після бійки ОСОБА_23 насміхався над потерпілим, який казав, що той зламав йому щелепу, на що ОСОБА_23 казав, що нічого страшного не сталося, що той справить сам собі щелепу. Вказала, що ударів було начебто 4, обвинувачений бив потерпілого одразу в обличчя. У потерпілого були пошкоджені щелепа та ніс. Обвинувачений в момент нанесення ушкоджень нічого не говорив, бив мовчки - в щелепу в лівий бік.

23.04.2025 року свідок ОСОБА_10 пояснив, що потерпілого почав бити ОСОБА_23 , а потім вдарив ОСОБА_15 . Свідок зазначив, що обвинувачений двічі вдарив потерпілого в щелепу і двічі в ніс. Потім вказав, що точну кількість ударів він не знає. Вказав, що після всього ще ОСОБА_15 вдарив в ніс потерпілого. Потерпілий стояв та присів після удару Осадчого.

23.04.2025 року свідок ОСОБА_30 пояснив, що бачив, як ОСОБА_56 підійшов до ОСОБА_27 та вдарив долонею руки один раз. ОСОБА_23 підійшов, щось сказав і один раз вдарив потерпілого в лице в щелепу долонею. Той присів. Тілесних ушкоджень у потерпілого він не бачив. Вказав, що ушкодження потерпілому наносив ще Осадчий.

12.05.2025 року свідок ОСОБА_36 пояснив, що ОСОБА_23 наніс потерпілому ОСОБА_16 кілька ударів в обличчя. Потім знову вдарив свідка під око. А потім знову наніс удари потерпілому по обличчю. Потерпілий казав, що йому зламали щелепу, на що обвинувачений сказав: «Нічого, зробиш». Потерпілого бив двічі по 2 удари. Осадчий вдарив потерпілого по обличчю ще один раз, вже після того як ОСОБА_23 зламав потерпілому щелепу.

Свідок ОСОБА_47 26 травня 2025 пояснив, що обвинувачений вдарив всіх трьох: ОСОБА_52 , ОСОБА_27 , ОСОБА_53 по одному разу. ОСОБА_56 першим вдарив Охотського. Подія тривала до 5 хвилин, ушкоджень на потерпілому він не бачив, той після удару присів, а потім підвівся. ОСОБА_23 мовчки наніс один удар потерпілому в область голови.

Свідок ОСОБА_55 26 травня 2025 пояснив, що бачив, що ОСОБА_56 вдарив ОСОБА_27 і ОСОБА_53 . Обвинувачений рукою вдарив по обличчю потерпілого, удар був один. Чи бив ще хто Охотського він не бачив. Подія тривала 5-7 хвилин.

Таким чином покази переважної кількості свідків вказують на те, що обвинувачений спричинив потерпілому ушкодження в області щелепи.

Крім того, пояснення зазначених вище свідків та потерпілого фактично спростовують покази свідка ОСОБА_72 , який вказав, що ОСОБА_8 ушкоджень потерпілому не спричиняв взагалі.

Посилання сторони захисту на те, що в даному провадженні не розмежовано дії обвинуваченого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_13 - не можуть бути предметом судового розгляду та перевірки судом, оскільки згідно ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

В обвинувальному акті відсутня вказівка про те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні правопорушення у співучасті з іншою особою.

Відсутні дані й про те, що вказані в обвинувальному акті події могли бути вчинені у співучасті із особою, стосовно якої провадження виділено чи було закрито.

Під час судового розгляду встановлено порушення слідчим вимог чинного КПК України при закритті кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 з огляду на вимоги абз.2 ч.4 ст.284 КПК, оскільки винести постанову про закриття провадження за п.7 ч.1 ст.284 КПК України через відмову потерпілого від обвинувачення має право лише прокурор.

Проте постанова слідчого винесена не стосовно ОСОБА_8 , якому пред`явлено обвинувачення.

Крім того підозра чи обвинувачення ОСОБА_74 не пред`являлося, тому з огляду на вимоги ст.17 КПК України дії свідка ОСОБА_13 в провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.1 ст.122 КК України не підлягають оцінці.

Щодо показів свідка ОСОБА_13 про те, що лише він спричиняв ушкодження потерпілому ОСОБА_75 , то вони спростовуються показами інших свідків, які вказували, що ушкодження потерпілому спричиняв ОСОБА_8 , зокрема це покази свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_10 , ОСОБА_30 , ОСОБА_76 , ОСОБА_47 , ОСОБА_55 , а також показами потерпілого ОСОБА_10 .

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності із врахуванням вимог ч.1 ст.89 та ст.94 КПК України, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення у судовому засіданні доведено повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

До таких тілесних ушкоджень належить виявлене у потерпілого ОСОБА_10 ушкодження у вигляді перелому лівого кута нижньої щелепи, що викликало тривалий розлад здоров`я, строком більше 21-го дня (для зрощення та загоєння кісткової тканини необхідний термін, що як правило перевищує три тижні), і за цим критерієм, відповідно п. 2.2.1. а, б, в, 2.2.2 «Правил» відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, - наявність якого підтверджено висновком судово-медичного експерта №285 від 16.10.2024 - 04.11.2024 р., а також поясненнями самого експерта, що були надані ним під час судового розгляду провадження.

Безпідставною є позиція захисту про те, що для проведення експертизи експерт обов`язково мав оглянути потерпілого, а не досліджувати лише медичні документи.

Так згідно із Наказом МОЗ України №6 від 17.01.95 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»:

«2.2. Тілесні ушкодження середньої тяжкості:

2.2.1. Ознаки ушкодження середньої тяжкості:

а) відсутність небезпеки для життя;

б) відсутність наслідків, що викладені в п.2.1.1. цих Правил;

в) тривалий розлад здоров`я;

г) стійка втрата працездатності менш ніж на третину.

2.2.2. Тривалим належить вважати розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

4.4. При проведенні судово-медичної експертизи експерт повинен використовувати оригінали медичних документів. У виняткових випадках дозволяється використання копій і виписок, за умови відображення в останніх вичерпних відомостей про ушкодження та їх клінічний перебіг. Ці документи мають бути засвідчені підписом лікаря і печаткою лікувального закладу.

4.5. В необхідних випадках судово-медичний експерт може використовувати відомості досліджень, що проводяться із залученням відповідних спеціалістів, не обстежуючи потерпілого особисто. У цих випадках у висновках експерта (акті) зазначається: де, коли і ким досліджувався потерпілий, які відомості при цьому встановлені і яких висновків дійшов спеціаліст. Підсумки складаються експертом з урахуванням вказаних результатів, що складені письмово.

4.6. Судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою.

4.11. У випадках встановлення за об`єктивними медичними відомостями, що тілесне ушкодження було небезпечним для життя чи коли наслідки і кінець ушкодження, що не було небезпечним для життя, не викликає сумнівів, судово-медичний експерт визначає ступінь тяжкості тілесного ушкодження, не очікуючи його кінця».

Як вбачається із наданої представником потерпілого медичної картки потерпілого вбачається, що ОСОБА_10 лікувався з 25 вересня 2024 по 29 жовтня 2024 року з приводу ушкодження щелепи, що фактично відповідає й даним висновку СМЕ 285 від 16.10.2024 - 04.11.2024 р. із врахуванням вимог Наказу МОЗ України №6 від 17.01.95 року, зокрема й п.п.4.5, 4.6, 4.11 Наказу.

Згідно із ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до вимог, викладених в п.п. 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 р. при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.

В пункті 3 зазначеної Постанови вказано, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину, як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан тощо.

В даному провадженні обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 відповідно до ст.66 КК України чи обтяжують його покарання відповідно до ст.67 КК України - судом встановлено не було.

Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, характеризується за місцем проживання добре, працює, має родину та міцні соціальні зв`язки, згідно досудової доповіді органу пробації від 24.04.2025 року (а.к.п.113-116 том 1) можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а також те, що злочин, який вчинив обвинувачений згідно ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів, та вчинений ним вперше, суд вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе у разі призначення покарання у межах санкції ч.1 ст.122 КК України у вигляді обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Заявлений потерпілим ОСОБА_10 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 10000 гривень матеріальної та 80000 гривень моральної шкоди (а.к.п.44 том 1), (а.к.п.53-73 том 1), 20000 грн. витрат на правову допомогу - підлягає частковому задоволенню в межах документально підтверджених позовних вимог.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого про стягнення з обвинуваченого (цивільного відповідача) майнової та моральної шкоди, суд враховує, що згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Пред`явлений потерпілим цивільний позов обвинувачений під час судових дебатів не визнав.

На підтвердження розміру матеріальної шкоди, що спричинена потерпілому ОСОБА_10 , надано оригінали наступних платіжних документів:

квитанція про переказ готівки від 28.09.2024 р. 18:28 год. ТОВ «НоваПей» платник ОСОБА_77 , призначення платежу переказ за оплату товарів та послуг на замовлення отримувач ФОП « ОСОБА_78 » на суму 315,80 грн.; отримувач ТОВ «Нова пошта» 95 грн., загальна сума 410, 80 (а.к.п.31 том 2) та фіскальний чек про переказ коштів за послуги ТОВ «Нова пошта» 28.09.2024 р. 16.29 год. сума до сплати 410, 80 грн., з яких 290 грн. переказ безготівкових коштів, 95 грн. послуги ТОВ «Нова пошта» (а.к.п.31 том 2);

товарний чек №30548 від 25.09.2024 отримувач ФОП ОСОБА_79 маска бандаж для корекції обличчя платник ОСОБА_80 сума 280 грн. (а.к.п.33 том 2);

квитанція про переказ готівки від 28.09.2024 р. 16:18 год. ТОВ «НоваПей» платник ОСОБА_77 , призначення платежу переказ за оплату товарів та послуг на замовлення отримувач ФОП « ОСОБА_78 » на суму 315,80 грн.; отримувач ТОВ «Нова пошта» 95 грн., всього 410,80 грн. (а.к.п.34 том 2) та фіскальний чек 28.09.2024 р. на перерахування 410 грн., з яких 290 грн. переказ безготівкових коштів, 95 грн. за послуги ТОВ «Нова пошта» (а.к.п.34 том 2) ;

товарний чек №30632 від 26.09.2024 отримувач ФОП ОСОБА_79 маска для корекції овалу обличчя платник ОСОБА_80 сума 290 грн. (а.к.п.38 том 2);

чек отримувач ТОВ «Конака Фарм» аптека №34 чек №49431 від 07.10.2024 р. за придбання тримача ЕПЗ та кальція Д3 нікомед на суму 321,90 грн. (а.к.п.38 том 2) та чек Ощадбанк, ТОВ «Конака Фарм» аптека №34, оплачено через термінал 07.10.2024 р. 321,90 грн. (а.к.п.38 том 2);

чек №48820 за 25.09.2024 р. отримувач ТОВ «Конака Фарм» аптека №34, придбання медикаментів на загальну суму 1795,10 грн. (а.к.п.40 том 2);

фіскальний чек Укрнафта за придбання бензину автомобільного від 07.10.2024 р. на суму 999,93 грн. (а.к.п.42 том 2)

Надано також рентгенівські знімки із квитанціями про їх оплату (а.к.п.44-51 том 2) ОСОБА_10 за 25.09.2024, 07.10.2024, 29.10.2024 року, квитанції про оплату (а.к.п.45 том 2) на суму 300 грн. ФОП « ОСОБА_81 » медичний центр м.Миколаїв за послуги знімок від 07.10.2024 р., (а.к.п.46 том 2) ФОП « ОСОБА_81 » медичний центр м.Миколаїв за послуги знімок – 300 грн. від 29.10.2024 р.

Ч.1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом при вирішенні пред`явлених потерпілим цивільного позову до уваги беруться вимоги ч.1 ст.91 та ч.1 ст.92 КПК України про те, що обов`язок доказування обставин щодо виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - покладається на потерпілого.

З матеріалів провадження, а саме з наданої консультації лікаря ХС та ЩЛХ КНП «МОКЛ» МОР від 25.09.2024 р. (а.к.п.164 том 1) вбачається, що ОСОБА_10 мав діагноз: відкритий перелом кута нижньої щелепи зліва. Рекомендовано іммобілізація н/щелепи, цефтріаксон, оптіцеф.

Тому належними доказами витрат потерпілого на лікування суд вважає лише такі документи, що відповідають діагнозу та проведеному лікуванню потерпілого:

товарний чек №30548 від 25.09.2024 маска бандаж для корекції обличчя сума 280 грн. (а.к.п.33 том 2);

товарний чек №30632 від 26.09.2024 маска для корекції овалу обличчя сума 290 грн. (а.к.п.38 том 2);

чек отримувач ТОВ «Конака Фарм» аптека №34 чек №49431 від 07.10.2024 р. за придбання тримача ЕПЗ та кальція Д3 нікомед на суму 321,90 грн. (а.к.п.38 том 2);

чек №48820 за 25.09.2024 р. отримувач ТОВ «Конака Фарм» аптека №34 придбання медикаментів на загальну суму 1795,10 грн. (а.к.п.40 том 2);

квитанції про оплату рентгенівських знімків (а.к.п.45, 46 том 2) на суму 300 грн. та 300 грн., тобто на загальну суму 3 287 гривень.

Щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, то за змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З огляду на надані потерпілим та досліджені під час судового засідання докази, суд вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що в результаті дій обвинуваченого було заподіяно моральну шкоду, яка полягала у стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із ушкодженням свого здоров`я, а також з огляду на ті негативні емоції, які він переніс як після події правопорушення, так і під час судового розгляду.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно з якою розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що цивільний позов потерпілого про стягнення з обвинуваченого 80000 гривень моральної шкоди, підлягає задоволенню частково в сумі 10000 грн., розмір якої відповідає ступеню моральних страждань потерпілого.

Також слід задовольнити вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого 20000 гривень на правничу допомогу, які ч.1 ст.118 КПК України віднесено до процесуальних витрат.

В підтвердження понесення цих витрат надано документальне підтвердження - договір про надання правової допомоги із адвокатом ОСОБА_11 по здійсненню представництва інтересів потерпілого від 01.11.2024 року; угода про винагороду адвоката від 01.11.2024 року; квитанція до прибуткового касового ордеру від 01.11.2024 р. на суму 10000 грн.; договір про надання правової допомоги від 24.01.2025 року; угода про винагороду адвоката від 24.01.2025 року; квитанція до прибуткового касового ордеру від 24.01.2025 р. на суму 10000 грн. (а.к.п.56-61 том 1). Також надано акти приймання-передачі наданих юридичних послуг від 22.01.2024 р. на суму 10 тис. грн. та від 20.03.2025 р. на суму 5 тис. грн., де платником зазначено ОСОБА_10 (а.к.п.72-73 том 1), акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 26.11.2025 р. на суму на суму 5 тис. грн., де платником зазначено ОСОБА_10 (а.к.п.65 том 2).

Речові докази, процесуальні витрати - відсутні.

Керуючись ст.ст.373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає обов`язки, передбачені ч.1 п.п.1, 2 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 10000 гривень матеріальної шкоди та 80000 гривень моральної шкоди, 20000 гривень витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_10 3287 гривень матеріальної шкоди та 10000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_10 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 гривень.

На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1