Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №682/2294/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2294/26

Провадження № 2/682/1772/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Матвєєвої Н.В.

з участю секретаря судового засідання Кисельової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюб,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванова О.Д. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначено, що 11 грудня 2015 року між сторонами був зареєстрований шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №358, видано повторно свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 від 23 липня 2024 року. За період шлюбу народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час перебування у шлюбі взаємовідносини між сторонами постійно погіршувалися, виникали непорозуміння і конфлікти, сторони втратили взаємні почуття один до одного, взаємоповагу, відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, від чого ми припинили шлюбні відносини і ведення спільного господарства. Подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливо і буде суперечити інтересам сторін, примирення неможливе, сторони вже декілька років проживаємо окремо, шлюб існує формально. З січня 2021 року сторони припинили шлюбні стосунки, та ведення спільного господарства, та стали жити окремо. Донька ОСОБА_5 народилася в Польщі під час тимчасового виїзду через військові дії на території України в період роздільного проживання з чоловіком. Позивачкою була створена нова сім`я з іншим чоловіком, з яким вона проживає разом з дітьми. Примирення з відповідачем неможливе.

З цих підстав позивачка просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

14.08.2026 року у даній справі відкрито провадження та розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Іванова О.Д. в судове засідання не з`явилися остання, подала заяву до суду, в якій просила розгляд справи здійснювати у їх з позивачкою відсутності, підтримала позовні вимоги, наполягала на розірванні шлюбу, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти розірвання шлюбу, надав оригінал свідоцтва про укладення шлюбу.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши на відповідність ст.89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 11 грудня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зроблено актовий запис №358.

Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 3 СК України проголошує, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч.1 ст.24 СК України).

Ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бут розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Отже, встановивши, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд вважає, що наявні підстави для розірвання шлюбу.

У постанові від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24, провадження № 61-15767св25, Верховний Суд указав, що суд не може примушувати особу до збереження шлюбу проти її волі, а оцінювання почуттів та емоційного стану одного з подружжя під час розгляду справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду. Верховний Суд визнав помилковою відмову в розірванні шлюбу з мотивів того, що один із подружжя нібито зберігає почуття до іншого, оскільки збереження шлюбу всупереч волі особи становить фактичне примушування її до перебування у шлюбі.

Враховуючи принцип рівноправності жінки та чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Однак, принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що йдеться у статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінки» у частині першій підпункту «с» - «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до ст. 112 СК України, шлюб підлягає розірванню, якщо буде встановлено, що подальше сумісне мешкання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

За таких обставин справи, коли позивачка не бажає проживати разом із відповідачем, спільне господарство не ведуть, сумісне проживання припинене, вона проживає із іншим чоловіком за межами України, від якого народилася дитина, заходи до примирення між подружжям за таких обставин є недоцільними, тому суд вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам сторін та їх дітей, тому приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст. 109, 110, 112-114 СК України, ст. 6-16, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 грудня 2015 року року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №358.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення суду надіслати до Славутського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі "Електронний суд".

Головуючий суддя Н.В.Матвєєва