Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №944/1826/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1826/26 Провадження № 2/450/2387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Данилів Є.О.

при секретарі Куспісь О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», в інтересах якого діє адвокат Бачинський Остап Михайлович до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за договором позики,-

стислий виклад позиції позивача та відповідача :

підстава позову (позиція позивача): представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 0002000416154 від 26.04.2020 в розмірі 11 523,03 грн., а також судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.04.2020 між ТзОВ «КФ.ЮА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики № 000200416154. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті https://mycredit.ua, підписана електронним цифровим підписом «КФ.ЮА» та акцептована відповідачем ОСОБА_1 26.04.2020 шляхом підписання електронним підписом вказаного відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) заявки на укладення договору № 0002000416154 від 26.04.2020 про прийняття пропозиції ТзОВ «КФ.ЮА» укласти договір позики. На умовах договору позики (пункт 2, основні параметри) позикодавець надав відповідачеві ОСОБА_1 грошові кошти (позику) у гривні на умовах, передбачених договором позики у розмірі 2798,00 грн., а вказаний відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими договором позики, з кінцевим терміном погашення - не пізніше 25.05.2020. 26.02.2021 ТзОВ «КФ.ЮА» та ТзОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» на підставі договору факторингу № 20200616-К від 26.02.2021 року. Так, згідно договору факторингу № 20200616-К від 26.02.2021, позивач ТзОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТзОВ «КФ.ЮА», включно і до відповідача ОСОБА_1 . У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 30.03.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» становить 11 523,03 грн., а саме: 1) залишок заборгованості за тілом – 2 798 грн. 2) залишок заборгованості по процентам за користування позикою – 1 678,80 грн.; 3) залишок заборгованості по простроченим процентам за користування – 6 295,50 грн.; 5) інфляційне збільшення – 750,73 грн. (період нарахування 26.05.2020 року - 23.02.2022 року).

Позиція відповідача: відповідач повідомлявся про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

13.07.2026 р. ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 26.04.2020 між ТОВ «КФ.ЮА» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 000200416154. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, що опублікована на веб-сайті: https://mycredit.ua, підписана електронним цифровим підписом «КФ.ЮА» та акцептована ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом заявки на укладення договору № 0002000416154 від 26.04.2020 про прийняття пропозиції ТОВ «КФ.ЮА» укласти договір позики.

Відповідно до п.1 договору позики № 000200416154 від 26.04.2020 за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

У п.2 вказаного договору позики передбачено, що сума позики становить 2798 грн., Відповідач зобов`язавсь повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 25.05.2020 (п.2, дата повернення позики (останній день), розмір процентів акційних у день становить 2,00 % (п.2, розмір процентів акційних у день), розмір процентів на прострочену Позику у день, становить 2,50% (п.2, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день).

З матеріалів справи встановлено, що кредитодавець свої зобов`язання за договором позики виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору позики.

Згідно Договору факторингу №20200616-К від 26.02.2021 та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АРТЕМІДА-Ф" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фі», включно і до ОСОБА_1 .

Згідно із повідомлення про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» повідомило ОСОБА_1 про нового кредитора та пропонувало негайно сплатити заборгованість за договором позики № 000200416154.

Звертаючись до суду з позовом, позивач долучив до матеріалів справи розрахунок заборгованості, згідно якого вбачається, що станом на 30.03.2026 заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 00200416154 від 26.04.2020 становить 11 523,03 грн., а саме: залишок заборгованості за тілом 2 798,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування 1 678,80 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування 6 295,50 грн.; інфляційне збільшення 750,73 грн. (період нарахування 26.05.2020- 23.02.2022).

Суд звертає увагу на те, що законом не визначено обов`язкової форми розрахунку, а тому позивачем надано до суду з позовною заявою розрахунок заборгованості, який позивач вважав надати за потрібне, і який зроблений відповідно до умов кредитного договору та з врахуванням тих коштів, які надійшли на погашення заборгованості по цьому договору станом на дату звернення до суду.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.

Враховуючи викладені вище норми та обставини справи, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 000200416154.

Таким чином, оскільки відповідачем ОСОБА_1 прострочено виконання грошових зобов`язань в строки, передбачені умовами договору позики, доказів погашення заборгованості за укладеним договором позики відповідачем суду не надано, позивач набув права щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно задоволити та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 000200416154 від 26.04.2020 в розмірі 11 523,03 грн.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, а саме витрат на правову допомогу заявлених представником позивача, суд враховує наступне.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано договір про надання правової допомоги №207003008 від 26.03.2026 року, укладений між адвокатом Бачинським О.М. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (клієнт), а також попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у справі за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200416154 від 26.04.2020 року.

З умов наданого договору вбачається, що у разі ухвалення судом рішення на користь клієнта (задоволення судом позовних вимог у повному обсязі), клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду в розмірі 7000 гривень (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору у разі ухвалення судом рішення про часткове задоволення позовних вимог клієнта, клієнт зобов`язується сплатити адвокату винагороду пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.4.7 договору, сума вказана в п.4.2 даного договору є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п.2 попереднього (орієнтовний) розрахунок судових витрат, сума витрат на правничу допомогу адвоката, яку очікує понести позивач складає 7000,00 грн. В дану суму включається: оплата послуг адвоката за підготовку позовної заяви у справі; оплата послуг адвоката за збирання доказів долучених до позовної заяви; оплата послуг адвоката за підготовку та подання заяв, скарг, клопотань, чи інших процесуальних документів у ході розгляду справи.

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання позивачу ТзОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» адвокатом Бачинським О.М. правової допомоги в рамках укладеного між ними договору, а саме: підготовка процесуальних документів по справі (складання та направлення позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту).

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, матеріали справи не містять жодних поданих адвокатом заяв, скарг, клопотань чи інших процесуальних документів під час розгляду справи № 450/3172/26, вартість якої включена у попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання про неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на їх виконання, з урахуванням того, що провадження у справі відкрито без виклику сторін в судове засідання, а також те, що позовні вимоги позивача задоволено частково, а тому вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 211, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання позики на умовах фінансового кредиту, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-ф», код ЄДРПОУ: 42655697 заборгованість за договором про надання позики на умовах фінансового кредиту № 000200416154 від 26.04.2020 в розмірі 11 523,03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-ф», код ЄДРПОУ: 42655697, ІВАN НОМЕР_2 в ПАТ «Акорд Банк», МФО банку 380634, судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 (дві тисячі гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-ф», код ЄДРПОУ 42655697, адреса: вул. с. Бандери, 87, оф.54, м. Львів, 79013;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21.09.2026 року.

СуддяЄ. О. Данилів