Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №444/3739/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3739/26

Провадження № 3/444/1707/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Козакевича Ростислава Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Смільницьким МВ УМВС України у Вінницькій області 22 липня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 743396 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 12 серпня 2026 року о 06 год. 58 хв. на дорозі село Сопошин-село Мацошин керував транспортним засобом марки «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу, газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат 0,55 проміле, тест № 754. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9а ПДР- керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав на адресу суду письмові пояснення, які підтримав в судовому засіданні.

Зокрема пояснив, що дійсно 12 серпня 2026 року о 06 год. 58 хв. на автодорозі село Сопошин- село Мацошин керував транспортним засобом марки «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , був зупинений працівниками поліції.

Поліцейськими було повідомлено, що він керує транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем безпеки.

Він не заперечував цього, оскільки дійсно незадовго до зупинки транспортного засобу працівниками поліції зняв ремінь безпеки, оскільки виходив з автомобіля, та перед початком руху не пристебнувся таким.

Спочатку про жодну ознаку алкогольного сп`яніння працівники поліції йому не повідомляли.

Повідомили лише про те, що відносно нього буде складено постанову за те, що він керував транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем безпеки.

В подальшому працівники поліції сказали, що з автомобіля чути запах алкоголю, на що він повідомив, що такий запах може бути від пасажирів, однак не від нього, оскільки він не вживав спиртних напоїв, попереду тяжкий робочий день.

Про якісь інші ознаки окрім запаху алкоголю працівники поліції йому не повідомляли.

Поліцейські сказали пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер».

Він погодився продути в технічний засіб «Драгер», оскільки розумів, що в стані сп`яніння не перебуває.

Через декілька секунд поліцейський оголосив, що результат 0,55 проміле.

Він перебував в шоковому стані, оскільки вперше опинився в такій ситуації, так як раніше ніколи не проходив огляд на стан сп`яніння. Він був не згідний з результатом проведеного огляду на місці за допомогою технічного засобу «Драгер», однак працівники поліції навіть не запитували його, чи погоджується він із результатом, який показав технічний засіб «Драгер», не пропонували йому пройти огляд в медичному закладі.

Наголошує, що він ставив підписи в тих місцях, в яких вказував поліцейський, однак йому не було роз`яснено, що його підпис в акті огляду з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» в графі « з результатом згоден» означає те, що він визнає факт перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Поліцейський просто сказав поставити підпис в акті, де зазначено 0,55 проміле.

Крім того просив врахувати, що він не визнавав факт перебування в стані алкогольного сп`яніння, оскільки на початку розмови із поліцейським відразу сказав, що запах алкоголю не може бути від нього, оскільки він не вживав спиртних напоїв.

Працівники поліції не показували і не видавали направлення на огляд в медичний заклад, з таким його не ознайомлювали.

Перебуваючи у шоковому стані, він вирішив, що надасть пояснення краще в суді.

Вважає, що протокол складений з грубими порушеннями, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, працівники поліції навіть не пропонували йому пройти огляд в медзакладі, незважаючи на те, що він заперечував запах алкоголю від себе, пояснював відразу після того як був зупинений поліцейськими, що спиртних напоїв не вживав, як наслідок, що і головне, порушено процедуру його огляду на стан сп`яніння, що тягне недійсність такої.

Просить справу про адміністративне правопорушення про його, ОСОБА_1 , притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвокат Козакевич Ростислав Васильович подав на адресу суду письмове клопотання про закриття провадження у справі № 444/3739/26, провадження № 3/444/1707/2026 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яке підтримав в судовому засіданні.

Клопотання зокрема мотивоване тим, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп`яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому і протокол про адміністративне правопорушення, і результати огляду на стан сп`яніння з використанням приладу «Драгер» критерію допустимості доказів не відповідають і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.

Зазначає, що поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було дотримано вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року, а тому вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним.

Вивчивши та вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію та клопотання його захисника про закриття провадження у справі, проаналізувавши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема представлені відеозаписи, дослідивши докази кожен окремо та їх в сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для з`ясування всіх обставин справи, повноти розгляду справи судом було детально досліджено протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, а також відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, проаналізовано такі з врахуванням пояснень ОСОБА_1 та його захисника.

Судом встановлено, що з представлених відеозаписів вбачається, що перед проходженням ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння йому не було зазначено про жодну ознаку алкогольного сп`яніння.

При цьому жоден відеозапис не підтверджує почервоніння обличчя у ОСОБА_1 .

Також не підтвердженою відеозаписами є зазначена в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів така ознака як поведінка, що не відповідає обстановці.

Слів поліцейських, у яких б вони зазначали ОСОБА_1 про запах алкоголю з порожнини рота перед проведенням огляду на стан сп`яніння, на відеозаписах не зафіксовано.

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 743396 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 поставлено у вину керування транспортним засобом марки «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 на автодорозі с. Сопошин-с. Мацошин 12 серпня 2026 року о 06 год. 58 хв.

На першому по хронології відеозаписі, який є в матеріалах справи, під назвою «clip-0.mp4» є зафіксовані події 12 серпня 2026 року починаючи з 07 год. 01 хв. 48 с.

Водночас відеозаписів подій з 06 год. 58 хв. до 07 год. 01 хв. 48 с. матеріали справи не містять.

Поліцейський бере мундштук з дверей службового автомобіля.

Розмова між поліцейським та ОСОБА_1 зафіксована починаючи з 07 год. 02 хв. 51 с., зокрема поліцейський запронував перевірити, чи герметично зафіксований мундштук, заявляє, що допустима норма 0,20 проміле, якщо на алкотестері показує більше 0,20 проміле, складається адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому суд звертає увагу, що контрольний замір поліцейським перед продуттям в технічний засіб «Драгер» ОСОБА_1 не відбувався.

Після цього ОСОБА_1 продуває в технічний засіб «Драгер», поліцейський оголошує результат 0,55 проміле та заявляє, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 2.9а. (07 год. 03 хв. 40 с.- 07 год. 04 хв.).

Суд враховує надані ОСОБА_1 пояснення про те, що поліцейським йому було заявлено про запах алкоголю з транспортного засобу, що стало підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, однак він, ОСОБА_1 , відразу пояснив, що від нього цього запаху не може бути, оскільки він алкоголю не вживав.

Такі пояснення ОСОБА_1 свідчать про те, що він заперечував працівникам поліції перебування в стані алкогольного сп`яніння, вживання спиртних напоїв.

Згідно ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з абзацу 2 пункту 5, пункту 6, пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Як встановлено судом з відеозапису під назвою «clip-0.mp4» після встановлення результату 0,55 проміле за допомогою технічного засобу «Драгер» працівник поліції одразу не роз`яснюючи порядок подальших можливих дій ОСОБА_1 після проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Драгер», а також не запитавши, чи ОСОБА_1 згідний із результатом проведеного огляду на місці за допомогою технічного засобу «Драгер», чи останній бажає проїхати до медичного закладу для повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння з метою підтвердження чи спростування результату огляду за допомогою технічного засобу «Драгер, одразу заявляє про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та прямує до службового автомобіля, де складає даний протокол.

Суд констатує, що у порушення вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено право та не запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, при цьому працівники поліції навіть не уточнювали після продуття «Драгера», чи згідний із результатом проведеного огляду на місці за допомогою технічного засобу ОСОБА_1 .

Разом з тим на відеозаписі фактично не зафіксовано того, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду на місці за допомогою технічного засобу «Драгер», відмовився прослідувати до медичного закладу для проходження повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При цьому потрібно врахувати, що процедура проведення огляду в медичному закладі відрізняється від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, в медзакладі проводиться більш детальний аналіз водія лікарем та в тому числі надається технічний засіб для продуття, при цьому не обов`язково саме «Драгер».

Таким чином судом встановлено, що поліцейськими всупереч положенням ст. 266 КУпАП, п.7 Розділу І Інструкції, п.6, п.8 Порядку в подальшому по суті не роз`яснили права на висловлення незгоди з результатом пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу та права пройти повторний огляд на стан сп`яніння в медичному закладі і не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу.

При цьому враховуючи обставини події, зокрема те, що ОСОБА_1 , як він стверджує, після зупинки транспортного засобу заперечував поліцейським запах алкоголю саме від нього, вживання спиртних напоїв, працівник поліції зобов`язаний був запитати ОСОБА_1 про те, чи він згідний із результатом, який відобразив «Драгер» та у разі незгоди забезпечити проведення повторного огляду ОСОБА_1 в медичному закладі для його підтвердження чи спростування, а також усунення будь-яких сумнівів в його достовірності.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був складений за результатами огляду водія на стан сп`яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку, а тому і протокол про адміністративне правопорушення, і результати огляду на стан сп`яніння з використанням приладу «Драгер» критерію допустимості доказів не відповідають і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.

Отже, поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було дотримано вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення , Інструкції та Порядку щодо необхідності проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З врахуванням встановлених судом обставин та досліджених доказів, зокрема наявних в матеріалах справи відеозаписів, пояснень ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння є недійсним.

Крім того суд враховує, що з відеозаписів вбачається, що працівники поліції не роз`яснили прав та обов`язків, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що поліцейський заявляв ОСОБА_1 про необхідність проставлення підписів в певних місцях протоколу про адміністративне правопорушення, а в акті огляду сказав поставити підпис поряд із 0,55 проміле, не роз`яснюючи, що цей підпис проставляється в графі «з результатом згоден».

А тому жодних належних доказів, які б підтверджували згоду ОСОБА_1 із проведеним оглядом на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, із результатом даного огляду матеріали справи не містять.

Крім того з відеозапису під назвою «clip-1.mp4» чітко вбачається, що направлення для проходження огляду в медичному закладі відсутнє серед документів, які надаються для ознайомлення ОСОБА_1 , хоча дане направлення є в матеріалах справи.

Жоден відеозапис не відображає складення такого направлення.

Крім того дане направлення містить недоліки, зокрема в такому відсутній час, коли воно було складено.

Тобто досліджені відеозаписи та їх детальний аналіз підтверджують пояснення ОСОБА_1 та водночас порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Встановлені судом в комплексі обставини та досліджені докази не дають можливість стверджувати про наявність вини у діях ОСОБА_1 , які б підпадали під кваліфікацію адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Протокол складений з порушеннями, матеріали справи містять суперечливі дані, порушено процедуру огляду на стан сп`яніння, що встановлена ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України, 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, що тягне недійсність такої.

Пояснення ОСОБА_1 матеріалами справи не спростовуються.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були допущені порушення вимоги Кодексу України про адміністративні правопорушення та підзаконних нормативно-правових актів, які ставлять під сумнів законність підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повинен містити дві обов`язкові ознаки: 1) керування транспортним засобом; 2) перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За встановлених обставин, враховуючи досліджені докази, зокрема відеозаписи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Ч. 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

А тому суд приходить до висновку, що справа про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, відсутні належні та допустимі докази вини останнього.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Мікула В. Є.