Вирок від 05 жовтня 2026 р. у справі №336/12513/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/12513/25

Номер провадження: 1-кп/336/790/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,за участю прокурора ОСОБА_3 ,потерпілого ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнянськ Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, водія-механіка ТОВ «Продовольча база Запоріжжя», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.286-1 ч.2 КК України,-

встановив:

04 жовтня 2025 року, приблизно о 09 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_5 ,перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Магістральної з боку вул. Олексія Поради в напрямку автошляху Харків - Сімферополь в м. Запоріжжі. При цьому, швидкість руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_5 складала 83.8 км/год., що перевищує максимально дозволену швидкість руху на даній ділянці -50 км/год.

В цей же час, в районі електроопори № 12, пішохід ОСОБА_7 здійснював перетин проїзної частини вул. Магістральної, рухаючись зліва - направо відносно напрямку руху транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_5 , по позначеному дорожньою розміткою 1.14 Правил дорожнього руху та дорожніми знаками 5.38.1-2 Правил дорожнього руху нерегульованому пішохідному переходу.

Наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_5 , діючи зі злочинною недбалістю, маючи об`єктивну можливість виявити зазначений нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до якого:

- п.18.1: «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

маючи технічну можливість уникнути наїзду на останнього, своєчасних заходів для зниження швидкості аж до повної зупинки свого транспортного засобу не вжив, дорогу пішоходу, який перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, не надав, в результаті чого допустив наїзд передньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_7 .

Після дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 на керованому ним транспортному засобі залишив місце пригоди, до якої він був причетний.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , згідно висновку комісійної судової медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді:

• тупої травми правої нижньої кінцівки - відкритий (Gustilo and Anderson II) перелом верхньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів, в верхній третині по передній поверхні визначається рвана рана розміром 3x3 см з осадненими краями (за даними медичних документів); переломи в стадії консолідації правих великогомілкової та малогомілкової кісток у верхній третині, наявність післяопераційної рани за методикою Keystone в ділянці передньої поверхні верхньої третини правої гомілки, що кваліфікується у живих осіб як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпека для життя;

• тупої травми тулубу: закриті переломи 3-6 ребер праворуч зі зміщенням кісткових фрагментів, правобічний гідро пневмоторакс (50 мл),компресійні ателектази правої легені, контузія правої легені, емфізема м`яких тканин грудної клітини справа, розрив паренхіми правої нирки, гематома паренхіми, паранефральної клітковини та заочеревинного праворуч (за даними медичних документів); наявність переломів в стадії консолідації 4, 5-го ребер справа по задній паховій лінії та ушкодження правої легені в проекції одного з лих переломів, розриву паренхіми правої нирки, що кваліфікується у живих осіб як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, проте спричиняє тривалий розлад здоров`я;

• тупої травми правої верхньої кінцівки: закритий перелом діафізу правої плечової кістки зі зміщенням кісткових фрагментів, забійна рана нижньої третини тильної поверхні правого плеча (за даними медичних документів): синець зовнішньої поверхні правого плеча з наявністю рубця на його фоні в нижній третині плеча - наслідку загоєння забійної рани, перелом в стадії консолідації правої плечової кістки в середній третині, що кваліфікується у живих осіб як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, проте спричиняє тривалий розлад здоров`я;

• тупої травми лівої нижньої кінцівки - закритий перелом голівки малогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням кісткових фрагментів, по медіальній поверхні визначається рана розміром 0,5 см з осадненими краями (за даними медичних документів); наявність перелому в стадії консолідації головки лівої малогомілкової кістки, наявність рубця в ділянці внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки - наслідку загоєння забійної рани, що кваліфікується у живих осіб як тілесне ушкодження середньої тяжкості, що не є небезпечним для життя, проте спричиняє тривалий розлад здоров`я;

• тупої травми голови: садна та забої м`яких тканин лицьового черепа, забійна рана підборідної ділянки, струс головного мозку (за даними медичних документів); наявність рубця в ділянці підборіддя - наслідку загоєння забійної рани, що кваліфікується у живих осіб як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення винуватим себе визнав частково.

Пояснив,що він має право керувати транспортними засобами категорії С,В,СЕ,працює водієм – механіком на великовантажному автомобілі. В суботу 04.10.2025 р.приблизно о 09.00 год.,керуючи автомобілем Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 ,власником якого є його сестра,поїхав у магазин автозапчастин,розташований по вул.Магістральній в м.Запоріжжі,де вибрав ремкомплект для ремонту службового автомобіля,на якому напередодні повернувся з рейсу. Зателефонував директору підприємства,на якому працює,попросив приїхати оплатити товар,після купівлі запчастин ОСОБА_8 поїхав по вул.Магістральній в напрямку траси Харків-Симферополь відвезти запчастини на автобазу,яка знаходиться на вул.Стартовій. Погодні умови ,стан дорожнього покриття,технічний стан керованого ним автомобіля були нормальні.Від магазину обвинувачений проїхав відстань не більше 1 км.,зі швидкістю приблизно 50 км./год,в певний момент відволікся від контролю дорожньої обстановки,тому що гасив пожежу від цигарки,яка випала та опалила його. Коли звернув увагу на проїзну частину,вже на відстані не більше 5 м.від автомобіля побачив на пішохідному переході чоловіка,він перетинав проїзну частину зліва-направо по ходу руху автомобіля та знаходився ближче до правого краю проїзної частини. Обвинувачений застосував гальмування, повернув кермо автомобіля вліво,однак повністю автомобіль не зупинив,переднім бампером наїхав на пішохода,вдарив в область ніг,після чого пішохід впав на автомобіль та розбив лобове скло,далі скотився на проїзну частину. Обвинувачений,не зупиняючись,поїхав далі у напрямку траси Харків-Симферополь,перетнув її та рухався у напрямку с.Леваневське. Зупинився біля продовольчого магазину,купив пляшку горілки 0,5 л.та банку напою REVO,сів за кермо і на ходу випив горілку,рухаючись в бік військового містечка,дорогою порожню пляшку викинув. Подолавши відстань приблизно 3 км., на крутому повороті не впорався з керуванням та скоїв ДТП,пошкодивши запаркований автомобіль,після чого його автомобіль вдарився у дерево. На місце ДТП з розташованого поблизу підприємства вийшли люди,обвинувачений не тікав,в цей момент виявив,що на його автомобілі відсутній передній номерний знак . Коли до нього підійшов власник пошкодженого автомобіля та запропонував вирішити питання за домовленістю,обвинувачений розказав,що щойно збив людину,після чого була викликана поліція. На місці ДТП був проведений його огляд на стан сп`яніння приладом DRAGER,після чого його возили на огляд у медичний заклад. За результатами огляду встановили,що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння,з чим ОСОБА_8 погодився. В подальшому у слідчого дізнався телефон потерпілого,наступного ранку приїхав у лікарню,де придбав все необхідне для його лікування . Після смерті потерпілого, яка сталася не з причини ДТП,відшкодував його сину матеріальну та моральну шкоду. Часткове визнання винуватості аргументував тим,що на момент скоєння наїзду на пішохода ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 був тверезим,до цього алкоголю не вживав протягом тижня,був у рейсі. Після наїзду на пішохода поїхав з місця ДТП,перебуваючи у шоковому стані та не усвідомлюючи своїх дій і наслідків того,що сталося. Вже дорогою у військове містечко зрозумів,що збив людину, був настільки збентежений ,що випив пляшку горілки 0,5 л.,після чого під впливом алкоголю не впорався з керуванням та потрапив у друге ДТП. Інші фактичні обставини та докази,які їх підтверджують,не оспорював. Висловив щире каяття у скоєному та приніс вибачення потерпілому.

Всебічно вивчивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище злочину, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку сукупності досліджених допустимих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд враховує, що стороною захисту не оспорюється сам факт того, що 04 жовтня 2025 року водій ОСОБА_5 ,керуючи автомобілем Daewoo Lanos реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Магістральної з боку вул. Олексія Поради в напрямку автошляху Харків - Сімферополь в м. Запоріжжі ,де порушив п.18.1 Правил дорожнього руху ,на нерегульованому пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 ,якому в результаті ДТП були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Крім підтвердження самим обвинуваченим,показання якого в силу ст.84,95 КПК України є доказами у кримінальному провадженні та надані останнім після роз`яснень положень ст.63 Конституції України,ст.7,42 КПК України, такі фактичні обставини з достатньою повнотою доведені наданими стороною обвинувачення доказами.

Відповідно до витягу з ЄРДР від 05.10.2025р.,у цей день було внесено відомості про розпочате досудове розслідування кримінального провадження № 12025082050001889 за ч.3 ст.286-1 КК України за фактом наїзду на пішохода 04.10.2025 р.водієм ОСОБА_5 (а.с.71)

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав,що 04.10.2025 р. вранці його батько ОСОБА_7 переходив проїзну частину по пішохідному переходу напроти будинку по вул.Магістральній 86 в м.Запоріжі,де його збила машина,батька забрала «швидка»,про що він дізнався від працівників лікарні. Під час перебування у лікарні ОСОБА_7 був у свідомості,розказав,що його на пішохідному переході збила машина,як само, він не зрозумів,на машину до наїзду не зреагував,після наїзду перебігу подій не усвідомлював,якісь люди бачили цю подію та викликали швидку. Обвинувачений одразу запропонував свою допомогу,періодично телефонував,приходив у лікарню,компенсував всі витрати на лікування,матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_8 у потерпілого немає. В лікарні у ОСОБА_7 стався інсульт,який не могли діагностувати протягом 2-х тижнів,батько втратив мову,а згодом помер. Вважає,що ОСОБА_8 щиро розкаявся у скоєному,відшкодував завдану шкоду,заслуговує на несуворе покарання.

Згідно протоколу огляду місця події від 04.10.2025 р.з фототаблицею, слідчим за участю понятих оглядалася ділянка місцевості на проїзній частині вул.Магістральної (в районі опори № 12)в напрямку від вул.О.Поради до траси Харків-Симферополь в м.Запоріжжі, де стався наїзд на пішохода,огляд проводився в умовах ясної сонячної погоди без опадів.Встановлено,що автомобіль ,який скоїв наїзд на пішохода,залишив місце ДТП,з проїзної частини вилучено номерний знак автомобіля НОМЕР_1 .Складено схему до протоколу огляду місця події,де зафіксовано сліди юзу правого та лівого коліс автомобіля,місце знаходження номерного знаку НОМЕР_1 на проїзній частині (а.с.74-89)

Постановою слідчого від 06.06.2025 р. номерний знак НОМЕР_1 ,який виявлено та вилучено з проїзної частини вул.Магістральної під час проведення огляду місця ДТП від 04.10.2025 р.,визнано речовим доказом по кримінальному провадженню(а.с.90)та передано на зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП в Запорізькій області(а.с.91)

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 04.10.2025 р.з фототаблицею,автомобіль Daewoo Lanos зеленого кольору виявлено та тротуарі по вул.Військбуд 124 в м.Запоріжжі,після наїзду на запаркований автомобіль , має пошкодження:деформація лобового скла,пошкоджений передній бампер,відсутній передній номерний знак(а.с.92-97)

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Daewoo Lanos зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано 19.08.2000 р.на ОСОБА_10 (а.с.98)

Постановою слідчого від 06.06.2025 р. автомобіль Daewoo Lanos зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню(а.с.100)та передано на зберігання на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області(а.с.101)

Ухвалою слідчого судді від 07.10.2025 р.на автомобіль Daewoo Lanos зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 ,який визнано речовим доказом по кримінальному провадженню,накладено арешт(а.с.102)

Під час додаткового огляду місця події за участю водія ОСОБА_5 ,останній ,перебуваючи в районі електроопори № 12 на проїзній частині вул.Магістральної в м.Запоріжжі ,пояснив,що 04.10.2025 р.приблизно о 09.50 год.він ,керуючи автомобілем ДЕУ Ланос номерний знак НОМЕР_1 ,здійснював рух по проїзній частині від вул.О.Поради в напрямку автошляху Харків-Симферополь зі швидкістю руху 50-60 км/год.,в умовах світлого часу доби,без опадів,без пасажирів та вантажу.Під час руху в районі електроопори № 12 на проїзній частині вул.Магістральної він побачив,що проїзну частину перетинає пішохід,який рухався зліва-направо за ходом його руху,в темпі кроку,по пішохідному переходу,позначеному відповідними дорожніми знаками та розміткою. Намагаючись уникнути наїзду, ОСОБА_5 застосував гальмування,проте було запізно,внаслідок контакту пішохід вдарився у лобове скло та звалився на проїзну частину.Перебуваючи у шоковому стані,він залишив місце пригоди,однак на вул.Військбуд потрапив у ДТП,де його і виявили поліцейські. На місці події ОСОБА_5 вказав місце виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід,із залученням статиста було визначено час,за який пішохід подолав відстань від місця виходу на проїзну частину до місця наїзду,вказав місце наїзду на пішохода в межах нерегульованого пішохідного переходу,вказав,як рухався керований ним транспортний засіб до моменту наїзду із залученням експериментального автомобіля,про що був складений протокол від 11.11.2025 р.з додатком фото таблицею(а.с.148-152)

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав,що 04.10.2025 р.приблизно о 09.00 год. він виїздив з прилеглої території по вул.Магістральній 86 в м.Запоріжжі,перед проїжджою частиною зупинився дати дорогу автомобілям,що рухалися головною дорогою.Зліва наближався автомобіль Ланос зеленого кольору,на шаленій швидкості,в цей момент на пішохідному переході знаходився пішохід.Самого моменту наїзду на пішохода свідок не бачив,але одразу за автомобілем Ланос,у якого лобове скло було розбите, побачив ,як на пішохідному переході котиться тіло. Свідок подав звуковий сигнал,однак автомобіль Ланос не зупинився,свідок поїхав за ним в бік аеропорту,проте зрозумів,що наздогнати не зможе,приблизно через 200 м.зупинився та викликав поліцію. Надалі свідок повернувся на місце події,перекрив автомобілем проїзну частину біля травмованого пішохода,після прибуття поліції на проїзній частині знайшли номерний знак ,який ,скоріш за все, відпав з автомобіля Ланос спереду.

При проведенні слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 ,останній пояснив,що 04.10.2025 р.приблизно о 09.50 год. він виїздив з прилеглої території по вул.Магістральній 86 в м.Запоріжжі,перед проїжджою частиною зупинився для надання переваги в русі транспортним засобам,які рухалися по вул.Магістральній. Дивлячись вліво,звернув увагу на пішохода,який почав перетин проїзної часини по нерегульованому пішохідному переходу зліва-направо за ходом руху від вул.О.Поради в бік автошляху Харків-Симферополь,пішохід рухався в темпі кроку,перпендикулярно дорожньому полотну. Одночасно з цим свідок побачив і автомобіль ДЕУ Ланос зеленого кольору,який рухався від вул.О.Поради в бік автошляху Харків-Симферополь зі швидкістю приблизно 100км/год,згодом водій застосував екстрене гальмування,однак запобігти наїзду на пішохода не зміг,внаслідок чого допустив контакт з пішоходом на пішохідному переході.Після наїзду водій на автомобілі ДЕУ Ланос залишив місце пригоди,поїхав у бік автошляху Харків-Симферополь,свідок намагався наздогнати автомобіль ДЕУ Ланос та повідомив у поліцію про ДТП. На місці події свідок вказав місце виходу пішохода на нерегульований пішохідний перехід,із залученням статиста було визначено час,за який пішохід подолав відстань від місця виходу на проїзну частину до місця наїзду,вказав місце наїзду на пішохода в межах нерегульованого пішохідного переходу,вказав,як рухався транспортний засіб ДЕУ Ланос до моменту наїзду на пішохода із залученням експериментального автомобіля,про що був складений протокол від 11.11.2025 р.з додатком фото таблицею(а.с.153-156)

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав,що 04.10.2025 р.він знаходився на робочому місці по вул.Військбуд,124 в м.Запоріжжі, запаркував власний автомобіль Мерседес на тротуарі біля прохідної. Приблизно о 10.00 год.черговий по рації викликав свідка вийти на прохідну,повідомив,що його автівку пошкоджено.Коли свідок підійшов до свого автомобіля,побачив пошкодження правої задньої частини,обвинуваченого вели із зеленої зони охоронці,автомобіль обвинуваченого знаходився між деревом та автівкою свідка. Від обвинуваченого був відчутний сильний запах алкоголю,він при свідкові відкрив та почав пити напій REVO,розмовляв мляво,з огляду на зіниці та запах перегару було зрозуміло,що обвинувачений перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Свідок хотів запропонувати вирішити питання відшкодування шкоди за домовленістю,без виклику поліції. В розмові обвинувачений повідомив,що домовлятись не вийде,тому що він на вул.Магістральній збив людину,після чого викликали поліцію. Свідок звернув увагу,що в автомобілі обвинуваченого розбите лобове скло,на думку свідка,обвинувачений був за кермом вже не в адекватному стані,напоєм REVO хотів перебити жахливий запах перегару.

Під час огляду диску DVD-R з відеозаписом обставин та механізму ДТП,яка сталася 04.10.2025 по вул. Військбуд,124 в м. Запоріжжя,наданого свідком ОСОБА_13 ,було встановлено,що записом фіксуються обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбувається 04.10.2025 час 09 година 57 хвилин напроти прохідної підприємства. Подія пригоди представляє собою зіткнення двох транспортних засобів, один з яких виїжджає на тротуар, де відбувається наїзд на запаркований автомобіль,після чого з автомобілю, який виїхав на тротуар, виходить водій та прямує від автомобіля,у напрямку за водієм йдуть люди,про що був складений протокол від 23.12.2025 р. (а.с.158-160).

Постановою слідчого від 23.12.2025 р. диск DVD-R з відеозаписом обставин та механізму ДТП,яка сталася 04.10.2025 по вул. Військбуд в м. Запоріжжя,визнано речовим доказом по кримінальному провадженню та постановлено зберігати у матеріалах кримінального провадження (а.с.161-162), зазначений відеозапис досліджено в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/108-25/25622-ІТ від 18.11.2025 р.,у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно вимогам п. 12.4, 12.9 б), 18.1 Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4, 12.9 б), 18.1 Правил дорожнього руху. Невиконання водієм ОСОБА_5 вимог п.18.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_7 ,виконавши вимоги п.18.1 Правил дорожнього руху(а.с.163-169)

Згідно висновку експерта №СЕ-19/108-25/22853-ІТ від 23.10.2025 р., на момент проведення огляду та експертного дослідження робочі гальмівна система автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані, а рульове керування та ходова частина у непрацездатному стані.

Відмова працездатності рульового керування автомобіль ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) виникла в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Визначити, коли відносно моменту дорожньо-транспортної пригоди виникла відмова ходової частини автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) у вигляді відсутності надлишкового тиску повітря в шині у передньому правому колесі не є можливим, оскільки дане питання виходить за межі компетенції експерта при проведенні інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів».

Виявлені пошкодження ходової частини автомобіля ДЕУ Ланос (номерний знак НОМЕР_1 ) у вигляді деформації нижнього поперечного важеля, деформації стійки стабілізатора поперечної стійкості, зміщення переднього правого колеса разом з усіма елементами підвіски, деформації та пошкодження диску переднього правого колеса виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди.

Відповісти на питання стосовно відмови ходової частини автомобіля у вигляді відсутності надлишкового тиску повітря в шині в передньому правому колесі можливо після отримання інших додаткових даних(а.с.109-117).

Досліджені в судовому засіданні докази логічні,послідовні,не містять протиріч,переконливі як кожен окремо,так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований,містить інформацію щодо предмету доказування,схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Судом не встановлено таких обставин,які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілого та свідків,так само не надано суду доказів,що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована,довіра до їх показань не підірвана,мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинуваченого захистом не доведено.

В судовому засіданні обвинувачений скористався правом допитати цих осіб ,що відповідає вимогам п.1, підп. «d»п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,із забезпеченням йому можливості надати аргументи на спростування їх показань,однак жодних об`єктивних даних для того,щоб ставити їх під сумнів,суд не встановив.

Показання потерпілого та свідків повністю узгоджуються зі змістом інших доказів,якими є висновки експертів,протоколи слідчих дій,речові докази.

За таких обставин,суд приймає до уваги при ухваленні вироку показання потерпілого,свідків,речові докази,досліджені висновки експертів як докази винуватості ОСОБА_5 .

Наведене поза всяким розумним сумнівом доводить, що саме протиправна винна поведінка ОСОБА_5 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події ДТП та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

Надаючи кримінально-правову кваліфікацію встановленим фактичним обставинам ,які перевірені дослідженими доказами, діянням обвинуваченого, суд враховує, що за викладеним в обвинувальному акті формулюванням обвинувачення ОСОБА_5 керував транспортним засобом ,перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння,його дії кваліфіковані як кримінальне правопорушення(злочин),передбачене ч.2 ст.286-1 КК України,а саме:порушення правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння,які заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

За твердженням сторони обвинувачення, така обставина,як перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення ДТП 04.10.2025 р.приблизно о 09.50 год. підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2025 р.№ 7300,згідно якого був ОСОБА_5 направлений на огляд поліцейським об 11.50 год., був оглянутий лікарем о 13.15 год.,висновок огляду- ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп`яніння(а.с.103)

Зазначений висновок був складений за результатами медичного огляду ОСОБА_5 ,у якого виявлено порушення артикуляції,змазаність мови,почервоніння обличчя,млява реакція на світло,розширені зіниці,млява рухова сфера та міміка,неможливість виконати точні рухи. Зі слів оглянутого про останнє вживання алкоголю:»Жахнув 0,5 горілки»,запах алкоголю з порожнини рота різкий. О 13.20 год.обстежений спеціальним технічним засобом Drager Alcotest 6820,результат 2,26 проміле.Результат токсикологічного дослідження сечі № 4873 від 04.10.2025 р.-етанол 4,19 проміле.

Висновок за результатами огляду:алкогольне сп`яніння,гостра інтоксикація(а.с.105-107)

Сторона захисту категорично заперечує наявність у ОСОБА_5 на момент ДТП стану алкогольного сп`яніння.

Стороною захисту на спростування зазначеної обставини наголошено на тому,що обвинувачення у тій частині, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння саме в момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди- наїзду на пішохода ОСОБА_7 ,не доведено за стандартом доказування «поза розумним сумнівом»,

Акцентовано увагу на показаннях обвинуваченого,який пояснив,що алкоголь був ним вжитий вже після наїзду на пішохода,який стався 04.10.2025 р.приблизно через дві-три хвилини після того,як ОСОБА_5 від`їхав від магазину автозапчастин «TIR» по вул.Магістральна 72,тобто близько 09.25 год.,а не о 09.50 год.,як про це вказано в обвинувальному акті.

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_14 ,який пояснив,що ОСОБА_5 працює на підприємстві ТОВ «Продовольча база Запоріжжя « більше 10 років водієм-механіком,зарекомендував себе як сумлінний працівник,за час роботи не був помічений за вживанням алкоголю або у стані алкогольного сп`яніння. 04.10.2025 р.приблизно о 08.40 год. ОСОБА_5 зателефонував свідку,попросив приїхати у магазин «TIR» по вул.Магістральна 72,де вони часто купують автозапчастини,оплатити ремкомплект на автомобіль. Свідок приїхав у магазин приблизно о 09.10 год.,оплатив запчастини, ОСОБА_5 поклав їх у автомобіль ДЕУ Ланом та поїхав в бік траси Харків-Симферополь на базу,яка знаходиться по вул.Стартовій.В цей час ОСОБА_5 був тверезий,в чому свідок абсолютно впевнений, з ОСОБА_5 вони попрощалися біля магазину о 09.15 год.,після чого свідок поїхав на тренування,заплановане на 10.00 год.В цей же день після 17.00 год.йому зателефонував механік підприємства та повідомив,що ОСОБА_5 на пішохідному переході,який розташований у 2-х хвилинах від магазину,збив чоловіка похилого віку.З самим ОСОБА_8 свідок особисто спілкувався приблизно через тиждень,обставин ДТП не з`ясовував,бо був на Бондаренка злий.

Також захисник зауважив,що очевидцем ДТП є свідок ОСОБА_11 ,який після події ДТП намагався наздогнати автомобіль під керуванням ОСОБА_5 ,проїхав за ним певну відстань,а вже потім викликав поліцію по лінії «102»,цей виклик був переадресований на відділ поліції № 3 о 09.50 год.,тому подія ДТП очевидно відбулася раніше,як про пояснювали обвинувачений та свідок ОСОБА_14 ,приблизно о 09.20 год.

Вважає,що на користь версії сторони захисту слід прийняти до уваги відеозапис ,оглянути згідно протоколу від 23.12.2025 р.,на якому зафіксовано час події ДТП за участю керованого обвинуваченим автомобіля по вул.Військбуд 124 в м.Запоріжжі,а саме 09.57 год.,що з урахуванням відстані,яку подолав автомобіль під керуванням обвинуваченого від вул.Магістральної 86,та часу,який обвинувачений витратив на зупинку біля магазину та придбання алкоголю,підтверджує версію сторони захисту про час наїзду на пішохода раніше,ніж зазначено в обвинувальному акті.

Проте суд критично ставиться до таких заперечень з боку захисту,виходячи з наступного.

Рапортом чергової частини відділу поліції № 3 зафіксовано,що 04.10.2025 р.о 09.55 год.надійшло повідомлення зі служби «102» про те,що за адресою м.Запоріжжя ,вул.Магістральна 86 біля кафе Дежавю зелений Ланос АР 4730НХ збив чоловіка віком приблизно 60 років,потерпілий подає ознаки життя,водій поїхав з місця в бік траси Харків-Симферополь,в автомобілі розбите лобове скло.

Завдання по події о 09.56 год.передано екіпажу ХИЖАК 0402 УПП(інспектор ОСОБА_15 )

З наведеного суд встановив,що подія ДТП сталася не пізніше ніж о 09.55 год.,коли про неї надійшло повідомлення по лінії «102».

При проведені додаткового огляду місця події з участю самого обвинуваченого, ОСОБА_5 на місці вказав,що 04.10.2025 р.приблизно о 09.50 год.він ,керуючи автомобілем ДЕУ Ланос номерний знак НОМЕР_1 ,здійснював рух по проїзній частині від вул.О.Поради в напрямку автошляху Харків-Симферополь ,та на нерегульовану пішохідному переході по вул.Магістарльній 86 здійснив наїзд на пішохода ,після чого поїхав з місця ДТП.

Свідок ОСОБА_11 як безпосередній очевидець події показав в судовому засіданні,що після наїзду на пішохода по вул.Магістральній 86 він намагався протягом 2-3 хвилин переслідувати автомобіль Ланос ,який скоїв наїзд,проїхав 200-300 м.,однак зрозумів,що не зможе наздогнати цей автомобіль та одразу повідомив про ДТП у поліцію за телефоном «102».

Зазначені обставини свідок вказав і під час слідчого експерименту з його участю.

Відтак,до моменту повідомлення про наїзд на пішохода о 09.55 год.по лінії «102» з моменту самого наїзду пройшов проміжок часу не більше 3 хвилин.

Аналізуючи наведене,суд дійшов висновку,що встановлений органом досудового розслідування час події ДТП-наїзду на пішохода ОСОБА_7 04.10.2025 р.о 09.50 год.відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений доказами за стандартом «поза розумним сумнівом».

Показання свідка ОСОБА_14 цих обставин не спростовують,оскільки в судовому засіданні він показав,що 04.10.2025 р.після купівлі запчастин в магазині по вул.Магістральній 72 приблизно о 09.15 год.поїхав на тренування,про подію ДТП дізнався в цей день приблизно о 17.00 год.

Враховуючи наведене, суд критично ставиться до показань обвинуваченого про час події ДТП,оскільки вони спростовані об`єктивними даними про фіксацію виклику поліції на ДТП та показаннями свідка ОСОБА_16 про проміжок часу між подією ДТП та викликом поліції.

Крім того,суд вважає неспроможною версію сторони захисту про те,що ОСОБА_5 на момент наїзду на пішохода ОСОБА_7 був тверезим,алкоголь вживав вже після ДТП,придбавши його в магазині по вул.Леваневського.

За висновками суду,викладеними вище, подія ДТП по вул.Магістральній 86 сталася о 09.50 год.,після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_5 попрямував вбік траси Харків-Симферополь на швидкості не менше 83,8-87,5 км/год,як встановлено згадуваним вище висновком експерта. При цьому експерт вказав,що отримана розрахунковим шляхом швидкість руху автомобіля Ланос є мінімально можливою,а фактичні дані за показаннями свідка ОСОБА_11 про швидкість руху автомобіля Ланос 100 км/год може відповідати дійсності.

Згідно відеозапису з місця ДТП по вул.Військбуд,124,автомобіль під керуванням ОСОБА_5 зафіксований за даною адресою о 09.57 год.,тобто приблизно за 7 хвилин(між 09.50 год.та 09.57 год.)автомобіль подолав відстань з вул.Магістральної 86 до вул.Військбуд ,124.

При цьому автомобіль Ланос переїхав через паркан та вже у некерованому стані в`їхав у припарковий автомобіль Мерседес сірого кольору НОМЕР_2 .За показаннями обвинуваченого,саме стан алкогольного сп`яніння обумовив втрату керування автомобілем,тобто на 09.57 год.Бондаренко вже перебував у такому ступеню алкогольного сп`яніння,що не міг безпечно керувати автомобілем та контролювати його рух.

За показаннями свідка ОСОБА_13 ,він одразу після повідомлення про пошкодження його автомобіля Мерседес сірого кольору НОМЕР_2 вийшов до машини,куди привели ОСОБА_5 ,на той момент останній явно перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Відтак,версія захисту,що обвинувачений вжив алкоголь після наїзду на пішохода,тобто за 7 хвилин подолав відстань з вул.Магістральної 86 до вул.Військбуд 124,по дорозі зупинявся ,ходив у магазин купував горілку,а потім її вжив та досяг ступеня сильного алкогольного сп`яніння,очевидно неспроможна.

Такі висновки суду не спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14 ,оскільки він стверджував,що бачив обвинуваченого тверезим перед ДТП о 09.15 год., однак наїзд на пішохода стався о 09.50 год.,тому ці показання не протирічать обвинуваченню,яке суд вважає доведеним.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.

Відповідно до роз`яснень п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

В судовому засіданні захист не оспорював допустимості досліджених в судовому засіданні доказів,належності до кримінального провадження,одержання їх уповноваженими особами за передбаченою процесуальним законом процедурою.

За таких обставин,суд критично ставиться до показань обвинуваченого про вживання алкоголю після події ДТП,які спростовуються сукупністю інших доказів по справі,котрі сумнівів у їх достовірності не викликають,що пояснюється обраною ним позицією захисту у даній справі.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує як кримінальне правопорушення(злочин),передбачене ч.2 ст.286-1 КК України,а саме:порушення правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння,які заподіяли потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання,суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого необережного кримінального правопорушення та враховує відомості про особу обвинуваченого: раніше не судимий,має постійне місце проживання,офіційно працевлаштований,позитивно характеризується за місцем роботи,на обліках із шкідливим залежностями у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною,яка пом`якшує покарання обвинуваченого,сторона захисту просила визнати щире каяття обвинуваченого та повне відшкодування потерпілому матеріальної і моральної шкоди у добровільному порядку.

Прокурор вважає,що саме по собі відшкодування шкоди потерпілому та відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого не вказує про його щире каяття.

Враховуючи як обставину, що пом`якшує покарання, щире каяття обвинуваченого ,суд виходить з того, що визнання останнім своєї провини як під час досудового розслідування,так і під час судового провадження вказує, що його зізнання стало результатом усвідомлення й самоосуду свого вчинку,є відвертою негативною оцінкою своєї злочинної поведінки, характеризує поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його суспільно небезпечний характер і готовий нести відповідальність.

Визнання ОСОБА_5 своєї вини одразу після події злочину, вибачення перед потерпілим, активна участь у лікуванні травмованого ОСОБА_7 , добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди свідчить про наявність у нього щирого жалю з приводу скоєного та осуду своїх протиправних дій, тобто про ознаки щирого каяття.

Водночас,встановлення у обвинуваченого стану алкогольного сп`яніння у ступеню гострої інтоксикації,що є грубим порушенням Правил дорожнього руху,у поєднанні з перевищенням швидкості руху майже вдвічі від дозволеної у межах міста, за своїм змістом вказує на те,що обвинувачений не вживає достатніх заходів суб`єктивного контролю над своєю поведінкою під час керування транспортним засобом,а залишення місця ДТП після наїзду на пішохода ,що обвинувачений пояснив підвищеною чутливістю до стресової ситуації, не знижує суспільної небезпечності вчиненого злочину навіть з урахуванням щиро каяття та відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин,що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого,судом не встановлено.

Норми Кримінального Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Мотивуючи свої висновки щодо розміру покарання, яке призначається ОСОБА_5 ,суд приймає до уваги, що обвинувачений уперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, займається суспільно корисною працею, щиро розкаявся, відшкодував матеріальну і моральну шкоду, з урахуванням чого потерпілий не вважав за необхідне обирати йому суворий захід примусу,однак позиція потерпілого ,яка судом обов`язково враховується,водночас не є визначальною.

Зазначені обставини у своїй сукупності дають підстави для призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі у межах мінімальної санкції частини 2 ст.286 -1 КК України,із застосуванням додаткового покарання позбавлення права керування транспортними засобами на строк в межах санкції ч.2 ст.286-1 КК України,оскільки обвинувачений керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ,із значним перевищенням швидкості,чим як учасник дорожнього руху продемонстрував ігнорування суспільної безпеки,що призвело до тяжких наслідків.

Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ ,викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р.,в яких ЄСПЛ зазначив,що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним,якщо встановлено,що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р.ЄСПЛ вказав,що для того,щоб втручання вважалося пропорційним,воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

На переконання суду,призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим,співмірним і достатнім для його виправлення,кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим,так і іншими особами,а також буде відповідати таким принципам Конвенції,як пропорційність обмеження прав людини,легітимна мета і невідворотність покарання.

Так,у розумінні ЄСПЛ ,покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи,який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає,що покарання переслідує подвійну мету:покарання і стримування від вчинення нових злочинів,а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Речові докази по справі,яким визнаний автомобіль ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_1 ,необхідно повернути власнику.

За змістом обвинувального акту,по справі наявні судові витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/108-25/22853-ІТ від 23.10.2025 р.у розмірі 5348 гр.40 коп., судової експертизи № СЕ-19/108-25/25622-ІТ від 18.11.2025 р.у розмірі 4457 гр.,загальний розмір витрат становить 9 805 гр.40 коп.,відшкодування яких передбачено ст.118,122 КПК України.

При постановленні обвинувального вироку такі витрати у повному обсязі суд стягує з обвинуваченого у дохід держави.

Цивільний позов не заявлено.

Відносно обвинуваченого під час досудового розслідування обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком дії з 11.12.2025 р.по 10.02.2026 р.,клопотань про обрання запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком законної сили не заявлено.

Керуючись ст.368,374,392,615 КПК України,суд-

ухвалив:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286-1 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Строк відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченим ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання при приведенні вироку до виконання.

Речові докази:

-автомобіль ДЕУ Ланос реєстраційний номер НОМЕР_1 ,переданий на відповідальне зберігання на територію майданчика тимчасового тримання транспортних засобів ГУНП в Запорізькій області за адресою:м.Запоріжжя,вул.Привокзальна 13,повернути власнику ОСОБА_10 ;

-номерний знак НОМЕР_1 ,передано на зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП в Запорізькій області- повернути власнику ОСОБА_10 .

Ухвалу слідчого судді від 07.10.2025 р.про накладення арешту на автомобіль Daewoo Lanos зеленого кольору номерний знак НОМЕР_1 – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави судові витрати у розмірі 9 805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять)гривень 40 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення.

Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення,особам,які не були присутні при проголошенні вироку,його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.

Суддя ОСОБА_1