Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №308/19430/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №308/19430/25

Суддя: Шепетко І. О.

308/19430/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ; тимчасово не працюючого, РНОКПП - невідомий,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

27.12.2025 о 04 год. 21 хв. в м. Ужгороді, по вул. Площа Захисників України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi Q7» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота,поведінка яка не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився о 04 год. 57 хв., що зафіксовано за допомогою нагрудних відеореєстраторів. Дії ОСОБА_2 внаслідок порушення вимог п. 2.5 ПДР кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

29.01.2026 на адресу суду від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Жупан А.Ю. надійшло пояснення по справі №308/19430/25 про адміністративне правопорушення.

В якому зазначає, що що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 551947 від 27.12.2025 було допущено істотні порушення вимог законодавства, що регулює порядок виявлення ознак стану сп`яніння та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Зокрема, у поясненнях зазначає, що ставиться під сумнів допустимість та належність долучених до матеріалів справи відеозаписів, оскільки відповідні матеріали не були зазначені у протоколі, а також , що відеоматеріали не дають можливості достовірно встановити факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, зазначає на порушення працівниками поліції встановленого порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, неналежне оформлення відповідних матеріалів, відсутність належного направлення на медичний огляд та недотримання вимог законодавства щодо забезпечення права особи на ознайомлення з матеріалами справи.

У зв`язку з наведеним зазначає, що ставиться питання про визнання доказів, отриманих із порушенням установленого порядку, недопустимими та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, зокрема шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за номером телефону, зазначеним в протоколі.

У судове засідання представник, особи яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Жупанин А.Ю., не з`явився хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд бере до уваги право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на користування правовою допомогою захисника та право заявляти клопотання, передбачені ст. 268 КУпАП. Водночас реалізація процесуальних прав повинна здійснюватися добросовісно та не може використовуватися для безпідставного затягування розгляду справи.

Оцінюючи неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи у їх сукупності, суд враховує, що розгляд справи вже відкладався з різних причин, при цьому представник був належним чином повідомлений про дату, час та місце наступних судових засідань. За таких обставин подальше відкладення розгляду справи через неявку представника, з огляду на сукупність зазначених обставин, суд розцінює як таке, що призводить до необґрунтованого затягування розгляду справи та перешкоджає її розгляду у встановлені законом строки.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою представника та вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015, який зареєстрований в Мінюсті України 11.11.2015 згідно з наказом №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, працівники поліції вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №551947 від 27.12.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6417391 від27.12.2025, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських та іншими матеріалами справи.

До матеріалів справи додається: протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №551947 від 27.12.2025, копія протоколу ЕПР1 №551947, розписка, копія постанови ЕНА №6417391 від27.12.2025, диск.

Судом також досліджено письмові пояснення, подані представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокатом Жупаниним А.Ю., у яких останній ставить під сумнів допустимість та належність доказів, зокрема відеозаписів, долучених до матеріалів справи на відсутність належної фіксації факту керування транспортним засобом, порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп`яніння та зазначає, що після відмови від проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Наведені доводи суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, з відеозапису з нагрудної відеокамери №471581, який розпочинається 27.12.2025 року о 04 год. 28 хв., вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому працівники поліції роз`яснювали ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження такого огляду, зокрема повідомляли про передбачену ст. 130 КУпАП відповідальність за відмову від його проходження. ОСОБА_1 було надано достатній час для прийняття рішення щодо проходження огляду, однак останній своєї позиції не змінив та продовжував відмовлятися від його проходження.

Крім того, після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки працівники поліції запропонували йому пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, тобто скористатися передбаченою законом альтернативою проведення огляду. Однак і від такої пропозиції ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, із безпосереднього змісту відеозапису вбачається послідовність дій працівників поліції: ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, роз`яснено правові наслідки відмови від його проходження, надано час для прийняття рішення, після чого, у зв`язку з відмовою від огляду на місці, йому було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Від запропонованого огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 також відмовився.

За таких обставин доводи представника про те, що після відмови від проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я, спростовуються безпосереднім змістом дослідженого судом відеозапису з нагрудної відеокамери №471581.

Зазначені обставини також свідчать про те, що працівниками поліції було вжито необхідних заходів для забезпечення можливості ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а остаточне рішення про відмову від проходження огляду було прийняте ним після неодноразових пропозицій працівників поліції та роз`яснення правових наслідків такої відмови.

Таким чином, наведені у письмових поясненнях представника доводи щодо неналежності та недопустимості відеозаписів, відсутності факту керування транспортним засобом, відсутності ознак алкогольного сп`яніння та порушення працівниками поліції порядку фіксації відмови від огляду свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не спростовують встановлених судом обставин та не ставлять під сумнів допустимість і достовірність доказів, на підставі яких судом встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням ПДР та становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожують їх життю та здоров`ю, а також життю та здоров`ю самого правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, а саме буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 268, 280, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя І.О. Шепетко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua