Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №308/12346/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12346/26

3/308/3907/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВУ № 261 від 22.08.2026 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 , під час дії особливого періоду, 08.08.2026 року дізнався про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 , однак письмове повідомлення про вказаний факт до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло лише 10.08.2026 року.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

В судове засідання ОСОБА_1 не заявився, при цьому подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП у зв`язку із застосуванням ст. 22 КУпАП. У своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що 08.08.2026 року під час вечірнього шикування особового складу йому стало відомо про те, що солдат ОСОБА_2 не повернувся до розташування військової частини після звільнення. Після отримання відповідної інформації ним було вжито заходів щодо встановлення, оформлення та з`ясування обставин самовільного залишення військової частини. Зазначає, що на момент отримання інформації про СЗЧ на значній частині території України, у тому числі на території Закарпатської області, тривала повітряна тривога у зв`язку із загрозою застосування противником ударних безпілотних літальних апаратів. У зв`язку із зазначеними обставинами основна увага ним була зосереджена на забезпеченні безпеки та збереженні життя особового складу. 10.08.2026 року ОСОБА_1 письмово повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 . Також у клопотанні ОСОБА_1 зазначив, що визнає допущене порушення та щиро розкаюється, адміністративне правопорушення вчинив вперше, умислу на порушення встановленого порядку несення військової служби не мав, реальної шкоди, потерпілих чи матеріальних збитків унаслідок допущеної бездіяльності не настало. Крім того, просив врахувати його позитивну характеристику за місцем служби, участь у бойових діях та наявність інших обставин, викладених у письмовому клопотанні.

Диспозиція ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВУ № 261 від 22.08.2026, матеріалами перевірки, а також його власними поясненнями, відповідно до яких він підтвердив, що 08.08.2026 року йому було відомо про факт самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 , при цьому письмове повідомлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено 10.08.2026 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень ст. 22 КУпАП, суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, конкретні обставини його вчинення, ступінь вини особи, відсутність тяжких наслідків, відсутність матеріальної шкоди та потерпілих, а також дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на характер правопорушення, особу ОСОБА_1 , який позитивно характеризується за місцем служби, вчинення правопорушення вперше, відсутність шкідливих наслідків та інших обставин, які б свідчили про істотну суспільну небезпеку вчиненого, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст.172-15, 283-285, 287-291 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов