Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №297/1692/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1692/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9734246 від 22.04.2024 року в розмірі 17 731,50 грн., яка складається з: 8 250 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 9 481,50 грн. - заборгованості за відсотками, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Позов мотивовано тим, що 22 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №?00-9734246 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора як електронного підпису. Відповідач, пройшовши процедуру ідентифікації та верифікації на офіційному сайті кредитодавця, акцептував публічну пропозицію та погодив істотні умови договору, зокрема суму кредиту, строк його користування, порядок сплати процентів і комісій. На виконання умов договору первісним кредитором 22 квітня 2024 року перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 7?500 грн.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №?21102024-МК/ЕЙС, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, утворилася заборгованість у розмірі 21?481,50 грн., яка складається з: 8?250 грн. - заборгованість за кредитом; 9?481,50 грн. - заборгованість за несплаченими процентами; 3?750 грн. - штрафні санкції.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив.

Ухвалою судді Берегівського районного суду Закарпатської області Гецка Ю.Ю. від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 99-100).

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.2026 року справу передано для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку з перебуванням судді Гецка Ю.Ю. на тривалому лікарняному (а.с. 107).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року головуючим у справі визначено суддю Гал Л.Л. (а.с. 108).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 року справу повторно призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 110-111).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2026 року клопотання представника позивача - адвоката Тараненко А.І. про витребування доказів задоволено та в АТ «Універсал Банк» витребувано інформацію: 1) чи емітувалась на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка маска-картки № НОМЕР_2 /чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); 2) про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 за період 22.04.2024 року - 27.04.2024 року у сумі 7 500 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41377-45769-13243 від 22.04.2024 року); 3) чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 . У випадку, якщо номер телефону: НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_2 , витребувано номери телефонів, що знаходяться в анкетних даних клієнта банку за платіжною карткою маска-картки № НОМЕР_2 . У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок маска-карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 за період 22.04.2024 року - 27.04.2024 року у сумі 7 500 грн. (безготівкове зарахування згідно транзакції № 41377-45769-13243 від 22.04.2024 року) витребувано первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. Витребувано повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 . У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, витребувано інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти боржника). У випадку, якщо картковий рахунок маска - карти № НОМЕР_2 не належить відповідачу ОСОБА_1 витребуваноінформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок маска - карти № НОМЕР_2 (а.с. 113-115).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України йдеться про те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №?00-9734246 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора як електронного підпису, на підставі якого їй перераховано кредитні кошти у сумі 7?500 грн. на картковий рахунок №? НОМЕР_7 (а.с. 41-50, 61-63, 64, 65-67, 69-71).

Таким чином, у кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

21 жовтня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №?21102024-МК/ЕЙС (а.с. 13-15, 81-86, 93, 94-97).

Отже, позивач наділений правом вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9734246 від 22.04.2024 року.

За цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №00-9734246 від 22.04.2024 року, у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за наданим кредитом у розмірі 21 481,50 грн., яка складається з: 8 250 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 9 481,50 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 3 750 грн. - штрафні санкції (а.с. 79-80).

Аналогічне вбачається з виписки за кредитним договором №00-9734246 від 22.04.2024 року за період з 21.10.2024 року по 04.05.2025 року, згідно якої у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 21 481,50 грн., яка складається з: 8 250 грн. - просрочене тіло; 9 481,50 грн. - просрочені відсотки; 3 750 грн. - штрафні санкції (а.с. 78).

Крім того, згідно з витребуваною судом інформацією з АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) емітовано платіжну картку №? НОМЕР_5 та інші платіжні картки. У період з 22 квітня 2024 року по 27 квітня 2024 року на картку №? НОМЕР_5 було зараховано кошти у сумі 7?500 грн. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком №? НОМЕР_5 та зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку №? НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 - НОМЕР_6 (а.с. 120-122).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 .

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов договору.

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7?000 грн. суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 року № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Судом досліджено договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року (а.с. 16-18), додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року (а.с. 19), додаткову угоду №4 до договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 року (а.с. 20-22), акт прийому-передачі наданих послуг (а.с. 23), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 24), довіреність, видану директором ТОВ «ФК «Ейс» (а.с. 25), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 75).

Отже, проаналізувавши надані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, є співмірним із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК «Ейс» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №00-9734246 від 22.04.2024 року в розмірі 17 731 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять одна) гривня 50 копійок, яка складається з: 8 250 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 9 481,50 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ