Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №705/4770/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №705/4770/26

Суддя: Єщенко О. І.

Справа №705/4770/26

3/705/1753/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олена Іванівна

за участю:

секретаря судового засідання Остропольської О.В.,

прокурора Моспан М.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , працює виконуючою обов`язки директора Уманської гімназії № 4 Уманської міської ради Черкаської області,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 459/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 01.07.2026 ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки директора Уманської гімназії № 4 Уманської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо призначення на посаду секретаря гімназії ОСОБА_1 , тобто себе особисто, що стало підставою для видачі наказу № 81/07-02 від 11.09.2025 «Про прийняття на роботу секретаря Шевчук Л.Б.», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 460/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 01.07.2026 ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки директора Уманської гімназії № 4 Уманської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо призначення на посаду секретаря Шевчук Л.Б., тобто себе особисто, що стало підставою для видачі наказу № 81/07-02 від 11.09.2025 «Про прийняття на роботу секретаря Шевчук Л.Б.», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 461/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 01.07.2026 ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки директора Уманської гімназії № 4 Уманської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо призначення на посаду учителя історії ОСОБА_1 , тобто себе особисто, що стало підставою для видачі наказу № 80/07-02 від 11.09.2025 «Про прийняття на роботу учителя історії ОСОБА_1 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 462/2026 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, від 01.07.2026 ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки директора Уманської гімназії № 4 Уманської міської ради Черкаської області та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення щодо призначення на посаду учителя історії ОСОБА_1 , тобто себе особисто, що стало підставою для видачі наказу № 80/07-02 від 11.09.2025 «Про прийняття на роботу учителя історії ОСОБА_1 », чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2026 адміністративні справи, відповідно до ст. 36 КУпАП, об`єднано в одне провадження.

15.07.2026 ОСОБА_1 у системі «Електронний суд» сформувала заперечення (письмові пояснення) щодо справ, у яких вказала, що звинувачення вважає безпідставними, а провадження - такими, що підлягають закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що на початку 2025/2026 навчального року вона перебувала на посаді секретаря Уманської гімназії № 4 на 0,5 ставки, а також за сумісництвом обіймала 0,5 ставки соціального педагога. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Професійного стандарту в.о. керівника (керівника) закладу загальної середньої освіти, очолювати заклад освіти або виконувати обов`язки директора може виключно особа, яка є педагогічним працівником. Оскільки посада секретаря відноситься до адміністративно – допоміжного (технічного) персоналу, виникла законодавча невідповідність її статусу як в.о. директора гімназії. З метою усунення цього порушення, на виконання усних законних вказівок та розпоряджень Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, було прийнято (не нею) рішення про приведення її кадрового статусу у повну відповідність до норм чинного законодавства шляхом призначення її на педагогічну посаду, яка відповідає її кваліфікаційній категорії за дипломом про вищу освіту – вчителя української мови, літератури, зарубіжної літератури та Українознавства. Таким чином зміна посадових обов`язків була не її особистою ініціативою, а прямим виконанням управлінського рішення вищого органу керівництва. Початок навчального року у вересні - це період найвищої інтенсивності документообігу, саме в перший місяць видається масив критично важливих наказів (накази про рух учнів, формування класів, мережі, цивільного захисту в умовах воєнного стану, затвердження тарифікації, призначення класних керівників). Також зазначила, що посада вчителя історії в гімназії була повністю вакантною, іншого профільного вчителя не було. Прагнучи уникнути конфлікту інтересів, вона свідомо очікувала аж до 15 вересня 2025 року, не приймаючи години собі, сподіваючись, що Управління освіти знайде іншого спеціаліста. Лише після того, як жоден фахівець не виявив бажання зайняти вакансію, а навчальний процес опинився під прямою загрозою зриву, вона була змушена взяти ці 12,5 годин, захищаючи право дітей на освіту. Посада секретаря закладу була абсолютно вакантною саме на 16.09.2025. Без щоденного технічного ведення наказів та реєстрації кореспонденції діяльність гімназії була б повністю паралізована не тільки з першого дня, а й до кінця вересня. Її дії були вимушеним кроком в умовах крайньої необхідності для недопущення адміністративного колапсу гімназії. З 01 вересня 2025 року і станом на сьогодні посада як в.о. директора, так і заступника директора з навчально-виховної роботи є вакантними. В адміністрації гімназії вона працювала і працює одна в єдиній особі. В установі фізично не існувало жодної іншої посадової особи, яка б мала організаційно-розпорядчі повноваження і могла б підписати цей наказ з кадрових питань. Офіційні розрахункові документи повністю спростовують наявність корупційного умислу чи наживи. За виконання обов`язків секретаря на 0,5 ставки за сумісництвом вона отримувала виключно базову ставку технічного працівника в розмірі всього 3 040 - 3 200 грн на місяць. Усі нараховані суми є базовою ставкою за 0,5 секретаря. Її інтерес полягав не у збагаченні, а у забезпеченні життєдіяльності комунального закладу освіти. Жодних «спеціальних», «секретних» чи самовільно встановлених премій чи надбавок вона собі не нараховувала і не могла нараховувати, оскільки кошти виплачуються централізованою бухгалтерією управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради Черкаської області на підставі тарифікації та табелів обліку робочого часу. Жодних самовільних премій чи надбавок вона собі не нараховувала. Відповідно до положень Колективного договору Уманської гімназії № 4, працівники, які оформлені за сумісництвом (яким вона і була на 0,5 ставки секретаря), не підпадають під право нарахування та отримання премій. Таки чином, отримання вигоди на цій посаді було неможливим на нормативному рівні закладу. Табелі робочого часу, де чітко зафіксовано суміщення 0,5 ставки секретаря, офіційно перевірені вищим органом - Управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, які подавалися щомісяця для нарахування заробітної плати. Управління освіти та гуманітарної політики знало, погодило та пропустило ці накази через централізовану бухгалтерію для виплат. Таке відкрите погодження фактично є формою зовнішнього врегулювання, що повністю виключає ознаки «приховування» чи складу корупційного правопорушення. Просила провадження у справах закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала раніше подані письмові пояснення, вказала, що свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, не визнає, зазначила, що вона діяла в критичній ситуації, в Уманській гімназії № 4 фізично не існувало жодної іншої посадової особи, яка б мала організаційно-розпорядчі повноваження і могла б підписати накази з кадрових питань. Вона діяла на виконання усних законних вказівок та розпоряджень Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, зміна посадових обов`язків була не її особистою ініціативою, а прямим виконанням управлінського рішення вищого органу керівництва.

Прокурор Моспан М.В. обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративних правопорушень, підтримала, зазначила про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши матеріали об`єднаної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься у частині 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як реальний конфлікт інтересів.

Так, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Виходячи з системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що: а) приватний інтерес наявний; б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням; в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Частина 2 статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» передбачає, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, суд виходить із встановлених судовим розглядом обставин та відповідних норм чинного законодавства.

Пунктом 5 частини 1 статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що Національне агентство з питань запобігання корупції з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права, зокрема, приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

На офіційному сайті НАЗК містяться Методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» (станом на 03.02.2025).

Так, відповідно до вказаних рекомендацій приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових / представницьких повноважень, що є дискреційними.

Дискреція - можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох можливих варіантів дій, рішень, або навпаки не вчиняти дію, не приймати рішення (тобто бездіяти).

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин (Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді).

Дискреційні повноваження осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначати повністю або частково зміст чи обсяг рішення, яке приймається органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або обирати на власний розсуд один із кількох варіантів рішень, передбачених проєктом акту, встановлювати строки, підстави та порядок прийняття рішень (Методологія проведення антикорупційної експертизи, затверджена наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.05.2023 № 109/23 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи Національним агентством з питань запобігання корупції»).

Ознаки дискреційних повноважень:

- дають змогу на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього;

- надають можливість на власний розсуд обирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

- дають змогу особі обрати форму реалізації своїх повноважень;

- наділяють особу правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким (п. 50 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18).

Дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку (п. 43 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18).

Зі змісту п. 2.3.2 Методичних рекомендацій випливає, що в тому разі коли нормативно-правові акти виключають можливість діяти на власний розсуд (призначити чи не призначити на посаду, встановити або не встановити надбавку, визначати той чи інший розмір надбавки), передбачають чіткі умови, за наявності яких особа призначається на посаду, встановлюється надбавка до посадового окладу, а також фіксований розмір такої надбавки, то при підписанні посадовою особою юридичної особи публічного права наказу зокрема про призначення на посаду в такої особи відсутні дискреційні повноваження, тому її приватний інтерес не може впливати на її об`єктивність при вчиненні зазначеної дії, оскільки в такій ситуацій дискреційні повноваження відсутні.

Суд вважає, що матеріалами, долученими до протоколів про адміністративні правопорушення, не доведено наявності у ОСОБА_1 , як в.о. обов`язки Уманської гімназії № 4, при підписанні наказів № 81/07-02 від 11.09.2025 та № 80/07-02 від 11.09.2025 дискреційних повноважень.

Крім того, у вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією від 01.07.2026, що складені відносно ОСОБА_1 , не відображено всю сукупність юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: не зазначено у чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , на задоволення якого вона діяла; у чому саме полягала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями та яким чином суперечність вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Як пояснила ОСОБА_1 у судовому засіданні, вона діяла не самостійно, а на виконання усних вказівок та розпоряджень Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, зміна посадових обов`язків була не її особистою ініціативою, а прямим виконанням управлінського рішення вищого органу керівництва. При цьому її дії були спрямовані не на задоволення власних інтересів та потреб, а з метою недопущення зриву освітнього процесу в Уманській гімназії № 4 та забезпечення учнів належними освітніми послугами.

Суд зазначає, що Уманська гімназія № 4 перебуває у прямому підпорядкуванні Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, саме цей вищий орган управління, детально перевіривши обґрунтованість штатних призначень та відсутність інших кандидатів, офіційно погодив накази та пропустив їх через свою централізовану бухгалтерію для нарахування заробітної плати.

Таке відкрите погодження з боку вищого керівного органу фактично є формою зовнішнього врегулювання та контролю, що повністю виключає саму суть та склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Таким чином, протоколи, що були складені, не можна вважати достатніми та безсумнівними доказами того, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Додані до протоколів матеріали також не підтверджують, що ОСОБА_1 здійснювала будь-які дії в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому суд також звертає увагу, що матеріали, скеровані до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 взагалі була повідомлена письмово про те, що відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» вона є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

З огляду на вказане, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та їх нормативно-правове регулювання, суд уважає, що у ОСОБА_1 , як в.о.директора Уманської гімназії № 4, під час прийняття рішень у формі наказів № 81/07-02 від 11.09.2025 та № 80/07-02 від 11.09.2025 був відсутній реальний конфлікт інтересів, як наслідок, у неї не виникло обов`язку повідомлення про наявність такого конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Надавши оцінку усім зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні останньою адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП, відтак провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 172-7, 247, 251, 268, 277, 278, 280, 283, 294 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції»,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua