Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №641/2545/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/2530/2026 Справа№ 641/2545/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Кожихової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

представника позивача Гези С.І. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

09.04.2025 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Ляр Д.Ю., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.02.2022 в розмірі 173 770,04 грн., що складається із: 138 860,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн..

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Паспорт кредиту № б/н від 07.02.2022 та приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаного Паспорту кредиту відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт до 200 000,00 грн.. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 02/26, тип - Універсальна. Згодом відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки; кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 09/25, тип картка «Універсальна» та кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії 02/26, тип картка «Універсальна». Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Відповідачем також підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Тобто, відповідач був належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідачка зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим станом на 12.03.2025 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 173 770,04 грн., з яких: 138 860,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Виклад позиції відповідача

Відповідачка правом на подачу відзиву не скористалася. В заяві про перегляд заочного рішення її представник зазначив, що відповідачкою було сплачено 34 000,00 грн саме в рахунок погашення заборгованості за відсотками, однак позивач безпідставно зарахував зазначені кошти в рахунок погашення тіла кредиту. На обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів є завершеним з моменту їх зарахування на рахунок отримувача. Відтак після зарахування коштів на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» їх власником став позивач, який мав врахувати зазначене платником призначення платежу та зарахувати отримані кошти відповідно до нього. Зарахування банком цих коштів у рахунок погашення тіла кредиту, всупереч визначеному призначенню платежу, відповідач вважає неправомірним.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 25.03.2026 заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 15.10.2025 у цивільній справі № 641/2545/25 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості задоволено. Заочне рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 15.10.2025 у цивільній справі № 641/2545/25 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості з кредитним договором в сумі 135 000 грн 04 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 100 090 грн. 30 коп. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 34 909 грн 74 коп. скасовано. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.05.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Савіхіна А.М., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в яких просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 07.02.2022, в розмірі 115 973,66 грн. (81 063,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками), а також понесені позивачем судові витрати.

05.06.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Савіхіна А.М., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, надала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в яких просила стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № б/н від 07.02.2022, в розмірі 99 851,16 грн. (64 941,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками), а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав вимоги позовної заяви з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2026 та просив задовольнити.

Відповідачка та її представник у судове засідання повторно не з`явилися. 29.09.2026 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, надали заяву в якій просили проводити розгляд справи у їх відсутність та не заперечують проти ухвалення рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

07.02.2022 ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. Того ж дня ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в яких визначено процентну ставку 42,0 % річних. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 02/26, тип -Універсальна. Згодом відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані картки: кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 09/25, тип картка «Універсальна» та кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії 02/26, тип картка «Універсальна».

На підставі вищевказаного Паспорту кредиту та Заяви про приєднання ОСОБА_1 банком відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт до 35 000,00 грн. (в подальшому збільшено до 140 000 грн. та 16.07.2024 зменшено до 30 000 грн.), що підтверджується випискою по рахунку.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 07.02.2022 укладеним між Приватбанком та ОСОБА_1 , а також зі змісту виписки по рахунку відповідача, вбачається, що станом на 12.03.2025 заборгованість у загальній сумі становить 173 770,04 грн., з яких: 138 860,30 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

В подальшому АТ КБ «ПриватБанк» неодноразово надавав заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач частково погашала борг. Остання редакція заяви про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2026 в якій позивач зменшив розмір позовних вимог до 99 851,16 грн., з яких; 64 941,42 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 34 909,74 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені судові витрати.

У заяві про переглдяд заочного рішення представник відповідача вказав на те, що ОСОБА_1 має статус військовослужбовця, водночас до матеріалів справи не долучено документів, які підтверджують наданий статус, клопотань про зупинення провадження у справі не надходило.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення АТ КБ "Приватбанк" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі -ЦК України).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачкою фактично отримано кредитні кошти, які останньою не повернуто позивачу. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені виписці по рахунку, доданої до позовної заяви, в якій відображено користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення кредиту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. Зобов`язання зі своєчасного повернення грошових коштів за договором відповідачка не виконала, що відображено у розрахунку заборгованості та виписці по договору. Так, заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту складає 64 941,42 грн.

Також, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 07.02.2022 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій серед іншого визначено розмір відсоткової ставки 42,0 % річних для картки типу Універсальна.

Таким чином, сторони узгодили умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами у розмірі 42,0 % річних. Отже, починаючи з 07.02.2022 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0 %.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Отже, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кошти у вигляді кредитного ліміту, який періодично змінювався банком, на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42,0 % річних.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

До позовної заяви АТ КБ «Приватбанк» надало виписку з рахунку ОСОБА_1 за період з 07.02.2022, з якої вбачається надання відповідачу кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, факт користування ним карткою, активний рух коштів по рахунку (зокрема відповідачка після отримання карток неодноразово здійснювала операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так і частково погашала заборгованість по кредиту) та наявність заборгованості.

При цьому виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

Надана АТ КБ «Приватбанк» виписка з рахунку ОСОБА_1 відповідає наданому ним розрахунку заборгованості з урахуванням також часткової сплати боргу, що відбулося після відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості та виписку з рахунку відповідача.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку та в повному обсязі.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.

Суд відхиляє доводи представника відповідачки про те, що сплачені ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 34 000,00 грн підлягали зарахуванню виключно в рахунок погашення заборгованості за процентами, а їх зарахування Банком у рахунок погашення основної суми кредиту є неправомірним.

Як убачається з матеріалів справи, здійснені відповідачкою платежі Банком враховані при визначенні розміру заборгованості. Так, при зверненні до суду позивач визначав заборгованість за тілом кредиту у розмірі 138 860,30 грн та заборгованість за простроченими процентами у розмірі 34 909,74 грн. У подальшому, у зв`язку з частковим погашенням відповідачкою заборгованості, позивач двічі зменшував розмір позовних вимог: спочатку до 115 973,66 грн, з яких 81 063,92 грн - заборгованість за тілом кредиту та 34 909,74 грн - заборгованість за простроченими процентами, а в остаточній редакції - до 99 851,16 грн, з яких 64 941,42 грн - заборгованість за тілом кредиту та 34 909,74 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Отже, сплачені відповідачкою після виникнення заборгованості грошові кошти були враховані позивачем при визначенні остаточного розміру її боргу та призвели до відповідного зменшення суми основної заборгованості.

Посилання відповідачки на положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» щодо моменту завершення переказу коштів саме по собі не підтверджує обґрунтованості її доводів щодо черговості погашення складових заборгованості. Положення, на які посилається відповідачка, регулюють момент завершення переказу грошових коштів, однак із наведених нею норм не випливає, що зазначення платником певного призначення платежу змінює встановлений договором або законом порядок виконання грошового зобов`язання та надає боржнику право в односторонньому порядку визначати черговість погашення окремих складових кредитної заборгованості.

При цьому відповідачкою не надано власного розрахунку заборгованості, який би спростовував розрахунок Банку та давав можливість установити інший розмір непогашеної заборгованості за кредитним договором. Так само не надано доказів того, що після врахування всіх здійснених нею платежів фактичний залишок заборгованості є меншим, ніж визначений позивачем в остаточній заяві про зменшення позовних вимог.

Отже, відповідачка фактично отримувала кредитні кошти та використовувала їх, що підтверджується матеріалами справи, а тому суд дійшов висновку, що надані АТ КБ «Приватбанк» у справі докази є належними та допустимими у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідачка відповідно до наданого позивачем розрахунку, який узгоджується із випискою за картковим рахунком, користувалася кредитними коштами, наданими їй АТ КБ «Приватбанк» за договором б/н від 07.02.2022 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, обізнана про необхідність сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 42,0 % річних (протилежного суду не доведено), у зв`язку з чим має зобов`язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто, станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.

В свою чергу, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Висновки за результатами розгляду заяви

Отже, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» та стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за кредитним договором б/н від 07.02.2022 у розмірі 99 851,16 грн. (згідно заяви АТ КБ «ПриватБанк» від 05.06.2026 про зменшення розміру позовних вимог).

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, враховуючи подання позову через систему «Електронний суд», з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесений ним судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборогованості за кредитним договором № б/н від 07.02.2022 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 07.02.2022 у розмірі 99 851 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн. 16 (шістнадцять) коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 64 941 (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок одна) грн. 42 (сорок дві) коп. та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 34 909 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`ять) грн. 74 (сімдесят чотири) коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.10.2026.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського , буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В.Кожихова