Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №571/686/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа №571/686/26

Провадження №2/571/375/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., представника позивача Смика А.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Смик А.І. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 .

Позовну заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доводиться йому двоюрідною бабою по матері ОСОБА_2 . На день своєї смерті ОСОБА_4 проживала сама, в шлюбі не перебувала, дітей не мала. За життя набула майно – будинок по АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,45 га та грошову компенсацію (заборгованість) ПФУ.

У листопаді мати позивача звернулася до нотконтори щодо спадкування майна, надала заповіти та себе та брата – ОСОБА_3 . Тоді ж, від нотаріуса дізналася, що вони пропустили строк подання заяви про прийняття спадщи, який сплив 01.10.2025, але можуть поновити його через суд. Водночас, дізналися про наявність ще одного заповіту, зареєстрованого у Реєстрі, якого в них не було. У другу декаду листопада звернулися до Березівської сілської ради щодо видачі їм заповіту, про який вони раніше не знали. Після цього дізналися, що покійна залишила заповіт № 47 за яким дві свої земельні ділянки заповіла сину своєї племінниці - ОСОБА_1 . Про наявність такого заповіту останньому нічого не було відомо, так як він з нею не проживав, остання йому про це не повідомила. З цієї причини він не зміг вчасно звернутися до нотаріуса та оформити спадщину.

Зазначає, що наведені ним обставини не залежали від волі ОСОБА_1 , адже він не вважав себе спадкоємцем, так як знав, що своїм майном ОСОБА_4 розпорядилася на користь племінників, а тому просить поновити йому строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

В підготовче засідання з`явилися позивач ОСОБА_1 з представником, відповідач ОСОБА_2 . Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява, засвідчена секретарем сільської ради Г. Редько про визнання позову у повному обсязі. Розгляд справи провести без його участі ( а.с. 50).

Від представника відповідача Березівської сільської ради Г. Редько також надійшла заява про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Смик А.І. підтримав позовні вимоги. Пояснив, що після смерті ОСОБА_4 лишилося її майно, яке вона заповіла племіннику- ОСОБА_3 та племінниці – ОСОБА_2 . У визначений законом строк вони не

звернулися до нотаріуса про прийняття спадщини, нотаріус роз`яснив їм порядок його поновлення, а також повідомив, що є, крім того, ще один заповіт. Виявилося, що заповіт складено на сина ОСОБА_2 – ОСОБА_1 . Звертатися до суду із заявами про визначення додаткового строку для подання заяв нотаріусу, ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не бажають, також вони не заперечують, щодо подання такої заяви ОСОБА_1 , про що подали заяви про визнання позову. Про наявність третього заповіту нічого не знали. Не знав про це і позивач, так як рахував, що для покійної спадкоємцями є її племінники, (його мати та рідний дядько), а він є дальнім родичем. Про заповіт на користь ОСОБА_1 відповідачам стало відомо після їх звернення до нотаріуса, коли вони звернулися до сільради, щоб з`ясувати на кого третій заповіт. Тому, на його думку, існували об`єктивні обставини, які перешкодили позивачу звернутися до нотаріуса у шестимісячний строк. Сільська рада також не заперечує, щоб ОСОБА_1 оформив спадщину після смерті ОСОБА_4 на себе. Просить позов задоволити.

У судове засідання 05.10.2026 подав заяву про розгляд справи без участі його та довірителя. Просив долучити до справи заповіт № 2 від 15.01.2019.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смреть серії НОМЕР_1 від 02.04.2025 ( а.с. 6).

На момент смерті ОСОБА_4 проживала одна. В шлюбі не перебувала, дітей не мала. Вказана обставина підтвердждується довідками Березівської сільської ради № 2301 від 26.09.2025 та № 2373 від 15.10.2025 (а.с. 7 та зворотній бік).

Після смерті ОСОБА_4 лишилася спадщина: будинок по АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 5625080800:03:002:0078, 5625080800:03:006:0014, загальною площею 2,45 га ( а.с. 12,13).

Згідно заповіту № 47 від 21.04.2023 житловий будинок та господарські будівлі ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 , який є відповідачем, згідно заповіту № 1 від 01.01.2024, належну грошову компенсацію (заборгованість) від ПФУ – ОСОБА_2 , яка є також відповідачем. Згідно заповіту № 463 від 21.06.2024 земельну ділянку, площею 2,45 га ОСОБА_4 заповіла своєму онукові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с. 8-10).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що 19.11.2025 нотаріусом зареєстровано спадкову справу № 231/2025 ( а. с. 11).

Судом встановлено, що 19.11.2025 ОСОБА_2 , від імені ОСОБА_1 , звернулася до нотаріуса із письмовою заявою про видачу свідоцтва про спадщину (заява посвідчена секретарем Березівської сільської ради Г.Редько) ( а.с. 10 зворот).

19.11.2025 подано заяву ОСОБА_3 від 26.09.2025 про те, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини. Звертатися в суд для визначення йому додаткового строку не буде ( а.с. 8 зворот.)

Постановою державного нотаріуса Г. Витичак від 21.11.2025, у видачі свідоцтва про спадщину за заповітом – земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з тим, що він не проживав разом з спадкодавцем та не подав заяви у шестимісячний строк про прийняття спадщини ( а.с. 11 зворот).

Державний нотаріус Г. Витичак письмово повідомила, що до Рокитнівської РНК звернулася ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 . У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вказаному спадкоємцю було відмовлено за пропуском строку для прийняття спадщини. У Спадковому реєстрі наявна інформація про заповіти від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчені Березівською сільською радою Рокитнівського району Рівненської області від 15 січня 2019 року № 2, 21 квітня 2023 року № 47, 01 січня 2024 року № 1, 21 червня 2024 року № 463. Від інших спадкоємців заяв про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину від інших спадкоємців не надходило ( а.с. 68).

В судове засідання 05.10.2026 представником позивача долучено копію заповіту від 15.01.2019 № 2, згідно якого ОСОБА_4 розпорядилася належним їй житловим будинком на надвірним спорудами по АДРЕСА_1 , земельною ділянкою загальною площею 2,45 га та всім майном на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, вказаний заповіт № 2 від 15.01.2019 на користь ОСОБА_1 був змінений трьома наступними: № 47 від 21.04.2023 на користь ОСОБА_3 , № 1 від 01.01.2024 - на користь ОСОБА_2 та № 463 від 21.06.2024 – на користь ОСОБА_1 .

Звернувшись до нотаріуса 19.11.2025 через свого представника, позивач пропустив шестимісячний строк для подання заяви про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом.

Відповідно до ч.1ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що у визначений законом строк він не подав до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини за заповітом по причині необізнаності про складений заповіт. Докази у спростування доводів позивача в матеріалах цивільної справи відсутні, відповідачем Березівською сільською радою не надано доказів про те, що позивача було проінформовано про наявність заповіту, зареєстрованого у книзі нотаріальних дій.

Інші особи із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Спадкоємець за заповітом № 47 від 21.04.2023 ОСОБА_3 пропустив строк звернення за спадковим майном та не бажає поновлювати його через суд, про що подав письмову заяву нотаріусу. Спадкоємець за заповітом № 1 від 15.01.2024 із заявою до нотаріуса не зверталась, поновлювати строк звернення до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про спадщину наміру не має.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом ст.1272 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільній справі Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15, постанова від 04.11.2015.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У постанові від 01 листопада 2021 року у справі №558/381/20 (провадження № 61-12510св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що вирішуючи питання визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску цього строку та при цьому враховує, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. З урахуванням конкретних фактичних обставин справи поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані, у тому числі, й необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом, враховуючи ступінь рідства (четвертий ступінь спорідненя) та не проживав з спадкодавцем на час відкриття спадщини, на час відкриття спадщини має встановлену інвалідність першої Б групи з 05.05.2023, травма пов`язана з проходженням військової служби, з ураженням ЦНС, потребував часткової сторонньої допомоги, позов обгрунтовує тим, що про заповіт на його користь дізнався після минування шестимісячного строку для подання заяви нотаріусу. Відомостей у спростування вказаної обставини матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем доведено право на спадкування після смерті спадкодавця, яке у нього виникло за заповітом та обгрунтовано поважність причини пропуску шестимісячного строку для подання заяви про видачу свідоцтва про спадщину.

Враховуючи обставини справи та положення закону, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Щодо сплати судового збору. Позивач обгрунтував підстави звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має інвалідність першої Б групи. Інші учасники не надали суду відомостей, які б слугували підставою для звільнення їх від сплати судового збору. В цьому разі, суд стягує судовий збір у сумі 1331,20 грн. з відповідачів у рівних частинах – по 443,73 грн. з кожного.

Керуючись ст.1272 ЦК України, ст.ст. 264,265,354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 443,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 443,73 грн.

Стягнути з Березівської сільської ради Сарненського району Рівненської області в дохід держави судовий збір у розмірі 443,73 грн.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Березівська сільська рада Сарненського району Рівненської області, 34212, с. Березове, вул. Центральна, 19, Сарненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04386462.

Суддя: