Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №522/3988/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3988/26

Провадження № 2-а/522/232/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Головей-Станіславчук К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R249453 від 24.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за не проходження повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби у термін до 05.06.2025. 10.12.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 видач позивачу направлення № 5828707 на проходження військово-лікарської комісії на базі КНП «Міська клінічна лікарня № 10» з датою початку медичного огляду 11.12.2025. Позивач розпочав проходження ВЛК. Протягом грудня-січня позивач проходив медичні обстеження. В період, коли позивач проходив медичні обстеження, щодо ного була складена оскаржувана постанова. За результатами медичного обстеження 04.03.2026 Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 винесла постанову, якою позивача визнано непридатним до військової служби. Позивач вважає, що у його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані для розгляду головуючому судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2026 провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови відкрито. Справу призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін та призначенням судового засідання на 15 червня 2026 року о 14 годині 30 хвилину.

08.05.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла заява про залишення позовної заяви без руху, у якій заявник зазначив, що код ЄДРПОУ, зазначений у позовній заяві, є кодом ЄДРПОУ ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не ІНФОРМАЦІЯ_2 , як помилково зазначено у позовній заяві, тому просив залишити без руху позовну заяву та виключити ІНФОРМАЦІЯ_6 з підсистеми «Електронний суд» у справі № 522/3988/26.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків – п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

22.06.2026 до Приморського районного суду м. Одеси від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2026 продовжено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Справу призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін та призначенням судового засідання на 17.08.2026.

У судове засідання 17.08.2026 з`явився позивач, який підтримав свої вимоги. Відповідач у судове засідання не з`явився, заяви та клопотання не подавав, причини неявки суду не повідомив.

На підставі ч. 1 ст. 227 КАС України 17.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 27.08.2026.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і на даний час.

Законом України №2105-IX від 03.03.2022р. затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і на даний час.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно п. 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 Положення передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Суд встановив, що 24.12.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 склав постанову № R249453 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у якій зазначив, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно громадянина ОСОБА_1 наявні докази, що ним допущено порушення вимог п. 2 розділу ІІ Закону України N? 3621-IX від 21.03.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», а саме непроходження повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби в термін до 05.06.2025. Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов?язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановив накласти на нього штраф у сумі 17 000 гривень.

04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Пунктом 69 Положення № 560 визначено, що особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Згідно відомостей облікової картки до військового квитка ОСОБА_1 , 28.10.2022 він був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Тобто відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» позивач зобов`язаний був до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, для чого самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Відповідно до п. 71 Положення № 560 медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

Згідно з пунктом 72 Положення № 560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 74 Положення № 560 передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване відповідно до пунктів 74-1 та 74-3 цього Порядку, повинно містити таку інформацію: реєстраційний номер та дату направлення, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), дату народження особи, яка направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, мету та дату початку медичного огляду військово-лікарською комісією, назву установи (закладу охорони здоров`я) та її поштову адресу. За бажанням військовозобов`язаних та резервістів такі направлення надсилаються в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Cил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був визнаний обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», і відповідно, докази того, що у позивача виник обов`язок до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач 06.12.2025 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

10.12.2025 ОСОБА_1 було видано направлення на медичний огляд для визначення придатності до військової служби. У направленні зазначено, що ВЛК відбудеться на базі закладу охорони здоров`я КНП «Міська клінічна лікарня № 10». Дата почату медичного огляду 11.12.2025.

Як вбачається з наданих позивачем копій консультативних висновків спеціаліста, електронних направлень, вбачається, що 13.12.2026 позивач проходи лабораторні дослідження, 15.12.2026 отримав консультативний висновок лікаря-ендокринолога, у січні 2026 року отримував направлення на діагностичні процедури, консультації профільних спеціалістів.

04.03.2026 ОСОБА_3 видане свідоцтво про хворобу від 04.03.2026 № 2026-0304-0910-2617-3 про непридатність до військової служби.

Надані позивачем докази у сукупності свідчать про те, що позивач на виконання вимог чинного законодавства за направленням районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки пройшов медичний огляд.

Згідно протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 2026-0402-1555-2246-7 від 02.04.2026 постановлено (вирішено), затвердити постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформленої свідоцтвом про хворобу № 2026-0304-0910-2617-3.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми чинного законодавства, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 665,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Повний текст рішення суду складений 02.10.2026, з урахуванням значної навантаженості та періоду тимчасової непрацездатності судді з 09.09.2026 до 28.09.2026.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 7, 9, 14, 210-1, 235, 245, 247, 252, 268, 280, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R249453 від 24.12.2025 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та накладення штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 02.10.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

27 серпня 2026 року