Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №335/10231/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10231/26 3/335/1849/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1476 від 17 вересня 2026 року, складеним головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Міщенко Л. В., за результатами фактичної перевірки торговельного кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (зупинковий комплекс ТЦ «Україна»), де здійснює діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , встановлено, що остання вчинила порушення порядку проведення розрахунків, а саме: 1) при реалізації 1 пачки сигарет «Мальборо Голд» за ціною 180 грн фіскалізований програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) не застосовувався та розрахунковий документ встановленої форми не видавався; 2) здійснювала реалізацію товарів за готівкові кошти на суму 767 грн без застосування ПРРО (згідно з описом наявності готівки в касовій скриньці перебували кошти в сумі 767 грн, а фіскальний X-звіт ПРРО роздрукувати було неможливо через поломку), чим порушено п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; 3) проводила розрахункові операції без застосування ПРРО на загальну суму 6055 грн, що зафіксовано відомістю залишків товарно-матеріальних цінностей, підписаною продавцем ОСОБА_2 , якою встановлено нестачу товарних запасів за місцем їх реалізації, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 , повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на електронну пошту, зазначену в інформаційній системі ДПС України, в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила.

Відповідно до приписів ст. 268 та ч. 1 ст. 277 КУпАП суд вирішив розглядати справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до нього матеріали, суд доходить таких висновків.

Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) — це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вказана норма є бланкетною та вимагає при формулюванні суті правопорушення посилання на нормативно-правовий акт, який регулює порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Такі посилання наявні як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в Акті фактичної перевірки від 04.09.2026, який відповідно до статті 251 КУпАП є одним із видів доказів – документом.

Згідно з п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» обов`язок забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту розповсюджується виключно на наступних суб`єктів: 1) банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі; 2) суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками; 3) небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формах, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995: порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктом правопорушення є особа, яка, відповідно до своїх функціональних обов`язків, здійснює розрахункові операції, а також посадова особа, до компетенції якої належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

ОСОБА_1 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є фізичною особою – підприємцем; згідно з даними ДПС України та поясненнями продавця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі в торговельному кіоску, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 (зупинковий комплекс «ТЦ Україна»).

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статей 254–256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а також положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає можливість зробити висновок, що вимоги законодавства, яким визначається порядок проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, поширюються на осіб, які на законній правовій підставі беруть участь у правовідносинах, пов`язаних із здійсненням розрахункових операцій у відповідній сфері господарської діяльності.

З урахуванням цього суд доходить висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, має спеціального суб`єкта, а саме особу, яка на певній правовій підставі (трудові відносини тощо) проводить розрахункові операції або відповідно до своїх обов`язків наділена компетенцією щодо організації проведення розрахункових операцій. Отже, суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, може бути особа, яка відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснює розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Зазначений висновок підтверджується і тим, що санкція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачає два окремих суб`єкти, на яких може бути накладено стягнення за вчинення такого правопорушення: особи, які здійснюють розрахункові операції, та посадові особи.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

З огляду на приписи ст. 86 ПК України, одним із належних та допустимих доказів, що може свідчити про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є відповідний акт, складений та підписаний посадовими особами контролюючого органу та платниками податків.

Вказана стаття визначає, що акт перевірки — документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано Акт фактичної перевірки від 04.09.2026 року, за змістом якого під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС України у Запорізькій області під час фактичної перевірки торговельного кіоску за адресою: АДРЕСА_2 (зупинковий комплекс «ТЦ Україна»), де здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), проведеної 31 серпня 2026 року о 14 год 15 хв, встановлено такі порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: незастосування ПРРО та невидача розрахункового документа: при реалізації 1 пачки сигарет «Мальборо Голд» за ціною 180 грн фіскалізований програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) не застосовувався, а розрахунковий документ встановленої форми та змісту покупцеві надано не було; проведення розрахункових операцій за готівку без застосування ПРРО: здійснено реалізацію товарів за готівкові кошти на загальну суму 767 грн без проведення операцій через ПРРО, що підтверджено описом наявності готівки в касовій скриньці на суму 767 грн та неможливістю роздрукувати фіскальний X-звіт через несправність обладнання; непроведення розрахункових операцій через ПРРО за залишками ТМЦ: проведено розрахункові операції без застосування ПРРО на загальну суму 6055 грн, що зафіксовано відомістю залишків товарно-матеріальних цінностей, підписаною продавцем ОСОБА_2 , якою встановлено нестачу товарних запасів у місці їх реалізації.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Більш того, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України), і така перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав (п. 80.2 ст. 80 ПК України).

За пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються, зокрема, у формі акта, який підписується посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, при цьому суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з поясненнями продавця ОСОБА_2 , наданими інспектору ДПС, під час продажу 1 пачки сигарет «Мальборо Голд» за ціною 180 грн розрахунковий чек він не видав у зв`язку з технічною несправністю програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО № 4001213945) та відсутністю зв`язку, через що роздрукувати чек не мав можливості.

Крім того, у матеріалах перевірки наявні інші документи, підписані продавцем ОСОБА_2 як матеріально відповідальною особою: опис наявності готівки на місці проведення розрахунків від 31.08.2026 року на загальну суму 767,00 грн; відомість фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) від 31.08.2026 року, якою зафіксовано нестачу товарних запасів за місцем реалізації на суму 6055,00 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Урахувавши тяжкість та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, особу правопорушника, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нею нових правопорушень, суд вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення є співмірним з тяжкістю вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, необхідним та достатнім для виховання останньої в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею та іншими особами правопорушень.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 14, 33, 40-1, 155-1, 279, 283–285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, і накласти на неї стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Копію постанови надіслати правопорушнику.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК у Запорізькій області/ТГ м. Запоріжжя/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, IBAN: UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), IBAN: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, стягувач: Державна судова адміністрація України.

Суддя А. В. Стеценко