Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №331/5735/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

30 вересня 2026 рокуСправа № 331/5735/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Губанова Р.О.,

секретарки судового засідання Владиченко І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в заочному порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором.

Короткий зміст позову, рух справи.

6 липня 2026 року до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов зазначений цивільний позов.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що 15.12.2016 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 630538267, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 15.12.2019 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26.00 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, у свою чергу відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором.

Відповідно до Протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування Банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

17.05.2021 було укладено договір №2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630538267.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630538267.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 630538267.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 630538267.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 630538267 від 15.12.2016, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 39537,89 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 30341,13 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2269,35 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 4492,72 грн; інфляційні збитки 1993,29 грн; нараховані 3% річних 441,40 грн.

Ухвалою судді від 23.07.2026 відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

За клопотанням сторони позивача витребувана інформація (документи) з банківської установи.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримана відповідачкою 24.07.2026 відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідачка у встановлений судом строк не подала відзиву.

Сторони в судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представниця позивача в позові просила справу розглянути без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Будь-яких інших заяв чи клопотань сторонами не подано.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

15.12.2016 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву на акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк».

15.12.2016 відповідачка звернулась до АТ «Альфа-Банк» з офертою на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, у якій пропонував банку укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії: найменування продукту «Максимум-готівка». Пропонувала банку відкрити їй рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну картку MC DEBIT WORLD строком дії 3 роки з моменту її випуску. Пропонувала банку надати їй кредит, шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку ЕПЗ на таких умовах: ліміт відновлювальної кредитної лінії встановити у розмірі 200 000,00 грн; процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою складає 26% річних. Розмір обов`язкового мінімального платежу встановити у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією, при цьому розмір обов`язкового мінімального платежу не може бути меншим за 50 грн. Дату сплати обов`язкового мінімального платежу за кредитом встановити до останнього операційного дня платіжного періоду, який починається з дня наступного за останнім днем попереднього розрахункового періоду і закінчується на 25 день з моменту закінчення попереднього розрахункового періоду.

15.12.2016 Акціонерним товариством «Альфа-Банк» підписаний акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Крім того, 15.12.2016 ОСОБА_1 підписала Довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» та Заяву на відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк» та картку із зразками підписів.

Довідка про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» містить зокрема такі умови: строк дії картки 3 роки з можливістю перевипуску картки за умови дотримання клієнтом умов Договору; строк дії кердитної лінії 1 різ з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов Договору.

Також 15.12.2016 відповідачка підписала Акцепт на укладення договору про використання факсимільного відтворення аналогу власноручного підпису та відбитку печатки при укладанні договору добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток; Договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток №248.630538267.111 від 15.12.2016 та Угоду на використання аналогу власноручного підпису.

За клопотанням позивача, з АТ «Сенс Банк» витребувано виписку по рахунку відповідачки за період з 15.12.2016 по 15.12.2016 та розрахунок заборгованості за договором № 630538267 від 15.12.2016, згідно з якими станом на 17.05.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 34833,85 грн.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься у додатку 1-1 до договору. Право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 Договору. В дату здійснення повної оплати фактором ціни права вимоги сторони підписують акт прийому-передачі реєстру боржників за формою у додатку №2 до цього договору.

17 травня 2021 року АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» підписали додаток №1-1 до договору факторингу № 2 від 17.05.2021, відповідно до п. 7296 якого до ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 630538267 від 15.12.2016 в сумі 34833,85 грн.

18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься у додатку 1-1 до договору. Право вимоги вважається відступленим фактору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору.

Згідно з додатком № 1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 630538267 від 15.12.2016 в сумі 34833,85 грн..

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 630538267, станом на 10.01.2023, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», загальна сума заборгованості відповідачки становить 39537,89 грн.

З розрахунку убачається, що заборгованість відповідачки по основній сумі кредиту – 30341,13 грн, за відсотками, на дату відступлення права вимоги (18.05.2021) – 0,00 грн, за відсотками, нарахованими за період з 18.05.2021 по 30.08.2021 за відсотковою ставкою 26.0% річних – 2269,35 грн, заборгованість з пені на дату відступлення права вимоги (18.05.2021) – 4492,72 грн, 3% річних за період з 31.08.2021 по 23.02.2022 – 441,40 грн, інфляційні збитки з 09.2021 по 02.2022 – 1993,29 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні попередньому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору.

Відповідно до п. 28251 Змін в Реєстр Боржників в друкованому (підписаному) вигляді до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 630538267 від 15.12.2016 в сумі 39537,89 грн.

ТОВ «Коллект Центр» складено розрахунок заборгованості відповідачки за кредитним договором № 630538267 від 15.12.2016, станом на 30.06.2026, згідно з яким заборгованість останнього становить 39537,89 грн, з яких: 30341,13 грн за тілом кредиту; 2269,35 грн заборгованість за відсотками, пеня 4492,72 грн, 3% річних 441,40 грн, інфляційні збитки 1993,29 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачка не надала суду заперечень на позов та будь-яких доказів на їх підтвердження.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати кредитної заборгованості за договором № 630538267 від 15.12.2016 відповідачці нараховано 3% річних за період з 31.08.2021 по 23.02.2022 – 441,40 грн, інфляційні збитки з 09.2021 по 02.2022 – 1993,29 грн. Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками та приймає їх.

Що стосується вимог про стягнення з відповідачки 4492,72 грн, як заборгованості за пенею та/або штрафами, суд зважає на таке.

За правилами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Зміст оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, як і зміст акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, Довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка» та Заяви на відкриття поточних рахунків в ПАТ «Альфа-Банк» та картку із зразками підписів, не містять жодних послань щодо умов нарахування кредитодавцем неустойки (штрафу, пені).

З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 630538267 від 15.12.2016, сформованим АТ «Сенс Банк», не вбачається за можливе перевірити правильність нарахування відповідачеві неустойки в сумі 4492,72 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості за пенею та/або штрафами у розмірі 4492,72 грн задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № № 630538267 від 15.12.2016 в сумі 35 045,17 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 30341,13 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 2269,35 грн; інфляційні збитки 1993,29 грн; нараховані 3% річних 441,40 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До позовної заяви додано платіжну інструкцію № 0653320009 від 28.05.2026, якою підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн.

Суд задовольнив позовні вимоги частково, на суму 30341,13 грн, що дорівнює 76,73%.

Отже сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить: 2662,40 *76,73% = 2042,85 грн.

Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч.ч. 4 - 6 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. п. 268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг доказів є невеликим, не потребував тривалого часу і не був складним для отримання представницею і судом, а тому суд вважає, що за умови задоволення позовних вимог в повному обсязі, сума витрат на правничу допомогу, що яка б підлягала стягненню з відповідача на користь позивача була би зменшена до 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 76,73 % від згаданої суми витрат на професійну правничу допомогу, що дорівнює 2301,9 грн.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263 265, 268, 273, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість на загальну суму 30341 (тридцять тисяч триста сорок одна) грн 13 коп.

В задоволенні решти позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на сплату судового збору в сумі 2042 (дві тисячі сорок дві) грн 85 коп. та 2301 (дві тисячі триста одна) грн 9 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Реквізити учасників справи:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ідентифікаційний код: 44276926;

- відповідачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

СуддяР.О. Губанов