Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №703/2937/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/552/26 Справа № 703/2937/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Ігнатенко Т. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кривельова В.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 07 травня 2026 року близько 19 години 11 хвилин в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, вул. Першодрукаря ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому порядку із застосуванням технічного приладу Драгер 6810, результат 0.51 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає вищевказану постанову незаконною через порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що на відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано повне ігнорування прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП.

Вказує на те, що жодних направлень на медичний огляд для виявлення стану наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не видавалось.

Стверджує, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 , які саме ознаки алкогольного сп`яніння у нього встановлені.

За вказаних обставин захисник вважає, що вимога поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 була незаконною.

Зауважує на тому, що ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту на пристрої Драгер та виявив бажання пройти огляд у закладі охорони здоров`я, однак з невідомих причин так і не був доставлений працівниками поліції до лікарні.

Також вказує на те, що по дорозі до наркологічного центру поліцейські намагались залякати ОСОБА_1 .

Зазначає, що на момент підписання ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, таких документів як акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на медичний огляд у закладі охорони здоров`я складено не було.

Тому протокол про адміністративне правопорушення не вважає допустимим доказом, оскільки він містить посилання на документи, яких не існувало на час його складання.

Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№659887 від 07 травня 2026 року, в якому зазначені обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Чек тестування №6661 алкотестера «Alcotest Drager 6810» від 07 травня 2026 року, відповідно до якого, 07 травня 2026 року о 19 годині 25 хвилини у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 0,51‰ алкоголю.

Суд першої інстанції слушно відзначив, що будь-яких заперечень щодо проведення огляду за допомогою даного спеціального технічного засобу та його результатів ОСОБА_1 у цьому чеку не зазначено.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, в зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, працівниками поліції проведено його огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомого спеціального технічного засобу алкотестер «Алкостест 6810», результати якого склали 0,53‰ алкоголю. При цьому, ОСОБА_1 у даному акті власноручно здійснив запис про згоду з результатами огляду підтвердив власним підписом.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 травня 2026 року, відповідно до якого, в зв`язку з виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, він направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я – Черкаський психоневрологічний диспансер, що розташований в м. Черкаси, проспект Хіміків, 62. У даному направленні ОСОБА_1 власноручно здійснив запис, згідно з яким той відмовився від відповідного огляду.

Письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 07 травня 2026 року, відповідно до яких, він 07 травня 2026 року близько 19 години 10 хвилин керував автомобілем «Хюндай Туксон», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Сміла по вул. Івана Федорова, та був зупинений працівниками поліції біля будинку №15. Під час спілкування йому повідомили, що він має пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що він погодився, продув прилад «Драгер» ARBH-0496, тест №6661, покази якого становили 0,51‰. З показами пристрою погодився. Сьогодні напередодні вживав алкогольний напій, а саме пив пиво 0.5 літра. В медичний заклад на освідування їхати не бажає.

Суд першої інстанції також надав належний аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, в ході перегляду якого встановлено, що працівниками поліції зупинено автомобіль «Хундай», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням, як згодом виявилось ОСОБА_1 . Працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 , що зупинка транспортного засобу, яким він керував, здійснена у зв`язку з надходженням усного звернення громадян, які вказали про керування автомобілем «Хундай», д.н.з. НОМЕР_1 , особою, яка вживає наркотичні засоби. Відтак водій може перебувати у стані наркотичного сп`яніння, чим вчиняє правопорушення. При спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 , в останнього були виявлені ознаки сп`яніння: поблідніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Внаслідок чого йому було запропоновано вийти з транспортного засобу для проведення його більш детального медичного огляду з метою встановлення наявності або відсутності ознак наркотичного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції проведено огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та встановлено наявність вищевказаних ознак сп`яніння, а також такої ознаки як тремтіння пальців рук. ОСОБА_1 заперечував факт вживання наркотичних засобів та пояснив, що тремтіння пальців рук є наслідком зупинки його працівниками поліції, оскільки він хвилюється. З метою уникнення сумнівів, що виявлені працівниками поліції ознаки сп`яніння не є наслідком перебування у стані наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 постановлено вимогу пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що він погодився. При цьому, перед поїздкою до медичного закладу, працівником поліції ОСОБА_1 поставлено вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Проти проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою вказаного технічного засобу ОСОБА_1 не заперечував. У подальшому, ОСОБА_1 продув прилад «Драгер», покази якого склали 0.51 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. Оскільки ОСОБА_1 заперечував результати огляду за допомогою спеціального технічного засобу та факт вживання алкоголю, працівниками поліції поставлено вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що останній погодився. ОСОБА_1 сів до службового автомобіля працівників поліції та разом з останніми поїхав до медичного закладу в м. Черкаси. Під час слідування до медичного закладу, ОСОБА_1 повідомив, що не має часу для проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, оскільки о 21.00 годині його дружина закінчує роботу та йому необхідно її зустріти. Крім того, без примусу чи тиску з боку працівників поліції, зазначив, що погоджується з показами технічного засобу, а також пояснив, що дійсно вживав алкогольний напій, а саме пив пиво нефільтроване. У подальшому, ОСОБА_1 попросив повернутися на місце зупинки його транспортного засобу. Після повернення на місце зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , працівниками поліції відібрані у останнього письмові пояснення, складені інші процесуальні документи, а також протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, в яких ОСОБА_1 поставив свої підписи та здійснив в них записи.

Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Посилання захисника на начеб то тиск на ОСОБА_3 зі сторони поліцейських, на думку апеляційного суду, є неспроможними, оскільки в судовому засіданні вони були предметом судового розгляду, втім свого підтвердження не знайшли.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Кривельова В.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 червня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук