Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №758/4155/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4155/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 12 973,28 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 504,79 грн, збитків від інфляції - 307,12 грн та 3% річних - 161,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює управління будинку

АДРЕСА_1 , що зокрема, але не виключно, підтверджується Договором № 01/11/2022-ЮС/ХІІ/0 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж від 01.11.2022. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку та споживачем житлово-комунальних послуг. Порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період з 01.04.2025 по 31.01.2026, які надавав позивач відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 12 973,28 грн, яка складається з суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 12 504,79 грн, збитків від інфляції - 307,12 грн та 3% річних - 161,37 грн.

У зв`язку із викладеним, позивач звернувся із даним позовом до суду та просить стягнути зазначену суму заборгованості, а також судовий збір у розмірі 3 328,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою судді від 01.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

08.07.2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника позивача, у яких зазначено, що після подання позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі, а саме - у травні 2026 року, відповідачем здійснено оплату основної частини заборгованості за житлово-комунальні послуги. Зазначені дії відповідача свідчать про фактичне визнання нею наявності заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та обґрунтованості вимог позивача. Відповідач, будучи власником нерухомого майна, систематично порушувала свій законодавчо визначений обов`язок щодо своєчасної та повної оплати житлово-комунальних послуг, а саме - не здійснила жодного платежу з червня 2025 року. Крім того, у зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач правомірно заявив вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Також позивач, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, поніс судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 328,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами, Договором про надання правової допомоги, актами та детальним описом виконаних робіт. У зв`язку з наведеним позовні вимоги ТОВ «ЖБК «Управдом» підлягають задоволенню у частині невиконаних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги на користь ТОВ «ЖБК «Управдом» в розмірі 468,49 грн, яка складається зі збитків від інфляції - 307,12 грн, 3% річних - 161,37 грн, а також понесених судових витрат, в тому числі сплачений судовий збір в розмірі 3 328,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 09.07.2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, в якій він підтримав позовні вимоги, не заперечуючи щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. Клопотань чи заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.9 Статуту ТОВ «ЖБК «Управдом» метою діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.

01.11.2022 між ТОВ «РІЕЛ-БУД» забудовником житлового комплексу, в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ «Житлово-будівельна компанія «Управдом» в особі директора Себрюка К.В. укладено Договір № 01/11/2022-ЮС/ХІІ/0 на утримання та технічне експлуатаційне обслуговування житлових будинків та інженерних мереж.

Відповідно до п.1.1. замовник передає за дорученням власників квартир (інвесторів), а виконавець приймає для забезпечення утримання та експлуатаційного обслуговування житловий та нежитловий фонд і прибудинкову територію з усіма внутрішньо-будинковими мережами (в т.ч. електропостачання, водопостачання, каналізації, центрального опалення, теплопостачання, газопостачання, тощо) та внутрішньо-майданчикової зливної та господарчо-побутової каналізації.

Загальні відомості про житловий комплект (житлові будинки), внутрішньо-будинкові системи, їх інженерне обладнання, та прибудинкові території, зазначаються у Актах приймання-передачі житлового будинку для утримання та експлуатаційного обслуговування, які є невід`ємною частиною до цього Договору.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав № 466228526 від 02.03.2026 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3111803780000) зареєстровано за ОСОБА_1 19.03.2025 року.

Відповідач, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, згідно ст. 156, 162 ЖК України, зобов`язаний не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.

Станом на сьогоднішній день, відповідач постійно користується житлово-комунальними послугами, однак не здійснює оплату фактично наданих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (надалі - Закон) учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно з статтею 9 Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісячно, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отримання ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Наказом № 26 «Про встановлення тарифів», у зв`язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-ІХ, враховуючи необхідність приведення у відповідність діючих тарифів на послугу з утримання будинку і прибудинкової території до рівня економічно обґрунтованих витрат та їх виробництво, а також з метою забезпечення якісного надання послуг, з 01.01.2025 введено в дію тарифи на послугу з утримання будинку та прибудинкових територій, яка надається товариством, у тому числі, за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено тариф в розмірі 16,50 за грн/м2.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Довідки по оборотах особового рахунку № ВПВ044Б041 за період з квітня 2025 року по січень 2026 року ТОВ «ЖБК «Управдом» нараховано квартплату у розмірі 8 956,99 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 2 079,79 грн; ТОВ «ЖБК «Управдом» нараховано опалення у розмірі 897,27 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 489,68 грн; ТОВ «ЖБК «Управдом» нараховано послуги з охорони у розмірі 2 329,68 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 259,68 грн; ТОВ «ЖБК «Управдом» нараховано за інші послуги у розмірі 3 850,00 грн, при цьому ОСОБА_1 сплачено 700,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачувала житлово-комунальні послуги, внаслідок чого в останньої виникла заборгованість.

Таким чином, заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «Управдом» за період з квітня 2025 року по січень 2026 року становить 12 504,79 грн.

Крім того, позивач у додаткових письмових поясненнях уточнив позовні вимоги та визнав проведення відповідачем сплати основної частини заборгованості за житлово-комунальні послуг у розмірі 12 504,79 грн.

Враховуючи викладене, суд бере до уваги те, що позивач належним чином надавав житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач, будучи споживачем таких послуг, не здійснювала своєчасної оплати, внаслідок чого станом на січень 2026 року існувала заборгованість у розмірі 12 504,79 грн, яка була повністю погашена у травні 2026 року.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, сплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а відтак, початок періоду прострочення за кожним щомісячним платежем припадає на 21 число кожного наступного місяця.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до статті 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, до розрахунку мають включатися й періоди часу в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто, мала місце дефляція).

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

На відміну від інфляційних збитків розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

Суд враховує те, що відповідач прострочила виконання грошового зобов`язання, на наявну суму заборгованості, а відтак позивачем нараховано суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних, такий проведено позивачем за період з 01.04.2025 року по 31.01.2026 року на суму боргу 468,49 грн.

Відтак, враховуючи розмір наявної заборгованості в сумі 12 504,79 грн інфляційні втрати позивача за період з 01.04.2025 року по 31.01.2026 року становлять 307,12 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних здійснено з урахуванням розміру наявної заборгованості в сумі 12 504,79 грн за період з 01.04.2025 року по 31.01.2026 року, що становить 161,37 грн.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, на наявну суму заборгованості позивачем, у відповідності до ст. 625 ЦК України, нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 307,12 грн та суму трьох процентів річних у розмірі 161,37 грн.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1,7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Судом встановлено, що 01.01.2023 між ТОВ «ЖБК «Управдом», в особі директора Себрюка К.В., та АО «ЛІГАЛ КЕЙС», в особі партнера Безсмертного О.О., укладено Договір № 2 про надання правової допомоги.

В Акті надання послуг № 63 від 10.03.2026 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн/1 год роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 9 000,00 грн (4,5 год роботи х 2 000,00 грн).

Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних із зверненням до Подільського районному суду м. Києва, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: аналіз правових аргументів та надання правової інформації щодо обставин справи, надання консультації щодо можливих процесуальних ризиків та можливих заперечень відповідача та узгодження остаточної правової позиції для звернення до суду з позовом - 1 год; підготовка позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житло-комунальні послуги (аналіз фінансових документів, розрахунків заборгованості, актів наданих послуг, підготовка складання розрахунку суми боргу, інфляційної складової та 3% річних, правове обґрунтування вимог з урахуванням актуальної судової практики, оформлення додатків до позову (копії договорів, рахунків, актів, платіжних документів, розрахунків) - 3 год, подача позовної заяви за позовом до ОСОБА_1 в канцелярію Подільського районного суду м. Києва - 0,5 год.

З огляду на вищевикладене, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову, складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом, значимості таких дій у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Також, при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1747 від 05.03.2026, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, збитки від інфляції та 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» заборгованість за спожиті житлово - комунальні послуги в сумі 468 (чотириста шістдесят вісім) грн 49 коп., яка складається з: 307 грн 12 коп. - збитки від інфляції, 161 грн 37 коп. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

У задоволенні решти судових витрат - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Я.К. Левицька