Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №758/15455/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/15455/26

3/758/4579/26

Категорія 327

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року приблизно о 19:23 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків стосовно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у тому, що, перебуваючи на дитячому майданчику він вдарив іншу дитину молотком в руку, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, 16.08.2026 року приблизно о 13:38 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків що виразилось у тому, що його малолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинював хуліганські дії, а саме дістав ніж та махнув в бік іншої дитини, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе судове засідання провести за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Частина друга вказаної норми передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880972 від 16 серпня 2026 року;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880971 від 16 серпня 2026 року;

- рапортом Подільського управління ГУНП у м.Києві, відповідно до якого 11.08.2026 о 19:24 надійшло повідомлення зі служби 102 про те що за повідомленням ОСОБА_3 , 1,5 години тому сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 - 13 років, на дитячому майданчику інший хлопчик ОСОБА_5 вдарив в живіт та плече молотком, в велосипеді порізав колеса ножем;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких, 11.08.2026 він проводив своє дозвілля разом із другом ОСОБА_6 , коли йшли до халабуди, біля школи, він побачив ОСОБА_7 , який його раніше ображав, вони із другом підійшли до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дістав ніж та проткнув колесо велосипеда, а він вдарив молотком в живіт та плече, після чого вони з ОСОБА_8 втекли. Зазначив, що коли батько дізнався про події провів із ним виховну бесіду;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких, його син ОСОБА_2 із другом строїли халабуду, тому ОСОБА_9 мав при собі молоток, вони зустріли ОСОБА_7 , зі слів сина напередодні він ображав його та дружину нецензурними висловлюваннями, тому ОСОБА_9 взяв молоток та вдарив ОСОБА_7 , а ОСОБА_8 проткнув колесо велосипеду. Крім того, 16.08.2026 року, ОСОБА_9 зустрівся на вулиці із другом ОСОБА_8 , щоб піти ремонтувати халабуду, під час дороги ОСОБА_8 повідомив його сину, що їх знайомий ОСОБА_7 говорить образливі слова на батьків. Вони зустріли ОСОБА_7 , ОСОБА_9 дістав ніж та тримав його біля кишені, ушкодження нікому з оточуючих не завдав;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який показав, що 16.08.2026 року о 13:30 він прийшов на дитячий майданчик, де зустрів друга ОСОБА_10 , який розповів, що ОСОБА_7 обізвав його мачуху, коли він побачив цього хлопця то підійшов до нього, почав розмовляти, дістав розкладний ніж та замахнувся в бік ОСОБА_7 , який із своїм другом ОСОБА_11 втекли.

Разом з цим, уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, як на доказ повторності вчинення адміністративного правопорушення надано копію постанови Подільського районного суду міста Києва від 31.07.2026 року (справа 758/5011/26), якою ОСОБА_1 визнаний винним за ч.1 ст. 184 КУпАП та провадження стосовно нього закрито у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Отже, судом встановлено, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладалось, що є обов`язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП, яке кваліфіковано останньому. Будь-яких інших даних про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 184 КУпАП матеріали справи не містять.

Водночас, суд не в праві вийти за межі тих фактичних обставин, які були встановлені протоколом про вчинення адміністративного правопорушення. Якщо викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист особи та принципу рівності сторін процесу.

Протокол про адміністративне правопорушення по суті є обвинувальним актом на основі якого, в сукупності з іншими доказами, встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, обставини, викладені у протоколах ВАД № 880972 та ВАД № 880971, не містять в собі елементів, які відповідають диспозиції ч.2 ст. 173-2 КУпАП, щодо повторності вчинення порушення, оскільки не підтверджені доказами.

Положеннями ст. 7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП, за епізодом від 11.08.2026 року та 16.08.2026 року.

Вказані обставини не заперечувалися самим ОСОБА_1 , під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення міститься її особистий підпис.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суддя вважає про необхідність накладення стягнення, з урахуванням вимог ч.2 ст. 36 КУпАП, у межах санкції ч.1 ст.184 КУпАП, а саме накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, відповідає вимогам ст. ст. 23, 33, ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 23, 33, 36 ч.2, 40-1, 184 ч.1 , 251 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О.В. Лещенко