Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №754/17086/26
Суддя: Салайчук Т. І.
Номер провадження 3/754/3180/26
Справа №754/17086/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 жовтня 2026 року місто Київ
Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
18.08.2026 приблизно о 09 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , оператор безпілотних літальних апаратів 4 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-ударного загону, не прибув без поважних причин на військову службу до пункту тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не оспорював їх.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 172-11 КУпАП передбачено настання адміністративної відповідальності за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, окрім пояснень, наданих ним під час судового розгляду, підтверджується дослідженими доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення А4749 № 5 від 28.08.2026, складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, зафіксовано дату, час, місце та спосіб вчинення правопорушення. Обставини правопорушення підтверджуються також даними акта службового розслідування, складеного командиром роти ударних безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-ударного загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 . Долучено дані рапорта т.в.о. командира роти безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-ударного загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 та командира розвідувально-ударного загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 18.08.2026 і дані доповіді про невихід на службу без поважних причин (без зброї) військовослужбовця ОСОБА_1 , складеної командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 18.08.2026. Долучено також дані рапорта т.в.о. командира роти безпілотних авіаційних комплексів розвідувально-ударного загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 та командира розвідувально-ударного загону військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 19.08.2026 і дані доповіді про повернення військовослужбовця ОСОБА_1 , складеної командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 19.08.2026.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши досліджені докази, суд вважає, що вони отримані в установленому законом порядку уповноваженою посадовою особою, узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин події, а тому є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП і у своїй сукупності достатніми для вирішення справи. Доказів, які б спростовували викладені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви в їх достовірності, суду не надано.
З доповіді про повернення військовослужбовця, складеної командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 19.08.2026, убачається, що відсутність ОСОБА_1 виявлено 18.08.2026, а 19.08.2026 о 09 год. 00 хв. під час ранкової повірки особового складу він був присутній. Отже, нез`явлення ОСОБА_1 на військову службу тривало з 18.08.2026 до 19.08.2026, тобто не перевищило десяти діб, що відповідає ознакам правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, і виключає кваліфікацію його дій за ст. 407 Кримінального кодексу України.
Суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а його дії кваліфіковано правильно як нез`явлення військовослужбовцем вчасно без поважних причин на службу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Під час накладення адміністративного стягнення суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини, визначені ст. 33 КУпАП. Обставиною, що пом`якшує відповідальність, суд визнає повне визнання ОСОБА_1 своєї вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, у виді штрафу, що за своїм видом відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, буде необхідним і достатнім для його виховання й запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів із дня її винесення.
Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанову про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслано для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Тарас САЛАЙЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua