Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №524/9385/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9385/26

Провадження №2-о/524/291/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі:

головуючого судді Ковальчук Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Управління майном комунальної власності міста, про встановлення факту, що має юридичне значення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ОСОБА_1 (далі – заявник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із зазначеною заявою, у якій просила встановити факт належності їй правовстановлюючого документа – свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , виданого 15 серпня 1996 року виробничим житлово-ремонтно-експлуатаційним підприємством ВБМО «Полтавбуд» згідно з розпорядженням від 15 серпня 1996 року № 78/7.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що заявник є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Під час видачі свідоцтва про право власності на житло прізвище заявника українською мовою було записано не правильно, а саме « ОСОБА_2 ». У зв`язку з вказаними розбіжностями в написанні прізвища в паспорті громадянина Україна та правовстановлюючому документі, які були виявлені під час звернення до нотаріуса, виникли труднощі щодо нотаріального оформлення правочинів щодо належного їй майна. За таких обставин, вказані розбіжності перешкоджають заявнику вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, у зв`язку з чим ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою від 14 серпня 2026 року суд прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження та призначив судове засідання для розгляду справи.

Заявник у судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Шевцова Л. В. звернулася до суду з клопотаннями, у якому заяву підтримала у повному обсязі та просила проводити судовий розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи Управління майном комунальної власності міста звернулося до суду з відзивом, у якому зазначило, що квартира АДРЕСА_2 на момент її приватизації не перебувала в комунальній власності м. Полтави, то відповідно передача її у приватну власність не здійснювалася Управлінням майном комунальної власності міста, що виключає наявність в нього статусу заінтересованої особи у цій справі. Водночас, слід звернути увагу, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 02 грудня 1998 року, тобто вже після здійснення 15 серпня 1996 року приватизації квартири АДРЕСА_2 , що відповідно не виключає можливості зазначення в поданих на приватизацію документах заявниці як « ОСОБА_2 » та виникнення розбіжностей вже після отримання паспорта, тобто не з вини органу приватизації.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд установив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 15 серпня 1996 року виробничим житлово-ремонтно-експлуатаційним підприємством ВБМО «Полтавбуд» згідно з розпорядженням від 15 серпня 1996 року № 78/7 квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 472714519 від 15 квітня 2026 року частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .

У паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 прізвище, ім`я, по батькові вказано « ОСОБА_1 ».

За змістом статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі статтею першою Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як убачається зі змісту частин першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає, зокрема, справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», зокрема, зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі прізвище, ім`я, по батькові якої зазначені в документі не збігаються в свідоцтві про народження, паспорті, свідоцтві про смерть, інше.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

На думку суду, надані заявником документи свідчать про розбіжність у зазначенні імені заявника у паспорті громадянина України та правовстановлюючому документі, виданому на її ім`я. Таким чином, оскільки встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, а встановити цей факт в позасудовому порядку неможливо, тому суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.

Керуючись статтями 247, 263-265, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Управління майном комунальної власності міста, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) правовстановлюючого документа – свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_1 , виданого 15 серпня 1996 року виробничим житлово-ремонтно-експлуатаційним підприємством ВБМО «Полтавбуд» згідно з розпорядженням від 15 серпня 1996 року № 78/7.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. М. Ковальчук