Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №367/1447/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1447/26

Провадження №2/367/4243/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Третяк Я.М.,

за участі секретаря с/з - Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти а розмірі 54356,58 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що 16 серпня 2023 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 030532/4615/0000177 (далі - Договір), предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - «Nissan Qashqai» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування та статті 92 Закону України «Про страхування» позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити страхове відшкодування.

22 травня 2024 року по а/д Н-01 Київ - Знам`янка, 48 км, 50 м, поблизу АЗС БРСМ сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: вантажного бортового автомобіля «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та легкового автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 2.3.б.,11.3., 13.1 Правил дорожнього руху України. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП, складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП серії ААД номер 68022.

Постановою Обухівського районного суду Київської області по справі № 372/2924/24 від 11 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, шо становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

23 травня 2024 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди звернувся до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №19224652114 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору «КАСКО» № 030532/4615/0000177.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено 23 травня 2024 року Протокол огляду транспортного засобу та було проведено огляд представником оцінювача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗУ Україна», про що складено 29 травня 2024 року Протокол технічного огляду.

Відповідно Рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО АВТОАЛЬЯНС" № 0000004873 від 29 травня 2024 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 210194,94 грн.

Відповідно Ремонтної калькуляції системи AUDATEX № 1922465211 від 06 червня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Qashqai», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 220711,24 грн.

Страховиком - ПрАТ «СК «УНІКА» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 210194,94 грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО АВТОАЛЬЯНС".

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Renault Master», державний номерний знак НОМЕР_2 , був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ "HACK "ОРАНТА" № ЕР/217577146 з лімітом відповідальності за шкоду життю та здоров`ю 320000,00грн., за шкоду майну - 160000,00 грн., франшиза - 2500,00 грн.

25 червня 2024 року позивач звернувся до ПАТ "HACK "ОРАНТА" з заявою № 35812 на виплату страхового відшкодування на суму 210194,94 грн.

10 липня 2024 року ПАТ "HACK "ОРАНТА" перерахувало страхове відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 155838,36 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем складає 54356,58 грн.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи судом належним чином, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками за зареєстрованим місцем проживання. Відзив на позов та клопотання від відповідача не надходили.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку наданим по справі доказам, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 22.05.2024 року о 14 год. 30 хв. в Обухівському районі в с. Красне Перше на а/д Н-01 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Reno Master, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив виїзд на смугу протилежного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахувавши боковий інтервал, дистанцію, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та змінами, внаслідок чого скоїв ДТП, пошкодивши транспортні засоби та причин матеріальні збитки їх власникам. Своїми діями, що виразились в порушенні вимог пункту 1.1, 2.3б, 3.4, 13.1 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується копіями довідки № 3024144523114225 про ДТП та постанови Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2024 року по справі № 372/2924/24.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 11 червня 2024 року по справі № 372/2924/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Reno Master, д.н.з. НОМЕР_2 , яким є ОСОБА_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована в ПАТ «HACK «ОРАНТА» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/217577146, яким встановлено ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров`ю 320000,00грн., за шкоду майну - 160000,00 грн., франшиза - 2500,00 грн., що підтверджується копією витягу з бази МТСБУ.

При цьому, автомобіль Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ «СК «УНІКА» за договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 030532/4615/0000177 від 16.08.2023 року, страхувальник - ОСОБА_2 , строк дії з 22.08.2023 р. по 21.08.2024 р., страхова сума 650000,00 грн., предметом є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 .

03 травня 2024 року власник автомобіля Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою № 19224652114 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору «КАСКО» № 030532/4615/0000177, що підтверджується копією заяви.

Згідно Рахунку № 0000004873 від 29 травня 2024 року, складеного ТОВ «НІКО АВТОАЛЬЯНС», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 210194,94 грн.

Відповідно Ремонтної калькуляції системи AUDATEX № 1922465211 від 06 червня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 220711,24 грн.

За наслідком розгляду заяви № 19224652114 від 03 травня 2024 року, враховуючи Протокол огляду транспортного засобу Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , від 23.05.2024 року, Протокол технічного огляду транспортного засобу Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , від 29.05.2024 року з додатками, Рахунок № 0000004873 від 29 травня 2024 року, а також Ремонтну калькуляцію № 1922465211 від 06 червня 2024 року, ПрАТ «СК «УНІКА» було складено страховий акт 19224652114 від 12 червня 2024 року та здійснено виплату на користь власника автомобіля Nissan Qasqai, д.н.з. НОМЕР_1 , на рахунок ТОВ «НІКО АВТОАЛЬЯНС» у розмірі 210194,94 грн., що підтверджується копіями вказаних документів та платіжної інструкції № 169104 від 14 червня 2024 року.

В подальшому, ПАТ «HACK «ОРАНТА» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «УНІКА» у розмірі 155838,36 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № 1119576.

Таким чином, сума невиплаченого страхового відшкодування становить 54356,58 грн., із розрахунку 210194,94 грн. - 155838,36 грн. = 54356,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України особа майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом також враховано, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки відрізняється від загальних підстав відповідальності тим, що передбачає її настання незалежно від вини заподіювача шкоди.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Керування автомобілем є діяльністю, пов`язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки, а відповідач, як особа, яка здійснює керування, відповідає за шкоду, завдану іншому транспортному засобу незалежно від наявності або відсутності його вини. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 5 ст. 1187 ЦК України містить лише два виключення, які звільняють водія від відшкодування шкоди. Так, зокрема, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні ДТП відповідач не знаходився під впливом непереборної сили, як і не встановлено умислу водія іншого автомобіля на завдання шкоди своєму транспортному засобу.

Згідно зі ст. 108 ЗУ «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до наведених положень до страховика, в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

За нормою ст. 980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Отже, регрес - це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК і ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення ст. 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ст.ст. 261, 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У Постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є висновок про стягнення з винуватця ДТП різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

За вказаних обставин, врахувавши, що саме до позивача перейшло право вимоги, відповідачем завдані збитки не відшкодовані, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 988, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-79, 81, 82, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279-285, 354 ЦПК України, 12, 22, 28, 29, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги 6, літ. В) майнову шкоду в розмірі 54356 (п`ятдесят чотири тисячі триста п`ятдесят шість) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги 6, літ. В) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Копію рішення направити сторонам для відому.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я. М. Третяк