Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №295/8109/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/8109/26

Категорія 38

2/295/4368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

12.05.2026 позивач звернувся з позовом, в якому вказав, що 15.08.2024 між банком і відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами у межах встановленого ліміту.

Відповідач у порушення умов договору не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань станом на 03.03.2026 утворився загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у сумі 26794,47 грн, яка складається із боргу за кредитом (тіло кредиту) – 22272,96 грн; пеня – 4251,51 грн, а також судові витрати у розмірі 3328,00 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали суду від 01.06.2026 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення виявлених недоліків.

Згідно з ухвалою суду від 19.06.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (на звороті а.с. 9).

Відповідачка в судове засідання 01.10.2026 не з`явилась, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлялась за останнім відомим місцем її проживання, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду не врученим з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідачка вважається такою, що копію процесуального рішення отримала.

Копія ухвали про відкриття провадження також направлялась відповідачу на електронну адресу, зазначену нею під час оформлення кредитного договору, була доставлена до електронної скриньки 22.06.2026, що підтверджується змістом довідки відповідального працівника суду.

Крім того, відповідачка повідомлялась про час і місце проведення судового засідання в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України".

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд вжив всі можливі заходи для забезпечення повідомлення відповідачки про судове провадження.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою учасників судового провадження, на підставі ст. 244 ЦПК України оголошення та складення повного тексту судового рішення відкладено до п`яти днів.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

У частинах 1, 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 15.08.2024 ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій погодилась, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному застосунку вона просить відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я за № НОМЕР_2 , встановити кредитний ліміт до 500000,00 грн (в залежності від суми, погодженої банком та відображеної у мобільному застосунку, у разі виходу із пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць, з першого дня користування кредитом. Відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись для вчинення правочинів та платіжних операцій (а. с. 15).

Так, з наданих позивачем матеріалів судом встановлено, що з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту відповідач ознайомлена.

Отже, на підставі ст. 626, 627, 634, 638, 639, 1054 ЦК України суд дійшов висновку, що між сторонами в письмовій формі шляхом приєднання укладений кредитний договір, підписання умов якого здійснено в електронній формі шляхом накладення електронного цифрового підпису, який згенерований і зазначений в Анкеті-заяві.

Судом встановлено, що згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_3 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у разі виходу з пільгового періоду за ставкою 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Зі змісту довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що на картковий рахунок відповідача встановлений кредитний ліміт на суму 13 000,00 грн (а. с. 14).

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами у межах встановленого кредитного ліміту.

З руху коштів по платіжній картці, яка відкрита на ім`я ОСОБА_2 , вбачається, що відповідачка регулярно користувалась кредитними коштами, повністю використала кредитний ліміт.

Долучена до позовної заяви виписка по рахунку свідчить про те, що ОСОБА_2 користувалась кредитними коштами, частково погашала заборгованість, отже визнавала її.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Звертаючись з позовом, позивач посилається на те, що відповідач допустила неналежне виконання грошового зобов`язання, не повернула кредитні кошти у повному обсязі та не сплатила інші платежі за договором.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду розрахунок заборгованості за кредитним договором від 15.08.2024, зі змісту якого вбачається, що станом на 03.03.2026 за договором утворилась заборгованість у розмірі 26794,47 грн, яка складається з боргу: за кредитом (тілом кредиту) – 22272,96 грн, пенею – 4521,51 грн (а. с. 12-13), які просить стягнути на свою користь.

Так, у позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 22272,96 грн, при цьому не наводить складники заборгованості, які входять до цієї суми.

На підставі досліджених доказів судом не встановлено, що відповідачці кредит (тіло кредиту) було надано у сумі 22272,96 грн, яка заявлена до стягнення.

З наданих позивачем матеріалів справи вбачається, що кредит був наданий у вигляді кредитного ліміту на кредитну карту у розмірі 13000,00 грн.

Суд звертає увагу, що згідно з ухвалою суду від 01.06.2026 позовна заява була залишена без руху, в якій, зокрема, було вказано, що до позовної заяви не долучені докази на підтвердження обставини, викладеної у позовній заяві, що відповідачу був наданий кредит у розмірі 22272,96 грн, не наведені складники заборгованості, які входять до цієї суми.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху представник позивача зазначені недоліки не усунула.

У заяві про усунення недоліків представник позивача зазначила, що ОСОБА_2 на карту був встановлений кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн – 15.08.2024, який 17.08.2024 був збільшений на 11000,00 грн, що разом склало 13000,00грн, докази його подальшого збільшення суду не надані (а. с. 77-80).

До заяви про усунення недоліків представник позивача долучила виписку по рахунку ОСОБА_2 , зі змісту якої вбачається, що борг по картці складає 22848,68 грн, в який включені відсотки за користування кредитом, перевищення кредитного ліміту, нарахування за прострочення кредиту, відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а також навіть судові витрати у розмірі 3328,00 грн (а. с. 89-90).

Суд наголошує, що у позовній заяві позивач навіть не заявляє про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, а суд самостійно не наділений повноваженнями визначати складники заборгованості, які заявлені до стягнення.

За правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів на підставі належних доказів, що є його обов`язком в силу ст. 12,13,83 ЦПК України, наявність боргу за тілом кредиту за кредитним договором від 15.08.2024 у сумі 22272,96 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, окрім стягнення заборгованості за кредитом (тілом кредиту), просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4521,51 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що до заборгованості за кредитом у розмірі 22272,96 грн, які заявлені до стягнення, згідно з випискою по рахунку, також включені нарахування за прострочення кредиту (фактично пеня) та відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і діє по теперішній час.

Кредитний договір укладений ОСОБА_2 під час дії воєнного стану, отже, на правовідносини, які склались між сторонами, поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Практика Верховного Суду в цих правовідносинах є послідовною і незмінною.

Отже, суд вважає, що нарахування пені за невиконання грошових зобов`язань та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в період дії воєнного стану є неправомірним, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, який був наданий у межах встановленого кредитного ліміта, у сумі 13000,00 грн, розмір якої підтверджений належними доказами. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1530,90 грн (3328,00 грн х 46%).

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 274, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.08.2024, яка станом на 03.03.2026 становить 13000,00 грн, та судовий збір у сумі 1530,90 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23; код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя О.В. Стрілецька