Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №145/781/22 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 145/781/22

Провадження № 22-ц/801/2507/2026

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванець В. Д.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),

суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича

на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2026 року, постановлену під головуванням судді Іванця В.Д.,

у справі №145/781/22

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Селянського фермерського господарства "Володимир" (відповідач)

за участі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (треті особи без самостійних вимог на предмет спору)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди землі,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селянського фермерського господарства "Володимир", треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди землі, вказавши, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0524587500:01:001:0105 на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2021, укладеного із ОСОБА_2 .

Однак після придбання цієї земельної ділянки йому стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про те, що ця земельна ділянка передана в оренду СФГ "Володимир" згідно із договором оренди. При цьому, зі слів ОСОБА_2 він знає, що остання не укладала договір оренди землі і не підписувала такий.

Отже відповідач використовує спірну земельну ділянку без належної правової підстави, а тому він просив ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення та повернути власнику.

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2026 року провадження у справі зупинене.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач через свого представника - адвоката Путіліна Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом не встановлено обов`язкових умов зупинення провадження, передбачених статтею 251 ЦПК України, зокрема неможливість розгляду справи без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Зазначає, що право оренди є похідним від права власності, отже саме від законності набуття права оренди (що є предметом розгляду даної справи) залежить вирішення справи № 145/1014/26 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (до розгляду якої зупинено провадження).

Звертає увагу на те, що клопотання сторони відповідача про зупинення провадження у справі належним чином не обґрунтоване, а його доводи зводяться до припущень.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник СФГ «Володимир» - адвокат Гурба М.В. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду від 28 вересня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Частиною 2 статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі – п. 14 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки предметом перегляду в суді апеляційної інстанції є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку, і закон, яким він керувався

Так, зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що ця цивільна справа та справа № 145/1014/26 за позовом СФГ «Володимир» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності є взаємопов`язаними між собою, і прийняте рішення може вплинути на права та обов`язки сторін у даній справі, а відтак її розгляд є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає, а колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно частини статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Зупинення провадження у справі застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань цивільного судочинства.

Статті 251-252 ЦПК України містять вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі.

У частині першій статті 251 ЦПК України сформовано вичерпний перелік підстав для виникнення обов`язку суду зупинити провадження у справі.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до змісту п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України зупинення судом провадження в справі можливе лише у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, та лише до набрання законної сили судовим рішенням в такій справі.

При цьому метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19).

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті, - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Пов`язаність справ полягає в тому, що рішенням суду в іншій справі встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальному кодексі не визначені.

Водночас між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року, справа №6-1957цс16 зробив висновок про те, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом спору у даній справі є вимога матеріально-правового характеру про захист прав власника від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння.

Предмет спору у справі №145/1014/26 за позовом СФГ «Володимир» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності є матеріально-правова вимога позивача про оскарження законності укладеного правочину та встановлення судом його недійсності з підстав, передбачених законом.

В обох справах фігурує один і той самий об`єкт — конкретна земельна ділянка, і права щодо неї у тих самих сторін.

Позов про усунення перешкод (негаторний позов) може подати лише законний власник або користувач ділянки. Якщо договір купівлі-продажу, на підставі якого особа набула цю ділянку, визнають недійсним, вона втрачає статус власника. Відповідно, така особа втрачає і право вимагати усунення будь-яких перешкод.

Отже обставини, встановлені судом у справі №145/1014/26 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 5,2579 га, кадастровий номер 0524587500:01:001:0105 недійсним матимуть суттєве значення для оцінки того, чи наявні підстави у ОСОБА_1 заявляти вимоги про усунення перешкод в користуванні цією земельною ділянкою, а відтак ця справа містить умови, які дають підстави вважати про взаємопов`язаність наслідків її розгляду на розгляд даної справи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Згідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 375, 379, 382, 384 ЦПК України, Суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича залишити без задоволення, а ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2026 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин