Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №730/668/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/668/26

Провадження № 2/730/558/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Процесуальні дії у справі

ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором №622299428 від 08.06.2025 у розмірі 35 008,78 грн та судові витрати (судовий збір у сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн).

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 08.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено договір кредитної лінії № 622299428 у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. За умовами даного кредитного договору товариство надало відповідачу кредитні кошти в сумі 11 300,00 грн, цим самим виконавши свої фінансові зобов`язання, тоді як відповідач свої кредитні зобов`язання за цим договором належним чином та своєчасно не виконав, допустивши заборгованість. За договором факторингу №МВ-ТП/56 від 07.10.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» як новому кредитору право вимоги за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 . На дату звернення до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 40 658,25 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача лише її частину в загальній сумі 35 008,78 грн, з яких: борг по тілу кредиту – 11 298,94 грн, борг по процентах за користування кредитом – 23 031,84 грн, борг по комісії за надання кредиту – 678,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 12.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи без повідомлення виклику сторін, й витребувані докази за клопотанням представника позивача у порядку ст.84 ЦПК України.

Ухвала про прийняття до розгляду позовної заяви була надіслана відповідачу за місцем реєстраційного обліку (поштове відправлення повернулось із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У встановлений в ухвалі суду строк, відповідач відзив на позов не подав.

Також, у встановлений ухвалою суду строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене, згідно з положеннями ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи.

08 червня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №622299428 (невід`ємними частинами якого є Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та Паспорт споживчого кредиту, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua). За умовами даного договору товариство зобов`язувалось надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 11 300,00 грн (п.2.2), строк дисконтного періоду користування кредитом – 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п.3.1); строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (п.3.2); для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти в сумі 339,00 грн (п.3.3); рекомендована (необов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 08.07.2025, у разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (необов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору (п.7.1); в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору, дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору (п.7.2); кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 08.07.2030 (п.7.3); базова процентна ставка – 0,98% в день від суми залишку кредиту, що становить 357,70% річних (п.8.3); за період від 08.06.2025 до 08.07.2025 розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,10% в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 36,50% річних (п.8.7.1); договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання (п.11.1).

Оскільки вказаний кредитний договір створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника кредитодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на його неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня

2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначені свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 за його заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 08.06.2025 можливість користуватися обумовленим розміром фінансових ресурсів, що підтверджується платіжним дорученням від 08.06.2025 про перерахування 11 300,00 грн на банківську картку, що була повідомлена позичальником у кредитному договорі (призначення – ОСОБА_1 договір (оферта) 622299428 від 08.06.2025), а також інформацією й випискою по рахунку АТ «Сенс Банк» від 28.05.2026, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про здійснення платіжної операції.

Натомість, ОСОБА_1 кредит та відсотки за його користуванням у відповідності до умов кредитного договору в повному обсязі та своєчасно не повернув. Згідно наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6222994428 від 08.06.2025 станом на 07.10.2025 (дата продажу фінансового активу) складала 24270,21 грн, з яких: 11298,94 грн – борг за тілом кредиту, 6 643,80 грн – борг за процентами, 678,00 грн – борг за комісією, 5649,47 грн – борг за неустойкою, що не спростовано відповідачем, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.

07 жовтня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу №МВ-ТП/56, згідно умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило позивачу, як новому кредитору, право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №6222994428 від 08.06.2025 у розмірі 24270,21 грн, з яких: 11298,94 грн – борг за тілом кредиту, 6 643,80 грн – борг за процентами, 678,00 грн – борг за комісією, 5649,47 грн – борг за неустойкою. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги (п.4.1) і дана обставина підтверджена витягом із реєстру прав вимоги від 07.10.2025.

Право кредитодавця на відступлення права вимоги без згоди позичальника умовами кредитного договору не обмежено.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс».

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 08.10.2025 по 04.03.2026 здійснило ОСОБА_1 донарахування відсотків у сумі 16388,04 грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за кредитним договором склала 40 658,25 грн, з яких: 11 298,94 грн – борг за тілом кредиту, 23 031,84 грн – борг за процентами, 678,00 грн – борг за комісією, 5 649,47 грн – борг за неустойкою.

05.03.2026 ТОВ «Таліон Плюс» направило ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору на підставі п.7.2.2 договору з вимогою про необхідність погашення всієї кредитної заборгованості в сумі 40 658,25,45 грн, яка відповідачем проігнорована.

Також ОСОБА_1 не відреагував і на направлену Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» досудову вимогу щодо добровільного погашення виниклої заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права грошової вимоги за договором факторингу ніяких платежів первісному чи новому кредитору не здійснював.

При цьому ТОВ «Таліон Плюс» згідно позовних вимог в загальному розрахунку стягнення заборгованості за кредитним договором №6222994428 від 08.06.2025 не просить стягнути з відповідача нараховані штрафні санкції у сумі 5 649,47 грн, що є їх диспозитивним правом, передбаченим ст.13 ЦПК України.

При цьому, суд зауважує, що оскільки означена сума штрафних санкцій була нарахована первісним кредитором позичальнику за прострочення виконання ним зобов`язань за кредитним договором, укладеним 08.06.2025, тобто після 24 лютого 2022 року, коли Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні було введено воєнний стан, який триває і донині, то у відповідності до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України ці штрафні санкції підлягають списанню кредитодавцем і не можуть бути стягнуті з позичальника.

Суд вважає правомірним нарахування ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання несправедливими умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки нараховані у межах строку кредитування відсотки, з яким позичальник погоджувався, підписуючи договір, не відносяться до сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації в розумінні положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Величина встановленої у кредитному договорі та застосованої при нарахуванні відсотків денної процентної ставки в 0,98% і на її основі базової процентної ставки за користування кредитом у 0,98% в день, не перевищує її максимального розміру, передбаченого ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (1%).

За змістом положень ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов`язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем докази суд визнає належними, допустимими, достовірними, достатніми, оскільки вони підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Крім того, ОСОБА_1 всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов`язань та спростування позовних вимог, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту, а відсутність у нього коштів не може бути підставою для звільнення його від погашення кредитної заборгованості.

Ураховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами по справі (договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024, додаткова угода до договору №3295 від 14.04.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 14.04.2026, платіжна інструкція №349 від 14.04.2026, ордер на надання правничої допомоги від 02.12.2024, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю).

На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1, 1077-1086 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором №622299428 від 08.06.2025 у сумі 35 008,78 грн, з яких: борг по тілу кредиту – 11 298,94 грн, борг по процентах за користування кредитом – 23 031,84 грн, борг по комісії за надання кредиту – 678,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2662,40 грн судового збору та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ-39700642, юридична адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд.13.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.В. Данько