Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №127/26526/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26526/26

Провадження 2/127/7311/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Позов мотивований тим, що позивачка з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.08.2004, від якого мають двох спільних дітей – малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі позивачка з відповідачем не досягли остаточної згоди щодо розміру та порядку сплати відповідачем коштів на утримання дітей. Відповідач офіційно працевлаштований, отримує регулярний дохід та має змогу сплачувати аліменти на утримання дітей. На даний час спільний син позивачки та відповідача досяг повноліття та навчається на факультеті технології виробництва та робототехніки у тваринництві Вінницького національного аграрного університету денної форми навчання на контрактній формі. Спільні діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивачки до суду із вимогами про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від усіх видів доходу відповідача щомісячно до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років та на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати подання позову.

Ухвалою суду від 05.08.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 05.08.2026 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, направлене відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, було отримано відповідачем особисто 27.08.2026, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 32)

Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України вважається, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи. Також, враховуючи положення п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала суду від 05.08.2026 вважається врученою відповідачу 27.08.2026.

У строк, визначений судом ухвалою від 05.08.2026, від відповідача відзив на позов не надійшов.

Будь-які докази по справі чи клопотання, крім поданих позивачкою разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 14.08.2004 зареєстрували шлюб, актовий запис № 1453. Прізвище дружини після одруження – ОСОБА_6 . (а.с. 9)

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.05.2005 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 1481. (а.с. 11)

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 02.06.2015 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 2027. (а.с. 10)

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та реєстрацію № НОМЕР_4 , виданої МКП «Управляюча компанія «Київська» 27.07.2026, позивачка разом з дітьми зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

З довідок № 143 і № 151, виданих 27.07.2026 і 04.08.2026 факультетом технології виробництва, переробки та робототехніки у тваринництві Вінницького національного аграрного університету, вбачається, що ОСОБА_4 є студентом вказаного факультету денної контрактної форми навчання. Термін навчання на ОС «Бакалавр» з 19.08.2024 по червень 2028 року. (а.с. 13, 31)

Вищевказане також підтверджується договором про навчання у закладі вищої освіти № 0090.24д-ТЕХ від 13.08.2024. (а.с. 15-16зв.)

Також судом встановлено понесення позивачкою витрат на оплату навчання сина, що підтверджується платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 17-18)

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З позовної заяви вбачається, що позивачкою, з якою проживають діти, обрано спосіб стягнення аліментів саме в частці від доходу їх батька. Оскільки ОСОБА_4 досяг повноліття та продовжує навчання, позивачка правомірно звернулася до суду із даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 – ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані разом із позовом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі, в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі суду від 05.08.2026 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Згідно із ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 і п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У ході розгляду справи судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.08.2004 і мають двох спільних дітей: малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із матір`ю – позивачкою по справі. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається на третьому курсі денної контрактної форми навчання факультету технології виробництва, переробки та робототехніки у тваринництві Вінницького національного аграрного університету ІІІ-IV рівня акредитації. Термін навчання з 19.08.2024 по червень 2028 року.

При визначені розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідача суд виходить з того, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною, у нього відсутні на утриманні інші діти, непрацездатні дружина, батьки, дочка, син. Такі твердження позивачки відповідачем спростовані не були.

У матеріалах справи відсутні належні докази дійсного матеріального становища платника аліментів. При цьому, судом прийнято до уваги, що на матеріальний стан відповідача можуть вказувати не лише його офіційні доходи, але й його спосіб життя, яким майном він володіє і користується тощо, адже все це разом демонструє його фінансову спроможність.

Разом з тим, ні позивачкою, ні відповідачем не повідомлено суду щодо: наявності на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачкою не надано доказів здійснення витрат платником аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

При цьому, позивачкою не було повідомлено суду про неможливість самостійно подати будь-які докази.

Водночас судом прийнято до уваги, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав суду будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивачки та/або повинні були бути враховані судом при вирішенні даного спору.

Судом прийнято до уваги, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків незалежно від матеріального становища і неможливість його виконання не звільняє від такого обов`язку.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд не визначає мінімального розміру аліментів на дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначені розміру аліментів судом враховано й матеріальне становище повнолітнього сина сторін по справі, який навчаючись на денній формі навчання, самостійного доходу (заробітку) не має, а також, приймаючи до уваги ч. 2 ст. 200 СК України, можливість й матері надавати утримання своєму повнолітньому сину.

Суд зауважує, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено достатньо підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої доньки в розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісячно. Також суд прийшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, якої він потребує у зв`язку із продовженням навчання, в розмірі частки від свого заробітку (доходу) щомісячно, що відповідачем не заперечувалось і спростовано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, яка застосовуються в даному випадку й на підставі ч. 1 ст. 201 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже суд, дослідивши письмові пояснення викладені позивачкою у позові та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Суд дійшов до переконання в наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання:

- малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття;

- повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особи, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Положеннями ст. 199 СК України чітко визначено, що аліменти на повнолітню особу, яка потребує матеріальної допомоги, стягуються виключно у зв`язку із навчанням, право на які припиняється у разі припинення навчання. Якщо навчання припиняється після досягнення особою двадцяти трьох років, то право на аліменти припиняється із досягненням цією особою двадцяти трьох років. З матеріалів справи вбачається, що термін навчання ОСОБА_4 - по червень 2028 року, а двадцяти трьох років він досягне ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, в даному випадку, аліменти можуть стягуватися до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років – ІНФОРМАЦІЯ_5 , за умови якщо він не припинить навчання раніше.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Враховуючи те, що позивачка на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», задоволення позову в повному обсязі, а також положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662, 40 гривень (по 1 331, 20 гривень за кожну вимогу).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Хоча позивакою й було вказано у позовній заяві у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат про очікування понесення нею витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 гривень, однак будь-яких доказів таких витрат суду протягом провадження надано не було.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати, зокрема, на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом прийнято до уваги, що вимога ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така позиція узгоджується із правовим висновком здійсненим Великою Палатою Верховного Суду 19.02.2020 у постанові по справі № 755/9215/15-ц.

Склад та розмір витрат, пов`язаних, зокрема, з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До ухвалення рішення у справі ні позивачка, ні її адвокат не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу; про причини неможливості надання таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, стороною позивача не доведено понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу і, відповідно, їх розмір.

Також до ухвалення рішення у справі сторони не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір й інших понесених витрат; про причини неможливості надання таких доказів.

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 155, 179-183, 191, 199-201 СК України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 258, 259, 263-265, 273-275, 278, 279, 354, 355, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття – до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 28.07.2026 до 15.05.2028, за умови якщо навчання не припиниться раніше.

Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 662, 40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 05.10.2026.

Суддя