Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №522/5159/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5159/26

Провадження № 2/522/6794/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Одеса цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі,

ВСТАНОВИВ:

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради 31.03.2026 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі 12 000,00 грн. та судового збору у розмірі 3328,00 грн.

В обґрунтування позову відзначено, що відповідач ОСОБА_1 перебуваючи на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримуючи допомогу на проживання з 01.07.2023, у період з 01.09.2023 по 29.02.2024 втратила право на її отримання у зв`язку з наявністю у власності житлового приміщення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 № 709 (далі – Постанова № 709). У зв`язку з цим виплачена допомога за вказаний період у розмірі 12 000,00 грн. є надміру отриманими коштами, які підлягають стягненню як безпідставно набуте майно на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

20 травня 2026 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 , згідно з яким вона просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що у 2023 році відповідач особисто звернулась до органу соціального захисту населення для оформлення статусу внутрішньо переміщеної особи та допомоги на проживання та зазначає, що їй не були відомі обставини, які могли б свідчити про відсутність права на допомогу. А у власності квартира перебуває з 2020 року, тобто до моменту отримання допомоги.

26 травня 2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив у якій вказує, що відповідач не повідомила про наявність підстав, які виключають право на отримання допомоги, тому твердження відповідача у відзиві, що вона «не приховувала відомості про право власності» не є достовірним, оскільки про цей факт вона так і не повідомила орган соціального захисту населення. Крім того, в заяві про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, відповідач особистим підписом засвідчила, що «ознайомлена з умовами надання допомоги» та «усвідомлює, що «наведені відомості, які вплинули на надання допомоги, будуть перевірені згідно із законодавством». Також позивач у відповіді на відзив вказує, що особистим підписом відповідача спростовується її твердження про те, що їй були невідомі обставини, які могли б свідчити про відсутність права на допомогу, отже, саме цей факт свідчить саме про наявність вини та недобросовісності зі сторони відповідача. Також Позивач зазначає, що підставою та обґрунтування причин виникнення переплати є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта про наявність у власності відповідача житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач замовчувала той факт, що з 25.06.2021 вона є власницею вищезгаданого житлового приміщення. Саме тому, виникла переплата у розмірі 12 000,00 грн.

04 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення (на відповідь на відзив) згідно якого, із відповіддю на відзив, поданою Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради вона не погоджується та зазначає, що на момент подання заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, Постанова № 332 не містила окремих питань щодо наявності у заявника житлового приміщення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов, наполягаючи на його задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.11.2025 року № 3783-VIII, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради - є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування».

Основними завданнями Департаменту є призначення та виплата, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

Відповідно до Положення про управління соціального захисту населення в Приморському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради територіальним структурним підрозділом Департаменту без права юридичної особи. Управління підпорядковується директору Департаменту. Координує діяльність управління директор Департаменту.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримувала допомогу на проживання, призначену з 01.07.2023. У результаті перевірки особової справи було виявлено, що відповідач має у власності житлове приміщення, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 709 є підставою для припинення виплати такої допомоги.

У зв`язку з цим за період з 01.09.2023 по 26.02.2024 утворилася переплата коштів у розмірі 12 000,00 грн., які відповідач у добровільному порядку не повернула, що стало підставою для звернення Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до суду з позовом про їх стягнення як безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

15.07.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 року № 709 «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб», якою внесені зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 (далі - Постанова № 332).

Відповідно до внесених змін, з 01.09.2023 року виплата допомоги на проживання припиняється, якщо внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень), які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ., дата державної реєстрації права власності 25.06.2021 р.

Доводи ОСОБА_1 що їй невідомі обставини та обґрунтування причин виникнення переплати спростовуються її особистим підписом у заяві про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, яким вона засвідчила, що усвідомлює, що наведені відомості, які вплинули на надання допомоги, будуть перевірені згідно із законодавством.

Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси видало 04.07.2024 розпорядження про стягнення надміру сплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі за період з 01.09.2023 по 29.02.2024. у розмірі 12 000,00 грн.

Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради надіслав ОСОБА_1 лист про необхідність повернення надміру сплачених коштів у розмірі 12 000,00 грн., який був отриманий відповідачем 23.08.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до статті 4 цього Закону, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20 березня 2022 року.

Як було вищезазначено, Постановою № 709 були внесені зміни до Постанови № 332, відповідно до внесених змін, з 01.09.2023 року виплата допомоги на проживання припиняється, якщо внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень), які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Згідно з пунктом 18 Порядку № 332 уповноважена особа несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві.

Відповідно до пункту 9 Порядку уповноважена особа зобов`язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це засобами поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису) орган соціального захисту населення, уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центр надання адміністративних послуг.

Якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат. Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв`язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 29 Порядку у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Тобто зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Пунктом 2 Постанови № 709 встановлено обмеження, згідно яких внутрішньо переміщені особи втрачають право на отримання допомоги з 01 вересня 2023 року, якщо за результатами верифікації буде встановлено, що після набрання чинності цієї постанови, внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень), які непридатні для проживання, що документально підтверджується органом місцевого самоврядування, або інформації (за технічної можливості), внесеної до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

За результатами проведеної перевірки, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, виявлено, що ОСОБА_1 є власником частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення, що у порушення вимог Порядку № 332 ОСОБА_1 в період отримання нею державної допомоги не повідомила Управління соціального захисту населення в Приморському районі м. Одеси про наявність такої власності.

Враховуючи, що сума надміру перерахованої державної допомоги у розмірі 12 000 грн. відповідачем ОСОБА_1 до бюджету не повернута, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами, як встановлено ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Враховуючи викладене, досліджені судом докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що обставини справи знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин, оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджені доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 3328,00 гривень.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню виплати по оплаті суми судового збору у розмірі 3328,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) суму надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .) на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 36290160, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2026 року.

Суддя: