Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №520/15770/14-ц — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15770/14-ц

Провадження № 2/522/3461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

10 вересня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, 01014, м. Київ, Бульвар Дружби Народів, 38) за участю правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 30.07.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 , відповідачем по справі, було укладено кредитний договір № 8В_10/37/07-Zkln, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 130 000 доларів США з розрахунку 14,6% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 30.07.2007 року до повного виконання зобов`язання перед кредитором.

20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», позивачем по справі, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників до ПАТ « Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі - 2 378 135, 93 грн, з яких тіло кредиту – 1 496 869, 20 грн., відсотки 881 266,72 грн., та судовий збір у розмірі - 3 654 грн.

Заочним рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.06.2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2 378 135, 93 грн за кредитним договором № 8В_10/37/07 - Zkln від 30.07.2007 року було задоволено.

Ухвалою суду від 22.02.2019 року Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси виданого від 30.01.2019 року по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у виконавчому провадженні за виконавчим документом виданого Приморським районним судом м. Одеси у справі № 522/15770/14-ц за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 01.12.2022 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 червня 2015 року скасовано й призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.03.2023 року залучено до участі у справі правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Ухвалою суду від 09.06.2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судові засідання представник позивача ПАТ «Дельта Банк» не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток через електронний кабінет, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, письмових обґрунтувань та пояснень від позивача до суду не надходило.

Від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду подавалися заяви про задоволення позову в повному обсязі та про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Представником відповідача подано до суду письмові пояснення та клопотання, в яких він просив відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись, на те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2010 року (справа №2-2108/10) з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року на користь Публічного акціонерного банку «Кредитпромбанк» й в інтересах кредитора за умовами ст.36 Закону України «Про іпотеку» 25.07.2011 року відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року - земельну ділянку площею 0,120 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відтак - вважає незаконним подвійне стягнення заборгованості з одного й того ж позичальника (боржника) за одним і тим самим кредитним зобов`язанням – кредитним договором №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року.

10 вересня 2026 року представником відповідача подано до суду клопотання в якому просив провести слухання без особистої участі представника відповідача та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №10/37/07-Zkln, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 130 000,00 доларів США строком до 29 липня 2019 року (включно) з графіком погашення заборгованості за кредитом щомісячно рівними частками, з процентною ставкою за кредитом 13,6% річних.

З умов кредитного договору вбачається, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ПАТ «Кредитпромбанк» був укладений іпотечний договір № 10/37-з/07- Zkln, відповідно до умов якого в іпотеку банку позичальником передана земельна ділянка загальною площею 0,120 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

До кредитного договору № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року укладалися додаткові угоди №1 від 30.07.2007 року, №2 від 11.12.2008 року, №3 від 12.01.2009 року, за умовами яких відповідач, зокрема, зобов`язувався частково погашати заборгованість за кредитом згідно графіку погашення заборгованості.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 11.08.2010 року (справа №2-2108/10) з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» стягнуто борг за Кредитним договором № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року та додатковими угодами №1 від 30.07.2007 року, №2 від 11.12.2008 року, №3 від 12.01.2009 року до Кредитного договору № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк», в сумі 147687, 48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13 травня 2010 року становить 1170556, 20 грн. (один мільйон сто сімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 20 копійок), з яких: заборгованість за кредитом 115584, 00 доларів США, що становить 916107, 23 грн.; заборгованість за відсотками 21039, 11 дол. США, що становить 166753, 88 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань 7164, 37 доларів США, що становить 56784, 08 грн.; штраф за невиконання прийнятих зобов`язань 3900, 00 доларів США, що становить 30911, 01 грн.

20.05.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» переходить право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно з Витягу з додатку №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 20.05.2013 року визначено, що за умовами договору купівлі-продажу передано (відступлено) право вимоги за номером кредитного договору (початковий) №10/37/07-Zkln; валютою договору – долари США; датою укладення – 30.07.2007; кінцевим терміном погашення кредиту – 29.07.2019; назва боржника – ОСОБА_1 ; ідентифікаційний код боржника – НОМЕР_1 ; загальний розмір грошового зобов`язання за кредитним договором 130000,00; розмір заборгованості за кредитним договором станом на 25.02.2012 (строкова заборгованість за тілом кредиту) - 66 822,00; розмір заборгованості за кредитним договором станом на 25.02.2012 (прострочена заборгованість) - 48 762,00. (а.с.32, том 1).

24.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 2295/К, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги як кредитора до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року із визначенням заборгованості за тілом кредиту - 115584 доларів США, за нарахованими процентами - 167566,15 доларів США, загальною сумою заборгованості – 283150,15 доларів США (а.с.89-92, том 1)

З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 625 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі правові висновки, узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та постанові від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц.

Крім того, у постанові ВП ВС від 15.05.2018 року по справі № 202/33292/13-ц висловлену наступну правову позицію. Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевказані правові позиції можна зробити висновок, що у випадку наявності судового рішення про стягнення заборгованості, яке виконано не своєчасно, кредитор не має права вимагати стягнення заборгованості за тілом кредиту, нарахування процентів у заявленому розмірі за користування кредитом, оскільки строк виконання зобов`язання вже настав. Таким чином, є підстави тільки для стягнення грошових коштів у якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання передбачених ст. 625 ЦК України.

Як зазначалося вище рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2010 року (справа №2-2108/10) з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» стягнуто борг за кредитним договором № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року та додатковими угодами до нього у розмірі 147687, 48 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.05.2010 року становить 1 170 556, 20 грн.

Відтак - звернення ПАТ «Кредитпромбанк» з позовом до ОСОБА_1 Київського районного суду м. Одеси про дострокове стягнення кредиту з ОСОБА_1 в судовому порядку змінило порядок, умови і строк дії кредитного договору № 10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року. Строк кредитного договору вважається таким, що настав у повному обсязі. З моменту набрання судовим рішенням від 11.08.2010 року у справі №2-2108/10 законної сили право кредитора ПАТ «Кредитпромбанк» нараховувати передбачені договором проценти та неустойку (пеню, штрафи) припинилося, а стягнення заборгованості за кредитним договором можливе лише в межах виконання судового рішення у виконавчому провадженні.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року за договором купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк», та подальшого відступлення вимоги за договором №2295/К від 24.07.2020 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», суд дійшов до наступного.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має перед ПАТ «Кредитпромбанк» грошове зобов`язання, яке виникло з кредитного договору №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року, що підтверджується заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2010 року у справі №2-2108/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором та його порушення, яке виникло на підставі кредитного договору.

Даних про добровільне або примусове виконання цього судового рішення матеріали справи не містять.

З огляду на те, що згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 11.08.2010 року (справа №2-2108/10) сума заборгованості за кредитом була стягнута з ОСОБА_1 , зобов`язання за кредитним договором припинилося й перейшло в стадію виконання судового рішення, вимога за кредитним договором №10/37/07-Zkln від 30.07.2007 року на момент передачі прав новому кредитору не була дійсною, й не могла передаватися за договором купівлі-продажу прав вимоги від 20.05.2013 року первісним кредитором ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк», а в подальшому - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися учасники судового процесу, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись 4,19,141,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, 01014, м. Київ, Бульвар Дружби Народів, 38) за участю правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.09.2026 року.

Суддя: