Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №504/3989/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/3989/26

Номер провадження 3/504/1421/26

ПОСТАНОВА

05.10.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Капітанівка, Бучанського району, Київської області, громадянина України, працюючого водієм в ТОВ «Каргопромтранс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 06.03.2018р.,

-за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026р. поліцейським ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області Дейнега І.І. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748832, згідно якого 18.08.2026р. о 11:10 год. за адресою: Одеська область Одеський район с.Визирка, дорога комплекс будівель №1, 1-А, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «DAF» н/з НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив наїзд на трактор «Беларус» н/з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Майоров С.В. заявив клопотання про закриття адміністративного провадження вважаючи вказані докази недостатніми для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки відповідно до змісту п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до змісту п.10.2 ПДР України: виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги – велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Схема місця ДТП від 18.08.2026 року містить зафіксоване кінцеве розташування транспортних засобів, та вказаний напрямок руху автопотягу "DAF XF 105" н/з НОМЕР_2 , та виїзд трактору колісного “БЕЛАРУС-82/1” нз НОМЕР_3 , який належить ТОВ “ТІС-КТ” з прилеглої території на проїжджу частину, по якій рухався автопотяг. Відсутні зафіксовані сліди гальмування автопотягу, та інші докази, які б підтверджували, що водій ОСОБА_1 вибрав небезпечну швидкість руху на вказаній ділянці.

За вказаних обставин ДТП, саме водій трактору ОСОБА_2 , не дотримався вимог п.10.2 ПДР України, тому як повинен був перед проїзною частиною дати дорогу транспортному засобу, що рухається по ній. Вказані обставини підтверджуються наявними фотознімками з місця ДТП, які зроблені 18.08.2026 року водієм ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав заяву від 22.09.2026 року, в який повідомив, що 18.08.2026 року він керував зазначеним трактором, рухаючись заднім ходом не побачив автомобіль «DAF» в результаті чого скоїв з ним зіткнення. Вважає, що в діях водія «DAF» відсутній склад адміністративного правопорушення, крім того швидкість автомобіля «DAF» та гальмівний шлях не встановлені.

Дослідивши матеріали справи та доводи учасників процесу, приходжу до такого висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст.124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Так, до складеного протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів долучено:

-схема ДТП від 18.08.2026р.;

- рапорт реєстрації ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області №6910 від 18.08.2026р.;

-письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 18.08.2026р.;

-фототаблиця до протоколу адміністративне правопорушення;

Так, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, згідно якого останній не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, в результаті чого допустив наїзд на трактор «Беларус».

Разом із тим, складена працівниками поліції схема ДТП, не узгоджується з обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, швидкість автомобіля «DAF» не встановлена, а гальмівний шлях в схемі ДТП взагалі не зафіксовано. Розташування транспортних засобів, характер механічних пошкоджень та заява ОСОБА_2 від 22.09.2026р., підтверджують доводи адвоката Майорова С.В. викладені в клопотанні про закриття адміністративного провадження та виключають наявність вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що по аналогії ст.337 КПК України, судовий розгляд у справах про адміністративне правопорушення проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. У зв`язку із чим суд не може надавати правову оцінку діям водія ОСОБА_2 в межах розгляду даного протоколу.

Крім того, суд зауважує про те, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачяться на її користь.

Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про обвинувачення, всі сумніви щодо події к правопорушення та винуватості особи у його вчиненні тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою необхідно керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачає: "ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи".

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

За аналогією закону, відповідно до закріпленої в ст. 17 КПК України презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, як загальної засади кримінального провадження, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи.

Європейський суд з прав людини у п. 150 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи "поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд не має права перебирати на себе функції обвинувача, збирати докази самостійно, а тому приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України не підтверджена.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 13, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити в зв`язку з відсутністю події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.

СуддяП. В. Жовтан