Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №148/2997/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2997/26

Провадження №1-кп/148/185/26

В И Р О К

Іменем України

05 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026025180000074 внесеного в ЄРДР від 14.09.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Врублівка, Романівського району, Житомирської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , гр. України, на підставі ст. 89 КК України не судимого, обвинувачуваного у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст. 390-1КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

18.05.2026 в рамках справи № 148/1200/26, провадження № 3/148/436/26, Тульчинським районним судом Вінницької області винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень, на користь держави та направлено останнього як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

У подальшому, 22.06.2026 за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , фахівцем соціальної роботи Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_4 його ознайомлено із постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18.05.2026 у справі № 148/1200/26, провадження № 3/148/436/26, роз`яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вказаною постановою суду та явки щосереди о 14:00 год. протягом 3 (трьох) місяців до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, що за адресою: вул. Муніципальна, 4, с-ще Шпиків Тульчинського району Вінницької області, для проходження програми для кривдників, попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від проходження програми для кривдників.

Однак, ОСОБА_3 , будучи особою, щодо якої постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18.05.2026 у справі № 148/1200/26, провадження № 3/148/436/26, застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, не прибув для її проходження, а саме 22.07.2026, 29.07.2026, 12.08.2026, 19.08.2026, 26.08.2026, 02.09.2026, 09.09.2026 до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість для її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від її проходження.

Таким чином, враховуючи вимоги частин 8, 9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які регламентують, що у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів та те, що притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму, ОСОБА_3 умисно, незаконно, без поважних причин ухилився від проходження програми для кривдників, будучи особою, щодо якої такі заходи застосовані постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18.05.2026 у справі № 148/1200/26, провадження № 3/148/436/26.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме: умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Статтею 381 ч.2 та 3 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст. 302 ч.1 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 , зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 , підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України, а саме: умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом. Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ст. 390-1 КК України, а саме як: умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. За місцем проживання характеризується посередньо, на підставі ст. 89 КК України є несудимою особою.

Пом`якшуючими покарання обставинами являється щире каяття.

Так, ч. 6 ст. 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З правового висновку Верховного Суду у постанові від 20.04.2021 в справі № 457/529/20 вбачається, що щире каяття це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 кримінальне провадження № 629/847/15-к).

Отже, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро покаявся, визнав свою вину, що вбачається із матеріалів кримінального провадження, адже доведеність винуватості ґрунтується, зокрема й на зізнавальних показаннях обвинуваченого, що свідчить про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність, що також підтверджує наявність вищевказаної пом`якшуючої обставини.

З огляду на зазначене вище, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 559/1037/16-к та від 20.04.2021 у справі № 457/529/20.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд дійшов переконання, що підстав сумніватися в правдивості й достовірності показань обвинуваченого не має.

Враховуючи фактичні обставини справи та особу обвинуваченого суд вважає, що з метою виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, у відповідності до ст. 50 КК України, достатньою та необхідною мірою покарання для нього буде призначення покарання у виді обмеження волі в межах санкції визначеної ст. 390-1 КК України.

Приймаючи до уваги, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, відсутність заподіяної шкоди, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому злочині, характер та ступінь його вини, встановленні в судовому засіданні пом`якшуючі покарання обставини, які в сукупності дають суду підстави вважати, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, суд приходить до висновку про можливе застосувати відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов`язки визначенні ст. 76 ч. 1, п. п. 1, 2, КК України.

Підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Розмір пропонованої винагороду викривачу відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12026025180000074 від 14.09.2026 не застосовувався, а суд не вбачає підстав для його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 75, 76, 390-1 КК України, ст. ст. 366-368, 370, 371, 374, 376, 381-382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 390-1 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на один рік.

Відповідно до вимог ст. 76 ч.1 п.1, п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: