Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №930/742/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/742/25

Провадження №2/930/100/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04.09.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКОРДБАНК» (надалі - ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», позивач, банк) звернулося до Немирівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №СІК -030720/017-00 від 03.07.2020 у розмірі 15 963,43 грн., а також сплаченого судового збору у сумі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03.07.2020 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «АКОРДБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Пропозицію № СІК-030720/017-00, на підставі якої відповідачка прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналася до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті Банку www.accordbank.com.ua, які разом і Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають Договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, відповідачка отримала споживчий кредит в розмірі 15000,00 грн., на строк 48 місяців, зі сплатою процентів в розмірі 16,99% річних та щомісячної комісії у розмірі 1,95%, розмір одноразової комісії 5,00 %. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, однак остання умови договору не виконала, надані кошти банку не повернула. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 станом на 14.01.2025 має заборгованість у розмірі 15 963,43 грн., з яких: 10 021,51 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 829,84 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 5 112,08 грн. - прострочена заборгованість по комісії.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням осіб.

У судове засідання представник позивача Павленко С.В. не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явилася, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлялася завчасно і належним чином, однак зворотнє поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній» за вказаною адресою.

За змістом п.4 ч. 8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи,що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

За змістом пункту 1 частини 1, 3 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що представник позивача цього не заперечує, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 03.07.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву-пропозицію № СІК-030720/017-00 та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «АКОРДБАНК», з метою укладання кредитного договору. На підставі вказаної заяви-пропозиції, Додатка № 1 до заяви-пропозиції, заяви-анкети на отримання споживчого кредиту № 1-4-39849 та відповідно до паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано споживчий кредит у сумі 15750,00 грн., з яких 15 000,00 грн. - на загальні споживчі цілі, 750 грн. - на оплату одноразової комісії, строком на 48 місяців, зі сплатою процентної ставки у розмірі 16,99 % річних, щомісячної комісії у розмірі 1,95 %, одноразової комісії у розмірі 5,00 %.

Відповідачка погодилась із запропонованим графіком платежів за користування кредитними коштами, викладеним у Додатку № 1 до паспорту споживчого кредиту, про що свідчить проставлений нею особисто підпис.

На виконання умов Кредитного договору, банк свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту виконав повністю та кошти надав, що підтверджується меморіальними ордерами.

Відповідно до розрахунку суми загальної заборгованості за Кредитним договором № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 станом на 14.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» становить 15 963,43 грн., з яких: 10 021,51 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 829,84 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 5 112,08 грн. - прострочена заборгованість по комісії.

З виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 , а також копій меморіальних ордерів вбачається, що відповідач вносила грошові кошти на погашення заборгованості згідно кредитного договору № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020, що свідчить про визнання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед банком.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в кредитному договорі строк отриманий кредит та нараховані відсотки за користування кредитом не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 в розмірі 15 963,43 грн., з яких: 10 021,51 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 829,84 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 5 112,08 грн. - прострочена заборгованість по комісії.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із залишку тіла кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 10 851,35 грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Перевіряючи вимогу позивача в частині стягнення простроченої заборгованості з комісії в сумі 5 112,08 грн. суд виходить з наступного.

Пунктом 2.5. Заяви-Пропозиції № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 передбачено розмір щомісячної комісії 1,95%.

У постанові Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №752/4008/20 вказано про те, що відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту Заяви-Пропозиції № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 вбачається, що в ній не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувалася такими послугами.

Враховуючи те, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту п.2.5 Заяви-Пропозиції № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак, нарахування позивачем заборгованості по комісії на суму 5 112,08 грн. є безпідставним, та у задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2094,05 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 517, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК», ЄДРПОУ 35960913 ,заборгованість за кредитним договором № № СІК-030720/017-00 від 03.07.2020 в розмірі 10 851,35 (десять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) грн., з яких: : 10 021,51 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 829,84 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» судовий збір у сумі 2094 (дві тисячі дев`яносто чотири) грн. 05 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКОРДБАНК», ЄДРПОУ 35960913, адреса місцезнаходження: вулиця Стеценка, будинок № 6, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. Є. Войницька