Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №126/1182/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1182/26

Провадження № 2/126/1361/2026

"24" вересня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що 20.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1615-6784. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А8351 для підписання кредитного договору № 1615-6784 від 20.10.2025, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 5000 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 день, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка - 1,00 % в день, стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 16850 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 8600 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 2500 грн., заборгованість по комісії - 750 грн. Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту № 1615-6784 від 20.10.2025 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1615-6784 від 20.10.2025 в розмірі 16850 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 8600 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 2500 грн., заборгованість по комісії - 750 грн., а також стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає позовні вимоги. Її чоловік є військовослужбовцем, а вона, як дружина військовослужбовця має пільги. Просить в задоволенні позову відмовити; зменшити проценти за користування кредитними коштами.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 20.10.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1615-6784.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання зазначених вимог позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А8351 для підписання кредитного договору № 1615-6784 від 20.10.2025, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідаці кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 5000 грн., строк кредитування - 365 днів, базовий період - 21 день, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, знижена % ставка - 1,00 % в день, стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

Відповідачка всупереч умовам кредитного договору, порушила умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 16850 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 8600 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 2500 грн., заборгованість по комісії - 750 грн.

Кредитодавець відповідно до умов кредитного договору направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту № 1615-6784 від 20.10.2025 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1615-6784 від 20.10.2025 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

З відзиву вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги з тих підстав, що положення укладеного кредитного договору є несправедливими, а проценти за користування кредитними коштами у декілька разів перевищують тіло кредиту.

Проте, такі доводи судом відхиляються у зв`язку з наступним.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц).

Суд вважає доведеним факт отримання коштів відповідачкою ОСОБА_1 за кредитним договором, адже він доведений належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи.

У своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 559/1605/18 Верховний Суд зазначив, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.

Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати у цей період відсотки у визначеному договором розмірі.

При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Відповідачкою ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату нею заборгованості чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Так само суду не надано жодних доказів, на підтвердження фактичної незгоди відповідачки з умовами договору, адже договір розірваний не був, його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Суд відхиляє заперечення відповідачки ОСОБА_1 щодо розміру процентів за кредитним договором, оскільки при укладенні кредитного договору вона була повідомлена про розмір відсотків, порядок їх сплати та інші суттєві обставини договору, і добровільно уклала цей договір та користувалася отриманими коштами.

Посилання у відзиві відповідачки ОСОБА_1 на застосування приписів ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», що позивач не має права нараховувати та стягувати з відповідачки, як дружини військовослужбовця проценти та інші платежі, суд вважає безпідставним, оскільки відсотки за користування кредитними коштами за кредитним договором № 1615-6784 від 20.10.2025 нараховувались кредитором з 20.10.2025 по 10.04.2026, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом, тобто після виключення чоловіка відповідачки зі списків військової частини - 30.03.2025, що підтверджується копією військового квитка.

При цьому, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ.

Із положень статті 3 Закону України № 2011-ХІІ слідує, що дія цього закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

Крім того, конструкція частини 15 статті 14 Закону України № 2011-ХІІ не передбачає звільнення військовослужбовців та членів їхніх сімей від сплати відсотків за користування кредитом, а лише визначає умови, за яких такі відсотки не нараховуються. Законодавець чітко встановив, що ці умови пов`язані з певними періодами проходження військової служби.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи те, що відповідачка будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів у відзиві та на спростування позиції представника позивача до суду чи контррозрахунку не надали, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

На підставі ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" (місцезнаходження: 01133, м. Київ бульвар Лесі Українки, будинок 26 офіс 407, ЄДРПОУ 38548598, рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_1 , банк АБ "Укргазбанк", МФО 320478) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1615-6784 від 20.10.2025 в розмірі 16850 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 5000 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 8600 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 2500 грн., заборгованість по комісії - 750 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. Г. Рудь