Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №670/366/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/366/26

Провадження № 2/670/366/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 0709- 8091 від 01.06.2021 в розмірі 15 000,00 грн та понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати, понесені позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 270,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.06.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 0709-8091, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 99 календарних днів, зі сплатою процентів за користування кредитом від початкової суми кредиту за кожен день користування. Повернення кредиту відбувається шляхом внесення 7 однакових за розміром платежів (один платіж раз на 2 тижні). Кожен з відповідних двотижневих платежів передбачає сплату однієї п`ятої від суми кредиту та суми нарахованих за користування кредитом процентів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Термін повернення грошових коштів наступив, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, внаслідок чого станом на 26.12.2024 виникла заборгованість в розмірі 15 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками – 10 000,00 грн.

26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №УКФ-261224-2, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» передало (відступило) за плату ТОВ «Новий колектор» права вимоги за кредитними договорами до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за договором № 0709- 8091 від 01.06.2021, укладеним з відповідачем, у розмірі 15 000,00 грн. Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0709- 8091 від 01.06.2021 в розмірі 15 000,00 грн.

В свою чергу позивальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021 у розмірі 15 000,00 грн та судові витрати.

Рух справи в суді та позиція сторін у справі.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит до Віньковецької селищної ради щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – відповідача у справі.

Відповідь на запит надійшла до суду 03.06.2026.

Ухвалою суду від 04.06.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 25.06.2026.

Ухвалою суду від 25.06.2026 постановлено витребувати в АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо переказу коштів ОСОБА_1 та успішне їх зарахування на карту № НОМЕР_1 .

Витребувані документи надійшли до суду 20.07.2026.

23.07.2026 судове засідання відкладено на 25.09.2026 у зв`язку із неявкою відповідача.

Учасники судового процесу у судове засідання, призначене на 10 годину 25 вересня 2026 року не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача Охріменко Н.М. в судові засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, при подачі позову до суду заявила клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, поштовий конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернувся на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності – разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024 року, згідно якої вказано, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду у встановлений судом строк не надав, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Ухвалою суду від 25.09.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 01.06.2021 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0709-8091, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора А727, за яким позичальник отримав кредит в розмірі 5000 грн строком на 99 календарних днів з дня отримання кредиту зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% в день від непогашеної суми кредиту (а.с.16-18).

Відповідно до п. 1.2. договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі – кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту – кредитна лінія.

Згідно з п. 2.1. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок)..

Пунктом 2.4. договору встановлено розмір процентів за користування кредитом: 2,5% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (далі – Стандартна ставка). Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику кредиту до моменту повернення кредиту кредитодавцю шляхом перерахування кредиту на рахунок кредитодавця, вказаний у цьому договорі. У випадках, визначених цим договором позичальник може скористатися правом отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2% (далі – Знижена ставка) від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 2.8. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: не більше 300 % від загального розміру наданого кредиту (у відсотковому вираженні) або 15 000,00 грн та включає в себе: суму кредиту, проценти за користування кредитом не більше 200 % від загального розміру наданого кредиту (у відсотковому вираженні) або 10 000,00 грн (у грошовому вираженні).

Згідно з п. 3.1. договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит, проценти за користування кредитом та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 6.6. цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що затверджені кредитодавцем та діють на дату цього договору (далі – Правила).

За умовами п. 6.1-6.2.1 договору, Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що: до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з п. 6.6. договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 99 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Також позивачем надано Правила надання споживчих кредитів, затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 07.04.2021 № 92-П.

Вказані електронні документи, які складають кредитний договір, були підписані відповідачем ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А727.

Відповідач також ознайомився з Паспортом споживчого кредиту (а.с. 26-27 зворот) та Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №114-П від 06.05.2021 (а.с.18 зворот – 25 зворот), підписавши їх шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А727.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором №0709-8091 від 01.06.2021, перерахувавши на вказаний позичальником картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 5 000,00 гривень, що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (а.с.14).

Також, з відповіді АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок та емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . З виписки по рахунку за даною банківською карткою вбачається зарахування 01.06.2021 коштів в сумі 5000,00 грн (а.с.75-76).

Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором, а клієнт скористалася наданим кредитом, що підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою щодо руху коштів по рахунку відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021, складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2024 становить 15 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками – 10 000,00 грн. Нарахування заборгованості проводилося за період з 01.06.2021 по 22.08.2021 включно, тобто в межах строку дії кредитного договору (а.с.40-53 зворот).

В подальшому, 26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого, первісний кредитор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступає ТОВ «Новий Колектор» належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021 на суму заборгованості 15 000,00 гривень, з яких 5000,00 грн - основний борг; 10 000,00 грн - проценти, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1 (а.с. 29-33 зворот).

Згідно з п. 2.2 договору факторингу обсяг (сума) прав вимоги за цим договором визначаються як сукупність Реєстрів боржників до цього договору.

Згідно з п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору. Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до п. 5.6 договору факторингу оплата послуг нового кредитора за надання фінансування первісному кредитору за цим договором здійснюється за кожним Реєстром боржників окремо і зазначається в Реєстрі боржників. Послуги нового кредитора за надання фінансування сплачуються первісним кредитором протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру боржників на банківський рахунок нового кредитора, зазначений в розділі 14 цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу УКФ-261224-2 від 26 грудня 2024 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021 в розмірі 15 000,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.38-39).

Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення 01.06.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі кредитного договору №0709-8091, переказ на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 5 000,00 грн, перехід права вимоги за даним кредитним договором до ТОВ «Новий Колектор», а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Застосоване судом законодавство.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021, № 732/670/19 від 09.09.2020, № 404/502/18 від 23.03.2020, № 127/33824/19 від 07.10.2020, № 561/77/19 від 16.12.2020.

У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (в редакції на момент укладення договору) (надалі - Закон).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Отже, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 і 2 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як встановлено судом, 01.06.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0709-8091.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000,00 грн строком на 99 днів, зі сплатою відсотків – 2,5% за кожен день користування кредитом, однак порушив свої обов`язки за кредитним договором, не повернув суму кредиту та не сплатив відсотки, передбачені умовами договору.

З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір від 01.06.2021 № 0709-8091, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А727, є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Крім того, як встановлено судом під час розгляду справи, в подальшому, 26 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, у відповідності до умов якого, первісний кредитор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступає ТОВ «Новий Колектор» належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021 на суму заборгованості 15 000,00 гривень, з яких 5 000,00 грн - основний борг; 10 000,00 грн - відсотки, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №1.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021 року: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

З огляду на наведене вище, суд враховує, що матеріали справи у даній справі не містять відомостей про те, що зазначені вище договори у встановленому законом порядку відповідачем оспорювалися чи визнавалися недійсними.

Щодо розрахунку заборгованості суд зазначає таке.

Підписавши вказаний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Зарахування коштів на рахунок відповідача підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та випискою по рахунку АТ КБ «Приватбанк» за карткою № НОМЕР_4 , емітованої на ім`я відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0709-8091 від 01.06.2021, складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2024 становить 15 000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 000,00 грн; заборгованість за відсотками – 10 000,00 грн. Нарахування заборгованості проводилося за період з 01.06.2021 по 22.08.2021 включно, тобто в межах строку дії кредитного договору. Зокрема в період з 01.06.2026 по 14.06.2026 (14 днів) за зниженою процентною ставкою 2 % в день, що у сумі складає 1400,00 грн (5000 грн х 2 % х 14 днів). В період з 15.06.2026 по 21.08.2026 (69 днів) за стандартною процентною ставкою 2,5 % в день, що у сумі складає 8500,00 грн (5000 грн х 2,5 % х 68 днів). За 22.08.2026 відповідачу нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 100 грн.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

Протилежне відповідачем не доведено, суду не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань в повному чи частковому обсязі, та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «Новий колектор» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ОТП БАНК» від 26.05.2026 (а.с.5).

Відповідно до квитанції «Поштова служба «Е-Пост» № 2087064 27.05.2026 позивачем понесено витрати за надсилання листа поштовою кореспонденцією, а саме позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 270,18 грн (а.с.11, зворот).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з відповідача в порядку розподілу судових витрат підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн та 270,18 грн витрат за надсилання листа поштовою кореспонденцією.

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості за кредитним договором № 0709- 8091 від 01.06.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та 270,18 грн (двісті сімдесят гривень вісімнадцять копійок) витрат за надсилання листа поштовою кореспонденцією, а всього 2 932,58 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять дві гривні п`ятдесят вісім копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», юридична адреса: м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Є. Голуб