Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №457/638/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №457/638/26

Провадження №2/442/2149/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михавко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, –

за участю представників:

від позивача: Чукла Р.Ф., Чехов Д.А.,

від відповідача: Тунський А.Р.

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 50 000 грн 00 к. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.01.2026 о 09 год. 49 хв. ОСОБА_2 , яка є сусідкою позивача, викликала через службу 102 працівників поліції, повідомивши, що її сусід ОСОБА_1 , має в руках вили поводиться агресивно, погрожує фізичною розправою її матері – ОСОБА_3 . ОСОБА_1 має психічні розлади. Дане повідомлено відповідачки, було розцінене працівниками поліції як погроза фізичної розправою або вбивство матері заявниці – ОСОБА_3 . По приїзду поліції, відповідачка написала заяву в якій просила прийняти заходи до сусіда ОСОБА_4 який провокує на сварки, не перший раз погрожує вбивствам, бігає повз паркан виє, кричить та виламує його. Вважає позивача хворую людиною і не при собі. По приїзду працівниками поліції було встановлено відсутність загрози життю та здоров`я заявниці, ОСОБА_1 не ходив з вилами та не погрожував будь кому, тілесних ушкоджень нікому не завдано. Свідків подій на які посилалась відповідачка в зверненні до поліції на місце виявлено не було. 16.01.2026 Відділом поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Фегецин Х. надано листа № 33/54/01-25 відповідно якого за наслідками розгляду виклику поліції 03.01.2026, останню повідомили, що з громадянином ОСОБА_1 проведено бесіду профілактичного характеру, щодо недопущення ним в майбутньому антигромадської поведінки. В результаті безпідставного виклику працівників поліції ОСОБА_2 та звинувачення ОСОБА_1 в протиправних діях які виразились в порушенні громадського порядку, які супроводжувались погрозою нанесення тілесних ушкоджень та вбивства, безпідставно та бездоказово звинувачуючи ОСОБА_1 спричинила останньому моральну шкоду яка полягає в хвилюваннях, стресі, душевні стражданнях, тимчасове порушення звичайного життя. На фоні хвилювань та страждань у позивача розпочалась гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії, дисциркуляторна енцефалопатія, в наслідок чого позивач змушений був звернутись 05.01.2025 до лікаря для стабілізації стану організму, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного хворого. Подія, що мала місце 03.01.2026, вибила позивача з звичайного ритму життя, призвела до психологічного дискомфорту, депресійного настрою, втрати душевної рівноваги.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що відсутній причинний зв?язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, що є однією з обов?язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв?язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, та для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов?язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причино-наслідковий зв?язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що школа є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об?єктивний причинний зв?язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об?єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв?язку означає, що шкода заподіяна не діями завдавача, а викликами іншими обставинами. Звернення відповідача до правоохоронних органів не може розглядатися як дії, що, порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки таке звернення здійснене в рамках закону і спрямоване на захист та відновлення порушених конституційних прав заявника. За обставинами цієї справи відповідач не вчиняла будь-яких протиправних дій, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася. Виклик на спецлінію 102 не був безпідставним, до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП „Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб” відповідач не притягалася. Позивач не довів завдання відповідачем йому шкоди, а також наявності такої шкоди, причинного зв?язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача. За обставин цієї справи відповідач жодним чином не порушувала прав позивача, будь-яких протиправних дій не вчиняла, жодної моральної шкоди позивачу не завдавала, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Визначений позивачем розмір моральної шкоди у 50 000 грн очевидно не підпадає під критерії розумності та справедливості. Слід звернути увагу, що відшкодування має виключно компенсаційний, а не каральний, обтяжувальний або запобіжний характер.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що протиправність дій відповідачки полягає у звинуваченні позивача у вчиненні протиправних дій у вигляді звинувачення в порушенні громадського порядку, які супроводжувались погрозою нанесення тілесних ушкоджень та вбивства. Така поведінка відповідачки завдала позивачу моральну шкоду у вигляді порушенні нормального життєвого спокою, відволікання від звичайних запланованих справ на необхідність спілкування з працівниками поліції, з виправдуванням відсутності подій зазначених відповідачкою, хвилювання, стресу, душевних стражданнь, тимчасового порушення звичайного життя, у позивача розпочалась гіпертонічна хвороба І-ІІ стадії, дисциркуляторна енцефалопатія, в наслідок чого позивач змушений був звернутись 05.01.2025 до лікаря для стабілізації стану організму, що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного хворого.

Представник відповідача подав до суду Додаткові пояснення у справі, в яких просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідач не вчиняла будь-яких протиправних дій по відношенню до позивача, а тому підстав для стягнення моральної шкоди немає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 вимоги позовної заяви підтримали та просили таку задовольнити з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив.

Представник ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Також, в судовому засіданні судом було оглянуто речові докази DVD диск з записом з нагрудної камери поліцейського та CD-R диск з записом з мобільного телефону позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до рапорту від 03.01.2026 на службу 102 надійшло повідомлення 03.01.2026 о 09 год. 49 хв. від ОСОБА_7 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , сусід ОСОБА_1 , приблизно 50 років, має в руках вили, поводиться агресивно, погрожує фізичною розправою матері – ОСОБА_3 , яка на даний час знаходиться на місці . Сусід має психічні розлади. Просить скерувати поліцію.

Відеозапис з нагрудної камери показує, як ОСОБА_3 проводжає трьох поліцейських до паркану, за яким стоїть позивач ОСОБА_1 та його дружина. ОСОБА_3 розповідає, що ОСОБА_1 не дає їй жити, що жінка, яка зараз в Польщі надала йому можливість висадити картоплю в тому році, а на цей рік такого дозволу не надавала. На запитання поліцейського відповідає, що ОСОБА_1 вчора прилетів з вилами, вона почала кричати, і він втік, ті вили лишив і втік. Вона сказала, що вже викликає поліцію. Сьогодні (03.01.2026) ОСОБА_1 зламав їй паркан, ходить по території і дивиться, кричить, обзиває її, що він її вб`є, що в нього кримінальна сім`я, що він кислотою. Після цього ОСОБА_1 пиши підписує пояснення написані з його слів поліцейським, а саме, що він пішов годувати господарку, побачив, що після сильного вітру розкидані відра і клейонка і пішов їх збирати. Його сусідка почала на нього кричати і обзивати, а також звинувачувати, що її переслідують. Після цього вона викликала поліцію.

05.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до начальника ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області з додатком до заяви про те, що сусіди порушують його права та його сім`ї, створюють загрозу його психологічному та фізичному стану. ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_3 публічно в присутності поліції висловлювали безпідставні звинувачення, які не відповідають дійсності та принижують гідність та ділову репутацію. Просить вжити заходів.

У відповідь на це звернення ВП № 2 Дрогобицького ГУ НП у Львівській області повідомило, що його письмові звернення від 03.01.2026 та від 05.01.2026 зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі „Інформаційний портал Національної поліції України” № 33 від 03.01.2026, № 68 від 05.01.2026. За результатами його звернень з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено бесіду профілактичного характеру, щодо недопущення ними в майбутньому антигромадянської поведінки. З приводу захисту честі, гідності та ділової репутації рекомендують звернутися в порядку цивільного судочинства.

16.01.2026 ВП № 2 Дрогобицького ГУ НП у Львівській області повідомило ОСОБА_2 , що її письмова заява від 03.01.2026 зареєстрована в інформаційно-комунікаційній системі „Інформаційний портал Національної поліції України” № 33 від 03.01.2026. За результатами її звернення з громадянином ОСОБА_1 проведено бесіду профілактичного характеру, щодо недопущення ним в майбутньому антигромадянської поведінки. З приводу захисту честі, гідності та ділової репутації рекомендують звернутися в порядку цивільного судочинства.

16.01.2026 Дрогобицьким РВП ГУ НП у Львівській області було підготовлено Довідку про результати проведення перевірки за зверненням гр-ки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 03.01.2026 (ІКС ІПНП № 33 від 03.01.2026 та № 68 від 05.01.2026). Суть звернення: виникнення короткочасного словесного конфлікту щодо спірних питань між гр-ми ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вжиті заходи: письмові заяви гр-н ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , письмово опитана гр-ка ОСОБА_2 , як пояснила, що 03.01.2026 близько 10 год. 00 хв. прийшов сусід ОСОБА_1 та почав словесно погрожувати. Письмово опитаний гр-н ОСОБА_1 який пояснив, що 03.01.2026 в АДРЕСА_2 близько 09 год. 45 хв. він пішов поратись по господарству в цей час він побачив, що після сильного вітру була на його подвір?ї порушена обстановка, розкидані відра та різні господарські речі, та він пішов це все прибирати. В цей час з його слів сусідка ОСОБА_3 та нібито словесно висловлювалась зі свого подвір?я в його сторону та звинувачувала в переслідуванні. Встановлено: інформація вказана у зверненні носить профілактичну бесіду. Юридична кваліфікація: відсутні ознаки кримінального та адміністративного правопорушення. Результати: З гр-ном ОСОБА_1 проведено бесіду профілактичного характеру. щодо не допущення в майбутньому антигромадської поведінки. З приводу захисту честі, гідності та ділової репутації гр-ну ОСОБА_1 рекомендувати звернутись до суду в порядку цивільного судочинства. Підготовлено відповідь заявнику.

09.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до керівника Дрогобицької окружної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, в якому просив внести відомості в ЄРДР. 10.02.2026 дана заява була скерована Першим заступником керівника Дрогобицької окружної прокуратури Начальнику ВП № 2 Дрогобицького ГУ НП у Львівській області.

Відповідно до Висновку від 23.02.2026 за результатами розгляду звернення г-на ОСОБА_1 його звернення від 11.02.2026 долучено до ІКС ІПНП № 68 від 05.01.2026 та подальші звернення з аналогічних питань розглядатися не будуть.

Відповідно до Виписки від 23.03.2026 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 він 05.01.2026 звернувся зі скаргами на здоров`я до медичного закладу.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.05.2021 у справі № 638/9228/18 (провадження № 61-4597св20), тлумачення статті 40 Конституції України свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію. Хоча Конституційний Суд України дійшов такого висновку у контексті тлумачення положень Цивільного кодексу 1963 року (стаття 7), який втратив чинність до того, як відбулися оскаржувані події, заявниця могла обґрунтовано сподіватися, що цей висновок так само буде застосовний і до „нового” Цивільного кодексу 2003 року.

Таким чином, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 10.04.2003 № 8-рп/2003 звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.

Зі змісту заяви відповідача ОСОБА_2 від 03.01.2026 вбача`ється, що вона була направлена до компетентних органів із метою проведення перевірки обставин, про які нею вказано в заяві і в усному зверненні на лінію 102, для прийняття відповідних рішень. Отже, фактично, відповідач з метою перевірки компетентними органами незаконних, на її думку, дій звернулася з заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до Довідки про результати проведення перевірки за зверненням гр-ки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 03.01.2026 та від 05.01.2026. Дрогобицьким РВП ГУ НП у Львівській області було встановлено відсутність ознак кримінального та адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2021 в справі № 910/5349/20.

У Виписці від 23.03.2026 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 не вбачається, що поставлені йому діагнози захворювань виникли внаслідок дій відповідача. Крім того, у виписці описані діагнози хвороб, які мають тривалий характер. В матеріалах справи відсутні докази виклику швидкої допомоги одразу після інциденту, квитанції на купівлю заспокійливих ліків, висновок психологічної експертизи або показання свідків (сусідів), які бачили заподіяння моральної шкоди та страждання позивача.

Як вбачається з відеозапису від 03.01.2026, зробленого з нагрудної відеокамери поліцейського, позивач ОСОБА_1 почуває себе нормально, не нервує, посміхається.

Крім того, позивач не зміг обґрунтувати розмір моральної шкоди – 50 000 грн.

Отже, позивачем не доведено наявність протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданими збитками та вину відповідача у завданні позивачу збитків.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст судового рішення складено 05.10.2026.

Суддя Ю.С. Кучаковський